Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Чи має право вимагати власник чи користувач земельної ділянки на яку встановлено земельний сервітут відповідної винагороди за його встановлення?

не має права

має право лише користувач?

має право лише власник

в судовому порядку.

74.Особа, в інтересах якої встановлений земельний сервітут може передавати його, іншим фізичним та юридичним особам шляхом:

Продажу

Не може передаватись будьяким способом

Застави

Дарування

Іпотеки

75. Підставою для припинення права власності на земельну ділянку є:

Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням

Систематична несплата земельного податку

Звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора

Звернення прокурора

Конфіскація за рішенням органу місцевого самоврядування

76. Земельна ділянка може бути конфіскована:

За рішенням органу виконавчої влади

За рішенням суду у випадках, встановлених законом

За рішенням органу місцевого самоврядування

За рішенням Держземагенства

За рішенням суду у всіх випадках

77 Право власності на земельну ділянку виникає:

після погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами

після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі

після державної реєстрації

після одержання державного акта на земельну ділянку.

78. Підставою набуття права власності на земельну ділянку юридичними особами із земель державної власності є:

Рішення органів місцевого самоврядування

Розпорядження органів виконавчої влади

Рішення Верховної Ради України

Рішення органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів

79. Право власності на земельну ділянку набуту із земель державної або комунальної власності посвідчується:

Свідоцтвом про право на спадщину

Цивільно-правовою угодою

Державним актом

Договором оренди

Сервітутом

Технічною документацією

80. Громадяни набувають право власності на земельні ділянки із земель комунальної власності на підставі:

Розпорядження органів виконавчої влади

Рішення суду

Рішення органів місцевого самоврядування

Заповіту

Позитивного висновку державної землевпорядної експертизи

81. Безоплатна передача земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян проводиться у разі:

Приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян

Одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій

Одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації

Одержання земельних ділянок, які перебувають у власності юридичних осіб

Приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні юридичних осіб на умовах оренди

82. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається протягом:

Десяти днів

Місяця

Двох тижнів

Року

Термін не встановлений

83. Нормою безоплатної передачі земельних ділянок громадянам – для ведення особистого селянського господарства є:

до 0,6 га

до 1 га

до 2 га

до 3 га.

84. Нормою безоплатної передачі земельних ділянок громадянам – для індивідуального дачного будівництва є:

не більше 0,5 га

не більше 0,12 га

не більше 0,1 га

не більше 1,0 га.

85. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва в таких розмірах:

Не більше 0,12 га

Не більше 0,10 га

Не менше 0,10 га

Не менше 0,12 га

До 2,0 га.

86. Право власності на земельну ділянку виникає з моменту:

Нотаріального посвідчення цих прав

Державної реєстрації цих прав

Підписання договору купівлі-продажу

Отримання рішення органу місцевого самоврядування

Встановлення меж земельної ділянки.

87. Підставою дарування земельної ділянки є:

нотаріально посвідчений договір дарування земельної ділянки

державний акт на земельну ділянку

договір купівлі-продажу на земельну ділянку

сертифікат на право володіння земельною ділянкою.

88. Громадяни – члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельні ділянки у розмірі:

Земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території ради за місцем розташування фермерського господарства

Не менше 4,0 га

Земельної ділянки, що передається в межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства

Не більше 10,0 га

89. Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватися у власність:

Сільськогосподарським підприємствам;

Сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам;

Релігійним організаціям та об’єднанням громадян для ведення підсобного господарства;

Іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

90. Земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній чи комунальній власності, можуть вилучатися (викупатися) для відповідних потреб за:

Постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України;

Рішенням органів місцевого самоврядування;

Розпорядженням органів виконавчої влади;

Указом Президента України.

91. Збитки власникам земельних ділянок і землекористувачам відшкодовують:

Мінекоресурсів України

особи, що їх заподіяли

органи земельних ресурсів

органи місцевого самоврядування.

92. До земель комунальної власності, що не можуть передаватися у приватну власність належать:

Землі лісогосподарського призначення площею до 5 га;

Земельні ділянки, які забезпечують діяльність органів місцевого самоврядування;

Земельні ділянки водного фонду площею до 3 га;

Земельні ділянки, надані для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

93. У разі проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники та землекористувачі земельних ділянок мають право:

в будь-кому разі відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки

зруйнувати сусідню земельну ділянку

пошкодити дерева, кущі, які проникають із сусідньої земельної ділянки

відрізати корені дерев і кущів, які проникають і сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням.

94. Навколо діючих кладовищ встановлюються:

Санітарно-захисні зони;

Зони особливого режиму використання земель;

Охоронні зони;

Зони санітарної охорони.

95. Громадянин, який зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка знаходиться на території населеного пункту, подає заяву до:

Районної державної адміністрації

Районної ради

Облдержадміністрації;

Відповідної сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної ділянки.

96. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у розмірі:

0,12 га;

Земельної частки (паю), визначеної як середньої по району за місцем розташування земельної ділянки;

0,25 га;

Не більше 2 га.

Не більше 2,5 га

97. Районні державні адміністрації передають земельні ділянки у власність та у користування із земель державної власності для:

Всіх потреб;

Сільськогосподарського використання;

Для здійснення несільськогосподарської діяльності на землях сільськогосподарського призначення, сільськогосподарських угіддях (рілля, багаторічні насадження);

Для будівництва об’єктів промисловості.

98. До документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку відноситься:

Договір купівлі-продажу;

Договір оренди;

Договір концесії;

Технічний паспорт на будівлю чи споруду.?

99. У разі набуття права власності на житловий будинок будівлю або споруду, що перебуває у власності іншої особи право власності останньої на земельну ділянку де розміщений відповідний об’єкт нерухомого майна:

Припиняється

Не припиняється

Припиняється за рішенням сільської, селищної, міської ради

Припиняється виключно за рішенням суду

100. Право власності на земельну ділянку виникає з моменту:

Видачі державного акту на право власності

Державної реєстрації права власності

Нотаріального посвідчення цивільно-правової угоди відповідно до якої відбувається перехід права власності на земельну ділянку

Прийняття рішення місцевої ради або розпорядження місцевого органу держаної влади про передачу земельної ділянки у власність

101. Право власності на земельну ділянку набуту громадянином у власність із земель приватної власності без зміни її меж і цільового призначення посвідчується:

Виключно державним актом

Договором купівлі-продажу

Свідоцтвом про право на спадщину

Технічним паспортом на земельну ділянку

102. У разі незгоди землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування при вирішенні земельних спорів, питання вирішуються:

Районною державною адміністрацію

Районною радою

Обласною радою

Органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів

Судом

103. Вартість земельної ділянки, відчуженої для суспільних потреб, визначається за договором на підставі:

Домовленості з власником даної земельної ділянки;

Нормативної грошової оцінки;

Експертної грошової оцінки;

Розрахунку втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Договірної ціни

104. Земельні спори розглядають:

адміністрація підприємств, установ, організацій

органи місцевого самоврядування?

суди

органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів.?

105. Майнові спори, пов’язані із земельними відносинами вирішує:

суд

сільська рада

органи місцевої виконавчої влади

відділ земельних ресурсів.

106. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо:

Користування земельними ділянками

Розпорядження земельними ділянками

Меж земельних ділянок

Обмежень у використанні земель

108. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

Визнання угоди недійсною

Визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування

Відшкодування вартості земельної ділянки

Обмін земельної ділянки на інше майно

109. Збитки завдані власникам земельних ділянок:

Підлягають відшкодуванню в повному обсязі

Підлягають відшкодуванню частково

Не підлягають відшкодуванню

Підлягають відшкодуванню за рішенням органів місцевого самоврядування

110. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють:

Кабінет Міністрів України

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів

Суб’єкти, що їх заподіяли

Національний банк України

Органи місцевого самоврядування

111. Земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів вирішує:

Районна державна адміністрація

Органи місцевого самоврядування

Орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів

Районні ради

Обласні ради

112. Земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності і користуванні громадян вирішуються:

Судами

Органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів

Обласними державними адміністраціями

Органами місцевого самоврядування

Прокуратурою

113. Земельні спори щодо розмежування територій сіл, селищ і міст вирішуються:

Районними державними адміністраціями

Обласними державними адміністраціями

Судами

Районними радами

Обласними радами

114. Земельні спори у межах населених пунктів з приводу додержання громадянами правил добросусідства вирішуються:

Органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів

Судами

Органами виконавчої влади

Органами місцевого самоврядування

115. Річна орендна плата за земельні ділянки державної власності не може перевищувати (у відсотках їх нормативної грошової оцінки)

10%

12%

8%

На конкурентних засадах може складати більше 12 відсотків.

116. Визначити орган, який має право передати земельну ділянку (рілля) за межами села площею 10 га ДП «Обрій» для сільськогосподарського використання:

Сільська рада.

Районна рада.

Районна державна адміністрація.

Обласна державна адміністрація.

117. Земельну ділянку (сіножаті 0,9 га), яка розміщена за межами міста має право передати у постійне користування державному підприємству для будівництва заводу з ремонту сільськогосподарської техніки орган:

Районна державна адміністрація.

Обласна державна адміністрація.

Міська рада.

Районна рада.

Обласна рада.

118. Надання земель державної власності у користування здійснюється за рішеннями органів виконавчої влади на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

Зміни цільового призначення земельних ділянок.

Надання ділянок, межі яких не встановленні на місцевості.

Не визначена їх грошова оцінка.

Якщо це землі сільськогосподарського призначення.

119. Рішення відповідного органу про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення повинно включати:

Затвердження проекту землеустрою.

Вилучення земельної ділянки у землекористувачів.

Цільове призначення земельної ділянки.

Відшкодування збитків попередньому землекористувачу.

120. Право власності на земельну ділянку посвідчується:

Договором емфітевзису.

Договором суперфіцій.

Державним актом.

Свідоцтвом про право на спадщину.

121.Право користування земельною ділянкою посвідчується:

Договором суперфіцію.

Державним актом на право постійного користування.

Договором оренди.

Свідоцтвом про право на спадщину.

122. Не підлягають продажу на земельних торгах земельні ділянки державної власності або права них у разі:

Будівництва автозаправочних станцій.

Передачі земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Поновлення договорів оренди землі.

Будівництва об’єктів, що здійснюються за кошти іноземних інвесторів.

123. Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні:

Сіножаті для несільськогосподарських потреб.

Ріллю для несільськогосподарських потреб.

Землі водного фонду.

Землі рекреаційного призначення.

124. Кабінет Міністрів України надає земельні ділянки державної власності для:

Сільськогосподарського використання.

Водогосподарського використання.

Оздоровчого призначення.

Природоохоронного призначення.

Будівництва шкіл, закладів культури та ін.

125. Вилучення земельної ділянки природно-заповідного фонду державної власності в межах села для будівництва дороги загальнодержавного значення здійснює:

Верховна рада України.

Кабінет Міністрів України.

Обласна державна адміністрація.

Сільська рада за погодженням з верховною Радою України.

126. Суб’єктами земельної плати за землю є:

Власники земельних часток (паїв).

Орендарі.

Власники земельних ділянок.

Органи виконавчої влади щодо земель, які розміщені за межами населених пунктів.

127. Ставка земельного податку за 1 га ріллі складає у відсотках від її нормативної грошової оцінки:

1%.

0,5%.

0,3%.

0,1%.

128. Ставка земельного податку за 1 га сіножатей складає у відсотках від її нормативної грошової оцінки:

1,5%

1,0%

0,5%

0,1%.

129. Ставка земельного податку за 1 га пасовищ складає у відсотках від її нормативної грошової оцінки:

1,5%

1,0%

0,5%

0,1%.

130. Ставки податку за земельні ділянки в межах населених пунктів встановлюється у відсотках від їх нормативної грошової оцінки:

1%.

0,5%.

1,5%.

2,0%.

131. Від сплати земельного податку звільняються:

Пенсіонери, які мають у власності земельну частку (пай).

Пенсіонери (за віком), які мають у власності одну земельну ділянку для дачного будівництва в межах граничних норм:

Державні службовці.

Пенсіонери (за віком), які використовують земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в межах граничних норм.?

132. Кошти, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, використовуються для:

Сплати земельного податку.

Будівництва лінійних споруд (шляхів і т ін.).

Освоєння земель для сільськогосподарських потреб.

Поліпшення сільськогосподарських угідь.

Охорону земель відповідно до проектів.

133. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянам, зацікавленим в одержанні безоплатно у власність із земель державної та комунальної власності розробляють:

Верховна Рада України

міські ради

обласні ради

Кабінет Міністрів України

на замовлення громадян організації, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у соки, що обумовлюються угодою сторін.

134. Включення земельних ділянок у межі села, селища, міста, району у місті:

135. Для розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою, в районах та містах обласного значення, містах Києві та Севастополі функціонують:

136. Проект відведення земельної ділянки, погоджується з:

Верховною Радою України

міськими радами

комісією з розгляду питань пов’язаних з погодженням документації із землеустрою

Кабінетом Міністрів України.

137. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування передати земельну ділянку у власність або заяву залишено без розгляду питання розв’язує:

Верховна Рада України

міські ради

обласні ради

Кабінет Міністрів України

в судовому порядку.

138. Підставою відмови у погодженні постійно діючою комісією документації із землеустрою може бути:

139. Загальнодержавні програми використання та охорони земель затверджуються:

Кабінетом Міністрів України;

Кабінетом Міністрів за погодженням з Верховною Радою України;

Верховною Радою України;

Міністерством аграрної політики і продовольства за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

140. Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються з метою:

Забезпечення потреб населення і галузей економіки у землі та її раціонального використання і охорони

Забезпечення потреб державних органів і галузей економіки у землі та її раціонального використання і охорони

Забезпечення потреб органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб у землі та її раціонального використання і охорони

Розмежування земель державної і комунальної власності та їх раціонального використання і охорони

141.Встановлення і зміна меж міст відноситься до повноважень:

Міських рад

Районних рад

Обласних рад та Верховної Ради Автономної Республіки Крим

Верховної Ради України

142. Природно-сільськогосподарське районування земель – це:

Розподіл території за видами сільськогосподарських угідь з урахуванням агробіологічних вимог сільськогосподарських культур

Розподіл території з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур

Розподіл території за видами сільськогосподарських угідь з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур

Розподіл території з урахуванням природних умов та балу бонітету по району

143. До складу Комісії з розгляду питань пов’язаних з погодженням документації із землеустрою що розробляється з метою вилучення земель лісогосподарського призначення входять представники органів:

Місцевого самоврядування

Містобудування та архітектури

Земельних ресурсів

Природоохоронних органів

Охорони культурної спадщини

Райдержадміністрації

144. Підставою юридичної відповідальності за земельні правопорушення є:

вчинення земельного правопорушення

вчинення злочину

вчинення адміністративного проступку

всі відповіді вірні.

145. До земель України належать:

усі землі в межах її території, у тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії

лише землі в межах її території, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії

лише землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії

всі відповіді вірні.

146. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень:

органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень

органів Держкомзему України

органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів Держкомзему України відповідно до їхніх повноважень

Верховної Ради України.

147. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою:

власників земельних ділянок у порядку, який встановлює Кабінет Міністрів України

власників земельних ділянок у порядку, який встановлює Президент України

користувачів земельних ділянок у порядку, який встановлює Кабінет Міністрів України

користувачів земельних ділянок у порядку, який встановлює Президент України.

148. Встановлення та зміна цільового призначення особливо цінних земель у межах населеного пункту проводиться:

рішенням сільської, селищної, міської ради за погодженням з обласною радою

рішенням сільської, селищної, міської ради за погодженням з облдержадміністрацією

рішенням сільської, селищної, міської ради за погодженням з Верховною Радою України

рішенням сільської, селищної, міської ради за погодженням з районною радою

149. Землі фермерського господарства можуть складатися із:

Земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди

Земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі

Земельних ділянок загального користування населеного пункту

Земель запасу

150. До земель сільськогосподарського призначення належать:

лише сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги)

лише несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо)

сільськогосподарські та несільськогосподарські угіддя

всі відповіді вірні.

151. Землі сільськогосподарського призначення можуть належати на праві власності:

1. Державним сільськогосподарським підприємствам

2. Комунальним сільськогосподарським підприємствам

3. Державним науково-дослідним підприємствам

4. Приватним сільськогосподарським підприємствам

5. Іноземним юридичним особам

152. Землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватись насамперед для:

Консервації

Залуження

Лісорозведення

Не сільськогосподарського використання

Сільськогосподарського використання

153. Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, провадиться на підставі:

Розпорядження районної державної адміністрації

Рішення органів місцевого самоврядування

Постанови Кабінету Міністрів України

Даних державного земельного кадастру

Даних державної служби родючості ґрунтів

154. До несільськогосподарських угідь земель сільськогосподарського призначення належать:

Господарські шляхи

Багаторічні насадження

Перелоги

Землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції

155. До сільськогосподарських угідь земель сільськогосподарського призначення належать:

Полезахисні лісові смуги

Скотопрогони

Перелоги

Господарські будівлі і двори

Пасовища

156. Землі фермерського господарства можуть складатися із:

Земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі

Земельних ділянок, що належать громадянам членам фермерського господарства на праві приватної власності

Земельної ділянки, що використовуються фермерським господарством на умовах оренди

Земельної ділянки колективної власності фермерського господарства.

157. Громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства в розмірі:

не більше як 2,0 га

не більше як 0,12 га

не більше як 0,10 га

земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної або міської ради, де міститься фермерське господарство.

158. Для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки на праві власності можуть мати:

лише громадяни України;

лише особи без громадянства;

лише громадяни України та іноземні громадяни

лише іноземні громадяни.

159. Земельні ділянки, призначені для садівництва, можна використовувати:

лише для закладання багаторічних плодових насаджень

лише для вирощування сільськогосподарських культур

для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо

всі відповіді вірні.

160. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель держав мої або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства:

не більше як 2.0 га

не більше як 0,12 га

не більше як 0,10 га

земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної або міської ради, де міститься фермерське господарство.

161. Земельні ділянки для городництва із земель державної та комунальної власності можуть надаватись громадянам:

У власність безоплатно

У постійне користування

У власність за плату

У користування на умовах оренди

У власність за давністю користування

162. На земельних ділянках для городництва дозволяється:

Закладання багаторічних плодових насаджень

Спорудження капітальних будівель і споруд

Вирощувати сільськогосподарські культури

Зводити тимчасові споруди для зберігання інвентарю

Займатись лісорозведенням

163. Державні та комунальні несільськогосподарські підприємства можуть набувати в оренду землі сільськогосподарського призначення для:

Ведення особистого селянського господарства

Ведення товарного сільськогосподарського виробництва

Ведення фермерського господарства

Ведення підсобного господарства

Створення земель запасу

164. Земельні ділянки для сінокосіння, випасання худоби та городництва надаються:

в тимчасове користування

в оренду

у власність

в постійне користування

165. Земельні ділянки для садівництва можуть використовуватись для:

Зведення необхідних будинків

Вирощування сільськогосподарських культур

Здійснення підприємницької діяльності

Влаштування полігонів побутових відходів

Посадки яблунь?

166. Державні і комунальні сільськогосподарські підприємства можуть орендувати земельні ділянки:

Комунальної власності.

Державної власності.

Приватної власності юридичних осіб.

Приватної власності громадян.

Усіх форм власності.

167. Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам для:

Ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Дачного будівництва.

Садівництва.

Городництва.

Будівництва та обслуговування жилого будинку.

168. Землі фермерського господарства складаються із земельних ділянок:

Приватної власності фермерського господарства як юридичної особи.

Приватної власності членів фермерського господарства.

Які передані фермерському господарству державними сільськогосподарськими підприємствами на умовах оренди.

Земельних часток (паїв) громадян, які використовуються на умовах оренди.

169. Земельні ділянки особистих селянських господарств можуть мати:

Іноземні громадяни на праві власності.

Іноземні громадяни на умовах оренди.

Громадяни України на праві власності.

Громадяни України на умовах оренди.

Особи без громадянства на праві власності.

170. Земельні ділянки для садівництва можуть мати:

Громадяни України для ведення колективного садівництва на праві власності.

Громадяни України для ведення індивідуального садівництва на умовах оренди.

Іноземні громадяни для ведення садівництва на праві власності.

Юридичні особи на праві власності.

171. Приватизація земельної ділянки громадянам – членам садівницького товариства здійснюється:

За згодою інших членів товариства.

Без згоди інших членів товариства.

Якщо це передбачено статутом товариства.

За рішенням виконавчого органу товариства.

172. Землі сільськогосподарського призначення передаються:

Іноземним громадянам у власність і користування

Громадянам України тільки у власність

Іноземним громадянам у власність

Громадянам України у власність і користування

Іноземним громадянам на умовах оренди для дачного будівництва

173. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до:

Проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок

Проектів землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань

Проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь

Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку

174. При приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються:

Працівникам цих підприємств, установ та організацій

Працівникам інших державних та комунальних підприємств

Працівникам державних та комунальних закладів культури

Працівникам інших державних сільськогосподарських підприємств

Всім пенсіонерам, що проживають на території відповідної ради

175. Землі фермерського господарства можуть складатися із:

Земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі

Земельних ділянок, що належать громадянам членам фермерського господарства на праві приватної власності;

Земель загального користування, що розташовані поряд

176. При створенні фермерського господарства безоплатно у власність земельну частку (пай) можуть отримати:

Лише голова фермерського господарства;

Члени родини голови фермерського господарства;

Голова фермерського господарства та члени його родини, які є членами фермерського господарства;

Не мають право отримати у власність, лише на умовах оренди.

177. Землі, надані для здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності відносяться до категорії земель:

Землі сільськогосподарського призначення;

Землі житлової та громадської забудови;

Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики та іншого призначення;

Землі історико-культурного призначення.

178. Несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації) сільськогосподарських підприємств відносять до категорії земель:

Землі лісогосподарського призначення;

Землі житлової і громадської забудови;

Землі сільськогосподарського призначення (сільськогосподарські угіддя);

Землі сільськогосподарського призначення (несільськогосподарські угіддя);

Землі рекреаційного призначення.

179. Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування сільськогосподарським підприємствам на умовах:

Постійного користування комунальним підприємствам

Власності державним підприємствам

Власності комунальним підприємствам

Постійного користування державним підприємствам

180. Приватні несільськогосподарські підприємства установи і організації можуть набувати у власність або оренду землі сільськогосподарського призначення:

Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва

Для ведення особистого селянського господарства

Для ведення підсобного господарства

Для сінокосіння та випасання худоби

181. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку в межах визначених норм Земельним кодексом можуть:

Передаватись безоплатно у власність громадянам України.

Надаватись громадянам на умовах постійного користування

Набуватись у власність громадянам України за цивільноправовими угодами.

182. До земель житлової та громадської забудови належать:

земельні ділянки, призначені для закладання багаторічних плодових насаджень

земельні ділянки у межах населених пунктів, що їх використовують для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування

земельні ділянки поза межами населених пунктів, що їх використовують для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування

всі відповіді вірні.

183. До громадської забудови категорії земель житлової та громадської забудови відносяться:

Кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів

Громадські будівлі, споруди та об'єкти закладів освіти та охорони здоров'я, торгівлі, підприємств побутового обслуговування та громадського харчування

Майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари

184. До загального користування категорії земель житлової та громадської забудови відносяться:

громадські будівлі, споруди та об'єкти закладів освіти та охорони здоров'я, торгівлі та громадського харчування

громадські будівлі, споруди та об'єкти соціально культурних установ та підприємств побутового обслуговування

майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів

185. Основою використання земель житлової та громадської забудови є такі проектні розробки:

Генеральний план населеного пункту

Детальний план території

Зонування території

План земельно-господарського устрою

Проект внутрігосподарського землеустрою

186. Населені пункти бувають (відповідно до законодавства):

Міста

Села

Селища

Селища міського типу

187. В складі земель житлової та громадської забудови землі запасу:

Можуть бути

Не можуть бути

Можуть бути лише в окремих випадках вказаних в Земельному кодексі

188. Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і гаражного будівництва можуть передаватися:

за плату у власність

безоплатно у користування

лише в оренду

безоплатно у власність або в оренду.

189. Житлово-будівельному кооперативу за рішенням міської ради земельна ділянка:

Передається у власність у розмірі, визначеному кооперативом.

Надається в оренду у розмірі, визначеному рішенням загальних зборів кооперативу.

Передається у власність у розмірі, відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Надається у постійне користування.

190. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах не більше:

0,25 га

0,15 га

0,50 га

0,10 га

191. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів – не більше:

0,10 га

0,01 га

0,001 га

0,15 га

192. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва:

У разі подання заяви про виділення безоплатно земельної ділянки для відповідних потреб на підставі проекту забудови

За цивільно-правовими угодами

У разі подання заяви про виділення безоплатно земельної ділянки для відповідних потреб в іншому населеному пункту

У будь-кому випадку безоплатно для пенсіонерів та інших пільгових категорій населення

193. До земель житлової та громадської забудови можуть бути віднесені земельні ділянки:

В межах населених пунктів

За межами населених пунктів, за умови що на них знаходяться об’єкти комунальної власності

В межах і за межами населених пунктів будь які земельні ділянки

194. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається:

Органами земельних ресурсів

Рішенням органу місцевого самоврядування

Розпорядженням місцевого органу державної влади

Співвласниками будинку

195. На території населеного пункту можуть виділятися:

Всі категорії земель

Виключно землі житлової та громадської забудови

Всі категорії земель окрім земель сільськогосподарського призначення

Всі категорії земель окрім земель водного фонду

196. До особливо цінних земель належать:

Землі природно-заповідного фонду;

Землі оборони;

Землі лісогосподарського призначення;

Землі рекреаційного призначення.

197. Ботанічні сади та дендрологічні парки належать до:

Землі історико-культурного призначення;

Землі природно-заповідного фонду;

Землі лісогосподарського призначення;

Землі рекреаційного призначення.

198. До земель природно-заповідного фонду відносяться ділянки, які мають цінність:

Господарську.

Екологічну.

Наукову.

Ринкову.

199. До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об’єкти:

Біосферні заповідники.

Міські парки для відпочинку населення.

Природні заповідники.

Захисні ліси.

Заказники.

200. До земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки:

Які мають особливу рекреаційну цінність.

В межах яких є природні об’єкти, що мають особливу наукову цінність.

Прибережні захисні смуги.

Ліси природоохоронного призначення.

201. До земель природно-заповідного фонду включаються:

Природні заповідники

Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва

Земельні ділянки, зайняті територіями будинків рибалок і мисливців

Земельні ділянки, надані для дачного будівництва

202. Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати:

203. Згідно із Земельним кодексом України, до земель оздоровчого призначення належать землі:

Що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей

Земельні ділянки віднесені до заказників

Земельні ділянки надані для дачного будівництва

Земельні ділянки туристичних баз

204. Землі оздоровчого призначення можуть перебувати:

205. Курорт це:

освоєна природна територія, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації, будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури

природна територія, що має мінеральні та термальні води, лікувальні грязі, озокерит, ропу лиманів та озер, кліматичні та інші природні умови

територія на якій знаходяться лікувальні заклади де відпочивають громадяни.

206. На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються:

Санітарно-захисні зони

Зони особливого режиму використання земель

Охоронні зони;

Округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони.

207. Навколо об’єктів історико-культурного призначення встановлюються:

Смуги шириною 10 метрів

Зони охорони пам’яток

Смуги шириною 5 метрів

Смуги шириною 15 метрів

208. До земель лісогосподарського призначення належать:

209. До лісового фонду України належать:

Лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара

Зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів

Окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях

Окремі дерева і групи дерев, чагарники на присадибних ділянках

Окремі дерева і групи дерев, чагарники на дачних і садових ділянках

210. Кабінет Міністрів затверджує проект відведення земельної ділянки лісогосподарського призначення площею:

Понад 1 га

Понад 3 га

Понад 5 га

Понад 10 га

211. Землі лісогосподарського призначення можуть перебувати:

Виключно в державній власності

В державній і приватній власності

В державній, комунальній і приватній власності

В державній, комунальній і колективній власності

212. Громадяни та юридичні особи можуть приватизувати земельні ділянки лісогосподарського призначення:

Безоплатно до 5 га у складі земель товариства з обмеженою відповідальністю

За плату до 5 га у складі земель акціонерного товариства

Безоплатно до 3 га у складі земель фермерського господарства

Безоплатно або за плату замкнені земельні ділянки площею до 5 га у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств

213. До земель лісогосподарського призначення належать:

Групи дерев на сільськогосподарських угіддях.

Нелісові землі, які надані та використовуються в лісовому господарстві.

Ділянка лісу на присадибній ділянці.

Зелені насадження у межах міста загального користування

214. Можливі умови і розміри площі щодо передачі громадянам у власність ділянок лісогосподарського призначення:

Площею до 3 га у складі угідь селянських господарств тільки за плату.

Земельні ділянки площею до 5 га у складі угідь фермерського господарства безоплатно або за плату.

Розмір площі не визначений у складі угідь фермерського господарства безоплатно.

Розмір площі не визначений у складі угідь фермерського господарства за плату.

215. Земельні ділянки лісогосподарського призначення надаються в постійне користування:

Фермерським господарствам.

Спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам.

Спеціалізованим комунальним лісогосподарським установам.

Громадянам України.

216. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до законодавства:

Лісового.

Лісового і водного.

Земельного.

Екологічного.

217. Ліси України поділяються на такі категорії:

Рекреаційно-оздоровчі ліси.

Ліси першої категорії.

Захисні ліси.

Ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення.

Експлуатаційні ліси.

218. До земель водного фонду належать ліси, зайняті:

Морями.

Річками.

Островами, зайнятими лісами.

Гідротехнічними спорудами.

Береговими смугами водних шляхів.

219. Землі водного фонду можуть передаватись у власність:

Водойми і річки загальною площею до 3 га безоплатно громадянам.

Юридичним особам водойми і річки площею до 3 га безоплатно.

Замкнені природні водойми площею до 3 га громадянам безоплатно.

Замкнені природні водойми площею до 3 га юридичним особам безоплатно.

220. Річки в Україні залежно від водозбірної площі басейну класифікуються на:

Великі

Середні

Малі

Струмки

221. Прибережні захисні смуги встановлюються уздовж річок, морів та навколо водойм шириною:

Для малих річок – 25 метрів.

Уздовж морів, лиманів – не менше 2 км. від урізу води

Для великих річок – 100 метрів.

Для середніх річок 75 метрів.

Для середніх річок – 50 метрів.

222. Вздовж річок на їх берегах виділяються:

Водоохоронні зони і прибережні захисні смуги

Санітарно захисні і охоронні зони

Зони особливого режиму використання

223. Прибережні захисні смуги встановлюються навколо водойм шириною:

Для ставків площею понад 5 га – 35 метрів.

Для ставків площею понад 3 га – 25 метрів.

Для ставків площею понад 5 га – 50 метрів.

224. У прибережних захисних смугах уздовж річок забороняється:

Підготовка ґрунту для залуження.

Розорювання земель.

Зберігання і застосування добрив.

Будівництво гідротехнічних споруд.

Влаштування літніх таборів для худоби.

225. Землі водного фонду можуть перебувати:

226. У землекористувачів вилучаються для потреб земель річкового транспорту:

Берегова смуга в межах населених пунктів

Смуга відведення

Берегова смуга за межами населених пунктів

227. Прибережні захисні смуги встановлюються:

За розпорядженням обласної державної адміністрації

Відповідно до окремих проектів землеустрою

Власником чи користувачем водного об’єкту

228. Громадяни та юридичні особи можуть набувати право власності на зімкнені природні водойми:

Площею до 5 га;

Площею до 3 га;

Площею, встановленою за рішенням органів місцевого самоврядування чи за розпорядженням органів виконавчої влади;

Площею, необхідною для здійснення відповідного виду діяльності.

229. Для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 га прибережні захисні смуги встановлюються шириною:

25 метрів;

100 метрів;

50 метрів;

75 метрів.

230. Для малих річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею до 3 га прибережні захисні смуги встановлюються шириною:

25 метрів;

100 метрів;

50 метрів;

75 метрів.

231. При крутості схилів менше 3 градусів ширина прибережної захисної смуги:

Подвоюється;

Залишається незмінною;

Потроюється;

Прибережна захисна смуга не встановлюється.

232. Розміри земельних ділянок, які надаються для об’єктів земель промисловості визначаються:

Відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації

Не більше 100 гектарів

Відповідно до норм визначених Земельним кодексом України

233. Снігозахисні насадження вздовж автомобільних доріг відносять до земель:

Автомобільного транспорту та дорожнього господарства;

Лісогосподарського призначення;

Прибережних захисних смуг;

Смуг відведення.

234. До складу земель залізничного транспорту включаються:

Землі під службовим житлом працівників залізниці

Смуги відведення та земельні ділянки що не прилягають безпосередньо до неї, але необхідні для обслуговування конкретної залізниці

Службові земельні наділи працівників залізниці

235. На приаеродромній території відповідно до закону запроваджується:

використання земель без обмежень

особливий режим використання земель

використання земель відповідно до потреб сільського господарства

відповідно до вимог громадян, які проживають на цій території

237. Землі оборони можуть перебувати:

238. До земель промисловості належать землі, які надані для розміщення та експлуатації:

Гірничодобувних підприємств.

Промислових підприємств.

Автозаправних станцій.

Адміністративно-побутових будівель промислових підприємств.

239. Землі промисловості і транспорту можуть перебувати:

Лише у державній власності.

Лише у комунальній власності.

Тільки на умовах оренди юридичних осіб.

У державній, комунальній та приватній власності

240. До земель автомобільного транспорту належать землі під:

Автостанціями.

Лінійними виробничими спорудами.

Заводами з виробництва легкових автомобілів.

Автовокзалами.

241. Охоронні зони земель трубопровідного транспорту у власників чи користувачів землі:

Вилучаються

Не вилучаються

Вилучаються в окремих випадках

242. Землі автомобільного транспорту поділяються на:

Землі дорожнього господарства

Власне землі автомобільного транспорту

Службові наділи працівникам автомобільних доріг

243. Охоронні зони навколо повітряних і підземних кабельних ліній зв’язку:

Не створюються

Створюються лише у випадках визначених Земельним кодексом

Створюються

створюються при потребі

244. Охоронні зони навколо повітряних і підземних кабельних ліній електропередачі:

Не створюються

Створюються

Створюються лише у випадках визначених Земельним кодексом

створюються при потребі

245. Гірничий відвід це:

частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин

земельні ділянки для потреб, пов’язаних з користуванням надрами, які надані в порядку, встановленому земельним законодавством України

частина надр, надана користувачам для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин

246. Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб:

Корисні копалини місцевого значення (пісок, глина, камінь)

Торф загальною глибиною розробки більше двох метрів

Прісні підземні води більше 20 метрів

247. Метою здійснення землеустрою є:

підготовка земель до їх використання

раціональне використання та охорона земель

збір даних про використання земель

прогноз еколого-економічних наслідків деградації земельних ділянок.

248. Регіональні програми використання та охорони земель затверджуються:

Верховною Радою України;

Обласними радами;

Обласними державними адміністраціями;

Районними радами;

Кабінетом Міністрів України.

249. На земельних ділянках, наданих для городництва, не допускається:

зводити тимчасові споруди для зберігання інвентарю та захисту від негоди

закладати багаторічні плодові насадження

споруджувати капітальні будівлі і споруди

споруджувати торгові комплекси.

250. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, підлягають відчуженню:

протягом року

протягом 6 місяців

протягом 3 місяців

протягом 2 років.

251. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є:

комунальною власністю

державною власністю

приватною власністю

колективною власністю.

252. Угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються:

в усній формі

у письмовій формі

в електронному вигляді

у письмовій формі та нотаріально посвідчуються.

253. Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ приймають:

місцеві державні адміністрації

Рада міністрів автономної Республіки Крим або органи місцевого самоврядування у межах їхніх повноважень

Кабінет Міністрів України

Верховна Радою Автономної Республіки Крим, обласні. Київська чи Севастопольська міська рада за поданням районних і відповідних сільських, селищних рад.

254. Самовільно зайняті земельні ділянки повертають:

місцеві державні адміністрації

Кабінет Міністрів України

сільські, селищні, міські, районні та обласні ради

за рішенням суду.

255. Земельні відносини:

це відносини щодо регулювання ринку землі

це відносини щодо впорядкування всіх категорій земель

це суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження землею

це відносини щодо регулювання земель сільськогосподарського призначення.