Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Клініка

Читайте также:
  1. Клініка
  2. Клініка
  3. Клініка
  4. Клініка.
  5. Клініка.

Інкубаційний період при інфекційному мононуклеозі коливається в межах 6- 18 днів (до 30-40 днів). Іноді хвороба починається з продромального періоду тривалістю 2-3 дні, під час якого з'являються втома, млявість, зниження апетиту, біль у м'язах, сухий кашель.

У типових випадках початок хвороби гострий, температура тіла підвищується до 38-39°С. Хворі скаржаться на головний біль, нежить, біль у горлі під час ковтання, пітливість.

Уже у перші 3-5 днів з'являються характерні клінічні ознаки хвороби: гарячка, ангіна, збільшення лімфатиних вузлів, утруднення носового дихання, збільшення печінки і селезінки.

Звертає на себе увагу характерний вигляд хворого на інфекційний мононуклеоз - набряклі повіки і надбрівні дуги, закладеність носа, напіввідкритий рот, сухість і почервоніння губ, злегка закинута назад голова, хрипле дихання, помітне збільшення лімфатичних вузлів. Гарячка при інтенсивному мононуклеозі може бути постійною, ремітуючого або неправильного типу, іноді - хвилеподібною. Тривалість гарячкового періоду - від 4-5 днів до 2-4 тижнів і більше.

Лімфаденопатія - найбільш сталий симптом хвороби. У перш}7 чергу збільшуються шийні лімфатичні вузли, вони еластичні, помірно болючі на дотик, не спаяні між собою, рухомі, шкіра над ними не змінена. Можливий набряк підшкірної клітковини, що поширюється на підщелепну ділянку, шию, іноді аж до ключиць. Одночасно виявляють збільшення пахвових і пахвинних лімфатичних вузлів. Рідше спостерігається збільшення бронхолегеневих, середостінних і брижових лімфатичних вузлів.

Внаслідок ураження глоткового мигдалика з'являється закладеність носа, утруднення носового дихання, змінюється голос. Виділення з носа в гострому періоді хвороби не спостерігається, бо розвивається задній риніт - уражається слизова оболонка нижньої носової раковини, входу в носову частину глотки.

Одночасно з аденопатією з'являються симптоми гострого тонзиліту. Ангіна може бути катаральною, фолікулярною, лакунарною, виразково-некротичною, іноді з утворенням перламутрово-білого або кремового за кольором нальоту, а в ряді випадків - фібринозних плівок, які нагадують дифтерійні. Нальоти можуть поширюватись за межі мигдаликів, що супроводжується посиленням гарячки або її відновленням після попереднього зниження температури тіла. Описані випадки інфекційного мононуклеозу без ознак ангіни.

Збільшення печінки і селезінки - один з постійних симптомів інфекційного мононуклеозу. У більшості хворих збільшення селезінки виявляють уже з перших днів хвороби, вона порівняно м'якої консистенції, досягає максимального розміру на 4-10 день хвороби. Нормалізація її розмірів відбувається не раніше 2-3 тижня хвороби, після нормалізації розмірів печінки. Печінка максимально збільшується також на 4-10 день хвороби. У деяких випадках збільшення печінки може супроводжуватися незначним порушенням її функції, помірною жовтяницею.

У 5-25% хворих на інфекційний мононуклеоз з'являється висип, який може бути плямистим, плямисто-папульозним, уртикарним, геморагічним. Терміни появи висипу різні, утримується він протягом 1-3 днів і без сліду зникає.

Зміни в крові хворих на інфекційний мононуклеоз є характерними. Лейкопенія, яка може виявлятись у перші 2 дні хвороби, змінюється лейкоцитозом. Значно збільшується кількість лімфоцитів, моноцитів, ШОЕ.

Єдиної класифікації клінічних форм інфекційного мононуклеозу немає. Виділяють типові і атипові форми. До атипових форм відносять випадки захворювання, коли виявляються лише деякі типові симптоми або найбільш значні ознаки, які не є типовими - екзантема, жовтяниця, симптоми ураженої нервової системи. Спостерігається стертий, безсимптомний перебіг хвороби. У 10-15% випадків можливий рецидив хвороби, легший за перебігом, з меншЗначно рідше спостерігається затяжний перебіг хвороби -

Ускладнення розвиваються рідко. Можливе виникнення отиту, паратонзиліту, пневмонії, що пов'язане з приєднанням бактеріальної флори. В окремих випадках може спостерігатись розрив селезінки, гостра гемолітична анемія, менінгоенцефаліт, неврит, полірадикулоневрит.




Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 22 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.005 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав