Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ПОНЯТТЯ ПРО БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

Читайте также:
  1. БАГАТОКОМПОНЕНТНЕ БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ РЕЧЕННЯ
  2. Безсполучникові складне речення з неоднорідними частинами
  3. Визначення поняття шум – фізичного та фізіологічного. Параметри звукового поля.
  4. Визначіть поняття маркетингової цінової політики і фактори впливу на цінову політику.
  5. ГЛАВА I. ПОНЯТТЯ ЧИСЛА У ПОЧАТКОВОМУ КУРСІ МАТЕМАТИКИ
  6. Дайте визначення поняття травматизм.
  7. Дати визначення поняття “нещасний випадок на виробництві” [2], “нещасний випадок пов’язаний з виробництвом (страховий)” [2,7], “нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом” [7].
  8. Державний кордон: поняття, види, порядок встановлення, режим.
  9. Джерела правового регулювання відносин власності, ускладнених іноземним елементом: внутрішнє законодавство та міжнародні договори
  10. Діалектика права. Онтологічний статус поняття свобода: дві концепції

Безсполучникове складне речення відрізняється від складносурядних і складнопідрядних речень тим, що в об'єднанні його частин використовуються як спільні для безсполучникового типу зв'язку засоби, так і суто специфічні. У семантико-синтаксичному аспекті частини безсполучникового складного речення характеризуються такими типами зв'язку:

у них може бути спільний граматичний член: У селі розпочалися весняні роботи, люди працювали день і ніч на своїх городах.

В одній з поєднуваних частин може бути наявним вказівний займенник: Все село там таке: всяк тобі допоможе.

В одній з частин можуть бути незайняті (незаповнені) синтаксичні позиції (конструктивна неповнота): З оповідання цих хлопців відразу стало ясно: добра вночі не чекай.

Взаємодія і взаємозалежність модально-часових форм дієслів-присудків, що в цілому засвідчує взаємо зумовлюючий нерозривний зв'язок поєднуваних частин.

Безсполучникові речення – це тип складних речень, частини яких об'єднуються в одне синтаксичне ціле за допомогою певних лексико-граматичних і ритмомелодійних засобів, але без сполучників і сполучних слів. За структурно-семантичними ознаками предикативних частин та за характером синтаксичних і смислових взаємозв'язків у цих частин безсполучникові складні речення поділяються на речення:

З однотипними частинами;

З різнотипними частинами.

Також розрізняють речення:

Відкритої структури;

Закритої структури.

Всі речення відкритої структури сполучникового і безсполучникового типу подібні за будовою.

Для складних речень закритої структури протиставлення безсполучникового і сполучникового зв'язків надзвичайно суттєве. Безсполучникові речення закритої структури становлять окремий різновид – у них знято протиставлення підрядного і сурядного зв'язку, оскільки закритість структури можлива як при сурядному, так і при підрядному зв'язку, а специфічні засоби вираження того чи іншого зв'язку в цих реченнях відсутні.

Спроби зробити інтонацію основою розмежування цих безсполучникових речень на сурядні і підрядні не є досить переконливими, тому що між інтонаційними площинами і класами безсполучникових складних речень немає прямого й обов'язкового співвіднесення, те саме за формою і лексичним наповненням безсполучникове речення в різних умовах може мати різне інтонаційне оформлення. У безсполучникових реченнях закритої структури, таки чином, знаходить специфічне вираження властивий тільки складному реченню вид зв'язку – недиференційований.

З-поміж безсполучникових складних речень з недиференційованим синтаксичним зв'язком протистоять одне одному два формальних класи:

речення типізованої структури, в яких складові характеризуються певною специфічною організацією;

речення не типізованої структури, тобто речення, частини яких позбавлені специфічної формальної організації.

ОСНОВНІ РІЗНОВИДИ БЕЗСПОЛУЧНИКОВИХ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ

Смислові відношення між складовими частинами безсполучникових складних речень виступають основою розмежування безсполучникових складних речень з однорідними частинами (співвідносні з сурядними частинами складносурядного речення) і безсполучникових складних речень з неоднорідними частинами (їх частини співвідносні з частинами складнопідрядного речення)

Безсполучникові складні речення з однотипними частинами у своєму обсязі смислових відношень між частинами охоплюють:

1)єднальні;

2)зіставні;

3)зіставно-протиставні зв'язки;

Безсполучникові речення з неоднорідниим частинами виявляють більший діапазон синтаксичних зв'язків, що зумовлено неодновимірністю їх семантики.

Врахування різноманітних спектрів смислових відношень між частинами безсполучникового складного речення дозволяє розрізняти:

безсполучникові складні речення із значенням зіставлення;

з поширювально-приєднувальним значенням;

зі значенням пояснення;

з умовно-наслідковими значеннями;

з причиново-наслідковими і наслідково-прричиновими значеннями;

з часовими відношеннями;

із з”ясувально-об”єктним значенням.

Безсполучникові складні речення з поширювально-приєднувальним значенням охоплюють речення, в яких друга частина або поширює один із членів першої, або поширює всю першу частину. Через це для них властиве вживання в другій частині займенників він, той, там, туди, звідти, це: Не повернуть минулого ніколи, воно пройшло і вже здається миттю.

Безсполучникові складні речення зі значенням зіставлення охоплюють такі речення, в яких зміст першої частини зіставляється зі змістом другої частини: Він гість – я господар.

Безсполучникові складні речення зі значенням пояснення охоплюють речення, в яких один із членів першої частини розкривається однією або кількома постпозитивними частинами: Такий наш Йосип: нема й не просить. Іноді перша частина може мати слова типу: тільки одне, такі, такий (за наявністю слів такі, такий, так, пояснююче означення поєднується з якісно-означальними або якісно-обставинними): Все трапилося так: Ванько побіг на свій город дивитися у степ і батьки розхвилювались, не знайшовши його. Ці речення наближаються до поширювально-приєднувальних.

Безсполучникові складні речення з умовно-наслідковими відношеннями – це речення, перша частина яких вміщує умову, а друга – її наслідок. При цьому ядром смислових відношень виступають модально-часові форми дієслів: Весною сій – восени збережи. Здебільшого присудок у першій частині виражається формою майбутнього часу дійсного способу зі значенням реальної можливості або формою умовного способу або наказового способу зі значенням ірреальної можливості (бажаності).

Безсполучникові складні речення з часовими відношеннями – це речення, в яких виражаються ті чи інші значення послідовності або однозначності зображуваних подій: Уже скотилося із неба сонце, заглянув місяць у моє віконце. Вже засвітились у небі зорі, Усе заснуло, заснуло й горе.

Безсполучникові складні речення з причиново-наслідковими відношеннями – це речення, з-поміж яких розрізняються безсполучникові складні речення з причиновими відношеннями і речення з відношеннями наслідку.




Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 92 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав