Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Електробезпека

Читайте также:
  1. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА
  2. Електробезпека
  3. Електробезпека
  4. Електробезпека
  5. Електробезпека
  6. Електробезпека
  7. Електробезпека
  8. Електробезпека будівель та приміщень, де находяться робочі місця з ПК
  9. Електробезпека в галузях агропромислового комплексу

Забезпечення електробезпеки механічного цеху та обладнання машинобудівних підприємств відповідають вимогам електробезпеки за ГОСТ 12.1.019-79.

Основними причинами дії струму на людину:

· випадковий дотик або наближення на небезпечні відстані до струмоведучих частин;

· поява напруги на металевих частинах обладнання внаслідок пошкодження ізоляції;

· крокові напругу на поверхні землі в результаті замикання проводу та інше.

Основні заходи захисту від ураження струмом:

· ізоляція;

· недоступність струмоведучих частин;

· електричне розділення мережі за допомогою спеціальних поділяють трансформаторів;

· застосування малих напруг;

· використання подвійної ізоляції;

· захисне відключення;

· захисне заземлення та причин для виникнення вібрацій;

· застосування спеціальних електрозахисних засобів;

· організація безпечної експлуатації електроустановок.

Установка та експлуатація електродвигунів, електроапаратури, трансформаторів, освітлювальної арматури та інших пристроїв, що використовують електроенергію, повинні відповідати вимогам «Правил будови установок» (ПУЕ-76) і «Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і правил техніки безпеки при експлуатації.

1.6 Міри безпеки при огляді й ремонті об’єкта

Верстат повинен бути відключений від живильної електромережі.

При демонтажі і монтажі складальних одиниць з верстата і їх транспортування слід вибирати вантажопідйомні пристрої і строповку за рекомендаціями керівництва з експлуатації.

Не допускається наявність близько верстата промаслених решт, дерев’яной стружки та інших запалюють матеріалів.

Перед початком роботи верстатник зобов'язаний перевірити справність заземлення.

1.7Організаційні заходи щодо попередження виробничого травматизму

До обслуговування обладнання допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, навчання, атестовані та мають посвідчення на право обслуговування верстата. Жінкам дозволяється працювати за верстатом, однак є перелік робот, які жінкам виконувати забороняється. Вони указані у Законі України "Про охорону праці" (2694-12) та постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1993 р. N 64

(64-93-п) "Про заходи щодо виконання Закону України «Про охорону

Праці» держава виділяє не лише категорії осіб, які зобов’язані проходити медичні огляди, але й періодичність їх проведення:

· попередні /при прийнятті на роботу/;

· періодичні /протягом трудової діяльності/;

· щорічні обов’язкові /для осіб до 21 року/.

Крім того, окремо виділяють позачергові медичні огляди зазначених вище осіб, які можуть проводитися на вимогу головного державного санітарного лікаря, а також на прохання працівника, якщо він пов’язує погіршення стану свого здоров’я з умовами праці.

Законодавством визначено, що керівники підприємств, установ і організацій несуть відповідальність за своєчасність проходження своїми працівниками обов’язкових медичних оглядів та за шкідливі наслідки для здоров’я населення, спричинені допуском до роботи осіб, які не пройшли обов’язкового медичного огляду.

Працівники, які без поважних причин не пройшли у встановлений термін обов’язковий медичний огляд у повному обсязі, від роботи відсторонюються і можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

Види та порядок проведення інструктажів з охорони праці визначені Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці № 15 від 26.01.2005 р.

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. № 442

2 Гігієна праці та виробнича санітарія

2.1 Виробнича шкідливість

Виробничі шкідливості - це фактори виробничого середовища й трудового процесу, які можуть вплинути на організм працюючого. Розрізняють наступні виробничі шкідливості: фізичні - електромагнітні поля радіочастот, шум, вібрація, лазерне випромінювання; хімічні - промислові отрути; біологічні - інфекції, інвазії. До виробничих шкідливостей відносяться також виробничий пил, напруженість праці: підвищена або знижена вологість повітря, його рухливість, іонізація, атмосферний тиск, підвищений значення напруги в електричнім колі, замикання якої може відбутися через тіло людини, відсутність або недолік природнього або штучного висвітлення робочої зони, підвищені яскравість світла, пульсація світлового потоку, рівень ультрафіолетової або інфрачервоної радіації, знижені контрастність. Данні по виробничим шкідливостям зведені у таблицю 1.

Таблиця 1. Виробничі шкідливості

Найменування речовени ГДК, мг/м3 Клас небезпеки Воздействие на организм
ЗОР     Негативне, може призвести до захворювань
       
Пил     Негативне, може призвести до захворювань

 

2.2 Метеорологічні умови

Мікрокліматичні умови виробничих приміщень характеризуються такими показниками:

- температура повітря,

- відносна вологість повітря,

- швидкість руху повітря,

- інтенсивність теплового (інфрачервоного) опромінення,

- температура поверхні.

За ступенем впливу на тепловий стан людини мікрокліматичної умови поділяють на оптимальні та допустимі.

Для робочої зони виробничих приміщень встановлюються оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови з урахуванням важкості виконуваної роботи та періоду року. При одночасному виконанні в робочій зоні робіт різної категорії важкості рівні показників мікроклімату повинні встановлюватись з урахуванням найбільш чисельної групи працівників. Параметри мікроклімату на робочому місці зведенні у таблицю 2.

Таблица 2. Параметри мікроклімату на робочому місці

Період року Температура, °С Відносна вологість, % Швидкість руху повітря,м/с
ожида­емая опти­мальная допус­тимая ожида­емая опти­мальная допус­тимая ожида­емая опти­мальная допус­тимая
Холодний             0,1 0,2 0,3
Теплий             0,2 0,3 0,4
                     

2.4 Освітленість

Освітленість на робочому місці забезпечується установкою місцевих світильників і цеховим освітленням. Місцеве висвітлення менше 300 Лк, комбіноване освітлення 750 Лк, що відповідає вимогам стандарту ДСТУ 2807 - 94.

Аварійне освітлення безпеки, повинно забезпечувати освітленість 5% від величини, що передбачається нормами робочого освітлення, але не менше 2 лк на 1 м:. Аварійне освітлення для цілей евакуації повинно створювати на рівні підлоги по лінії основних проходів освітленість не менше 0,5 лк. Це освітлення в неробочий час рекомендують використовувати як охоронне.

Найбільш надійним джерелом світла при аварійному освітленні є лампи розжарювання. Живлення аварійного освітлення здійснюють від незалежного джерела живлення. Джерела харчування вважаються незалежними, якщо пошкодження одного з них не відбивається на роботі іншого. На підприємствах таким джерелом може бути трансформатор, який отримує живлення від системи, що не залежною від системи живлення трансформатора робочого освітлення. У тому випадку, якщо харчування силової та освітлювальної навантажень здійснюють від різних трансформаторів (роздільне харчування), то аварійне освітлення живлять від силової мережі, так як при відключенні останньої відпадає потреба в аварійному освітленні, оскільки працює система робочого освітлення. При відключенні системи робочого освітлення продовжує працювати силова мережа, відповідно в робочому стані знаходиться аварійне освітлення. Штучне освітлення фону.

Фон - поверхня, прилегла безпосередньо до об'єкта відмінності, на якій він розглядається. Характеризується коефіцієнтом відображення, що залежать від кольору і фактури поверхні.

Контраст об'єкта з фоном характеризується відношенням різниці коефіцієнтів відбиття фону та об'єкта до коефіцієнта відбиття фону.

нормують залежно від розряду зорової роботи з урахуванням підрозряду, який визначається контрастністю об'єкта і характеристикою

2.5 Шум, вібрація, ультразвук, інфразвук

Шумові характеристики верстата

Рівень шуму на робочому місці оператора не перевищує 80 дБА що відповідає вимогам стандарту ДСТУ 2807 - 94.

Вібраційна характеристика верстата

Рівень вібрації на робочому місці не перевищує 92 дБА, що відповідає вимогам стандарту ДСТУ 2807 - 94. Значення шуму, вібрації, ультразвуку, інфразвуку заносимо у таблицю 3.

Таблиця 3. Значення шуму, інфразвуку, ультразвуку та вібрації

Частота, Гц Інфразвук, дБ Віброшвидкість, дБ, м/с Шум, дБ Частота, кГц Ультразвук, дБ.
Допустима Допустима
        12,5  
           
           
           
        31,5  
           
31,5          
           
           
           
           
           
           
           
           

2.6 Спецодяг, спецвзуття. Індивідуальні захисні засоби.

Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту. Порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту в Україні визначено " Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту", затвердженим наказом Держгірпромнагляду 24.03.2008 № 53, НПАОП 0.00-4.01-08 (далі - Положення).

Відповідно до пунктів Положення:

· ЗІЗ видаються працівникам тих професій і посад (професійних назв робіт), які застосовуються у відповідних виробництвах, цехах, дільницях, а також під час виконання певних робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або, здійснювані в несприятливих метеорологічних умовах, та передбачені у нормативно-правових актах з охорони праці за нормами безплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту (далі - Норми безплатної видачі ЗІЗ), які встановлюють для роботодавця обов'язковий мінімум безплатної видачі ЗІЗ з визначенням захисних властивостей ЗІЗ та термінів їх використання (носіння)

· Працівникам, професії та посади (професійні назви робіт) яких передбачені в Нормах безплатної видачі ЗІЗ працівникам загальних (наскрізних) професій різних галузей промисловості, ЗІЗ видаються незалежно від виду економічної діяльності підприємства, за винятком випадків, коли ці професії та посади (професійні назви робіт) передбачені у відповідних Нормах безплатної видачі ЗІЗ з урахуванням специфічних умов праці.

· Засоби індивідуального захисту, передбачені в нормативно-правових актах з охорони праці, повинні бути видані працівникам залежно від характеру й умов праці на строк носіння, який в будь-якому разі не повинен перевищувати терміну придатності, визначеного документами виробника (інструкціями з експлуатації, паспортами і т. п. (далі - інструкції з експлуатації)). Ці ЗІЗ мають відповідати вимогам стандартів, зокрема ГОСТ 12.4.011-89 "ССБТ. Засоби захисту працюючих. Загальні вимоги та класифікація".

Одяг спеціальний захисний, засоби індивідуального захисту ніг і рук. Класифікація ".

Відповідно до пунктів Положення:

· Згідно із Законом України " Про охорону праці" роботодавець зобов'язаний інформувати під підпис працівника про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, про можливі наслідки їх впливу на здоров'я, а працівник зобов'язаний користуватися наданими ЗІЗ.

· Засоби індивідуального захисту використовують за призначенням згідно з інструкціями з експлуатації, які повинні бути зрозумілими для працівників. Їх вимоги мають бути включені у відповідні розділи обов'язкових для виконання працівниками документів (інструкції з охорони праці, технологічні регламенти тощо).

 

2.7 Санітарно-побутове й медичне обслуговування обслуговуючого персоналу. Питне водопостачання.

Архітектурні рішення будинків слід приймати з урахуванням містобудівних, кліматичних умов району будівництва і характеру навколишньої забудови. Колірну обробку інтер'єрів слід передбачати згідно з ГОСТ14202 - 69 і ГОСТ 12.4.026-76.

Адміністративні та побутові приміщення будівельно-монтажних організацій слід, як правило, розміщувати в мобільних будівлях. Допускається використовувати для цих цілей будівлі споруджуваних об'єктів і підлягають знесенню.

Загальну площу будинку визначаємо відповідно до СНиП 2.09.02-85, яке дорівнює 1200 кв.м.

Висота приміщень від підлоги до стелі повинна бути не менше 2,5 м, в кліматичних підрайону IA, Іб, iГ, IД, і IVА - не менше 2,7 м. Висота залів зборів, їдалень і адміністративних приміщень місткістю більше 75 чол. повинна бути не менше 3 м.

Площа приміщень при висоті 2,4; 2,5 і 2,7 м з постійним перебуванням працюючих треба збільшувати на 7 %.

Висоту від підлоги до низу виступаючих конструкцій перекриттів, устаткування і комунікацій, а також висоту від підлоги до стелі в коридорах слід приймати не менше 2,2 м.

Висоту технічних поверхів треба приймати з урахуванням обладнання, інженерних мереж та умов їх експлуатації; при цьому в місцях проходу обслуговуючого персоналу висота в чистоті повинна бути не менше 1,8 м.

Адміністративні та побутові приміщення можуть розміщуватися у вставках виробничих будівель I, II, IIIa, і IVa, ступенів вогнестійкості категорій В, Г і Д.

У вбудованих приміщеннях виробничих будівель допускається передбачати вбиральні, приміщення для відпочинку, обігріву або охолодження, особистої гігієни жінок, ручних ванн, пристрої питного водопостачання, умивальні, приміщення для майстрів та іншого персоналу, які за умовами виробництва слід розміщувати поблизу робочих місць, а у приміщеннях категорій в, Г і Д - також курильні.

У будинках IVa ступеня вогнестійкості вбудовані приміщення (за винятком убиралень, особистої гігієни жінок, ручних ванн, пристроїв питного водопостачання, умивальних) не допускається розміщувати біля зовнішніх стін, на антресолях і площадках.

Висоту вбудованих приміщень (від підлоги до стелі) допускається приймати не менше 2,4 м.

Площа вестибюля будинків слід приймати з розрахунку 0,2 м 2, а на підприємствах, що розміщуються в Північній будівельно-кліматичній зоні, - 0,25 м 2 на одного працюючого в найбільш численній зміні, але не менше 18 м 2.

У багатоповерхових будинках при різниці позначок підлоги вестибюля і верхнього поверху 12 м і більше слід передбачати ліфти.

Число ліфтів слід приймати за розрахунком і повинно бути не менше двох; при цьому один з ліфтів допускається приймати вантажним. Один з ліфтів повинен мати глибину або ширину кабіни не менше 2,1 м.

Ширина ліфтового холу при однорядному розташуванні ліфтів повинна бути не менше 1,3 найменшої глибини кабіни ліфта, при дворядному розташуванні - не менше подвоєного значення найменшої глибини кабіни одного з ліфтів протилежного ряду. Перед ліфтами з глибиною кабіни 2,1 м і більше ширина холу повинна бути не менше 2,5 м.

У підвальних та цокольних поверхах, виходи з ліфтових шахт слід передбачати через тамбур-шлюзи з підпором повітря при пожежі. У будинках з двома ліфтами їх допускається розміщувати в сходових клітинах.




Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 44 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.011 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав