Читайте также:
|
Приміщення кабінету історії за розміром 5,60х11,70 м, та загальною площею 65,5 м2, знаходиться на першому поверсі коледжу. Загальна площа проекту 65,5 м2 , висота приміщення 3 м .
Факторами метеорологічних умов робочого середовища є: температура повітря, його відносна вологість, швидкість переміщення повітря і наявність тепловипромінювання.
Для забезпечення нормальних умов діяльності людини параметри мікроклімату нормуються. Норми виробничого мікроклімату встановлені ГОСТ 12.1.005-88 ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони, єдині для всіх виробництв і всіх кліматичних зон. Параметри мікроклімату в робочій зоні повинні відповідати оптимальним або допустимим мікроліматичним умовам. Оптимальні умови забезпечують нормальне функціонування організму без напруги механізмів терморегуляції. При допустимих мікрокліматичних умовах можлива деяка напруга системи терморегуляції без порушення здоров'я людини.
За ступенем впливу на тепловий стан людини мікрокліматичної умови поділяють на оптимальні та допустимі. В кабінеті мікрокліматичні умови допустимі. У приміщеннях загальноосвітніх установ вологість повітря повинна дотримуватися в межах 40 - 60%, температура – 16-18 °С. Для робочої зони в приміщеннях встановлені оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови з урахуванням важкості виконуваної роботи та періоду року.
Нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов здійснюється за
допомогою комплексу заходів та способів, які включають: будівельно-планувальні, організаційно-технологічні, санітарно-технічні та ін. заходи колективного захисту.
Для профілактики перегрівань та переохолоджень робітників використовуються засоби індивідуального захисту, медико-біологічні тощо.
Параметри мікроклімату на робочих місцях повинні бути досягнені, в першу чергу, за рахунок раціонального планування виробничих приміщень і оптимального розміщення в них устаткування з тепло-, холодо- та вологовиділеннями. В кабінеті встановлені батареї опалення, проте опалення ввімкнене не постійно і викладачі обігрівають приміщення обігрівачами.
Освітлення є одним з найважливіших виробничих умов роботи. У кабінеті історії передбачене природне, штучне і суміщене освітлення. Приміщення з постійним перебуванням персоналу повинні мати природне освітлення. При роботі в темний час у виробничих приміщеннях використовують штучне освітлення. У випадках виконання робіт найвищої точності застосовують поєднане освітлення. У свою чергу, природне освітлення забезпечується від розташування світлових прорізів і є бічним.
Штучне освітлення є загальним (при рівномірному освітленні приміщення). Достатність і рівномірність освітлення можна оцінити за світловим коефіцієнтом (СК) (відношення загальної площі вікон до площі підлоги). Форма вікон - прямокутна, висотою 2 м, та висота підвіконника 0,75 м шириною 2,1 м, верхній край вікна повинен бути на відстані 0,15-0,3 м від стелі відповідає СК 1:4-1:5. Для забезпечення оптимального природного освітлення слід передбачити: кут, під яким видно небо з найбільш віддаленого робочого місця від вікна, повинен бути не меншим 5.
Штучне освітлення приміщень забезпечено лампами розжарювання. Рівень штучного освітлення навчальних приміщень шкіл при використанні ламп розжарювання 150 лк і 300 лк при лампах люмінесцентних.
Рівномірність освітлення на робочому місці повинна складати не більше 0,3. Робоча зона не освітлюється настільними лампами.
Допустимі норми виробничого шуму визначені в державному стандарті ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. "Шум. Загальні вимоги безпеки". Нормованими параметрами постійного чи переривчастого виробничих (транспортних) шумів є рівні звукового тиску в октавних смугах частот (граничні спектри, які 
вимірюються в дБ, позначення спектру відповідає рівню звука у смузі 1 кГц) і рівні звука, скориговані по шкалі "А" стандартного вимірювача шуму (дБА). Постійним вважається шум, рівні якого з часом змінюються не більше, ніж на 5 дБ. Непостійним вважається шум, рівні якого з часом змінюються більше ніж на 5 дБ. Переривчастий шум переривається паузами тривалістю в кілька годин, хвилин чи секунд.
Допустимі рівні ЕМВ на робочих місцях при роботі з джерелами електромагнітних випромінювань (ЕМВ) установлюються відповідно до вимог ГОСТу 12.1.006-84 ССБТ "Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые
уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля на рабочих местах", що поширюється на діапазони частот 60 кГц - 300 ГГц.
Кабінет історії відповідає вимогам ГОСТу 12.1.006-84 ССБТ.
Системи вентиляції класифікують за способом переміщення повітря, напрямку потоку повітря, зоні дії, часу роботи.
Залежно від способу переміщення повітря розрізняють вентиляцію природну і механічну. В приміщенні лише природна вентиляція.
Кожен працівник зобов’язаний знати і точно виконувати правила з електробезпеки, а при виникненні аварійних ситуацій вжити всіх необхідних заходів для врятування людей та майна.
Одним із заходів електробезпеки є застосування зниженої напруги з урахуванням можливої роботи обладнання, приладів, апаратури. Так при роботі всієї освітлювальної техніки застосовується напруга не вище 127/220 В
Безпечна робота з електроустановками забезпечується пристроєм заземлення, занулення (у мережах до 1000В) і захисного відхилення.
Відповідно до ГОСТ 12.1.0 13-80 і ГОСТ 12.1.0 30-80 "Електробезпека. Захисне заземлення, занулення", ГОСТ 12.1.0 19-79 "Електробезпека. Загальні вимоги і номенклатура видів захисту", заземлення чи занулення належить виконувати.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 27 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |