Читайте также:
|
На підприємствах під час експлуатації обладнання та виконання технологічних процесів робітники можуть перебувати в небезпечних зонах.
Слід звернути увагу на те, що виробничі фактори (рухомі машини та механізми, рухомі частини виробничого обладнання та ін.) можуть сприяти заподіянню травм.
Небезпечним виробничим чинником називають такий виробничий фактор, вплив якого на працівника за певних умов призводить до травми чи різкого погіршення здоров’я.
Під виробничою травмою розуміють порушення анатомічної цілісності або фізіологічних функцій тканин чи органів людини внаслідок механічного, теплового, хімічного чи іншого впливу факторів виробничого середовища на організм людини в зв’язку з виконанням професійної праці, будь-якого виробничого завдання та громадського доручення.
Слід знати, що відповідно до впливу чинників виробничого середовища травми поділяють на механічні (забиті місця, переломи, рани та ін.), теплові (опіки, обмороження, теплові удари), хімічні (хімічні опіки, гостре отруєння, ядуха), електричні, комбіновані й ін. (наприклад, викликані яким-небудь випромінюванням). Відповідно до “Схеми розподілу виробничих травм за ступенем їх серйозності ушкоджень” і “Схеми розподілу гострих профотруєнь за ступенем їх серйозності”, травми поділяються на легкі, тяжкі і смертельні. Крім того, травми можуть бути груповими (якщо травмовано двох і більше працівників).
Виділяють такі причини нещасного випадку.
Технічні:
01 – конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва;
02 – конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність транспортних засобів;
03 – неякісна розробка чи відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об’єктів, будівель, споруд, обладнання тощо;
04 – неякісне виконання будівельних робіт;
05 – недосконалість, невідповідність вимогам безпеки технологічного процесу;
06 – незадовільний технічний стан:
06.1 – виробничих об’єктів, будинків, споруд, території;
06.2 – засобів виробництва;
06.3 – транспортних засобів;
07 – незадовільний стан виробничого середовища.
Організаційні:
08 – незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці;
09 – недоліки під час навчання безпечним прийомам праці, в тому числі:
09.1 – відсутність або неякісне проведення інструктажу;
09.2 – допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці;
10 – неякісна розробка, недосконалість інструкцій з охорони праці чи їх відсутність;
11 – відсутність у посадових інструкціях функціональних обов’язків з питань охорони праці;
12 – порушення режиму праці та відпочинку;
13 – відсутність або неякісне проведення медичного обстеження;
14 – невжиття засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними;
15 – виконання робіт із відключеними, несправними засобами колективного захисту, систем сигналізації, вентиляції, освітлення тощо;
16 – залучення до роботи працівників не за спеціальністю (професією);
17 – порушення технологічного процесу;
18 – порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткування, машин, механізмів тощо;
19 – порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів;
20 – порушення правил дорожнього руху;
21 – незастосування засобів індивідуального захисту (за їх наявності);
22 – незастосування засобів колективного захисту (за їх наявності);
23 – порушення трудової і виробничої дисципліни, в тому числі:
23.1 – невиконання посадових обов’язків;
23.2 – невиконання вимог інструкцій з охорони праці.
Психофізіологічні:
24 – алкогольне, наркотичне сп’яніння, токсикологічне отруєння;
25 – низька нервово-психічна стійкість;
26 – погані фізичні дані або стан здоров’я;
27 – незадовільний “психологічний” клімат у колективі;
28 – травмування внаслідок протиправних дій інших осіб;
29 – інші.
Врахування індивідуально-особистісних характеристик має велике значення у створенні безпечних умов праці. Звичайно людина, яка прийшла на роботу в хворобливому стані, більше наражається на небезпеку, ніж здорова. З робітниками, що регулярно вживають алкогольні напої, нещасні випадки трапляються частіше, а ушкодження внаслідок травм у них тяжчі, ніж в осіб, котрі не вживають алкоголю.
Аналіз фактів травматизму підтверджує вирішальну роль людини у створенні передумов формування травмонебезпечних ситуацій: значна кількість їх відбувається через суб’єктивні причини, пов’язані з особистістю людини, її поведінкою.
Психофізіологічні проблеми безпеки можна поділити на дві групи:
- проблеми, пов’язані з особистістю працівника безпосередньо на робочому місці, тобто в полі небезпеки, які, з одного боку, провокуються його діями, а з другого – формуються незалежними від нього об’єктивними умовами;
- проблеми психології інженерно-технічних працівників, що виступають як організатори та виконавці робіт, внаслідок неправильних дій чи бездіяльності яких створюються передумови для виникнення нещасних випадків та аварій.
До психологічних причин свідомого порушення правил безпеки праці належать:
- гонитва за миттєвим результатом, для чого обираються легші, але небезпечні дії;
- звичка працювати з порушеннями (коли до певного часу все минається), яка формує в свідомості людини впевненість і спокій, спричинюючи адаптацію до небезпеки, що зрештою призводить до нещасного випадку;
- самоствердження в очах колег, прагнення виділитися шляхом демонстрації рішучості, сміливості в умовах підвищеної небезпеки тощо.
Дослідження свідчать, що технічні причини становлять приблизно 50% від усіх нещасних випадків, організаційні – близько 25%, психофізіологічні – приблизно 10 – 12%.
Слід також зауважити, що людина може робити помилкові дії через стомленість, викликану великими фізичними (статичними і динамічними) перевантаженнями, розумовим перевантаженням, перевантаженням аналізаторів (зорового, слухового), монотонністю праці, стресовими ситуаціями, хворобливим станом. До травми може призвести невідповідність анатомофізіологічних і психічних особливостей організму людини характерові роботи, що виконується. У сучасних складних технічних системах, у конструкціях машин, приладів і систем керування ще недостатньо враховуються фізіологічні, психофізіологічні, психологічні й антропометричні особливості та можливості людини.
Дослідження засвідчують, що вельми часто при розслідуванні нещасного випадку робляться грубі помилки, що не сприяє розробці дієвих заходів щодо боротьби з травматизмом.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 24 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |