Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Особиста гігієна медперсоналу

Читайте также:
  1. ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ ТА ГІГІЄНА ПРАЦІ
  2. ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ ТА ГІГІЄНА ПРАЦІ
  3. Гігієна взуття
  4. Гігієна одягу та взуття
  5. Гігієна праці та виробнича санітарія. Мікроклімат виробничого середовища
  6. Гігієна тіла
  7. Санітарія та гігієна робочого місця
  8. Тб та особиста гігієна персоналу під час роботи в аптеці.
  9. Тема: Гігієна лікувально-профілактичних закладів

- Проведення попередніх при вступі та періодичних медосмотрів, 1 раз на півроку обстеження на бактеріоносійство.

- Зміна одягу, миття рук, застосування масок.

- У персоналу не повинно бути гнійничкових захворювань, карієсу зубів, запальних процесів в порожнині рота, хворі заразними захворюваннями до роботи не допускаються.

 

У всіх лікарнях проводиться інструментальний і лабораторний контроль - температура, вологість, шум, швидкість руху повітря, бактеріальне обсіменіння, стерильність хірургічних інструментів, змивів рук персоналу і хворих, їжу на калорійність, воду на баканаліз і т.д.

Яким професійним шкідливостям піддається медичний персонал:

У процесі роботи, медичні працівники зазнають впливу токсичних речовин та шкідливих мікробіологічних чинників. Для створення нормальних умов, для діяльності медичних пра-цівників необхідно забезпечити належну чистоту повітря, дотримання правил асептики, ви-конання санітарно-протиепідемічних заходів. Унаслідок виробничої діяльності в повітряне середовище приміщень, можуть надходити шкідливі речовини у вигляді пару та аерозолю, що використовуються у процесі лікування пацієнтів. Шкідливі речовини можуть проникати в організм людини через органи дихання і травлення, а також через шкіру та слизові оболон-ки. Шкідливі речовини, що потрапили в організм тим, або іншим способом, можуть спри-чинити отруєння –гострі або хронічні. Ступінь отруєння залежить від токсичності речовини та її кількості, часу дії, способу проникнення, індивідуальних особливостей організму.

Хімічні препарати можуть потрапляти у вигляді пилу або пари в очі, рот. Їх дія може проявлятися у вигляді шкірних захворювань, запаморочень, головного болю, задишки. Від-даленими наслідками дії низьких доз можуть бути викидні, безплідність, онкологічні зах-ворювання та захворювання серця, печінки, легень. Найчастішим проявом побічної дії хім.-препаратів є професійний дерматит.

Шкідливі чинники опромінення не можна ні побачити, ні почути, ані відчути. Високі дози радіотерапії смертельні. Після дії середніх доз опромінення, відомі такі проблеми зі здоров'ям як опіки, катаракта, безпліддя, а після тривалого часу може розвинутися рак кісток, молочної залози, а також лейкопенія.

Рентгенівські промені є найбільш реально існуючим джерелом випромінювання. Іонізуюче випромінювання широко використовується в медицині як у діагностиці, так і в лікуванні. У лікарні джерелами випромінювання можуть бути окремі види діагностичних та лікувальних засобів - герметичні джерела, не герметичні джерела, відходи, апарати. Під впливом іонізуючого опромінення, в організмі порушуються функції кровотворних орга-нів, зростає крихкість та проникність судин, порушується діяльність травного тракту, виникає променева хвороба, лейкози. Одноразове опромінення дозою 25-50 бер зумовлює зворотні зміни крові. У разі дії 80-120 бер з'являються початкові ознаки променевої хвороби. Гостра променева хвороба виникає за дози опромінення 270-300 бер.

Вплив на шкіру великих доз ультрафіолетового опромінення спричинює шкірні захво-рювання - дерматит. Уражена ділянка набухає, відбуваються жар та свербіння, іноді з'яв-ляються загально-токсичні явища з підвищенням температури, головним болем. Пізніше настає гіперпігментація та лущення шкіри. У разі хронічних змін шкіри, можливий розви-ток злоякісних новоутворень. УФО з довжиною хвилі менш ніж 0.32 мкм впливає на очі, спричинюючи електрофтальмію. З'являється відчуття стороннього тіла або піску в очах, спостерігається погіршення зору, страх перед світлом, сльозотеча, головний біль. До хронічних уражень очей належить хронічний кон'юктивіт, блефарит, катаракта, фо-токератит.

Лазерне випромінювання широко застосовують у медицині з метою оперативного та терапевтичного лікування, а також із діагностичною метою. В хірургічній практиці викорис-товують бактерицидну дію і коагулюючи властивості лазера. В онкології лазер застосову-ють для лікування пухлин, в офтальмології - у разі лікування судинних патологій очного дна, дегенерації стінки, катаракти, глаукоми тощо, у стоматології - у разі лікування хвороб зубів, щелеп, слизової оболонки ротової порожнини.

Медичні працівники, які контактують з джерелами УВЧ - випромінювань, повинні щороку проходити медичні обстеження.

Загрозу медичному персоналу становлять внутрішньо лікарняні інфекції, якщо нехтувати правилами безпеки. Біологічний чинник спричинює такі тяжкі захворювання як тубер-кульоз різних органів, вірусні гепатити ВИС, СНІД, тощо. Шляхи передавання інфекції медичному персоналу - контактний, повітряний, шлях передавання інфекції через кров. Інші мікробіологічні шкідливі чинники, особливо небезпечні для вагітних мед працівниць. У разі таких захворювань, як наприклад, червона висипка - краснуха, вірус проникає в пла-центу, інфікуючи та ушкоджуючи плід. Збудники вітряної віспи і герпесу, також можуть призвести до розвитку ВІЛ.

До специфічних професійних шкідливих чинників належить також значне нервово- емоційне напруження, яке пов'язане з почуттям співпереживання, відповідальності за здоров'я та життя пацієнтів; контакт з інфекційними хворобами, небезпека травмати-зації та зараження під час проведення операцій, маніпуляцій, обстежень, перебування в середовищі де мешкають носії та переносники захворювань; вимушене положення тіла, напруження зору, значні фізичні навантаження під час переміщення пацієнтів; праця в нічний та понаднормативний час, що призводить до порушення оптимальної структури режиму дня.

Стрес може проявлятися як фізичними так і психічними розладами. Умови праці є стре-совими, коли існує дисбаланс між вимогами і можливостями. Для жінок головним чин-ником виникнення стресу є потреба поєднувати обов'язки ведення домашнього господар-ства і турботу про сім'ю з вимогами, які пред'являються на робочому місці. Симптоми стре-су - тривога, незадоволення, зміна настрою, відчуття провини, неуважність, фізіологічні зміни. Симптоми нервового виснаження: хронічна втомленість, не задоволена потреба досягти визнання, нудьга, цинізм, нетерпимість, або роздратування, депресія, втрата орі-єнтації, психосоматичні скарги.

1. Статичну напругу скелетної мускулатури (вимушена поза хірурга,
стоматолога)

2. Забруднення навколишнього середовища хімічними речовинами - озон,
оксиди азоту - в рентгенкабінет, леткі речовини при інгаляційному наркозі.

3. Надходження парів антибіотиків, дезинфікуючих, миючих засобів -алергія.

4. Дерматити - застосування деззасобів - дезактину, хлораміну.

5. Перегрівання, переохолодження – мікроклімат.

 

6. Інфекційний фактор - контактуючи з хворими медпрацівник може інфікуватися - туберкульоз, грип, інфекційний гепатит.

7.Іонізуюче випромінювання - медработнікік піддаються в R-кабінетах, радіологічних відділеннях, родонові ванни і т.д.

8. Ультразвук, лазерне випромінювання, електромагнітні поля.




Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 48 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав