Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ЗМІСТ ТЕОРЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

Читайте также:
  1. Банківська система: зміст, рівні, функції
  2. В) Зміст уроку ІМ
  3. Визначення профілю та обсягу діяльності підприємства за статутом, характером і змістом його роботи
  4. Вимоги до змісту і оформлення документів
  5. Диференційна рента: зміст, причини виникнення, механізм утворення
  6. До змістових структурних компонентів педагогічної етики належать моральна свідомість, моральна діяльність і моральні відносини.
  7. Доходи і прибуток фірми: зміст, види, ф-ції
  8. Економічний зміст валютних операцій, їх види та класифікація
  9. Економічний зміст депозитів та їх класифікація
  10. Економічний зміст доходів і витрат банків та їх класифікація

Проголошення державної незалежності України 24 серпня 1991 р. поставило питання державного, економічного та політичного розвитку України. Завдання створення самостійної Української держави висунули проблему розгортання державотворчих процесів. Народ України заявив, що будуватиме державу суверенну й самоврядну, незалежну та відкриту, демократичну і правову. Розв’язання цього завдання наштовхнулося на низку непростих питань.

Процес державотворення в Україні проходив у специфічних умовах і визначався своїми особливостями. Суспільство опинилося в стані політичної та економічної ейфорії. Прорив до суверенності та незалежності, розпочатий за Президента Л.Кравчука, значною мірою здійснювався на фоні психологічної, професійної та концептуальної непідготовленості усіх державних структур до роботи в умовах, які відрізнялися від тих, що практикувалися за радянської доби. Владі так і не вдалося знайти оптимального розв’язання проблеми кадрів, від яких залежав успіх. Суттєвою перепоною на шляху розгортання державотворчих процесів стало те, що в суспільстві, політичних партіях і рухах не було згоди щодо будівництва суспільства. Українська національна ідея як об’єднуюча не стала загальновизнаною. Проблеми держави перших років існування, поглиблювала економічна криза, катастрофічне падіння промислового та сільськогосподарського виробництва. Україна отримала у спадок господарство, де тотальними були панування державно-колгоспної власності, заборона і переслідування ринкових відносин, мілітаризація економіки (майже 80% народного господарства УРСР було пов’язане з військово-промисловим комплексом). Розрив економічних зв’язків між колишніми радянськими республіками загострив кризу, створену адміністративно-командною системою за радянських часів.

Практично протягом усіх років української незалежності не вдалося досягти конструктивної співпраці основних гілок влади. Тільки в 1996 р. Верховна Рада України приймає Конституцію України. Держава протягом майже усіх років незалежності знаходилася в стані економічної кризи. За 1990-1999 рр. ВВП країни скоротився на 59,2%, обсяги промислової продукції - на 48,9%, сільського господарства - на 51,5%ю Реальна заробітна плата зменшилася у 3,82 рази, а реальні виплати пенсій - у 4 рази. До категорії бідних і злиденних, за офіційними даними, відносяться 42% її населення. Невід’ємна складова такої ситуації - зростання корумпованості в суспільстві, створення кланово-олігархічних об’єднань, політична зааганжованість ЗМІ.

Підсумком 2000 р. стало здійснення рішучих кроків, спрямованих на подолання розбалансованості між економічними і політичними перетвореннями, досягнення перших економічних успіхів. Після тривалої економічної кризи досягнуто реального економічного зростання: ВВП зріс на 6%, промислове виробництво на 12,9%, валова продукція сільського господарства - на 9,2%. Відбулося погашення заборгованості з пенсій, активізація інвестиційної, зростання експортного потенціалу національної економіки, зменшення зовнішнього боргу. Вперше спостерігається позитивне сальдо в зовнішній торгівлі. Частка експорту в ВВП України становила майже 60%. Україні вдалося уникнути дефолту. Більшість ВР України, основу якої на день голосування 26 квітня 2001 р. 263 голосами відправили у відставку уряд В.Ющенка. Він став восьмим прем’єром за десять років української незалежності.

Отримавши за Конституцією 1996 р. великі посадові повноваження, Президент Л.Кучма, не докладав зусиль, на втілення демократичних процесів у соціально-економічній сфері. Активний процес роздержавлення майна Української РСР тривалий час відбувався за відсутності чітких законів і регулюючих процедур у галузі приватизації. У результаті значна частина об'єктів державної власності опинилась у руках кількох кланів олігархів, які утворили могутні фінансово-промислові групи (ФПГ). В такій соціально-економічній ситуації у березні 1998 р. за змішаною мажоритарно-пропорційною системою відбулися чергові вибори до українського парламенту. Протест суспільства забезпечив перемогу представникам лівих сил: КПУ - 24,6% виборців, НРУ - 9,4%, виборчий блок «За правду, за народ, за Україну!» (СПУ та СелПУ) - 8,5%, ПЗУ - 5,4%, НДП (1996 р.партія влади) - 4,99%, Всеукраїнське об'єднання «Громада» - 4,6% (П.Лазаренко), ПСПУ - 4%, СДПУ(о) - 4%. Керівником парламенту став представник Селянської партії О.Ткаченко.

Першим заступником Голови ВРУ було обрано колишнього другого секретаря ЦК КПУ А.Мартинюка, заступником - радника Президента України, бізнесмена В.Медведчука. Наявність у лівих фракцій (КПУ, СПУ-СелПУ, ПСПУ) лише 175 мандатів (39%) новообраної Верховної Ради третього (чотирнадцятого) скликання не давала можливості змінити політичний курс держави. Не було переваги і в лояльних до Президента України фракцій: НРУ, НДП, ПЗУ і СДПУ(о) мали 185 мандатів (41%). Фракція «Громада» і позафракційні депутати - 88 голосів (20%).

Першою жертвою виборчих перегонів на посаду Президента України у лютому 1999 р. став лідер фракції «Громада» П.Лазаренко. Після оприлюднення у ЗМІ інформації про факти присвоєння ним державних коштів в особливо великих розмірах колишній керівник Кабінету Міністрів України втік до США. Народний депутат Ю.Тимошенко з частиною «громадівців» утворила фракцію «Батьківщина». Зазнав розколу й Народний Рух України після загибелі лідера партії В.Чорновола. Рух поділився на дві партії: Українську народну партію очолив Ю.Костенко, а керівником Народного Руху України став Г.Удовенко. Поряд із лідером КПУ П.Симоненком, керівником СПУ О.Морозом, народним депутатом Є.Марчуком, Головою ВРУ О.Ткаченком, головою ПСПУ Н.Вітренко та іншими 9 кандидатами до виборчого марафону 1999 р. долучився і діючий Президент України Л.Кучма.

Для перемоги Л.Кучма обрав сценарій російських президентських виборів зразка 1996 р. за формулою «демократ або комуніст». Загрозу реалізації «російського сценарію» становила утворена влітку 1999 р. коаліція у складі чотирьох кандидатів у Президенти - О.Мороза, О.Ткаченка, Є.Марчука та мера міста Черкаси В.Олійника. У першому турі виборів (31 жовтня 1999 р.) більшу частку симпатій виборців одержав Л.Кучма - 36,49%, П.Симоненко - 22,24% голосів виборців. Другий тур президентських виборів (14 листопада 1999р.), приніс перемогу Л.Кучмі (15,87 млн виборців, тобто 56,2%), за П.Симоненка проголосувало 10,67 млн, або 37,8% виборців.

Після виборів проблеми в державі породили ініціативу проведення всеукраїнського референдуму за внесення змін до Конституції. Запропоновані пропозиції (про недовіру ВРУ чотирнадцятого скликання, право розпуску парламенту Президентом України у разі неспроможності протягом одного місяця сформувати більшість, зменшення кількості народних депутатів з 450 до 300, скасування депутатської недоторканності, заснування верхньої палати парламенту як представника інтересів регіонів, прийняття нової Конституції на референдумі) мали на меті послаблення ролі парламенту. На Всеукраїнському референдумі 16 квітня 2000 р. пропозиції глави держави знайшли схвалення. У ВРУ визріла антипрезидентська «право-ліва» опозиція (Народний Рух України, Українська народна партія, соціалісти з О.Морозом, партія «Батьківщина»). В листопаді 2000 р. в Україні спалахнув так званий «касетний скандал». Лідер СПУ О.Мороз поінформував ВРУ про наявність плівок із записами розмов Л.Кучми та підозрою про його причетність до вбивства журналіста Г.Гонгадзе.

У грудні 2000 р. опозиція (Ю.Тимошенко, О.Мороз, Ю.Костенко і Г.Удовенко) закликала народні маси до дій із метою повалити діючого Президента Л.Кучму. В умовах політичної кризи імплементація результатів референдуму була неможливою. Антипрезидентські маніфестації на вулицях Києва змусили Л.Кучму та його найближче оточення вдатися до контрзаходів. У січні 2001 р. указом Президента України було звільнено з посади віце-прем'єр-міністра Ю.Тимошенко. Кульмінацією протистояння опозиції і правлячого режиму став мітинг біля пам'ятника Т.Шевченку в Києві 9 березня 2001 р. Загострення політичної боротьби призвело до падіння уряду В.Ющенка. Робота наступного уряду А.Кінаха була спрямована на реформування податкової системи, забезпечення рівних умов для всіх суб'єктів господарювання, посилення соціальної орієнтованості реформ, утримання темпів економічного зростання.

На березневих виборах 2002 р. до парламенту перемогу за партійними списками здобуло політичне об'єднання «Наша Україна» на чолі з В.Ющенком - 23,5% голосів. Також пройшли два політичних блоки та три партії: КПУ (П.Симоненко) - 20%, блок «За єдину Україну!» (В.Литвин) - 12%, блок Ю.Тимошенко (БЮТ) - 7,2%, СПУ (О.Мороз) - 6,9%, СДПУ(о) (В.Медведчук) - 6,2% голосів. Внаслідок протиріч у опозиції представники президентського блоку партій у парламенті у квітні 2002 р. обрали на посаду Голови ВРУ В.Литвина. Боротьба за формування парламентської більшості не принесла бажаних результатів ні опозиції, ні партії влади. Прагнучи розблокувати ситуацію, в листопаді 2002 р. Л.Кучма відправив у відставку уряд А.Кінаха і запропонував посаду Прем'єр-міністра голові Донецької обласної державної адміністрації В.Януковичу. Незважаючи на зростання ВВП, уряд Януковича змушений був долати «зернову кризу» (серпень 2003 p.), «бензинову кризу» (червень 2004 p.), «м'ясну кризу» (осінь 2004 p.).

У 2003-2004 р. виникли дискусії щодо вдосконалення політичної системи незалежної України. Проекти В.Медведчука-П.Симоненка, О.Мороза передбачали перетворення України на парламентсько-президентську республіку, звуження функцій Президента, розширення повноважень уряду, ВРУ, органів місцевого самоврядування, реформування силових структур. Внесення змін до Конституції України було здійснено 8 квітня 2004р. На президентських виборах було 24 претенденти серед яких: В.Ющенко, В.Янукович, О.Мороз, П.Симоненко. У першому турі виборів В.Ющенко випередив кандидата В.Януковича. Напередодні другого туру В.Ющенка підтримали голова СПУ О.Мороз, голова ПППУ А.Кінах, голова ХЛП Л.Черновецький, громадський штаб екс-кандидата в Президенти і мера столиці О.Омельченка, представники НДП, депутати групи «Центр». Невеликий розрив між кандидатами в ході другого туру, факти порушень виборчого процесу та політичний резонанс виборів викликали соціально-політичну кризу в країні. До Києва прибули міжнародні посередники: президент Польщі О.Квасьнєвський, Верховний комісар ЄС X.Солана, генеральний секретар ОБСЄ Я.Кубіш, президент Литви В.Адамкус та спікер Державної думи Російської Федерації Б.Гризлов.

3 грудня 2004 р. судова палата у цивільних справах Верховного Суду України скасувала результати другого туру виборів та зобов'язала призначити повторне переголосування. Після тривалої дискусії ВРУ підтримала вимоги опозиції про повторне переголосування, зміну складу Центрвиборчкому, впорядкування системи голосування за відкріпними талонами. У відповідь прихильники В.Януковича 28 листопада 2004 р. на з'їзді депутатів у Сєвєродонецьку оголосили про створення «Південно-Східної автономії». В результаті переголосування перемогу отримав В.Ющенко. З 1 вересня 2005 р. Україна з президентсько-парламентської республіки перетвориться на парламентсько-президентську.

Президентські вибори 2010 р. пройшли без значного політичного протистояння. Головними пертендентами на посаду Президента України були В.Янукович, Ю.Тимошенко та В.Ющенко. Вибори виграв В.Янукович, який 5 лютого 2010 р. склав присягу перед Українським народом як Глава держави. Основними програмними пріоритетами діяльності В.Януковича на посту Президента України заявлено: утвердження України як демократичної держави; вдосконалення системи державної влади, боротьба з корупцією і тіньовою економікою; проведення системних реформ в усіх сферах життєдіяльності суспільства; побудова сильної національної економіки через застосування ефективної моделі інвестиційно-інноваційного розвитку для утвердження України як успішної держави; стійке економічне зростання, яке сприятиме підвищенню рівня зайнятості громадян, зростанню зарплат і пенсій; цінова та валютно-курсова стабільність; запровадження європейських стандартів життя та соціального захисту; кардинальна зміна якості і тривалості життя для відновлення людського потенціалу України; забезпечення громадян доступним житлом, якісними медичними послугами; широкий доступ талановитої молоді до нових знань; перехід Збройних Сил України на контрактну основу; забезпечення принципів відкритості і добросусідства у зовнішній політиці, позаблоковий статус України; європейська інтеграція України; стратегічне партнерство з Росією, США та ЄС.

Становлення України як самостійної держави ознаменувало зміцнення реального суверенітету, демократизацію суспільного життя, перехід від адміністративно-директивної до ринкової економіки, забезпечення міжнаціонального і соціального миру в суспільстві. Утвердженню незалежного статусу України сприяла постанова «Про військові формування на Україні» (24 августа 1991 р.), згідно з якою всі війська, дислоковані на території республіки, підпорядковувалися Верховній Раді. Постанова передбачала створення Міністерства оборони України, формування Збройних сил України. У жовтні 1991 р. вищим законодавчим органом республіки було схвалено концепцію оборони та будівництва Збройних сил України. Черговим кроком на шляху військового будівництва в незалежній Україні стало прийняття 6 грудня 1991 р. Закону «Про Збройні сили України».

Серед нормативних актів, покликаних забезпечити суверенне існування України, важливе місце посідав Указ Президента України Л.Кравчука від 12 грудня 1991 р. «Про утворення державного митного комітету України», для забезпеченні економічної безпеки республіки. Дещо раніше (4 листопада 1991 р.) Верховною Радою було ухвалено Закон «Про державний кордон України», який проголошував недоторканність кордонів, регламентував їх режим, порядок охорони, перетину. Водночас було прийнято Закон «Про прикордонні війська України». Неодмінним атрибутом незалежної держави є її громадянство. 8 жовтня 1991 р. було прийнято Закон «Про громадянство України», згідно з яким упроваджувався так званий нульовий варіант громадянства. Українська держава набула основних атрибутів державності, в тому числі і символіки: 15 січня 1992 р. Президія Верховної Ради затвердила музичну редакцію Державного гімну «Ще не вмерла Україна», 28 січня відповідною постановою ВРУ був затверджений Державний прапор, 19 лютого - тризуб як малий Державний герб.

Розбудова суверенної України спричинила появу нових партій у республіці. У жовтні 1991 р. частина членів забороненої компартії заснували Соціалістичну партію України на чолі з О.Морозом. У січні 1992 р. в Херсоні відбувся установчий з'їзд Селянської партії, що представляла інтереси колгоспно-радгоспної верхівки, голова С.Довгань. У березні 1992 р. в Україні відновила свою діяльність ОУН (бандерівці), яка в жовтні того ж року трансформувалася у Конгрес українських націоналістів (на чолі з Я.Стецько). Здобуття Україною незалежності, усунення компартії від влади зумовили розпад демократичного блоку. У ряді партій стався розкол. У травні 1992 р. від Української республіканської партії відкололося радикальне крило на чолі з С.Хмарою, яке утворило Українську консервативну республіканську партію. Загострились суперечки всередині Руху. У грудні 1992 р. внаслідок розколу в регіональних організаціях НРУ утворився альтернативний Всенародний рух України (Л.Скорик). Скориставшись Законом «Про об'єднання громадян» (червень 1992 р.), у 1993 р. відновила свою діяльність Комуністична партія України (П.Симоненко). Загалом на 2002 р. зареєстровано понад 100 політичних партій, проте їх вплив на політичні процеси в державі є надто обмеженим.

З розпадом Союзу РСР Україна отримала тяжку економічну спадщину. На території республіки було зосереджено 35% військово-промислового комплексу, застарілість та зношеність устаткування на початок 1990-х рр. становила 50%. Слабкими сторонами національної економіки була міжкомплексна, міжгалузева, міжвиробнича незбалансованість матеріально-технічної бази й виробничого потенціалу, непропорційність базових та споживчих галузей, переважання матеріало- та енергоємних виробничих об'єктів. Невідкладні антикризові дії в Україні почали здійснюватися з 1992 р. Злам неефективної планово-розподільчої системи господарювання було розпочато з роздержавлення економіки. З метою контролю та впливу на економічні процеси уряд першого Прем'єр-міністра незалежної України В.Фокіна (листопад 1990 р. - жовтень 1992 р.) у січні 1992 р. запроваджує купони багаторазового використання. Національний дохід 1991 р. знизився на 10%, а в 1992 р. - на 14%. Восени інфляція вийшла на рівень гіперінфляції. З відставкою уряду виконання обов'язків покладено на віце-прем'єр-міністра В.Симоненка.

13 жовтня 1992 р. черговий уряд очолив генеральний директор виробничого об'єднання «Південмаш» Л.Кучма (жовтень 1992 р. - вересень 1993 p.). Доповідь Прем'єр-міністра про катастрофічний стан економіки на сесії ВРУ спонукала збільшити повноваження КМУ для здійснення економічних реформ. «Декретне» управління давало можливість Л.Кучмі заповнювати законодавчий вакуум. З його відставкою виконання обов'язків покладено на віце-прем'єр-міністра Ю.Звягільського. 16 червня 1994 p., після позачергових виборів до ВРУ призначено нового керівника уряду В.Масола. Оновлений склад КМУ призупинив спад виробництва, загальмував інфляцію, перешкодив розростанню «тіньової» економіки. Невдоволення діяльністю Президента та ВРУ досягло піку в червні 1993 р. Під тиском шахтарських страйків ВРУ прийняла постанову «Про проведення всеукраїнського референдуму щодо довіри Президенту, ВРУ». Навесні 1994 р. в країні проведені дострокові парламентські вибори. Найбільшого успіху домоглися ліві сили (КПУ, СПУ, СелПУ), які обрали Головою ВРУ О.Мороза. А також президентські вибори, на яких переміг Л.Кучма. Реалізація нового соціально-економічного курсу Президента стала пріоритетним завданням уряду Є.Марчука (березень 1995 р.-травень 1996 p.). Із червня 1995 р. КМУ почав керуватися пунктами Конституційного договору, підписаного між Президентом та Головою ВРУ. Згідно з Конституційним договором Президент України є главою держави й головою виконавчої влади, а КМУ - центральним колегіальним органом державної виконавчої влади.

Позитивні зрушення спостерігались і у зовнішній політиці України. У листопаді 1995 р. Є.Марчук на чолі урядової делегації взяв участь в урочистостях із нагоди вступу України до Ради Європи. На початку 1996 р. уряду Є.Марчука вдалося спинити гіперінфляцію і створити сприятливі умови для запровадження гривні. Піклуючись про енергетичну безпеку країни, уряд доклав зусиль для початку будівництва нафтопроводу «Одеса - Броди».

28 травня 1996 р. на посаду Прем'єр-міністра було призначено П.Лазаренка (червень 1996 р. - червень 1997 p.). Діяльність нового уряду припала на час вирішальних дебатів у стінах ВРУ щодо основних положень Конституції. Нова Конституція України була ухвалена Верховною Радою України 28 червня 1996 р. У зв'язку з прийняттям Конституції України Прем'єр-міністр і весь склад КМУ 5 липня 1996 р. склав повноваження, продовжуючи виконувати свої обов'язки до сформування нового складу уряду. Свій другий уряд П.Лазаренко очолив 11 липня 1996 р. У вересні 1996 року в обіг запроваджено гривню, унормовано законом сплату податку на додану вартість. У травні 1997 р. у Києві був укладений базовий «Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та РФ».

16 липня 1997 р. Прем'єр-міністром призначено В.Пустовойтенка (липень 1997 р. - грудень 1999 p.). У 1997 р. вдалося досягти зрушень у реформуванні економічної сфери, домогтись уповільнення темпів падіння валового внутрішнього продукту, промислового й сільськогосподарського виробництва, пожвавлення зовнішньополітичних та економічних відносин з іншими країнами. Відбулися радикальні зміни у відносинах між Україною та США. Наприкінці 1997 р. здійснено перший політ українського космонавта Л.Каденюка на борту американського корабля «Колумбія». Упродовж 1998-1999 pp. одним із головних завдань уряду В.Пустовойтенка було забезпечення фінансової стабільності в державі внаслідок девальвації гривні під впливом російського дефолту.

У березні 1998 р. за мажоритарно-пропорційною системою відбулися чергові вибори до українського парламенту. Значну кількість голосів виборців отримали ліві сили. Внаслідок затяжної «спікеріади» Головою ВРУ було обрано лідера Селянської партії О.Ткаченка. Розстановка політичних сил у парламенті змінилася після повторної перемоги Л.Кучми на президентських виборах у листопаді 1999 р. У перший день роботи п'ятої сесії депутати обрали нове керівництво - головою парламенту став І.Плющ. 22 грудня 1999 р. десятий уряд очолив голова НБУ В.Ющенко (грудень 1999 р. - травень 2001 p.). Одним з адміністративних нововведень КМУ В.Ющенка стало тижневе проведення урядових комітетів. Була розроблена програма діяльності уряду «Реформи заради добробуту». За півтора роки діяльності Кабінету В.Ющенка вдалося здійснити детінізацію енергосектору (програма «Чиста енергія»), збільшити грошові надходження до державного бюджету, скоротити борги з виплат зарплат і пенсій, домогтися реструктуризації боргу України перед європейськими кредиторами.

29 травня 2001 р. ВРУ підтримала подання Президента України щодо затвердження на посаду Прем'єр-міністра А.Кінаха (травень 2001 р. - листопад 2002 p.). У листопаді 2002 р. було сформувано коаліційний уряд на чолі з В.Януковичем. За період із листопада 2002 р. до грудня 2004 р. КМУ В.Януковича домігся найвищих за історію незалежної України темпів економічного зростання (12,1% у 2004 p.), значного скорочення боргу з виплат зарплат, ухвали Закону «Про податок із доходів фізичних осіб» (єдина ставка 13%), зниження ставки податку на прибуток підприємств із 25% до 20%.

ЗАВДАННЯ:

1 Скласти конспект за питаннями плану.

У відповіді на перше питання плану звернути увагу на особливості державного будівництва та суспільно-політичного життя в незалежній Україні.

У відповіді на друге питання плану звернути увагу на соціально – економічну ситуацію в Україніі після проголошення незалежності. Заповнити таблицю 1:

Таблиця 1 – Стартові можливості економіки незалежної України

Позитивні фактори Негативні фактори
   

 

2 Підготуватися до обговорення таких питань:

- Розкрийте сутність поняття «державне будівництво» та коротко прокоментуйте його складові в Україні.

- Що таке конституційний процес? Які його складові?

- Охарактетризуйте сучасний стан економічної ситуації в Україні

3 Підготувати доповіді на тему:

- «Державна символіка України»;

- «Конституція 1996 р.»;

4 Оберіть правильну відповідь в тестових зазвданнях:

1 Встановіть відповідність між датами і подіями:

а) 1994р. 1 Вступ України до Ради Європи
б) 1995р. 2 Введення гривні - власної грошової одиниці
в) 1996р. 3 Прийняття Закону про Збройні сили України
г) 2004р. 4 Приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї
  5 «Помаранчева революція»  

2 Позначте, яка із зазначених подій відбулася раніше:

а) прийняття Конституції України;

б) запровадження гривні, як національної валюти України;

в) вступ України до Ради Європи;

г) скасування смертної кари

 

3 Позначте дату прийняття Конституції України:

а) 16 липня 1990 р.;

б) 24 серпня 1991р.;

в) 8 червня 1995р.;

г) 28 червня 1996 р.

4 Позначте рік вступу України до Ради Європи:

а) 1991р.; б) 1995 р.; в) 1999 р.; г) 2004 р.

Ключ: 1а-4, б-1, в-2, г-5; 2в; 3г; 4б

ФОРМА КОНТРОЛЮ:

- перевірка конспектів;

- перевірка доповідей;

- історичний диктант;

- тестовий контроль.

 

ВИКЛАДАЧ – Подтергер О.М.

 




Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 18 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.014 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав