Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Вклинення.

Безперервними називають ті з'єднання з якому між кістками є прошарок сполучної тканини.

16. Потилично—атлантний суглоб утворений виростками потиличної кіски I краніального ланкою атланта. Парний і простий еліпсоподібний, двовісний. Має капсулу І бічні зв'язки. 2 перетинки дорсальна і вентральна мембрана. Опускання і піднімання голови, відведення вбік. Діють дорсальні м'язи хребта: пластероподібний, напівостистий м'яз голови, дорсальний прямий більший, менший косий голови каудальний, краніальний, латеральний прямий м'яз голови. іннервується сегментальними дорсальними гілками спинномозкових нервів, плечо-головний і головний, іннервує додатковий нерв. Згинають голову вентральні м'язи хребта: довгий

- вентральний прямий м'яз голови

- груднинноеоскоподібиий

іннервується сегментальними шийними спинномозковими нервами вентральними гілками. Кровопостачання дорсальні гілки хребтової артерії, гілками дорсально - лопатковий глибокий шийної дорсальними гілками міжреберних артерій. Вентральні м'язи: довгий м'яз голови гілками сонної.

17. Розрізняють лопатко-плечовий ліктьовий, зап'ястковий та суглоби пальців.

З суглоби пальців:

-пястко-фаланговий (путовий}

- між фаланговий проксимальний (вінцевий)

- між дистальний (копитний)

Путовий - складний, одновісний, утворений дистальним епіфізом п'ясткової кістки, основою першої фаланги і сезаноподібними кістками. Рухи згинання та розгинання. Має капсулу суглоба, бічні зв'язки латеральні та медіальні І зв'язки сезаноподібних кісток, серед яких розрізняють: пряма, косі, схрещені. Вінцевий сформований голівкою першої фаланги і основою другої. Простий одновісний, блокоподібний. Має капсулу і бічні зв'язки. Рухи згинання і розгинання. Копитний сформований голівкою другої фаланги, Сезаноподібна кістка має капсулу суглоба, бічні зв'язки, зв'язки сезаноподібної кістки. Рухи згинання й розгинання. Розгиначі: загальний і бічний. Іннервується променевим нервом. Кровопостачання гілкове плечової серединної артерії. Флексури поверхневий І глибокий згиначі. Кожен палець має міжкістковий м'яз, Іннервується ліктьовим і серединним нервом. Кровопостачання від тих, що й розгиначів.

18. Діє комплекс розгиначів та згиначів. Розгиначі - довгий розгинач та бічний. Згиначі - поверхневий, довгий та кістковий.

19. У фазу перенесення суглобів грудної кінцівки в перший період перенесення відбувається згинання працюють м'язи флексури (згиначі), які шнервує серединний і ліктьовий нерв. Кровопостачання гілками плечової і

серединної артерії. У другій фазі функціонують екстенсори. їннервують променевий нерв. Кровопостачання так само як і згиначі.

20. Автоподій включає в себе скелет кісті: кістки зап'ястка, п'ястка, кістки фаланги пальців. Серед свійських тварин знаходять опору на 3 фаланги у копитних, на пальці хижаків. Серед копитних розрізняють: непарнокопиті (коні), парнокопитні (жуйні, свині), у хижаків 5 пальців. Базоподій - кістки зап'ястка в 2 поверхи: проксимальний І дистальний. У нижньому ряду 5 кісток, У ВРХ 2 зрощена з 3, 4 з 5. мета подій кістки п'ястка, у коней 3 кістки, основна З, 2, 4 до нижнього кінця не доходить, рудиментовані. У ВРХ 3 кістки розвинені 3 14 5 рудимент на проксимальному епіфізі. У свиней 4 кістки, у собак 5. акроподій - скелет пальців. У коней 1 третій, у ВРХ 2,3,4,10, у собак 5. перший палець має 2 фаланги, 1 і 3 фаланги.

21. На колінний суглоб діють м'язи задньо-стегнової групи: напівсухожнлковий та двоголовий м'язи та підколінний м'яз. Напівсухожилковий м'яз: при кінцівці, що спирається, розгинає кульшовий, колінний і за плесновий суглоби, проштовхує тулуб уперед; при висячій кінцівці колінний суглоб, обертає кінцівку до середини та тягне назад. Двоголовий м'яз: розгинає колінний суглоб що спирається, задня частина м'яза згинає колінний суглоб.

Підколінний м'яз - згинає колінний суглоб, пронатор гомілки.

22.Представлений поперековими хребцями, у свиней, собак - 4, у врх - 6.мас поперечні відростки, що виступають у боки. Мають добре виражені суглобові відростки. Хребці будуть з'єднуватися між хребцевими хрящами або дисками, поздовжньою вентральною зв'язкою, між поперечними, між остистими і над остистими зв'язками. Дорсально розташовані м'язи: клубовореберний, найдовший м'яз поперека, між остистий і між поперечний м'яз (у хижаків); Вентрально: поперековий більший, поперековий менший, квадратний; дорсальні іннервують дорсальні гілки спинномозкових нервів, вентральні іннервують клубово-пахвинний, клубово-підчеревний, статево - стегновий, латерально - шкірний нерв стегна. Кровопостачання дорсальних м'язів: дорсальні гілки поперекових артерій. Вентральні постачають клубова огинаюча глибока артерія, гілки від поперекових артерій.

23. Зап'ястковий суглоб - складний, одновісний, утворений дистальним епіфізом кісток передпліччя, двома рядами кісток зап'ястка і проксимальним епіфізом кісток п'ястка. Суглоб поділяється на пердплічно - зап'ястковий, міжзап'ясткові суглоби, суглоб додаткової кістки, зап'ястко п'ясткові суглоби. Передплічно - зап'ястковий суглоб і шй рухливі ший і у міжзап'ясткових суглобах рухливість добре виражена, але меншою мірою, ніж у попередньому. Запястково - пясткові суглоби тугі, у них відмічають лише рухи зміщення, що забезпечують, як і в міжзап'ясткових суглобах, пружність. Суглоби одновісні, допускаються рухи згинання й розгинання, які найбільше виражені в передплічно - зап'ястковому суглобі. При максимальному розгинанні суглоба передпліччя з п'ястком утворюють пряму лінію. У зігнутому стані в суглобі
можливі незначні обертальні й бічні рухи. Така будова суглоба зумовлює розподіл його зв'язок. Одні з них тягнуться через усі відділи складного суглоба і являють собою групу спільних довгих зв'язок, інші з'єднують окремі кістки в ряду або між сусідніми рядами кісток, їх відносять до коротких зв'язок. М'язи зап'ясткового суглоба мають переважно веретеноподібну форму, починаються на плечовій кістці, лежать під фасцією передпліччя краніально I каудально на передпліччі Закінчується сухожилками або на окремих кістках зап'ястка, або на кістках п'ястка.

До них відносять променевий розгинач зап'ястка, ліктьовий розгинач зап'ястка, Променевий згинач зап'ястка, ліктьовий згинач зап'ястка,

24 Лімфатичний вузол має сполучно тканинну основу, яка поділяє його на синуси. Первинний і вторинний синус. Заглибина або ворота лімфатичного вузла через які проходять виносні лімфатичні судини по периферії приносні лімфатичні судини. В синусах клітини лімфатичної системи, лімфоімуноцити. Серед лімфатичних вузлів черевної порожнини розрізняють органні лімфатичні вузли: шлунковий, печінковий (ворітний), рубцеві, сечужні, сіткові, книжкові мезєнтеріальні (брижові). Лімфатичний вузол кожної із кишок: 12-ти палої, сліпо кишкові, ободовокишкові, маткові. Відтік лімфи відбувається шлунковий, печінковий І кишково стовбурні, які вливаються в грудну протоку.

25. Видозмінені грудні плавники, що обумовлено переходом від водного до наземного існування. Відбувається формування скелета поясів кінцівок, що з'єднується з осьовим скелетом і представлений ключицею, лопаткою, ксракоцшою кісткою. У рептилій, амфібій, птиці. У ссавців значною мірою видозмінений пояс може мати одну Із кісток лопатку, залишки 2-х кісток представлені сполучною тканиною або відростком. Обумовлено особливістю пересування тварин. Ланки кінцівки представлені ї ланка - стилоподій(плечова кістка); її ланка - зєйгоподій (2 променя - променева І ліктьова); III ланка -автоподій (поділяється на 3 кістки: базоподій (кістки зап'ястка); метаподій (кістки п'ястка); акроподій (скелет пальців).

26. Тазовий пояс представлений кістками таза: права і ліва зрощені посередині по тазовому шву (симфіз). Кістка кожна складається з 3-х кісток: клубова, лобкова, сіднична Зростаються утворюють кульшову западину є складовою кульшового суглоба. Таз з'єднаний з осьовим скелетом I крижовою кісткою. Зростається крило клубової і крижової кістки утворюючи клубово -крижовий суглоб. На крилах кісток знаходяться вушко подібні поверхні, які І формують названий суглоб. Простий, плоский, тугий, малорухливий, який з віком може втрачати рухливість. Відбувається його зрощення сідничними м'язами 3: поверхневий, середній, глибокий. М'язи задньо-стегнової групи: двоголовий м'яз стегна, напівсухожилковий, напівперетинчастий, клубовий м'яз, поперековий більший і менший. Сідничні м'язи іннервують сідничні нерви. Кровопостачання від однойменних артерій, Задньостегнова група іннервується каудально-сідничним великогомілковим нервом. Кровопостачання: каудальна сіднична артерія, каудальна артерія стегна, великогомілкова каудальна артерія. Поперекові і клубові іннервують нерви: клубово - пахвинний, клубово -підчеревний, латеральний підшкірний, нерв стегна, статево - стегновий. Кровопостачання: сегмент альні поперекові артерії.

2 7. Скакальний або за плесновий суглоб утворений дистальним епіфізом кісток гомілки, кістками заплесна, основою кісток плесна. Належить до складу одновісних, блокоподібний суглобів. Згинання, розгинання. Має капсулу суглоба. Волокнистий листок спільний, синовіальний поділяється на камери відповідно суглоб: гомілково - надп'ястковий, міжзаплесновий проксимальний, міжзаплесновий дистальний, заплесно - плесновий. Найбільша рухливість в першому, в інших зміщення одних відносно інших відбувається промякшення поступу. Зв'язки: бічні медіальні, довгі, короткі латеральні. Підошовна або плантарна зв'язка і дорсальна за плеснова зв'язка з'єднують кістки заплесна між собою. Згиначі краніальний великогомілковий, третій малогомілковий, довгий і короткий малогомілковий. Розгиначі: триголовий м'яз гомілки складається з листкового і підошовного. Флексори іннервуються малогомілковим нервом, екстенсори - великогомілковим. Кровопостачання: флексори - гілки краніальної великогомілкової артерії; екстенсори - каудальна великогомілкова і гілки краніальної артерії.

29.Ріст забезпечується за рахунок внутрішнього шару окістя, ріст в довжину забезпечується за рахунок метаепіфізарного хряща і припиняється ріст з повним окостенінням даного хряща. Будова. Трубчасті кістки: 2 кінці (епіфізи) середина тіла або діаліз кістки трубчастих кісток несуть на собі суглобові поверхні і мають різноманітну форму. По периферії компактна кісткова речовина, в ділянці тіла мозкова порожнина заповнена жовтим кістковим мозком. В епіфізах є губчаста кісткова речовина заповнена червоним, де знаходиться нерв. Кістковий мозок - орган кровопостачання, жовтий - запас поживних речовин. Плоскі кістки більшість кісток черепа. Компактна кісткова речовина між ними губчаста. Короткі кістки мають однакові проміри (кістки зап'ястка, заплесна). Тип змішаних кісток. Кожна з частин кістки має свій центр скостеніння, який закладається у внутрішньоутробний період, розширюючись усі центри ідуть на зустріч один одному. Волокниста і хрящова сполучна тканина.

30.Суглоби тазової кістки: -клубово - крижовий суглоб, з'єднані крила клубової і крижової кісток, має капсулу суглоба, --крижово - клубові дорсальні і вентральні зв'язки і широка тазова зв'язки. Суглоб простий, плоский, малорухливий.

-тазо - стегновий (кульшовий). Сформований кульшовою западиною таза і голівкою стегнової кістки. Простий, кулястий, багатовісний. Має капсулу, круглу зв'язку і додаткову. Рухи згинання і розгинання, обертання, відведення, проведення.

-колінний утворений дистальним епіфізом стегнової кістки, колінна чашка проксимальний епіфіз кісток гомілки. Поділяється на 2: стегно - надколінковий, стегно гомілковий. Перший простий одновісний, санний, ковзання блока стегнової кістки по суглобовій поверхні наколінника. Має капсулу суглоба, бічні зв'язки наколінника і прямі зв'язки: медіальну, середню, латеральну. Другий складний одновісний, виростковий, має капсулу. Бічні зв'язки хрестоподібні, а також зв'язки менісків. До інкогурентних. Меніски приєднані менісковими зв'язками, латеральний. Меніск хрящовий, піддається фізичним травмам. В колінному суглобі згинання й розгинання.

31. В фазу перенесення в тазо - стегновому і кульшовому суглобі відбувається супінація і абдукція. Функцію виконують поперековий більший, клубовий, кравецький, гребінчастий м'яз. В колінному також згинання виконують м'язи задньої стегнової групи, сухожилків, напівперетинчастий в скакальному також згинання м'язи краніальний, великогомілковий, третій довгий і короткий малогомілковий м'язи. В суглобах пальців також згинання. В фазу опори відбувається розгинання. В усіх суглобах розгиначі кульшового сідничні: поверхневий, серединний, глибокий, напівсухожилковий а також абдуктори - стрункий і абдуктор стегна. В колінному суглобі розгинання: напружувач широкої фасції, чотириголовий м'яз, кравецький. В скакальному: триголовий м'яз гомілки, який складається з 2: литкового і підошовного. Розгиначі пальців: бічний і довгий. На суглоби пальців діють м'язи флексорів: поверхневий і глибокий згиначі пальців, міжкістковий м'яз.

32. Діють м'язи - флексори.

ЗЗ. Грудна клітка побудована із грудних хребців, ребер, груднина. У птахів грудні хребці зростаються, у тварин рухомі, ребро складається з кісткової і хряща. Ребра, що не досягають груднини астернальні і у птах це перші два, у тварин останні. Груднина у птах кісткова має розвиватися гребінь, у ссавців -із сегментів, які зберігають хрящову основу. У коней справжніх ребер 8 пар; у врх - 8; у свиней - 7; собак - 94. грудних хребців у коней 18+1; у свиней 14 -15; собак - 13; врх - 13; у курей - 7; качок, гусей - 9. м'язи респіраторні поділяються: вдихачі - інспіратори; випихачі - експіратори. Інспіратори: міжреберні зовнішні і внутрішні, підіймачі ребер, драбинчасті м'язи, краніальний, зубчастий, каудальний відтягач ребра, попереково - реберний, поперечний грудний, діафрагма. Кровопостачання: сегментальними міжреберними артеріями. Іннервація: вентральними гілками спинномозкового нерва грудного відділу.

34. Ліктьовий суглоб. Утворений блоком плечової кістки і проксимальним епіфізом кісток передпліччя. Належить до простих у копитних, складних - у хижаків. Капсула і бічні зв'язки латеральні та медіальні, блокоподібні, одновісні. Згиначі флексори: двоголовий м'яз плеча, плечовий м'яз, м'язи згиначі пальців, поверхневий і глибокий. Іннервація: м'язово - шкірний нерв, серединний і ліктьовий нерви. Кровопостачання: гілки плечової артерії. Екстенсори: триголовий м'яз плеча, напружувач фасції передпліччя, ліктьовий розгинач зап'ястка й пальців. Іннервація: променевий нерв. Кровопостачання: гілки підлопаткової і плечової артерії.

З 5. Безперервні з'єднання:волокнисті з'єднання; зв'язки;тімячки (сполучна тканина, яка потім переходить в іншу);шви: плоскі, листоподібні, зубчасті. Симфізіс - з'єднання тазових хрящів. Синхаркоз - з'єднання за допомогою м'язової тканини. Сіностоз - з'єднання за допомогою кісткової тканини;вклинення.

Безперервними називають ті з'єднання в якому між кістками є прошарок сполучної тканини.

36. Розташовані в поперековій ділянці 3-4 поперекові хребці. Поділяються: багатососочкові гладенькі, однососочкові. У врх борозенчасті багато сосочкові. У свиней гладенькі багато сосочкові, у коней і собак - гладенькі однососочкові. Розрізняють дорсальні і вентральні поверхні 2 кінці: краніальний і каудальний, 2 краї: латеральний і медіальний. В медіальному краю - ворота нирки, через які входять судини і сечовід. З вентральної поверхні вкрита серозною оболонкою. Зовні вкрита волокнистою і жировою капсулою. Під капсулою кіркова речовина (сечовидільна зона або кора), в середині мозкова речовина або мозок. Розмежовані пограничною зоною місце виходу дугових артерій. Мозкова - сечовідвідна зона. Мозкова формує сосочок в однососочковій і більше 20 в багатососочковій. Сосочок знаходиться або в чашці або в мисці(коні і собаки). У врх миска відсутня. Основною одиницею є ниркове тільце, побудоване з судинного клубочка з чашкою Шумлянського - Боумена і системою трубок. Іннервується симпатичною частиною автономної нервової системи, відниркового сплетення і гілками блукаючого нерва.

37. у врх частина рубця, частина ободової і порожньої кишки. У коня вентральне положення товстої й ободової кишки, у свиней петлі ободової, у собак петлі порожньої. У самок досягає ріг вагітної матки. Кровопостачання: рубець постачають гілки черевної артерії, кишки - гілки краніальної брижової артерії, матка - гілки яєчникової, пупкової, піхвової артерії. Іннервація органів травлення - за вузлові волокна від сонячного сплетіння. Матку - по черевне сплетіння

38. 12-типала являється початком тонкої кишки, виходить з пілоруса шлунка, направляється каудально з правого підребер'я в поперекову ділянку – низхідна частина заходить за рівень правої нирки і переходить з права наліво – висхідне положення де переходить в порожню кишку. Розміри не однакові у врх 1метр. В дванадцятипалу відкриваються протоки підшлункової залози і печінки. Печінка є застінною залозою кишечника на ній розрізняють 2 поверхні: пристінкову або діафрагмальну і нутрощеву, круглою,звязкою і вирізкою печінка поділяється на праву і ліву частки. Найбільш диференційовані частки у хижаків, найменш поділена у врх. На церальній поверхні місце де в печінку входить артерія, ворітна вена, нерви і входять лімфатичні судини називається ворота печінки. Забезпечує фільтрацію крові, що поступає від органів через ворітну вену. Шлунок, селезінка, тонка і частина товстої кишки. Вони від цих органів зливаються і формують ворітну вену. Кров потім розгалужується до капілярної сітки, а потім знову формують вени печінкової. Печінкові впадають в каудальну порожнисту вену. Виділення жовчі - виводяться по жовчним протокам з кожної частки печінки і формується загальна жовчна протока, у коня впадає в 12-типалу кишку, у всіх інших тварин формується протока. Підшлункова залоза - розрізняють тіло і дві частки: права і ліва - це залоза подвійної секреції, як екзокринна виділяє продукти в 12-типалу кишку, як ендокринна виділяє продукти в кров, острівків апарат, острівці. Лангенгарса продукують 2 гормони: інсулін, глюкогон. Сприяють виведенню та засвоєнню цукру. Іннервується: автономна нервова система від сонячного сплетення і блукаючий нерв. Кровопостачання: печінка від гілки черевної артерії, печінкова артерія, підшлункова також гілками - черевної - шлунково 12-типалої і підшлунково

39. 4 камерне праве і ліве передсердя, правий і лівий шлуночки, зовні одягнене осердям. Розташоване в грудній порожнині в середостінні, передній контур на рівні 3-го ребра, задній - 5-7-го внизу в ділянці груднини на рівні висоти основи плечового суглоба. Осердя - це серозний мішок, який побудований з середостінного листка плеври, серозного осердя, чи перикарда і між ними внутрішньогруднинна фасція. Внутрішній листок серозної оболонки переходить на саме серце, приймає участь у формуванні стінки серця називається епікард. Між стінкою серця і сумки знаходиться порожнина заповнена серозною рідиною. Епікард є насосом, що перекачує кров по судинній системі. Для забезпечення течії в одному напрямку в серці є клапанний апарат: стулкові, кишенькові, двостулковий лівий, трьохстулковий - правий. Розташовані на межі між передсердям та шлунком. Півмісяцеві в основі аорти і стовбура легеневих артерій. їх по три в кожній судині. Функціональною оболонкою є міокард, побудований із серцевого м'яза. Це специфічно поперечно - посмугований м'яз, побудований із кардіоміоцитів. Товщий міокард в лівому шлуночку оскільки прокачує кров по великому колу кровообігу до всіх органів і тканин. До серця направляється 2 артерії: права і ліва вінцеві або коронарні. Вони виходять з аорти вище від клапанів аорти. Забезпечують кров'ю серце через які проходять 10% крові, що виштовхується із шлуночка. Вени, що виносять кров із серця: велика, середня і малі серцеві вени виносять кров в праве передсердя. Іннервація: симпатична і парасимпатична частини автономної нервової системи, симпатична - волокна від зірчастого вузла, парасимпатична - від блукаючого нерва.

40. Статеві залози самців - сім'яники, розташовані в мошонці, складаються з шкіри і м'язистої оболонки. Сім'яник вкритий загальною і спеціальною піхвовими оболонками, між ними порожнина, яка заповнена серозною рідиною, яка через пахвинний канал сполучається з порожниною очеревини. Строма побудована з білуватої оболонки, що формує ячейки, в них знаходиться паренхіма, складається з покручених сім'яних канальців, які формують паренхіму сім'яника. В них іде формування сперміїв із клітин канальців, покручені продовжуються в прямі канальні, прямі у виносні, виносні виходять за межі сім'яника в ділянці головчастого кільця і приймають участь у формуванні голівки сім'яника. Прямих і виносних більше 20. виносні зливаються в один канадець, який називається каналом придатка сім'яника. Він утворює тіло і хвіст придатка сім'яника. Від хвоста придатка починається сім'япровід, який у складі сім'яного канатика, що проходить через пахвинний канал в черевній порожнині досягає сечівника, де він зливається із протоками міхурцевих залоз. Утворюється сім'явипорскувальна протока і з цього місця сечівник називається сечостатевим каналом. Поділяється на 2 частини: тазову, статево членну. В тазову відкриваються протоки додаткових статевих залоз міхурцевих, підміхурової, цибулинної і закінчується зовнішнім отвором сечівника.

В самиць яєчники розташовані в черевній порожнині на рівні останніх поперекових хребців, підвішені на широкій матковій зв'язці, бобовидна форма або гроноподібна. Зовні вкритий зародковим епітелієм, у кобил серозною оболонкою. Під зародковим епітелієм фолікулярна зона, в середині судинна, в кобил навпаки. У кобил є овуляцій на ямка, яка вкрита зародковим епітелієм.

41. Матка дворога побудована із рогів, тіла і шийки. Стінка складається з 3-х оболонок: внутрішня - тензометрій, зовнішня, м'язова - мілометрій. З 2 пластів не посмугованих стовпчастих м'язів колового і поздовжнього, периметрі й. Роги в черевній порожнині, шийка в тазовій. Матка широкою матковою зв'язкою кріпиться до хребта. У кобил - зліва, у корів - з права вагітна, у свиней собак рівномірно. У свиней роги мають петлеподібну форму, вони довгі кожен до 2 м. У корів закручені роги. У барана, у кобил і сук прямо розташовані. На слизовій оболонці у врх є карбункули розташовані в рогах - частині матки. У свиней шийковий канал має зигзагоподібний канал, шийка матки не чітко окреслена у корів і кобил слизова оболонка витискується у піхву, у кобил виступає в порожнину тіла матки. Кровопостачання: яєчникова артерія, пупкова від неї маткова і пахвова віддає маткові гілки. Іннервація: від черевного сплетення, автономна нервова система.

43 .Через ніздрі через носову порожнину з носової порожнини через хоани носоглотка - гортань - трахея - бронхи - бронхіл - альвеоли. Носова порожнина обмежена спереду ніздрями, каудально хоанами. Поділяється на присінок носа і власне порожнина, різниця по епітеліальній висилці. Порожнина вкрита миготливим епітелієм. Є раковина: дорсальна і вентральна в деяких тварин і середня. Поділяється носова порожнина на 4 носові ходи: дорсальній між раковинами - середній між вентральними раковинами і дном - вентральний між медіальною поверхнею і перегородкою - загальний. Середній змішаний по ньому повітря і в нюхові ділянку приносові пазухи і дихальну ділянку. Вентральний частково дихальний, загальний змішаний. Носоглотка - це дишна частина глотки, що відмежована від травленням мяким піднебінням. Слизова вкрита миготливим епітелієм. З носоглотки є сполучення з гортанню, через глотково - барабанні труби із середнім вухом. Гортань має скелет з 5 хрящів: щитоподібного, перснеподібного, надгортанного, двох черпакуватих з'єднаних суглобами і формують порожнину гортані. В середині вистелена слизовою поділяється на присінок гортані і власне порожнину або полосник. Може проходить по голосових складках або губах. На гортань діють 2 групи м'язів: - розширювачі - щитоперснеподібний, перснечерпакуватий, дорсальний, підязиковонадгортанний; - звужувачі - поперечний черпакуватий, перснечерпакуватий латеральний, голосовий, шлуночків м'яз. Трахея - трубка

побудована із трахейних кілець незамкнених, вистелена слизовою оболонкою, зовні адвентацІйна оболонка, в ділянці шиї в грудній порожнині плеврою. В ділянці 4-5 грудного хребця поділяється на 2 основних. Бронхіальні поділяються на 2 часткові і далі кожен із них поділяється на бронхи 1,2,3…11 порядку.

44. Серозні оболонки розвиваються із целома, вистилають стінки порожнин тіла і вкривають органи розташовані в цих порожнинах. Розрізняють плевру й очеревину, осерджу серозну оболонку. Кожна з них має 2 листки паріетальний (присінків), вісцеральний (внутрощевий). Між ними порожнина: плевральна, очеревина, осердна - заповнені серозною рідиною, місце переходу паріетального у вісцеральний формує брижі, зв'язки, сальники. Являє собою сполучно - тканинну основу, вкритим плоским одношаровим епітелієм - мезотелієм.

45. Сім'яний канатик формується сім'япроводом, судинами, внутрішнім піднімачем сім'яника і розташований в пахвинному каналі. Має зовнішній
косий м'яз живота. По виходу в черевну порожнину поділяється на 2 складки: сім'япровідну,судинн, сім'япровідна направляється до сечівника, судинна до аорти і каудальної порожнистої вени. Сім'явиносна протока - це трубка слизова,
м'язова, серозна оболонки.Забезпечує виведенню продуктів статевих залоз. Судинна: постачання і відведення крові від сім'яника.

46. Характерні для птахів є органами що доповнюють легені. Розрізняють між ключичний краніальний і каудальні грудні шийні, черевні. Із них між ключичний непарний. Сполучаються з легенями через ектобронхи, забезпечують подвійну вентиляцію легень. Полегшують конструкцію тіла, забезпечують утримання на воді, сприяють звільненню клоаки.

47. Шлунки поділяють в залежності від кількості камер: однокамерні та багатокамерні; від вистілки слизової оболонки: прості та складні. Однокамерні поділяють на: стравохідного типу, кишкового та змішаного типів. Перші 2 прості, третій складний. Слизова як стравоходів і кишечнику. В стравоході плоский одношаровий, в кишечнику призматичний кубічний (залозистий). Розрізняють три частини: місце впадання стравоходу в шлунок кардія, місце виходу в 12-типалу - пілорус, між ними тіло із дном шлунка. 2 поверхні: передня(діафріагмальну), задня(каудальна або вісцеральна внутрощеву). Опуклості кривини: більша кривина по дорсальному, менша кривина на слизовій оболонці.

У врх стравохідно - кишкового типу: рубець, сітка, книжка - передшлунки, сичуг - шлунок. Передшлунки слизової оболонки вкрита плоским багатошаровим зроговілим епітелієм. Сичуг - епітелій призматичний, кубічний, еластичний. Передшлунки мають вигляд у вигляді сосочків у рубці, складок в сітці, листочків в книжці. В сичузі складки не розправляються. В передшлунках підготовка їжі до вторинного пережовування, розм'якшується клітковина, бродіння, целюлоза повертається на повторне пережовування. В сичузі кардіальні, донні, пілоричні залози. Розташовані в правому та лівому підребер'ї, в ділянці мечеподібного хряща крім коней. Шлунок рогатої худоби займає ліву половину рубець, ліве підребер'я, зліва в мечеподібній ділянці, ліва клубова; зліва в поперековій і пупковій ділянках, зліва пахвинна лобкова. При значному наповненні заходить направо сітка в ділянці' мечеподібного хряща. Книжка в правому підребер'ї, сичуг мечоподібна і праве підребер'я. Кровопостачання: гілки черевної артерії. Іннервація: гілки блукаючого нерва, і гілки від сонячного сплетення.

48. Складається з 2-х частин залозистий та м'язів. Залозистий 2 м'яза бічних, передній і задній. Слизова оболонка виділяє специфічний продукт, що загусає і утворює кутикулу. Зовні вкритий серозною оболонкою. Розташований в грудо - черевній порожнині. Нерви блукаючий і симпатичний.

49.Органи сечовиділення: нирки, сечоводи, які відкриваються в клоаку, відсутній міхур і сечівник. Нирки під попереково- крижовим відділом хребта, примітивні в них по 3 части ни: передня, середня, задня. Вивідні протоки зливаються і формують сечовід.

50.В правому підребер'ї розташована права частка печінки пілорус шлунка, 12-типала кишка, підшлункова залоза. У коня праві положення товстої ободової, частина сліпої, передній кінець правої нирки. У врх книжка, частина сичуга, петлі порожньої та ободової кишок. У свині петлі порожньої кишки і у собак також кровопостачання гілки черевної та краніальної брижової артерії. Іннервація гілками блукаючого нерва та гілки від сонного сплетення симпатичної системи.

51.Підколінний, поверхневі, пахвинні. Клубові латеральні і медіальні крижові виносять лімфу корені тазової кінцівки, стінки тазової порожнини відводять в поперековий збірник.

52.Губи жорсткі і малорухливі. Є губне дзеркало на верхній губі з'єднується з носовим, відсутні верхні різці, щоки добре розвинені, зморшки твердого піднебіння за кінчуються на рівні поперечної складки язика. Зуби різці коротко коронкові, їх 8. корінні довго коронкові на півмісяцеві всіх 24. язик вкритий плоским багатошаровим зроговілим епітелієм на слизовій оболонці щік є конічні сосочки. Язик має чітко виражену подушку з конічними сосочками, валикоподібних 20. шлунок 4-х камерний, тонка кишка; печінка не чітко поділена на частки повністю в пахвовому підреберї. Жовчний міхур за межі печінки, сліпа кишка верхівка направлена до входу в таз, ободова поділяється на три петлі: початкову спіральний лабіринт, кінцева. Лабіринт має два типи закруток доцентрові, відцентрові. Кінцева петля продовжується в пряму кишку.

53. Нирки, сечоводи, сечовий міхур, сечівник; Сечоводи виходять із воріт нирки і по дорсальній стінці направляються в сечовий міхур і проходять стінку сечового міхура на значній відстані. Сечовий міхур розташований в тазовій і частково в черевній порожнині. Розрізняють верхівку, тіло, шийку. Верхівка звисає з тазової в черевну, шийка направлена до виходу із таза. М'язова оболонка: 2 пласти м'язових оболонок коловий внутрішній і поздовжній. Серозна розташована ззовні і формує складки або зв'язки сечового міхура: серединна, бічні якими стають пупкові артерії. Від шийки сечового міхура починається сечівник його початком є внутрішній отвір сечівника. У самиць відкривається на межі із піхвовою і пристінком піхви, формуючи сечостатевий присінок, у самців продовжується в сечостатевий канал.

54. Представлена стравоходом і шлунком. Стравохід - це трубка, що з'єднує ротоглотку із шлунком. Поділяється на три частини: шийну, грудну, черевну. Найдовша - шийна. Стінка побудова із слизової, 2 шарів м'язової і в залежності від ділянки. В ділянці шиї вкритий адвентицією, в грудній і черевній - серозною

55. Шлунки поділяють в залежності від кількості камер: однокамерні та багатокамерні; від вистілки слизової оболонки: прості та складні. Однокамерні поділяють на: стравохідного типу, кишкового та змішаного типів. Перші 2 прості, третій складний. Слизова як стравоходів і кишечнику. В
стравоході плоский одношаровий, в кишечнику призматичний кубічний (залозистий).

Розрізняють три частини: місце впадання стравоходу в шлунок кардія, місце виходу в 12-типалу пілорус, між ними тіло із дном шлунка. 2 поверхні: передня(діафрагмальну), задня(каудальна або вісцеральна внутрощеву). Опуклості кривини: більша кривина по дорсальному, менша кривина на

слизовій оболонці. У врх стравохідно - кштжового типу: рубець, сітка, книжка - передшлунки, сичуг - шлунок. Педшлунки сліизової оболонки вкрита плоским багатошаровим зроговілим епітелієм. Сичуг - епітелій призматичний, кубічний, еластичний. Передшлунки мають вигляд у вигляді сосочків у рубці, складок в сітці, листочків в книжці. В сичузі складки не розправляються. В передшлунках підготовка їжі до вторинного пережовування, розм'якшується клітковина, бродіння, целюлоза повертається на повторне пережовування. В сичузі кардіальні, донні, пілоричні залози. Розташовані в правому та лівому підребер'ї, в ділянці мечеподібного хряща крім коней. Шлунок рогатої худоби займає ліву половину рубець, ліве підребер'я, зліва в мечеподібній ділянці, ліва клубова; зліва в поперековій і пупковій ділянках, зліва пахвинна лобкова. При значному наповненні заходить направо сітка в ділянці мечеподібного хряща. Книжка в правому підребер'ї, сичуг мечоподібна і. праве підребер'я. Кровопостачання: гілки черевної артерії. Іннервація: гілки блукаючого нерва, і гілки від сонячного сплетення.