Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Аналіз і оцінка стану охорони праці

Читайте также:
  1. Аварією першої категорії, що розслідується у порядку, встановленому законодавством про охорону праці, є аварія, внаслідок якої загинуло _________ і більше осіб.
  2. Автоматизований вибір заходів (АВЗ) з профілактики виробничого травматизму з охорони праці
  3. Адміністративна і дисциплінарна відповідальність медичних працівників
  4. Актуальні проблеми охорони праці в наукових дослідженнях.
  5. Аналіз виробничого освітлення
  6. Аналіз виробничого травматизму на підприємстві.
  7. Аналіз внутрішнього середовища підприємства
  8. Аналіз зовнішнього середовища підприємства
  9. Аналіз і оцінка стану охорони праці

Аналіз стану охорони праці на підприємстві виконується з метою виявлення причин і факторів незадовільного стану безпеки виробництва, які найбільше впливають на результати діяльності підприємства й на визначення заходів щодо поліпшення умов та охорони праці.

Оцінка рівня стану охорони праці в підрозділах здійснюється відділом охорони праці та спеціалізованими комісіями за результатами періодичного контролю за відповідний період.

Стан охорони праці необхідно оцінювати на основі оцінних та аналітичних показників.

До оцінних показників стану охорони праці відносять:

1.Коефіцієнт частоти травматизму визначається за формулою:

де N — кількість врахованих нещасливих випадків на виробництві у звітному періоді з утратою працездатності на 1 і більше днів,

Ч — середньоспискова кількість працівників за звітний період часу.

Коефіцієнт частоти травматизму визначається на 1000 осіб облікової чисельності працівників.

2. Коефіцієнт тяжкості травматизму визначається за формулою:

де Д — сума днів непрацездатності по всіх нещасних випадках,

N — загальна кількість нещасних випадків.

3. Чисельність потерпілих у результаті нещасних випадків із втратою працездатності більш ніж на один робочий день (абсолютне число за даними статистики);

4. Загальна кількість днів втрати працездатності по всіх нещас­них випадках;

5. Коефіцієнт частоти смертельного травматизму;

6. Відносні коефіцієнти частоти та тяжкості, що обчислюються як відношення даних коефіцієнтів до базових завдань .

Аналітичні показники стану охорони праці:

1. Загальний показник травматизму визначається за формулою:

2.Чисельність потерпілих у результаті нещасних випадків із втратою працездатності менш ніж на один робочий день (за даними статистики);

3.Загальні фактичні витрати на відшкодування шкоди потерпілим (за бухгалтерськими даними) або сума страхових внесків з урахуванням прийняття Закону України «Про загальнообов’яз­кове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»;

4.Загальні фактичні витрати, вкладені в цільові заходи охорони праці (за бухгалтерськими даними).

Аналіз може провадитися і за іншими, більш специфічними параметрами та напрямами, характерними для конкретних вироб­ництв, наприклад за кількістю нещасних випадків на облікову одиницю виробленої продукції у натуральному чи грошовому виразі, на 10 млн відпрацьованих годин тощо. Аналогічний підхід може бути й до статистики професійних захворювань.

На основі кількісних та інших показників роботи підприємства в галузі безпеки праці може здійснюватися й якісна оцінка стану охорони праці: задовільний стан, незадовільний стан чи вкрай незадовільний стан. З цією метою мають бути встановлені чіткі, об’єктивні межі даного розподілу.

Стан охорони праці вважається незадовільним за наявності в підрозділі підприємствав оцінюваному періоді хоча б одного з перелічених факторів:

- одного й більше травматичних випадків чи аварійних ситуацій,

- порушень, що виявляються повторно по закінченні тер­міну усунення;

- порушень, пов’язаних зі значними негативними технічними чи екологічними наслідками (так званих критичних порушень);

- порушень, пов’язаних з явною чи потенційною небезпекою для здоров’я і життя людей, виявлених у момент проведення періодичного контролю.

У разі відсутності в підрозділі зазначених факторів стан охорони праці оцінюється задовільно.

Стан охорони праці вважається вкрай незадовільним за наявності групових чи смертельних випадків.

Оцінка охорони праці на підприємстві в цілому здійснюється на підставі відповідних оцінок у підрозділах. Незадовільно оцінюється рівень охорони праці, якщо її стан більш ніж у половини підрозділів було оцінено незадовільно, коли коефіцієнт частоти травматизму в обліковуваному календарному періоді перевищує його значення за аналогічний період порівнюваного (минулого) року. Стан охорони праці оцінюється вкрай незадовільно в тому разі, якщо хоча б в одному з підрозділів і хоча б в одному з періодів він оцінювався як украй незадовільний. В усіх інших випадках, крім зазначених, рівень охорони праці оцінюється задовільно (позитивно).

За базовий показник, тобто за вихідну величину можуть бути прийняті: середньостатистичні значення (наприклад, по галузі чи підприємству під час оцінки стану охорони праці в структурних підрозділах); найкращі, досягнуті за якийсь період часу; заплановані; визначені дослідним, теоретичним чи експертним методами; передбачені вимогами нормативних документів.

Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці

Важливою функцією управління охороною праці є планування організаційно-технічних заходів щодо охорони праці, яке має вирішальне значення для підвищення ефективності роботи з охорони праці.

Планування робіт з охорони праці може бути перспективне, поточне (річне) та оперативне (квартальне, щомісячне, декадне). При цьому використовуються:

  1. плани економічного і соціального розвитку підприємств;
  2. плани організаційно-технологічних заходів, спрямовані на поліпшення умов праці;
  3. матеріали атестації робочих місць;
  4. матеріали розслідування нещасних випадків на виробництві;
  5. пропозиції комісії з охорони праці.

 

Регулювання охорони праці у колективному договорі (угоді)

У колективному договорі передбачається забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством. Визначаються обов’язки сторін, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначаються обсяги та джерела фінансування зазначених заходів.

Колективний договір є найважливішим документом у системі нормативного регулювання взаємовідносин між роботодавцем і працівником з першочергових питань соціального характеру, в тому числі з питань охорони праці. Фактично колективний договір — це єдиний механізм реалізації вимог законодавства про охорону праці.

Загальні принципи формування двосторонніх зобов'язань з охорони праці не повинні суперечити законодавству (законам, іншим нормативно-правовим актам). Гарантії, пільги і компенсації працюючим, що передбачені законодавством, є обов'язковими для виконання за будь-яких умов.

За наявності на підприємстві певних економічних можливостей пільги і компенсації можуть перевищуватися і на підставі колективного договору застосовуватись у більш значних розмірах.

В колективних договорах, як правило, визначаються також принципи економічного стимулювання за стан охорони праці. Економічний механізм управління охорони праці передбачає систему заохочень для тих, хто не допускає порушень вимог особистої безпеки (премії, винагороди за виконану конкретну роботу, винахідництво й раціоналізаторські пропозиції з питань охорони праці, моральні заохочення тощо).

За допомогою колективного договору необхідно вирішувати й ряд інших важливих питань, таких, як встановлення вихідної допомоги (але не менше тримісячного заробітку) працівникові, який розриває трудовий договір з причин невиконання роботодавцем вимог законодавства та зобов'язань колективного договору з питань охорони праці; визначення умов здійснення грошової компенсації на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, якщо робота працівника має роз'їзний характер.

Важливе значення в колективних договорах повинно приділятися і формуванню комплексних інженерно-технічних заходів щодо подальшого поліпшення умов праці, забезпечення працюючих відповідними засобами індивідуального та колективного захисту.

Спільними рекомендаціями державних органів та профспілок рекомендується вносити в комплексні плани поліпшення умов праці, охорони праці й санітарно-оздоровчих заходів (у відповідні додатки до колективних договорів) такі заходи:

  1. розробка, виготовлення і встановлення нових, ефективніших інженерно-технічних засобів охорони праці (огорож, засобів сигналізації, контролю, запобіжних пристроїв тощо);
  2. реконструкція системи природного та штучного освітлення з метою досягнення нормативних вимог щодо освітленості робочих місць діючого виробництва;
  3. втановлення нових, або реконструкція наявних вентиляційних систем, установок для кондиціонування повітря у виробничих приміщеннях;
  4. здійснення конструктивних заходів щодо зниження шуму, вібрації, шкідливих випромінювань та інших факторів до допустимих рівнів;
  5. введення в електроустаткування пристроїв для контролю стану ізоляції й засобів сигналізації або відключення електричного живлення у випадках пошкодження цієї ізоляції;
  6. виконання робіт щодо застосування сигнальних кольорів та знаків безпеки відповідно до правил і стандартів безпеки праці;
  7. заходи щодо усунення безпосереднього контакту працівників із шкідливими речовинами та матеріалами (наприклад, шляхом впровадження дистанційного управління);
  8. реконструкція у діючих виробництвах систем опалення з метою доведення температурного режиму до встановлених нормативів;
  9. впровадження більш безпечних і нешкідливих засобів транс­портування різних вантажів, сировини й матеріалів на заміну руч­ним трудомістким операціям (наприклад, трубопровідних систем перекачування кислот, лугів до місць їх застосування);
  10. заходи щодо розширення, реконструкції санітарно-побуто­вих приміщень з метою доведення забезпеченості ними працюючих до чинних норм, додаткове обладнання цих приміщень сучасним інвентарем і пристроями тощо.

 


Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 193 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.012 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав