|
Читайте также: |
(для студентів)
до проведення практичного заняття №2
Назва предмету "Основи охорони праці та охорона праці в галузі"
знань працівників, населення України з питань охорони праці — один з основних принципів державної політики в галузі охорони праці, фундаментальна основа безпеки праці та необхідна умова охорони праці і запобігання аваріям і травматизму на виробництві.Закон України "Про охорону праці" зобов'язує здійснювати навчання, професійну підготовку і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.
Державний комітет України з нагляду за охороною праці Наказом "Про затвердження Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою № 15 від 26.01.2005 р. затвердив Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з охорони праці, яке є обов'язковим для посадових осіб, спеціалістів, учнів, студентів.
Навчання і інструктаж є складовою частиною системи управління охороною праці.
Перед перевіркою знань організовуються на підприємстві заняття, лекції, семінари, консультації. Перелік питань для перевірки знань з урахуванням специфіки виробництва складають члени комісії з перевірки знань з питань охорони праці. Складений перелік питань узгоджується зі службою охорони праці і затверджується керівником підприємства.
У складі комісії з перевірки знань з питань охорони праці має бути не менше трьох осіб, які у встановленому порядку пройшли навчання та перевірку знань.
Результати перевірки знань працівників оформляються протоколом. Особам, які показали задовільні результати. видаються спеціальні посвідчення. Допуск до роботи осіб, що не пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці, забороняється.
На підприємствах керівниками розробляються і затверджуються відповідні Положення про навчання, інструктаж та перевірку знань, формуються плани-графіки, з якими повинні бути ознайомлені всі працівники.
Відповідальність за організацію навчання і перевірку знань покладається на керівника підприємства, а в структурних підрозділах – на керівників цих підрозділів.
Закон України «Про охорону праці» зобов'язує здійснювати навчання, професійну підготовку і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці. Реалізація державної політики у галузі охорони праці і, зокрема, у ході організації навчання з охорони праці також підтверджується змістом ст. 18 згаданого Закону, яка визначає, що:
Ø усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі її здійснення проходять на підприємстві інструктаж (навчання) з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків тощо;
Ø працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному відборі, повинні проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік — перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці;
Ø посадові особи згідно з переліком Державного комітету з нагляду за охороною праці до початку виконання своїх обов'язків і періодично (один раз на З роки) проходять у встановленому порядку навчання, а також перевірку знань з охорони праці в органах галузевого або регіонального управління охорони праціНа виконання Закону України «Про охорону праці» Державний комітет України з нагляду за охороною праці Наказом «Про затвердження Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою» № 15 від 26 січня 2005 р. затвердив Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, яке є обов'язковим для посадових осіб, спеціалістів, учнів, вихованців та студентів і поширюється на всі підприємства, установи та організації, а також навчально-виховні заклади незалежно від форм власності і видів їх діяльності.
Навчання та інструктаж працівників з питань охорони праці є складовою істиною системи управління охороною праці і проводиться з учнями, вихованцями та студентами навчально-виховних закладів, а також з працівниками ході здійснення їх трудової діяльності.
Працівники відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці № 123 від ЗО листопада 1993 р., або якщо є потреба у проведенні професійного відбору, проходять попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці в терміни, встановлені відповідними галузевими нормативними актами про охорону праці, але не рідше одного разу на рік.
Особи, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю або суміщають професії, навчаються й інструктуються як за місцем їх основних професій, так і за місцем роботи за сумісництвом.
Перед перевіркою знань з охорони праці на підприємстві організовуються заняття, лекції, семінари та консультації. Перелік питань для перевірки знань охорони праці з урахуванням специфіки виробництва складають члени комісії з перевірки знань з питань охорони праці. Складений перелік має бути погоджений зі службою охорони праці і затверджений керівником підприємства.
У складі комісії з перевірки знань з питань охорони праці має бути не менше трьох осіб, які у встановленому порядку пройшли навчання та перевір знань з нагальних питань охорони праці.
— Результати перевірки знань працівників з питань охорони праці оформляться протоколом. Особам, які під час перевірки знань з питань охорони праці показали задовільні результати, видаються спеціальні посвідчення. Допуск і роботи осіб, що не пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці, забороняється.На підприємствах на основі Типового положення з урахуванням специфіки виробництва їх керівниками розробляються і затверджуються відповідні Положення про навчання, інструктаж та перевірку знань працівників з питань охорони праці, формуються плани-графіки проведення цієї роботи, з якими мають бути ознайомлені всі працівники. Відповідальність за організацію навчання і перевірку знань з охорони прана підприємстві покладається на його керівника, а в структурних підрозділах (цех, дільниця, лабораторія, майстерня тощо) — на керівників цих підрозділів. Контроль за навчанням і забезпечення періодичності перевірки знань з питань охорони праці здійснює служба охорони праці або працівники, на яких кладені ці обов'язки керівником (правлінням) підприємства.
Інструктаж з питань охорони праці проводять під час організації роботи з охорони праці як на підприємствах, так і в навчальних закладах. За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці на підприємствах поділяють на декілька видів, а саме: на вступний, первинний, повторний, позаплановий і цільовий.
Вступний інструктаж з питань охорони праці проводиться:
— з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову), незалежно від рівня їх освіти, стажу роботи за цією професією та посади;
— з працівниками, які знаходяться у відрядженні на підприємстві і беруть безпосередню участь у виробничому процесі, з водіями транспортних засобів, які вперше в'їжджають на територію підприємства;
— з учнями, вихованцями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики.
Вступний інструктаж проводить спеціаліст з охорони праці або особа, на яку наказом по підприємству (рішенням правління) покладено ці обов'язки.На великихпідприємствах окремі питання вступного інструктажу можуть висвітлювати відповідні фахівці.
Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або у приміщенні, що спеціально для цього обладнане, з використанням сучасних технічних засобів навчання та наочних посібників (плакати, натурні експонати, макети, моделі, кінофільми, діафільми, відеофільми тощо).
Вступний інструктаж проводиться за програмою, що розроблена службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва та затверджується керівником підприємства (виробництва). Орієнтовний перелік питань для складання програми вступного інструктажу:
1. Загальні відомості про підприємство, характерні особливості виробництва.
2. Загальні правила поведінки працівників на території підприємства, у виробничих та допоміжних приміщеннях. Розташування основних цехів, служб допоміжних приміщень.
3. Основні положення Закону України «Про охорону праці», КЗпП та інших нормативних актів про охорону праці.
3.1. Трудовий договір, робочий час та час відпочинку. Охорона праці жінок та осіб молодше 18 років.
3.2. Правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, відповідальність за порушення цих правил.
3.3. Система управління охорони праці, державний нагляд та громадський контроль за охороною праці на підприємстві:
ü обов'язки власника з охорони праці;
ü обов'язки працівника щодо виконання вимог нормативних актів про охорону праці;
ü права працівника з охорони праці при укладанні трудової угоди та під час роботи на підприємстві;
ü відповідальність працівника за порушення вимог з охорони праці;
ü попередні та періодичні медичні огляди;
ü соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань;
ü навчання з питань охорони праці.
4.Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, характерні для цього виробництва, особливості їх впливу на працівників. Методи і засоби запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, засоби індивідуального і колективного захисту, знаки безпеки та сигналізації. Порядок і норми видачі засобів індивідуального захисту.
5.Основні вимоги виробничої санітарії та особистої гігієни.
6.Обставини та причини окремих характерних нещасних випадків та аварій, які сталися на підприємстві та інших аналогічних виробництвах через порушення вимог безпеки.
7.Порядок розслідування та оформлення нещасних випадків і професійних отруєнь.
8.Пожежна безпека. Способи та засоби запобігання пожежам, вибухам, аваріям. Дії персоналу при їх виникненні. Діючі документи з питань пожежної безпеки. Виробничі дільниці, які найбільш небезпечні щодо виникнення пожежі.
9.Протипожежний режим. Загальні об'єктні та цехові інструкції про заходи пожежної безпеки. Способи застосування первинних засобів пожежогасіння.
10.Перша допомога потерпілим. Дії працівників при виникненні нещасного випадку на дільниці, у цеху.
Запис про проведення вступного інструктажу здійснюється у спеціальному
журналі (схема 3), а також у документі про прийняття працівника на роботу
Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи:
Ø з працівником, новоприйнятим (постійно або тимчасово) на підприємство;
Ø з працівником, який переводиться з одного цеху виробництва до іншого
Ø з працівником, який буде виконувати нову для нього роботу;
Ø з відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробні чому процесі на підприємстві;
Ø зі студентом (учнем та вихованцем), який прибув на виробничу практику.
Первинний інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб спецального фаху за програмою, складеною з урахуванням вимог відповідних іструкцій з охорони праці для працівників, інших нормативних актів про охорону праці, технічної документації та орієнтовного переліку питань первинного інструктажу.
Програма вміщує такі питання
1.Загальні відомості про технологічний процес та обладнання на робочому місці, виробничій дільниці, у цеху. Основні небезпечні і шкідливі виробничі фактори, що виникають при цьому технологічному процесі, особливості їх дії на працівників.
2.Безпечна організація праці та утримання робочого місця.
3.Небезпечні зони машин, механізмів, приладів. Засоби безпеки обладнання (запобіжні, гальмові пристрої та огорожі, системи блокування та сигналізації, знаки безпеки). Вимоги запобігання електротравматизму.
4.Порядок підготовки до праці (перевірка справності обладнання, пускових приладів, інструменту та пристосувань, блокування, заземлення та інши: засобів захисту).
5.Безпечні прийоми та методи роботи, дії при виникненні небезпечної ситуації.
6.Засоби індивідуального захисту на робочому місці та правила їх використання.
7.Схема безпечного руху працівників територією цеху, дільниці.
8.Внутрішньоцехові транспортні та вантажопідйомні засоби і механізми. Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах та транспортуванні вантажу.
9.Характерні причини аварій (вибухів, пожеж тощо), випадків виробничого травматизму.
10.План ліквідації аварій, запасні виходи.
11. Засоби запобігання можливим аваріям. Обов'язки і дії працівників при аваріях. Способи застосування існуючих на дільниці засобів пожежогасіння протиаварійного захисту та сигналізації, місця їх розташування.
12.Надання долікарської допомоги потерпілим.
13.Вимоги безпеки при закінченні роботи.
Програма первинного інструктажу розробляється керівником цеху, дільниці, узгоджується зі службою охорони праці і затверджується керівников підприємства або відповідного структурного підрозділу.
Усі працівники, у тому числі випускники професійних навчальних закла- навчально-виробничих (курсових) комбінатів, після первинного інструктажу на робочому місці повинні протягом 2—15 змін (залежно від характеру виробництва і рівня кваліфікації фахівця) пройти стажування під керівництвом досвідчених, кваліфікованих спеціалістів, які призначаються наказом розпорядженням) по підприємству (дільниці, виробництву).
Керівник підприємства (цеху, дільниці, виробництва) має право своїм наказом або розпорядженням звільнити від проходження інструктажу працівника, який має стаж роботи за своєю професією не менше трьох років і переводиться з одного цеху в інший, де характер його роботи та тип обладнання, на якому він буде працювати, не змінюються.
Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівними: на роботах з підвищеною небезпекою — один раз на квартал, на інших роботах — один раз на півріччя.
Як правило, повторний інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників, що виконують однотипні роботи, за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.
Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:
Ø у разі введення в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;
Ø при зміні технологічного процесу, модернізації устаткування, приладів інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших чинників, що впливають на охорону праці;
Ø у разі порушення працівником нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварії або отруєння;
Ø на вимогу працівників органу Державного комітету з нагляду за охороно праці, вищої за рангом господарської організації або державної виконавчої влади у випадку, якщо виявлено незнання працівником безпечних методів і прийомів праці чи нормативних актів про охорону праці;
Ø у разі наявності перерви у професійній діяльності працівника понад 30 календарних днів — для робіт з підвищеною небезпекою, понад 60 днів — для інших видів робіт.
Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників спільного фаху. Обсяг і зміст інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили необхідність його проведення.
Цільовий інструктаж проводиться з працівником:
Ø у разі виконання разових робіт, не пов'язаних із безпосередніми обов'язками за фахом;
Ø при ліквідації аварії або стихійного лиха;
Ø під час проведення робіт, на які оформляють наряд-допуск, дозвіл або інші подібні документи;
Ø у разі проведення екскурсій на підприємствах
Цільовий інструктаж фіксується нарядом-допуском або іншою документацією, що дозволяє проведення робіт.
Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередньо керівник робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, майстер, інструктор виробничого навчання тощо). Причому їх здійснення обов'язково має закінчуватися перевіркою знань шляхом усного опитування, за допомогою технічних засобів навчання, а також на підставі перевірки набутих навичок безпечних методів ведення праці. Знання перевіряє особа, яка проводила інструктаж.
Про проведення первинного, повторного, позапланового і цільового інструктажів особа, яка проводила інструктаж, робить запис у журналі. При цьому обов'язковими є підписи як тих, кого інструктували, так і того, хто інструктував.
Журнали інструктажів мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою.
У разі потреби первинний, повторний, позаплановий інструктажі можна проводити у встановленому порядку на іншому спорідненому за технологією підприємстві, де є необхідні для цього умови.
Керівник підприємства за потреби має право запросити до себе для проведення інструктажів відповідних спеціалістів іншого, спорідненого за технологією підприємства. Оформлення інструктажів, стажування та допуск до роботи працівника у таких випадках проводиться в Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці підприємства.
Керівник підприємства зобов'язаний видати працівникові примірник інструкції з охорони праці за його професією або вивісити її на його робочому місці.
Перелік професій та посад працівників, які звільняються від первинного, повторного та позапланового інструктажів, затверджується керівником підприємства після узгодження з державним інспектором Державного комітету з нагляду за охороною праці. До цього переліку можуть бути віднесені особи, діяльність яких не пов'язана з обслуговуванням обладнання, використовуванням певного інструментарію, збереженням сировини та матеріалів тощо.
Навчання і перевірка знань із питань охорони праці працівників служби охорони праці проводяться в установленому законодавством порядку під чає прийняття на роботу та періодично один раз на три роки.
Інструкції з охорони праці — це нормативний акт, що містить обов'язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства або в інших місцях, де за дорученням Роботодавця виконуються ці роботи, трудові чи службові обов'язки.
Інструкції з охорони праці поділяють на:
ü інструкції, що належать до державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці;
ü примірні інструкції;
ü інструкції, що діють на підприємстві.
(підприємство, організація, навчальний заклад)
Журнал
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 24 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |