Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Характеристика субрахунків рахунку 10 "Основні засоби".

Читайте также:
  1. CASE-средства. Общая характеристика и классификация
  2. Cудебник 1497 г. Общая характеристика
  3. Cудебник 1550 г. Общая характеристика, система и источники
  4. I. КВАЛИФИКАЦИОННАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ВЫПУСКНИКА
  5. I. Общая характеристика жанровой системы связей с общественностью.
  6. I. Этиологическая характеристика
  7. II. Клинико-фармакологическая характеристика лекарственных средств, влияющих на липидный обмен.
  8. II. ХАРАКТЕРИСТИКА ПЯТИ СОЦИЕТАЛЬНЫХ ГРУПП
  9. III. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТИЙ СОЦИАЛЬНАЯ ОБЩНОСТЬ И СОЦИАЛЬНЫЕ СВЯЗИ
  10. Акт прокурорского реагирования общая характеристика

Рахунок 10 "Основні засоби" призначений для обліку господарських засобів, тобто узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, віднесених до складу основних засобів. Субрахунки, передбачені Планом рахунків до рахунку 10 "Основні засоби", та Їх характеристика наведені в табл. 2.4.

Таблиця 2.4. Характеристика субрахунків рахунку 10 "Основні засоби"

Назва субрахунків Характеристика субрахунків

101 "Земельні ділянки" Відображається вартість земельних ділянок

102 "Капітальні витрати на поліпшення земель" До цієї групи основних засобів відносяться витрати неінвентарного характеру (не пов'язані зі зведенням споруд) на культурно-технічні заходи щодо поверхневого поліпшення земель для сільськогосподарського користування, здійснювані за рахунок капітальних вкладень (планування земельних ділянок,корчування площ під ріллю, очищення полів від каменів і

валунів, зрізування купин, розчистка заростей, очищення водосховищ тощо)

103 "Будинки та споруди" Ведеться облік наявності та руху будівель, споруд, їх структурних компонентів і передавальних пристроїв, а також житлових будинків

104 "Машини та обладнання" Ведеться облік за видами машин та обладнання

105 "Транспортні засоби" До транспортних засобів належать засоби пересування, призначені для переміщення людей і вантажів, а також магістральні трубопроводи, призначенням яких є транспортування рідких і газоподібних речовин відпостачальника до місця їх зберігання (використання)

106 "Інструменти, прилади та інвентар" До інструментів відносяться: ріжучі, ударні, давлючі та ущільнюючі знаряддя праці, включаючи ручні механізовані знаряддя, які працюють за допомогою електроенергії, стисненого повітря тощо, а також будь-які пристрої для оброблення матеріалів, здійснення монтажних робіт тощо. До виробничого інвентарю і приладдя належать предмети виробничого призначення, котрі використовуються для полегшення виробничих операцій під час роботи, обладнання для охорони праці, та и для зберігання їдких і сипучих речовин

107 "Робоча і продуктивна худоба" До цієї групи належать: робоча худоба - коні, воли, верблюди, віслюки та інші робочі тварини; продуктивна худоба - корови, бики-плідники, буйволи, яки, жеребці-плідники та племінні кобили тощо

108 "Багаторічні насадження" До цієї групи основних засобів відносяться всі штучні багаторічні насадження незалежно від їх віку

109 "Інші основні засоби" Всі інші основні засоби, що не обліковуються на зазначених вище субрахунках рахунку10 "Основні засоби"

За допомогою синтетичного обліку неможливо контролювати наявність та рух кожного виду об'єктів основних засобів. Для отримання детальної інформації, необхідної для ефективного використання основних засобів за їх окремими видами та процесами, організовується аналітичний облік.

Аналітичний облік основних засобів ведеться за об'єктами основних засобів. Якщо об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то в бухгалтерському обліку кожна з цих частин може визнаватися як окремий об'єкт основних засобів.

Кожному інвентарному об'єкту присвоюється інвентарний номер, який наноситься на об'єкт і вказується у відповідних первинних документах та регістрах з обліку об'єктів основних засобів.

Аналітичний облік ведеться також за видами основних засобів, місцями їх експлуатації, матеріально відповідальними особами.

Порушення встановлених вимог ведення інвентарного обліку ускладнює процес обробки документів в бухгалтерії і перешкоджає отриманню оперативної, повної, достовірної, неупередженої та точної інформації про наявність та рух основних засобів.

 

В процесі виробництва основні засоби втрачають свою первісну вартість і у вигляді амортизаційних відрахувань переносять їх на створювані на підприємстві продукцію, роботи, послуги, а також окремою статтею входять до складу адміністративних та інших витрат.

Амортизація –це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Знос необоротних активів-сума амортизації об”єкта необоротних активів з початку їх корисного використання.

Згідно з Положенням(стандарту) 7 “Основні засоби”(крім інших необоротних активів) нараховується із застосуванням таких методів:

-прямолінійного

-зменшення залишкової вартості

-прискореного зменшення залишкової вартості

-кумулятивного

-виробничого

Приклад. Річна норма амортизації-25%(чотири роки використання-100:4=25).

Метод2-зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об”єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.

Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об”єкта з результату

від ділення ліквідаційної вартості об”єкта на його первісну вартість 1-№

 

.

роки експлуатації залишкова вартість річна норма амортизації, % річна сума амортизації,грн
    33,3  
    33,3  
    33,3  
    33,3  
Разом      

Сума амортизації склала 65000 грн., що дорівнює вартості обладнання, що підлягало амортизації.

Метод 3-прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об”єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об“єкта, і подвоюється.

 

 

роки експлуатації залишкова вартість річна норма амортизації, % річна сума амортизації,грн
       
       
       
       
Разом      

Річна норма амортизації=50%(100%:4х2=50%)

Метод 4-кумулятивний, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта, який розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об”єкта основних засобів, на суму років його кількісного використання.

роки експлуатації залишкова вартість річна норма амортизації, % річна сума амортизації,грн
       
       
       
       
Разом      

Сума кількості років використання=10 (4+3+2+1=10)

Річна норма амортизації за перший рік=40%(4:10=0,4х100%)

За другий рік =30%(3:10=0,3х100%), за третій рік =20%(2:10=0,2х100%), за четвертий=10%(1:10=0,1х100%)

Метод 5 –виробничий, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції(робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації, яка обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об”єкта основних засобів.

Вартість, яка амортизується-65000грн..Кількість продукції, яку передбачається виробити за чотири роки роботи обладнання-130000шт. Виходячи з цього, сума амортизації обладнання з розрахунку на одиницю виробленої продукції=0,5 грн (65000:130000=0,5)

 

роки експлуатації вартість,яка амортизується виробництво продукції,шт. сума амортизації на одиницю продукції,грн. річна сума амортизації,грн
      0,5  
      0,5  
      0,5  
      0,5  
Разом        

 

 

Утримання основних засобів у робочому стані вимагає їхнього поточного обслуговування, а також проведення поточного і капітального ремонтів.

Рахунок “Ремонт основних засобів” в новому Плані рахунків не передбачено.Згідно П(с)БО7 “Основні засоби” первісна(балансова вартість основних засобів може збільшуватись тільки в тому разі, коли здійснюється поліпшення основних засобів, в результаті яких передбачається збільшення майбутніх економічних вигод порівняно з первісно очікуваними від їх використання.

Капітальний ремонт основних засобів може здійснюватись двома способами:-господарським і підрядним. Витрати з капітального ремонту обліковуються за кожним видом ремонтованих основних засобів.

Для оформлення прийняття-здачі основних засобів з ремонту складається «Акт прийому-передачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об»єктів».

Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», витрати, пов»язані з поточним, капітальним ремонтами, реконструкцією та іншими видами поліпшень основних засобів у сумі, що не перевищують 10% балансової (залишкової) вартості основних засобів на початок звітного року, списуються на собівартість продукції(робіт, послуг), різниця –на збільшення вартості основних засобів.

 

Облік орендних операцій в Україні регулюється чиниим законодавством, а згідно Закону «Про оренду державного майна» - оренда являє собою засноване на договорі термінове платне володіння і користування майном, необхідним орендарю для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Нормативним документом, який визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів є Положення (стандарт)14 «Оренда», нормами якого користуються всі підприємства (крім бюджетних) та не поширюється на оренду природних ресурсів та землі, авторських та суміжних прав, та угод про оренду цілісних майнових комплексів.

Розрізняють операційну оренду(лізинг) та фінансову оренду (лізинг)

Операційна оренда (лізинг)-це господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає передачу орендарю права користування основними фондами на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації, з обов»язковим поверненням таких основних засобів їх власнику після закінчення строку дії орендної(лізингової) угоди.

Прийняті в оперативну оренду основні засоби і нематеріальні активи зараховуються на позабалансовий рахунок 01»Орендовані основні засоби» за балансовою(залишковою) вартістю і первісною вартістю орендодавця, що зазначається у договорі. Передані в оперативний лізинг, згідно Акту приймання –передачі основних засобів,основні засоби обліковуються на балансі в орендодавця з виділенням у регістрах аналітичного обліку у відокремлену групу з позначкою, що ці основні засоби передані в оперативну оренду.

Належна за користування об»єктом операційної оренди плата визнається витратами згідно П(с)БО 16 «Витрати» з урахуванням способу одержання економічних вигод, пов»язаних з використанням об»єкта операційної оренди.

Дохід від операційної оренди визнається іншим операційним доходом з урахуванням способу одержання економічних вигод від використання об»єкту операційної оренди.

Фінансова оренда (лізинг)-це господарська операція,фізичної чи юридичної особи, яка пердбачає, відповідно до умов договору, передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов»язаних з правом користування та володіння об»єктом лізингу.

Лізинг(оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:

-об»єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75% його первісної вартості за нормами амортизації(розрахованої по податковому методу), та орендар зобов»язаний придбати об»єкт лізингу у власність, протягом строку дії лізингового договору, або в момент його закінчення за визначеною в договорі ціною.

-сума лізингових(орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує первісну вартість об»єкта лізингу

-якщо у лізинг передається об»єкт, що перебував у складі основних фондів лізингодавця протягом строку перших 50% амортизації його первісної вартості, загальна сума лізингових платежів має дорівнювати або бути більшою 90% від звичайної ціни на об»єкт лізингу, діючої на початок строку дії лізингового договору, збіленої на суму процентів, розрахованих виходячи о облікової ставки Національного банку, визначеної на початку дії лізингового договору на весь його строк

-майно, яке передається у фінансовий лізинг, є виготовленим за замовленням лізингоотримувача та після закінчення договору не може бути використаним іншим особам, крім лізингоотримувача, виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Лізингові платежі включають:

-суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості об»єкта лізингу, що амортизується за строк, за який вноситься лізинговий платіж

-платіж як винагорода лізингодавцю за отримане майно

-відшкодування страхових платежів

-інші витрати, передбачені договором

2.При проведенні інвентаризації основних засобів керуються “Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів „ де передбачено:

-обов”язковій інвентаризації підлягають не тільки об”єкти основних засобів, але й технічна документація на них

-провіряються як власні так і прийняті та здані в оренду, на зберігання чи в тимчасове користування

-інвентаризація нерухомих основних засобів може проводитись –один раз в три роки, а бібліотечний фонд-раз в п’ять років.

Оформлення даних отриманих при інвентаризації основних засобів оформляється інвентаризаційною відомістю, до якої додаються:

-розписку відповідальної особи, про те що, прибуткові та видаткові документи на основні засоби здані ним в бухгалтерію

-назву і коротку характеристику основних засобів, їх заводський номер, балансову вартість та кількість

Виявлені під час інвентаризації основних засобів недостачі чи лишки фіксуються в протоколі комісії та прикладається пояснення матеріально-відповідальної особи.

При виявленні лишків з”ясовується по чиєму розпорядженню вони були придбані чи побудовані, за рахунок яких джерел, а потім їх оприбутковують.

При виявленні недостачі з”ясовують винну особу, яка компенсує недостачу.

Після оформлення інвентаризаційна відомість передається до бухгалтерії для складання відомості з відображенням в бухгалтерських проводках.

 

Нематеріальний актив — це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. У відповідності П(С)БО 8, який застосовується підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ)

нематеріальні активи поділяються на

Право користування надрами та іншими ресурсами природного середовища — право на користування надрами, у тому числі на розробку корисних копалин, на використання водних, біологічних та інших ресурсів, яке будь-яким чином впливає на рівень екологічної безпеки життєдіяльності підприємства, населеного пункту, регіону тощо.

Право користування геологічною та іншою інформацією про природне середовище — право на користування геологічною, геоморфологічною та іншою інформацією про стан та можливості господарського використання елементів природного середовища.

Право користування земельною ділянкою — право покупця на подальше господарське або інше користування земельною ділянкою. До цього права відноситься також право оренди земельної ділянки.

Товарні знаки і торгові марки — це зареєстровані символи, знаки, слова, речення, які дають власнику право виділяти або ідентифікувати певне підприємство, продукт чи послуги.

Фірмова назва — найменування юридичної особи. Права і обов’язки підприємств, пов’язані з використанням фірмового найменування, визначаються чинним законодавством.

Право на промислові зразки — виключні привілеї на використання художньо-конструкторських рішень (дизайн), що визначають зовнішній вигляд продукції.

Право на програми для ЕОМ — право на опублікування, відтворення, розповсюдження та інші дії по введенню в господарський обіг сукупності даних і команд, призначених для функціонування ЕОМ та інших комп’ютерних пристроїв з метою отримання результату.

Право на бази даних — право на опублікування, відтворення, розповсюдження та інші дії щодо введення в господарський обіг сукупності даних (статей, розрахунків тощо), які систематизовані для пошуку та обробки з допомогою ЕОМ.

Правильність організації обліку та контролю за наявністю та рухом нематеріальних активів на підприємстві забезпечується затвердженням Наказу „Про облікову політику”.

Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться на рахунку 12 „Нематеріальні активи”, який призначений для обліку і узагальнення інформації про наявність та рух нематеріальних активів. По дебету цього рахунку відображається придбання або отримання в результаті розробки (від інших фізичних або юридичних осіб) нематеріальних активів, а по кредиту — вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством в подальшому економічних вигод від його використання, а також сума уцінки нематеріальних активів. Цей рахунок є активним, балансовим, призначений для обліку господарських засобів.

Оцінка нематеріальних активів

Придбані або створені нематеріальні активи зараховуються на баланс за первісною вартістю. Особливості початкової оцінки нематеріального активу залежать від способу його одержання. Проте в будь-якому випадку у вартість нематеріального активу не включаються відсотки за кредит, який підприємство використовувало для його придбання (створення) [1], і курсові різниці, якщо актив був придбаний з оплатою в іноземній валюті. У першому випадку відсотки за кредит завжди відображаються у складі фінансових витрат, а урсові різниці, що виникнуть при розрахунках за нематеріальний актив, — у складі інших доходів (витрат) звичайної діяльності.

Обов’язковою ознакою нематеріального активу є відсутність матеріальної форми по відношенню до будь-якого об’єкту, що приймається на облік, проте, повинні бути документи, що його ідентифікують, тобто підтверджують існування самого об’єкту та права підприємства на його використання в тій чи іншій формі.До таких документів відносяться, насамперед, документи, що описують нематеріальний актив або порядок його використання, а також документи, що підтверджують ті чи інші майнові права підприємства.Зарахування нематеріального активу на баланс здійснюється на підставі акту про його отримання, після оформлення картки обліку НМА. В акті, зокрема, мають бути зазначені:

- назва підприємства;

- назва об’єкту нематеріальних активів;

– його коротка характеристика;

– структурний підрозділ, у якому даний нематеріальний актив буде використовуватись;

– спосіб придбання нематеріального активу;

– термін корисного використання;

– перелік документації, яка свідчить про придбання (створення) нематеріального активу;

– висновок комісії з обґрунтуванням терміну корисного використання НМА;

– відомості про матеріальні носії, на яких НМА був отриманий.

Для документування операцій з обліку нематеріальних активів використовують типові форми документів для обліку основних засобів, до яких додаються документи, що описують сам об’єкт або порядок його використання, а також документи, що підтверджують ті або інші майнові права підприємства. Наприклад, у випадку придбання будь-яких авторських прав відображення їх в обліку може бути здійснене лише на підставі договору з юридичною або фізичною особою — продавцем цих авторських прав.

Аналітичний облік організовується за видами нематеріальних активів та інвентарними об’єктами, на кожний з яких відкривається картка обліку нематеріальних активів. Підприємство може самостійно розроблювати додаткові субрахунки та аналітичні рахунки, виходячи зі специфіки діяльності, конкретних потреб, завдань управління та контролю.

Порядок облікових записів щодо надходження нематеріальних активів визначається виходячи з джерела такого надходження. Підприємства можуть створювати нематеріальні активи власними силами, купувати за грошові кошти, одержувати безкоштовно, в обмін на інші об’єкти або в якості внеску до статутного капіталу.

При придбанні нематеріального активу в обмін на подібні об’єкти первісна вартість такого активу дорівнює залишковій вартості переданого нематеріального активу. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то у цьому випадку, первісна вартість придбаного нематеріального активу дорівнює справедливій вартості переданого активу. Різниця між справедливою і залишковою вартістю нематеріального активу буде включена до витрат звітного періоду.

Початкова вартість нематеріального активу, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданого нематеріального активу, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, передану (отриману) при обміні.

Амортизація нематеріальних активів — постійне списання вартості нематеріальних активів в процесі їх виробничого використання. Вона покликана компенсувати затрати, понесені підприємством при їх придбанні, і забезпечити формування джерела фінансування майбутніх придбань відповідних активів.

Амортизаційні відрахування проводяться щомісячно починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому актив став придатний до використання, і закінчуються з місяця, наступного за місяцем вибуття. Амортизація нараховується протягом терміну корисного використання нематеріального активу, але не більше 20 років, за методом, самостійно обраним підприємством, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Проте, якщо такі умови визначити неможливо, то використовують лінійний метод.

Роздивимося для прикладу два методи нарахування амортизації нематеріальних активів: прямолінійний — найбільш поширений для цієї категорії активів, і виробничий — найбільш раціональний у випадках, коли використання об’єкта НМА можна прив’язати до випуску конкретного виду продукції.

При застосуванні прямолінійного методу амортизація нараховується виходячи з терміну корисного використання НМА, що може застосовуватися до будь-яких видів нематеріальних активів.

При застосуванні виробничого методу встановлюється натуральний показник обсягів виробництва продукції (робіт, послуг), запланований для виконання протягом терміну використання об’єкта НМА. У залежності від фактично виконаних у звітному періоді обсягів, відношення цих обсягів до планового (прогнозованого), нараховується амортизація. У порівнянні з прямолінійним виробничий метод не потребує розрахунку річної суми амортизації.

Одним із найцікавіших з них є метод, який базується на тому, що нематеріальний актив є немонетарним активом без фізичної субстанції, тому за бухгалтерським принципом суттєвості нарахована амортизація може прямо списуватися в дебет рахунку „Адміністративні витрати” з кредиту рахунку „Нематеріальні активи”. На практиці завдяки цьому можна спрощувати облік нематеріальних активів, зокрема на підприємствах, де знаходиться небагато об’єктів нематеріальних активів.

 




Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 73 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.015 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав