|
Читайте также: |
1. За результатами нашого дослідження визначено, що готовність вчителя до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів визначається такими компонентами: мотиваційним, когнітивно-операційним та аналітико-результативним. Відповідно до них було розроблено методику моніторингу готовності студентів 4 курсу до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи, яка передбачала три рівні готовності майбутніх вчителів до цієї діяльності, а саме високий, середній, низький рівні.
2. Результати моніторингу рівнів готовності до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів засвідчили, що значна кількість майбутніх учителів не готова до організації даної діяльності, оскільки їм не вистачає теоретичних знань та практичної підготовки.
3. Визначено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови процесу підготовки студентів до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи, цими умовами є:
- позитивна мотивація студентів – майбутніх вчителів початкової школи – до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів;
- сформована система знань, умінь та навичок студентів формувати загальнонавчальні уміння чунів початкових класів;
- об’єктивний самоаналіз студентами власного рівня підготовки до формування загальнонавчальніих умінь учнів та результатів особистої педагогічної діяльності.
4. Розробка та реалізація педагогічних умов процесу підготовки здійснювалась за допомогою теоретичного методу наукових досліджень – моделювання. Розроблено та експериментально перевірено модель підготовки студентів до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів. Підготовка здійснювалась у два рівні. Перший рівень підготовки майбутніх вчителів — теоретичний. Теоретична підготовка передбачає отримання певних знань про загальнонавчальні уміння на основі вивчення дисципліни «Педагогічні технології в початковій школі». Відповідно до цього ми пропонуємо майбутнім вчителям прослухати лекційні заняття. Такий підхід сприятиме отриманню теоретичних знань про загальнонавчальні уміня, їх особливості формування. Другим рівнем підготовки вчителів до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи є практичний. Головне завдання даного рівня надати майбутнім вчителям практичні знання, виробити в них практичні навички формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи; навчити обирати систему відповідних методів, прийомів та форм роботи, що сприятимуть ефективному формуванню даних умінь. Враховуючи всі завдання практичної підготовки, нами було розроблено лабораторні заняття, які передбачали виконання майбутніми вчителями різних за складністю та видами діяльності завдань: характеристика переваг системи роботи щодо формування загальнонавчальних умінь; визначення ролі батькiв у процесi формування загальнонавчальних умінь молодших школярів; розробки порад батькам, які сприяли б формуванню загальнонавчальних умінь молодших школярів поза межами школи та обґрунтуйте їх; розробка системи вправ і завдань багатофункціонального характеру, що сприятимуть формуванню в учнів уміння навчатися; пояснення технології формування у молодших школярів мислительних умінь на кожному з етапів педагогічного керівництва.Такий підхід сприятиме виробленню практичних умінь у майбутніх вчителів, щодо підготовки студентів до формування в учнів загальнонавчальних умінь.
5. Після впровадження розробленої нами моделі, у ході контрольного зрізу спостерігається підвищення рівня готовності студентів 4 курсу до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи. Так, 10 студентів в експериментальній групі, що становлять 35,7%, досягли високого рівня підготовки до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи за мотиваційним компонентом та 15 студентів (53,6%), які виявили середній рівень оволодіння досліджуваними уміннями на середньому рівні. Низький рівень виявили 3 особи, що становить 10,7% від загальної кількості студентів в експериментальній групі.
На противагу цьому, у студентів контрольної групи, показники рівня підготовки студентів до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи за мотиваційним компонентом змінились дуже незначно. 4 студенти (16%) виявили низький рівень, середній рівень підготовки студентів до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи залишився незмінним, його досягло 15 осіб (60%) та 6 студентів (24%) виявили високий рівень підготовки до формування загальнонавчальних умінь учнів початкової школи
З вище описаних результатів проведеної експериментальної роботи слідує, що кількість респондентів із середнім рівнем сформованості досліджуваних умінь мотиваційного компоненту критерієм після другого зрізу збільшилася в експериментальній групі на 3,6% проти контрольної групи, яка збільшилась на 4%; з високим рівнем підготовки до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів за мотиваційним компонентом збільшилася в експериментальній групі на 7,1%, проти контрольної групи - 4%. Кількість респондентів з низьким рівнем оволодіння досліджуваних умінь в експериментальній групі після 2 зрізу зменшилась на 10,8, тоді як в контрольній групі цей показник зменшився лише на 8%.
Так, кількість студентів в експериментальній групі за когнітивно-операційним показником готовності з високим рівнем сформованості знань та вмінь зросла на 7,1%, (7 осіб), а з середнім – на 7,3%(17 осіб). Кількість студентів із низький рівнем сформованості когнітивно-операційного компонента зменшився в експериментальній групі на 14,3%, тоді як у контрольній лише на 8%. Високого рівня сформованості аналітико-результативного компонента підготовки студентів до формування загальнонавчальних умінь молодших досягли 35,7% (10 осіб) студентів ЕГ та лише 28% (7 осіб) КГ. 12% (3 особи) студентів КГ демонструють низький рівень аналітико-результативного компонента по закінченню експерименту, тоді як ЕГ 3,6% (1 особа). Середній рівень виявило 60,7% в експериментальній групі порівняно із 60% (15 осіб) у контрольній групі. Отримані результати свідчать, що дана модель є ефективною та може бути впроваджена у навчальний процес.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 84 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |