Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Війська цивільної оборони в управлінні національною безпекою

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про війська Цивільної оборони України" Війська Цивільної оборони України — це спеціалізовані війсь­кові формування, які підпорядковуються керівнику центрального ор­гану виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах за­хисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і призначені для захисту населення і територій у разі виникнення надзвичайних си­туацій, спричинених аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат, ліквідації їх наслідків та виконання інших передба­чених законом завдань.

Цікавим є той факт, що одним з елементів системи цивільної оборони є органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, пов'язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями у надзвичайних ситуаціях. Отже, можна зробити висновок, що війська Цивільної оборони здебільшого концентрують свою увагу на забезпеченні особистої безпеки людини та її захисту від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

До основних завдань військ Цивільної оборони України належать:

• здійснення заходів щодо підтримання органів управління, сил і за­собів військ Цивільної оборони України в стані постійної готовності до виконання поставлених завдань;

• нагромадження, розміщення, зберігання та своєчасне відновлення озброєння, військової та спеціальної техніки, інших матеріально-тех­нічних засобів, призначених для проведення аварійно-рятувальних робіт у мирний та воєнний час;

• проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у зонах надзвичайної екологічної ситуації, осередках ураження та районах стихійного лиха;

• захист навколишнього природного середовища та локалізація зони впливу шкідливих і небезпечних факторів, що виникають під час аварій та катастроф;

• проведення піротехнічних робіт, пов'язаних із знешкодженням вибухонебезпечних предметів;

• попередження надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та ліквідація їх наслідків;

• захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження;

• організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час;

• створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бак­теріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часів;

• сприяння Збройним Силам України в обороні України, захисті її су­веренітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Аналіз законів України "Про Цивільну оборону України", "Про війська Цивільної оборони України", "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", "Про аварійно-рятувальні служби", "Про зону надзвичайної екологічної ситуації", "Про правовий режим надзвичайного стану", "Про Збройні Сили України" дають змогу виокремити наступні основні функції військ Цивільної оборони у сфері забезпечення національної безпеки:

1) забезпечення безпеки людей у разі проведення аварійно-рятуваль­них та інших невідкладних робіт під час ліквідації наслідків надзвичай­них ситуацій;

2) забезпечення екологічної безпеки;

3) здійснення проведення радіаційної, хімічної та неспецифічної бак­теріологічної (біологічної) розвідки в осередках ураження, зонах заб­руднення (зараження) і катастрофічного затоплення, а також на марш­рутах висування до них;

4) реалізація державної політики у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій техноген­ного та природного характеру, а також попередження цих ситуацій;

5) забезпечення готовності своїх органів управління, сил і засобів до дій за призначенням;

6) пошук і рятування людей на уражених об'єктах і територіях, по­дання у можливих межах невідкладної, у тому числі медичної, допо­моги особам, які перебувають у небезпечному для життя й здоров'я стані, на місці події та під час евакуації до лікувальних закладів;

7) ліквідація особливо небезпечних проявів надзвичайних ситуацій в умовах екстремальних температур, задимленості, загазованості, за­грози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіаційного та бактеріального зараження, інших небезпечних проявів;

8) контроль за готовністю об'єктів і територій, що ними обслугову­ються, до проведення робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій;

9) участь у розробленні та погодження планів реагування на надзви­чайні ситуації на об'єктах і територіях, що ними обслуговуються;

10) участь у проведенні експертизи проектних рішень щодо поліпшення захисту об'єктів і територій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій;

11) участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію об'єктів, які потребують аварійно-рятувального обслуговування;

12) участь у підготовці рішень з питань створення, розміщення, визна­чення обсягів матеріальних резервів для ліквідації надзвичайних ситу­ацій;

13) організація ремонту та технічного обслуговування аварійно-ряту­вальних засобів, розроблення та виробництво їх окремих зразків;

14) пропаганда у сфері захисту населення і територій від надзвичай­них ситуацій та участь у підготовці працівників підприємств, установ та організацій і населення до дій в умовах надзвичайних ситуацій.