Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Навчання працівників з питань охорони праці

Навчання та інструктажі працівників із питань охорони праці є складовою частиною системи управління охороною праці. Вони проводяться з учнями, вихованцями та студентами навчально-виховних закладів, працівниками в процесі їх трудової діяльності.

Згідно з Типовим положенням про навчання з питань охорони праці (ДНАОП 0.00-4-12-99), усі працівники, що приймаються на роботу, та в процесі роботи проходять на підприємстві навчання, інструктаж із питань охорони праці, вивчають правила надання першої долікарняної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правила поведінки при виникненні аварій.

Працівники, що виконують роботи підвищеної небезпеки (згідно з переліком таких робіт, що затверджується наказом Держнаглядохоронпраці), а також де є необхідність у професійному відборі, проходять попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці у термін, встановлений відповідними галу­зевими нормативними актами, але не рідше одного разу на рік.

Допуск до роботи осіб, що не пройшли навчання та перевірку знань, забороняється.

Всі посадові особи, відповідно переліку посад (наказ Держнаглядохоронпраці № 94 від 11.10.1993 р.), до початку виконання своїх обов'язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчан­ня і перевірку знань із питань охорони праці.

Навчання роботодавців (керівників підприємств і установ та їх заступників), що безпосередньо відповідають за організацію охо­рони праці на підприємстві чи установі (перелік посадових осіб наведено в додатку до Типового положення про навчання з питань охорони праці), проводиться в навчальних закладах, які мають дозвіл Державного комітету України по нагляду за охороною праці на проведення такого навчання.

На підприємствах навчання з питань охорони праці організовує відділ охорони праці підприємства, залучаючи до цього праців­ників відділу охорони праці та спеціалістів, що пройшли навчан­ня і перевірку знань у навчальних закладах, або в установах Держнаглядохоронпраці. Для перевірки знань посадових осіб і спеці­алістів наказом по підприємству створюється комісія, очолювана роботодавцем (заступником роботодавця) або керівником служ­би охорони праці. До комісії входять керівники (їх заступники) служби охорони праці, виробничо-технічних служб, представни­ки місцевих органів державного нагляду за охороною праці, а та­кож представники профспілкового комітету (комітетів).

Посадові особи та спеціалісти невеликих підприємств, де немож­ливо провести навчання та утворити комісію по перевірці знань, проходять навчання у відповідних місцевих навчальних закладах або на близьких за їх профілем виробництва підприємствах, а пере­вірку знань – у комісіях при місцевих органах Держнаглядохоронпраці.

Працівники, що не пройшли навчання і перевірку знань або при повторній перевірці показали незадовільні знання з питань охо­рони праці, звільняються з посади, а їх працевлаштування вирі­шується згідно діючого чинного законодавства.

Позачергова перевірка знань посадових осіб і спеціалістів проводиться в разі введення в дію або перегляду нормативних актів із питань охорони праці; введення в дію нового устаткування або нових технологічних процесів; при переведенні працівника на іншу роботу, що потребує додаткових знань із питань охорони праці; за вимогою працівника органу державного нагляду за охороною праці в разі незнання актів про охорону праці.

Інструктажі з питань охорони праці проводяться на всіх підпри­ємствах, установах і організаціях незалежно від характеру їх трудо­вої діяльності, підлеглості і форми власності. Мета інструктажу – навчити працівника правильно і безпечно для себе і оточуючого се­редовища виконувати свої трудові обов'язки.

Інструктажі за часом і характером проведення поділяють на: вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які щой­но прийняті на роботу (постійну або тимчасову), незалежно від їх осві­ти, стажу роботи за цією професією або посади; працівниками, які зна­ходяться у відрядженні на підприємстві й беруть безпосередню участь у виробничому процесі; з водіями транспортних засобів, які вперше в'їжджають на територію підприємства; учнями, вихованцями та сту­дентами навчально-виховних закладів перед початком трудового й професійного навчання в лабораторіях, майстернях, на полігонах тощо.

Вступний інструктаж проводить спеціаліст відділу охорони праці або особа, що призначена наказом для проведення цієї роботи. Місце проведення вступного інструктажу – кабінет охорони праці або інше приміщення, обладнане наочними матеріалами.

Програма вступного інструктажу розробляється відділом охо­рони праці і містить такі питання:

1) загальні відомості про підприємство, характерні особливості виробництва, об'єкти підвищеної небезпеки;

2) загальні правила поведінки працівників на території підприємства, розташування основних підрозділів, безпечний рух на території підприємства;

3) основні положення Закону України "Про охорону праці", Кодексу законів про працю та нормативних актів про охорону праці (трудовий договір, колективна угода, правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, система управління охороною праці, державний нагляд і громадський контроль за охороною праці на підприємстві);

4) основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, характерні для цього виробництва, особливості їх дії на працівників. Методи та засоби запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, засоби захисту, знаки безпеки та сигналізації, питання електробезпеки;

5) основні вимоги виробничої санітарії та особистої гігієни;

6) обставини та причини окремих нещасних випадків та аварій, що сталися на підприємстві та інших аналогічних виробництвах через порушення вимог безпеки;

7) порядок розслідування та оформлення документації щодо нещасних випадків та професійних захворювань;

8) пожежна безпека: способи та засоби запобігання пожежам, вибухам, аваріям; дії персоналу при їх виникненні, способи застосування первинних засобів пожежогасіння, протипожежний режим на підприємстві;

9) перша допомога потерпілим; дії працівників у разі нещасного випадку та аварії на підприємстві.

Програму та тривалість інструктажу затверджує роботодавець. Запис про проведення вступного інструктажу робиться у спеціальному журналі, а також у документі про прийняття працівника на роботу, де розписуються інструктуючий та проінструктований працівник.

У журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці зазначається:

- дата проведення інструктажу;

- прізвище, ім'я та по батькові особи, яку інструктують;

- професія, посада особи, яку інструктують, її вік;

- назва виробничого підрозділу, до якого приймається особа, що інструктується;

- прізвище, ініціали, посада особи, яка інструктує;

- підписи особи, яку інструктують, та особи, яка інструктує.

Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані і скріплені печаткою.

Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до почат­ку роботи з новоприйнятим працівником або працівником, який буде виконувати нову для нього роботу, студентом, учнем та вихо­ванцем перед роботою в майстернях, лабораторіях, дільницях тощо. Первинний інструктаж проводиться індивідуально або для групи осіб спільного фаху за програмою, складеною з урахуванням вимог відповідних інструкцій з охорони праці та інших нормативних актів про охорону праці, технічної документації. Програма первинного інструктажу розроб­ляється керівником підрозділу, узгоджується зі службою охорони праці і затверджується роботодавцем.

Під час проведення первинного інструктажу розглядаються такі питання:

1) загальні відомості про технологічний процес та обладнання на робочому місці, в підрозділі. Основні небезпечні виробничі фактори, що виникають при цьому технологічному процесі, особливості їх дії на працівників. Питання виробничої санітарії та особистої гігієни, пов'язані з виконанням роботи і перебуванням у приміщенні;

2) безпечна організація робіт та утримання робочого місця;

3) небезпечні зони машин, механізмів, приладів, засоби безпеки обладнання, вимоги запобігання електротравматизму;

4) порядок підготовки до праці;

5) безпечні прийоми та методи роботи; дії при виникненні небезпечної ситуації;

6) засоби індивідуального захисту на робочому місці та правила їх використання;

7) схема безпечного руху працівників по території підприємства;

8) вимоги при вантажно-розвантажувальних роботах та транспортуванні вантажу;

9) характерні причини аварій (вибухів, пожеж), випадків виробничого травматизму;

10) план ліквідації аварій, запасні виходи;

11) засоби запобігання можливим аваріям, обов'язки і дії працівників при аваріях, способи застосування існуючих засобів пожежогасіння, протиаварійного захисту та сигналізації, місця їх розташування;

12) надання долікарської допомоги потерпілим;

13) вимоги безпеки при закінченні роботи.

Первинний інструктаж завершується перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці. Знання перевіряє особа, яка проводила інструктаж.

При проведенні первинного інструктажу та про допуск до роботи особою, якою проводився інструктаж, вноситься запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці:

Первинний інструктаж проводить безпосередній керівник робіт (керівник структурного підрозділу)

Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками: на роботах із підвищеною небезпекою – один раз на квартал; на інших роботах – один раз у півріччя. Мета інструктажу – поновити знання та уміння виконувати працівником роботу пра­вильно і безпечно. Проводиться інструктаж індивідуально або для групи працівників, що виконують однотипні роботи, за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.

Цей вид інструктажу проводить керівник структурного підрозділу, реєструється у відповідному журналі з зазначенням виду інструктажу. Перевірка знань працівників здійснюється аналогічно перевірці при проведенні первинного інструктажу з питань охорони праці.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці у випадках:

- при введенні в дію нових або змінених нормативних актів про охорону праці;

- при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації ус­таткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на охорону праці;

- при порушенні працівником нормативних актів, що може при­звести до травми, отруєння або аварії;

- на вимогу працівника органу державного нагляду або вищої за ієрархією державної чи господарської організації при виявленні недостатнього знання працівником безпечних прийомів праці і нор­мативних актів про охорону праці;

- при перерві в роботі виконавця робіт більше, ніж 30 календарних днів (для робіт із підвищеною небезпекою), а для решти робіт – більше 60 днів.

Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально або для групи працівників спільного фаху. Обсяг і зміст інструктажу визначається для кожного окремого випадку залежно від причин і обставин, що викликали необхідність його проведення.

Проводить керівник структурного підрозділу, робиться запис у відповідному журналі, здійснюється перевірка знань працівників усним опитуванням або за допомогою технічних засобів навчання, а також перевірка навичок виконання робіт відповідно до вимог безпеки.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками у випадках:

- при виконанні разових робіт, що не пов'язані безпосередньо з основними роботами працівника;

- при ліквідації наслідків аварії та стихійного лиха;

- при виконанні робіт, що оформлюються нарядом допуском, письмовим дозволом та іншими документами;

- в разі проведення екскурсій або організацій масових заходів з учнями та вихованцями (екскурсії, походи, спортивні заходи тощо).

Цільовий інструктаж фіксується нарядом-допуском або іншим документом, що дозволяє проведення робіт.

Цей вид інструктажу проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників безпосереднім керівником робіт. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються в залежності від виду робіт, що будуть виконуватись. Завершується перевіркою знань, вноситься запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці.

Працівники, що не пов'язані з обслуговуванням обладнання, використанням інструменту, збереженням сировини, матеріалів тощо, можуть бути звільнені від первинного, повторного та позапланового інструктажу за наказом (розпорядженням) керівника підприємства по узгодженню з державним інспектором Держнаглядохоронпраці.

Роботодавець або керівник структурного підрозділу зобов'язаний видати працівнику примірник інструкції з охорони праці за його професією або вивісити її на робочому місці.

Новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу на робочому місці до початку самостійної роботи повинні під керівництвом досвідчених, кваліфікованих фахівців пройти стажування протягом 2-15 змін або дублювання протягом не менше шести змін.

Працівники, функціональні обов'язки яких пов'язані із забезпеченням безаварійної роботи важливих і складних господарчих потенцій­но небезпечних об'єктів або з виконанням окремих потенційно небезпечних робіт, порушення технологічних режимів яких може призвести до загрози життю і здоров'ю працівників та навколишньому середовищу, до початку самостійної роботи повинні проходити дублювання з обов'язковим поєднанням з протиаварійними і протипожежними тренуваннями відповідно до плану ліквідації аварій.

Допуск до стажування (дублювання) оформлюється наказом (розпорядженням) по підприємству (структурному підрозділу), в якому зазначається тривалість стажування (дублювання) та прізви­ще відповідального працівника.

Перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування (дублювання), а також тривалість стажування (дублювання) визначаються керівником підприємства. Тривалість стажування (дублювання) залежить від стажу і характеру роботи, а також від кваліфі­кації працівника.

Керівник підприємства має право наказом (розпорядженням) звільняти від проходження стажування (дублювання) працівника, який має стаж роботи за відповідною професією не менше 3-х років або переводиться з одного підрозділу до іншого, де характер його роботи та тип обладнання, на якому він працюватиме, не змінюються.

Стажування (дублювання) проводиться за програмами для конкретної професії, посади, робочого місця, які розробляються на підприємстві і затверджуються керівником підприємства (структурного підрозділу).

Стажування (дублювання) проводиться на робочих місцях свого або іншого подібного за технологією підприємства. У процесі стажу­вання працівники повинні виконувати роботи, які за складністю, ха­рактером, вимогами безпеки відповідають роботам, що передбачають­ся їх функціональними обов'язками.

У процесі стажування (дублювання) працівник повинен:

- поповнити знання щодо правил безпечної експлуатації тех­нологічного обладнання, технологічних і посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці;

- оволодіти навичками орієнтування у виробничих ситуаціях при нормальних і аварійних умовах праці;

- засвоїти в конкретних умовах технологічні процеси і облад­нання та методи безаварійного керування ними з метою забезпе­чення вимог охорони праці.

Запис про проведення стажування (дублювання) та допуск до самостійної роботи здійснюється керівником відповідного струк­турного підрозділу в журна­лі реєстрації інструктажів. Якщо в процесі стажування (дублюван­ня) працівник не оволодів необхідними виробничими навичками чи отримав незадовільну оцінку щодо протиаварійних та протипожеж­них тренувань, то стажування (дублювання) новим розпоряджен­ням може бути продовжено на термін, що не перевищує двох змін.

Після закінчення стажування (дублювання) наказом (розпорядженням) керівника підприємства (або його структурного підроз­ділу) працівник допускається до самостійної роботи.

Відповідальність за організацію навчання і перевірку знань на підприємстві покладається на роботодавця, а в структурних підрозділах – на керівників цих підрозділів. Контролює виконання цих завдань відділ охорони праці.

Контрольні питання

1. Які організації та установи здійснюють державний нагляд за охороною праці?

2. Які права мають державні інспектори органів державного нагляду?

3. Які організації та установи здійснюють громадський контроль за охороною праці?

4. Які завдання вирішує служба охорони праці підприємства?

5. Які функції управління розробляє і втілює служба охорони праці підприємства?

6. Якими є обов’язки власника щодо забезпечення функціонування системи управління охороною праці підприємства?

7. Які види відповідальності існують за порушення законодавства про охорону праці?

8. Які види навчання передбачені Типовим положенням про навчання з питань охорони праці?

9. Як організується навчання та перевірка знань посадових осіб та спеціалістів?

10. Яка мета, порядок проведення та оформлення вступного інструктажу з охорони праці?

11. Первинний та повторний інструктаж на робочому місці. Мета та зміст інструктажу, його оформлення.

12. У яких випадках та з ким проводиться позаплановий інструктаж з питань охорони праці? Які питання розглядаються?

13. В яких випадках проводиться цільовий інструктаж з охорони праці?

14. Для яких працівників передбачено обов’язкове дублювання функціональних обов’язків? Який термін дублювання? Якими документами оформлюється?