Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Як вам подобається музика, яка періодично починає звучати у нашій аудиторії?

Читайте также:
  1. Діюче значення негармонічного періодичного сигналу. Середнє значення.
  2. З якого параметру ви починаєте вивчати властивості пульсу?

А що ви бачите на дошці та біля неї?

Який зв’язок між цією музикою, цим оформленням і темою сьогоднішнього уроку?

Учитель вдруге виразно читає напам’ять вірш Ґарсіа Лорки.

Отже, що сталося?

Та нічого особливого: герой змінює свій образ чи, точніше, хтось змінює його образ. Але ми бачимо, що зовнішні зміни суттєво не впливають на внутрішній світ Замзи... Ну, хіба що смакові уподобання стали іншими та з’явилася здатність пересуватися по стінах та стелі.

Але чому так сталося і який у цьому сенс?!

Якщо вважати, що зміни торкнулися суто зовнішньої подоби Грегора, то сенс перетворення полягає лише у тому, аби загострити проблему існування людини серед людей, навіть найближчих.

Звичайно, образ, у якому постає Замза перед нашими очима, – досить неприємний, та хіба для того, щоб викликати відчуття відрази, обов’язково робити героя гидкою комахою?! Можна навести чимало прикладів, коли і зовні прекрасні персонажі викликають не найкращі почуття: пригадаймо хоча б образ міледі з роману „Три мушкетери” О. Дюма чи Максима де Трая з повісті „Гобсек” О. де Бальзака.

Отже, якщо саме так трактувати проблему перевтілення, то питання „Що сталося?” і „Чому?” втрачають актуальність. Просто, на думку Кафки, людина людині, як правило, ворог чи, принаймні, не друг, ось тільки це ставлення до інших інколи виявляється, а інколи приховується. Але так чи інакше, та насправді нічого доброго, на жаль, чекати нам одне від одного не варто. Пригадайте останню сцену новели: родина Грегора є щасливою від того, що нарешті позбулася свого сина і брата, і через це весело прямує сонячними вулицями.

Скажіть, якщо із кимсь із них знову щось трапиться, то чи можна буде сподіватися від інших щирого співчуття? Хіба що тарілки об’їдків... Це, безумовно, не так вже й мало, та чи цього достатньо?

А тепер зведіть уявно в одне „убитого небом” ліричного героя Ґарсіа Лорки, „убитого небом” героя Кафки, „убитих небом” композиторів-експресіоністів, сутність яких кричить і стогне такими незвичними голосами, „убитого небом” героя Мунка і ви отримаєте шукане – самотню відчужену істоту, яка, з’являючись на світ, безжалісно „вбивається небом”.

Чи можна цьому зарадити? Не знаю... Але спробувати хоч щось зробити – можна, певно…

Перед кожним із вас лежить яблуко (весь клас має отримати випереджувальне завдання: принести на урок яблуко і перед початком уроку покласти його перед собою на парти) – що з ним зробити, вирішувати вам: ви можете жбурнути його у „Грегора Замзу”, ви можете ритуально обмінятися яблуками між собою, ви можете з’їсти їх самі, а можете вийти з цієї аудиторії і просто так, без жодних підстав пригостити цим яблуком першого стрічного, який потребує вітамінів чи кому вам хотілося б зробити приємне!..

А, прийшовши додому, ви напишете твір-мініатюру на тему: „Я і Грегор Замза”.

Урок 2

Учитель: Тож... „Одного ранку, прокинувшись... Грегор Замза побачив, що він обернувся на страхітливу комаху”. Скажіть, те, що сталося з героєм Кафки, справа звичайна? Але спершу послухайте...

Зачитуються наступні уривки:

1. „Колись, у давні часи, живі істоти розмножилися так, що заполонили усю Землю. Вона не витримала такого тягаря і провалилася у надра, щоб спуститися ще нижче – у підземні води. Тоді заради порятунку Землі Вішну обернувся величезним вепром з тілом,щонагадувало темну грозову хмару, і очима, що сяяли, наче зорі. Вепр той спустився у надра, підняв могутніми іклами Землю і витягнув її з води...”[2].

2. „Постала земля серед води, та покрилася вона деревами і травою. Але сумним був світ без людського гомону. І тоді Першоптах, що мав в собі божественний вогонь, здатний запалити живу душу, злетів над лісом і вдарив блискавкою у сухий пеньок, що стримів на галявині. З того пенька постало тіло першого чоловіка, а з вогню Птаха-Бога – безсмертна людська душа”[3].

3. „Вважалося, що упирями ставали злі чаклуни після своєї смерті. Зачаровані за життя недобрими силами люди, помираючи, за повір’ям, також ставали упирями... Давні люди вірили, що вовкулаками ставали чоловіки-знахарі або молоді хлопці, які чимось тих знахарів розсердили”[4].

Учитель: Доречно було б згадати і сюжети казок, побудованих на основі перетворень та перевтілень героїв.

Отже, те, що сталося з Грегором Замзою, справа звичайна.

Та хіба новела Кафки – казка чи міф? Чи, може, Замза був богом? Чи, може, боги перетворили його на комаху за якусь провину? Ні. Тоді послухайте ще...

Зачитуються наступні уривки:

1. „До дня святого Лавріна цьому малюкові буде вже півтретя року, а він ще на своїх шпичках ні стояти, ні ходити не може, і тільки вурчить та нявкає немов кошеня, замість говорити. А жерти – жере ця ненатла потвора так, як добрий восьмилітній хлопчисько! Та тільки не йде воно йому анітрохи на пожиток”.

Та у справу втрутилась панна фон Рожа-Гожа, і малюка Цахеса почали сприймати зовсім інакше: „О пані Лізо, пані Лізо, який у вас милий та гожий хлопчик! Це ж справжня ласка господня – така чудесна дитина...”[5].

2. „Гай-гай, бідний Йорику!.. Мастак на невгавні жарти, пречудовий химерник. Тисячу разів носив він мене на ґорґошах. А тепер як бридко мені це згадати! Аж з душі верне. Ось тут були губи, які я не знаю вже скільки разів цілував. Де тепер твої жарти, твої пісеньки, вихори твоїх веселощів, від яких усе застілля лягало з реготу? Ніяк тепер поглузувати з свого власного скалозубства? Геть щелепа відпала? Заберись-но в опочивальню до якої-небудь вельможної пані та скажи їй, що хай кладе вона на себе рум’яна хоч у палець завтовшки, однак скінчиться на такому личкові, як ось у тебе нині: посміши її”[6].

Учитель: Можна у цьому контексті згадати також і науково- та ненауково-фантастичні твори, у яких ми спостерігаємо перевтілення і перетворення. А тому я знову запитую:




Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 26 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав