Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Шум та вібрація.

Звуко- та віброізоляція вузлів і окремого обладнання застосовуються при неможливості зниження шуму та вібрації в самому джерелі. Це зниження досягається шляхом включення в конструкцію обладнання пристроїв, ізолюючих або поглинаючих шум. З цією метою потрібно шумні вузли і машини заключати цілком в звукоізолюючі кожухи з виводом назовні органів управління та контрольних приладів. Необхідні отвори в звукоізолюючих кожухах потрібно виконувати у вигляді каналів, облицьованих зсередини звукопоглинаючим матеріалом.

Величина зниження шуму за допомогою кожуха може бути визначена орієнтовно за формулою:

дБ,

де: - середній коефіцієнт звукопоглинання всіх внутрішніх поверхонь кожуха (визначається за таблицями); R – звукоізоляційна здатність конструкції кожуха в дБ, яку можна визначити за формулами, вказаними нижче.

Віброізоляція дозволяє усунути або знизити вібрації та шум, які передаються вібруючим обладнанням на конструкції будівлі. Найбільш надійним і дешевим способом попередження передачі вібрацій на конструктивні елементи будівель є застосування плаваючих фундаментів, пружинних, гумових та інших амортизаторів.

Показником якості якого-небудь віброізолятора є коефіцієнт амортизації μ, величина якого визначається відношенням частоти збурюючої сили f до частоти власних коливань обладнання , встановленого на амортизаторах:

Відношення можна приймати рівним 4. При меншому відношенні частот ефективність віброізоляції незначна. Дуже небезпечний збіг частот вимушених та власних коливань системи, так як це призводить до появи резонансу. в цьому випадку коефіцієнт різко зростає і амплітуди коливань обладнання приймають більші значення.

Частота вимушених коливань дорівнює:

,

де n – число обертів машини за хвилину.

Частота власних коливань обладнання на амортизаторах визначають за формулою:

,

де – статична осадка, яка визначається за формулою:

або ,

де - динамічний модуль пружності, ; – допустиме навантаження на прокладку, ; h – товщина прокладки, см; Q – маса машини, кг; K – пружність або жорсткість амортизатора, .

Коефіцієнт віброізоляції, який показує, яка частина динамічних сил у відсотках передається фундаменту, можна визначити за формулою:

Зазвичай статична осадка пружної прокладки повинна складати 10-20% її товщини. Характеристики пружних матеріалів для амортизаторів вказані в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Допустима напруга δ, модуль пружності та допустима статична осадка

Назва матеріалу	δ,		, см
Гума губчаста	0,3		0,01h
Гума м’яка	0,8		0,16h
Гумова плата ребриста або з отворами	0,8-1,0	40-50	0,02h
Гума середньої жорсткості	3-4	200-250	(0,015-0,016)
Войлок жорсткий пресований	1,4		0,015h

Листову гуму для прокладок потрібно перфорувати або застосовувати у вигляді смужок і пластин. Суцільний лист гуми під обладнанням не послаблює вібрацій. Вагу фундаменту приймають в 3-5 разів більше ваги агрегату.

Приклад 1 Визначити віброізоляції електродвигуна вагою 500кг з кількістю обертів n=3000 .

Частота вимушених коливань .

В якості пружних прокладок приймаємо гуму середньої жорсткості,

тоді

Приймаємо товщину амортизатора h=6см, тоді .

Частота власних коливань електродвигуна на амортизаторах буде

. Відповідно, <f=50Гц приблизно в 3 рази, тому виключається поява резонансу.

Коефіцієнт віброізоляції складає

Площа всіх амортизаторів під агрегат: .

Приймаємо для установки 8 віброізоляторів. Тоді площа одного складає , або 4х5см при висоті 6см.

Для тихохідних агрегатів гумові амортизатори виявляються недостатньо гнучкими, тому слід застосовувати пружинні амортизатори. Пружинні амортизатори рекомендується встановлювати на пружних прокладках, які добре ізолюють вібрації звукової частоти.

Розрахунок пружинного амортизатора зводиться до визначення діаметра пружини d та числа витків n за формулою:

де - допустима напруга при вкручуванні (для сталі =4,3 в ); G – модуль пружності пружини при зсуві (G= в ); r – середній радіус витка пружини в см.

Звукоізолююча здатність перегородок між двома приміщеннями R визначається за формулою: ,

де - середні рівні шуму до і після перегородки (в тихому приміщенні), в дБ; S – площа перегородки в ; А – загальне звукопоглинання в тихому приміщенні, дорівнює сумі добутків всіх площ на їх коефіцієнти звукопоглинання в .

Звукопоглинання А акустично необроблених приміщень можна визначити за формулою:

,

де V – кубатура приміщення в .

Звукоізолююча здатність огорож з деяких матеріалів приведена в табл. 3.2.

Таблиця 3.2 Звукоізолююча здатність огорож

Звукоізолюючу здатність R проектуючої звукоізолюючої огорожі наближено можна розрахувати за наступними емпіричними формулами:

1) Для легких суцільних огорож, маючих масу ρ ≤ 200 , ;

2) Для суцільних огорож, маючих ρ > 200 , ;

3) Для подвійної огорожі з повітряним прошарком товщиною 8-10см

, де , відповідно маса перегородок подвійної огорожі .

Приклад 2: В аппаратному выддылены рівень шуму становить 120дБ. Визначити рівень шуму, який проникає через стіну товщиною в дві цеглин (вага 1 =834кг).

Рівень шуму, що проникає через стіну, складає: .

Допустимий рівень гучності шуму, що проникає з шумного в тихе приміщення, визначається за формулою:

,

де - нормуючий рівень гучності шуму в приміщенні в дБ.

Потрібна звукоізолююча здатність огороджуючи конструкцій шумного приміщення визначається за формулами:

а) без застосування спеціальної звукопоглинаючої ізоляції

б) при облицюванні внутрішніх поверхонь звукопглинаючою ізоляцією

,

де - рівень гучності шуму в шумному приміщенні; - зниження шуму всередині приміщення за рахунок застосування звукопоглинаючої ізоляції;

дБ,

де - середні коефіцієнти звукопоглинання внутрішніми поверхнями приміщення до і після застосування звукопоглинаючої ізоляції (по табл. 3.3); - площі звукопоглинаючих поверхонь, .

Таблиця 3.3Середні коефіцієнти звукопоглинання поверхнями матеріалів

Загально будівні матеріали
Цегляна кладка	0,032
Залізобетон гладкий	0,015
Дошки	0,060
Штукатурка вапняна	0,025
Те ж саме по сітці	0,003
Метлаські плитки	0,025
Металеві повітроводи	0,027
Шлако-алебастрові плити	0,032
Гіпсолітові плити	0,02
Азбестовий волок товщиною 5мм	0,31
Арборит товщиною 20мм	0,44
Шерстяний фойлок товщиною 25мм	0,55
Перфорована листова сталь з прошарком із азбестової вати товщиною 100мм	0,48
Штукатурка акустична АЦП товщиною 35мм	0,31

Приклад 3. Підібрати конструкцію стін звукоізолюючої вентиляційної камери, щоб віключити вплив шуму від вентилятора, якщо відомо:

Розрахунок: 1. Припустимий рівень гучності шуму від вентилятора

Розглянемо два варіанти конструкції стінок.

Варіант 1. Цегляна стіна.

1. Звукопоглинача здатність стіни повинна бути .

2. Необхідна маса стіни при ρ > 200 ρ= , звідки ρ=224 .

3. Товщина стіни при об’ємній масі цегляної кладки γ=1800 повинна бути:

, тобто пів цеглини.

Те ж саме значення можна отримати з табл. 3.4.

Варіант 2. Шлакобетонна стіна, облицьована з внутрішньої сторони акустичною штукатуркою АЦП товщиною 35мм.

Звукоізолююча здатність цегляної стіни із врахуванням звукопоглинаючої ізоляції .

Де - зниження шуму за рахунок звукопглинаючої ізоляції

;

- для шлакобетону (по табл. 3.3) дорівнює 0,032;

- для акустичної штукатурки (по табл. 3.3) дорівнює 0,31;

- поверхня стінок (20 ).

Значенню R=35дБ по табл. 3.4 відповідає шлакобетонна стіна товщиною .

Таблиця 3.4 Вага і звукоізолююча здатність стін з однорідного матеріалу

Стіни	Товщина в мм	Маса ρ в	L в дБ
Цегляна стіна (γ=1800 ) в ½ цегли
Те ж саме в 1 цеглу
Те ж саме в 1,5 цегли
Те ж саме в 2 цегли
Те ж саме в 2,5 цегли
Залізобетонна стіна (γ=2400 )
Те ж саме
Шлакобетонна стіна (γ=1000 )
Те ж саме
Те ж саме

Деталі огороджуючи конструкцій. Найбільш доступними матеріалами, які мають хорошу звукоізолюючу здатність для спорудження стін, є цегла та залізобетон. Однак, для приміщень, які розташовані на міжповерхових перекриттях, стіни небажано виконувати з полегшених комбінованих конструкцій із застосуванням плиткових утеплювачів, акустичної штукатурки і повітряних прошарків.

Деякі показники полегшення стін вказані на рис.3.4.-3.7.

Рис. 3.4. Залізобетонна стіна з утеплювачем. 1 – залізобетонна стіна товщиною ; 2 – плитковий утеплювач товщиною 70мм (γ=400 ); 3 – штукатурка товщиною 10мм (γ=1600 ).

Товщина в мм	ρ в	L в дБ

Рис. 3.5. Залізобетонна стіна з утеплювачем і акустиною штукатуркою. 1 – залізобетонна стіна або цементна штукатурка по сітці товщиною ;2 – плитковий утеплювач товщиною 70мм (γ=400 ); 3 – штукатурка товщиною 10мм (γ=1600 );4 – акустична штукатурка АЦП товщиною 35мм.

Товщина в мм	ρ в	L в дБ

Застосування засобів звукопоглинання дозволяє знижувати інтенсивність шуму в приміщенні шляхом облицювання його конструктивних елементів (стін, стелі, колон) звукопоглинаючими матеріалами, що мають більшу пористість і повітропроникність.

Акустичні хвилі в закритих приміщеннях можуть багаторазово відображатися від стін та стелі. Тому в приміщенні можуть створюватися не тільки звукові коливання, що створюються безпосередньо обладнанням, але й відбиті коливання, що призводять до збільшення рівня шуму.

Такі будівельні матеріали як бетон, цегла, метал, плитки, гіпсова штукатурка майже повністю відображають звук. Коефіцієнт звукопоглинання їх дорівнює всього

Рис. 3.6. Подвійна стіна з дощок з повітряним прошарком.

Рис. 3.7. Подвійна стіна із шлакобетонних плит з повітряним прошарком.

До звукопоглинаючих матеріалів, якими покриваються будівельні конструкції приміщень, відносяться: плитки з піноперлитокераміки, пемзоліту, штукатурні плитки з наповнювачем з перлітового піску, гіпсові акустичні плити, деревоволокнисті, мінераловатні і скловолокнисті плити на різних зв’язках, поліуретановий поропласт, пористий полівінілхлорид і т.п. коефіцієнт звукопоглинання цих матеріалів (в залежності від частотної характеристики звуку) знаходиться в середньому в межах 0,2-0,9.

Величина зниження шуму в приміщенні ΔL при збільшенні сумарного звукопоглинання в приміщенні від А1до А2 визначається за формулою:

Величина сумарного звукопоглинання в приміщенні дорівнює сумі добутків площ окремих ділянок будівельних конструктивних елементів (стін, стелі, колони) S на відповідні коефіцієнти звукопоглинання α.

Таким же шляхом можна визначити ефективність зниження рівня відбивання шуму внаслідок збільшення звукопоглинання в приміщенні. Наприклад, приміщення мало звукопоглинання А1=100 . Після збільшення звукопоглинання вдвічі (А1=200 ) рівень шуму в приміщенні знизиться на