Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Системи програмування, склад

Читайте также:
  1. I. Суть і ознаки, ринкової економічної системи
  2. Аналитический учет материалов на складе и в бухгалтерии
  3. Аудит наличия и движения инвестиций в уставный (складочный) капитал других организаций
  4. Аудит организации складских операций и обеспечение сохранности материально-производственных запасов
  5. Безсполучникові складне речення з неоднорідними частинами
  6. Билет 37. Склады ВМ (базисные и расходные, постоянные, временные и кратковременные).
  7. Будова Національної системи соціально-психологічної служби України
  8. Бюджетний розпис, порядок його складання та затвердження
  9. В подмышечной области и в паховой складке
  10. Варіанти функціонування (підключення) банків до системи

Системне програмування - це вид програмування, який полягає у розробці програм, які взаємодіють з системним програмним забезпеченням (операційною системою), або апаратним забезпеченням комп'ютера[1]. Головною відмінністю системного програмування в порівнянні з прикладним програмуванням є те, що прикладне програмне забезпечення призначене для кінцевих користувачів (напр., текстові процесори, графічні редактори), тоді як результатом системного програмування є програми, які обслуговують апаратне забезпечення або операційну систему (напр., дефрагментація диска) що обумовлює значну залежності такого типу ПЗ від апаратної частини.

В загальному для системного програмування характерні такі особливості (одна або кілька):

1)Програміст повинен враховувати особливості операційної системи та/або апаратного забезпечення, на яких передбачається запуск програми, та використовувати ці особливості (наприклад, застосовуючи оптимізовані алгоритми для певної архітектури)

зазвичай використовуються низькорівневі мови програмування або діалекти які:

2)Можуть працювати у ресурсо-обмеженому середовищі

3)Максимально раціональні та мають мінімальні затримки за часом виконання

4)Мають малі бібліотеки бібліотеки періоду виконання (RTL), або взагалі їх не мають

5)Дозволяють виконувати прямий доступ до пам'яті та керуючої логіки

6)Дозволяють програмісту писати частини програми на асемблері

7)Налагодження може бути складним, якщо неможливо запустити програму у режимі налагодження через обмеження у ресурсах. Виконання програми у імітованому середовищі може зняти цю проблему.

42. Прикладне програмне забезпечення, склад, призначення.???

Прикладне програмне забезпечення — це програми, призначені для виконання конкретних завдань користувача. Прикладне програмне забезпечення також прикладна програма, прикладне ПЗ, застосовна програма — частина програмного забезпечення, що потребує безпосередньої взаємодії та забезпечує користувачеві розв`язання певної задачі. Цим самим поняття прикладного ПЗ є протилежним до системного та іншого допоміжного ПЗ (наприклад операційна система), котрі «лише» забезпечують можливість виконання роботи, але не приносять безпосередньої користі користувачеві.

43. Системи комп'ютерної графіки

Комп’ютерна графіка — це графіка, тобто двовимірні зображення, які створюються, перетворюються, оцифровуються, обробляються і відображаються засобами обчислювальної техніки, включаючи апаратні і програмні засоби.

Існує три види графіки:

1)Растрова графіка

Растрова графіка застосовується у випадках, коли графічний об'єкт представлено у вигляді комбінації точок (пікселів), яким притаманні свій колір та яскравість і які певним чином розташовані у координатній сітці. Такий підхід є ефективним у разі, коли графічне зображення має багато напівтонів і інформація про колір важливіша за інформацію про форму (фотографії та поліграфічні зображення). При редагуванні растрових об'єктів, користувач змінює колір точок, а не форми ліній. Растрова графіка залежить від оптичної роздільності, оскільки її об'єкти описуються точками у координатній сітці певного розміру. Роздільність вказує кількість точок на одиницю довжини.

2)Векторна графіка

У векторній графіці основним елементом зображення є лінія. В растровій графіці також існують лінії, але там вони розглядаються як комбінації точок. Відповідно, чим довша растрова лінія, тим більше пам'яті вона займає. У векторній графіці обсяг пам'яті, який займає лінія не залежить від розміру лінії, оскільки лінія представляється у вигляді формули, а точніше, у вигляді декількох параметрів. Що б ми не робили з цією лінією, міняються тільки її параметри, які зберігаються в чарунках пам'яті. Кількість чарунків залишається незмінним для будь-якої лінії.

Як усі об'єкти, лінії мають властивості. До цих властивостей відносяться: форма лінії, її товщина, колір, характер лінії (суцільна, пунктирна тощо). Замкнуті лінії мають властивість заповнення. Внутрішня область замкнутого контуру може бути заповнена кольором, текстурою, картою (заготовлені растрові зображення).

Говорячи про растрову графіку ми вказували на її недоліки: значний обсяг масивів даних і неможливість масштабувати без втрати якості.

Векторна графіка цих недоліків не має, але значно ускладнює роботу зі створення художніх ілюстрацій. На практиці засоби векторної графіки використовують не для створення художніх композицій, а для оформлювальних, креслярських і проектно-конструкторських робіт.

У векторній графіці достатньо складні композиції займають невеликий обсяг. Питання масштабування вирішуються також легко. При необхідності зображення можна збільшувати до найдрібніших деталей.

3)Фрактальна графіка

Фрактальна графіка, як і векторна — вичислюється, але відрізняється від неї тим, що ніякі об'єкти в пам'яті комп'ютера не зберігаються. Зображення будується за рівнянням (або по системі рівнянь), тому нічого, крім формули, зберігати не потрібно. Змінивши коефіцієнти у рівнянні, отримують зовсім іншу картину.

44. Файлові системи. Класифікація файлових систем.

Файлова система — спосіб організації даних, який використовується операційною системою для збереження інформації у вигляді файлів на носіях інформації. Також цим поняттям позначають сукупність файлів та директорій, які розміщуються на логічному або фізичному пристрої.

 

За призначенням файлові системи можна класифікувати на наступні категорії:

1)Для носіїв з довільним доступом (наприклад, твердий диск): FAT32, HPFS, ext2 і ін. Останнім часом поширилися журнальовані файлові системи, такі як ext3, Reiserfs, JFS, NTFS, XFS.

2)Для носіїв з послідовним доступом (наприклад, магнітні стрічки): QIC.

3)Для оптичних носіїв — CD і DVD: ISO 9660, HFS, UDF.

4)Віртуальні файлові системи: AEFS і ін.

5)Мережні файлові системи: NFS, SMBFS, SSHFS, Gmailfs.

45. Дискові файлові системи. ФС для Windows. Порівняння ФС FAT і NTFS

Microsoft Windows підтримує лише FAT12, FAT16, FAT32, та NTFS. Серед них NTFS є найефективнішою та єдиною, на котру може бути встановлена Windows Vista. Windows Embedded CE 6.0 включає також підтримку ExFAT, призначеної для роботи на портативних пристроях.

Файлова система NTFS

Для Windows 7 найкраще використовувати файлову систему NTFS. Вона має багато переваг над файловою системою FAT32, наприклад:

1)Можливість автоматично виправляти деякі помилки диска, які не може виправити FAT32.

2)Покращена підтримка жорстких дисків великої місткості.

3)Кращий захист, оскільки можна використовувати дозволи та шифрування для обмеження доступу до вказаних файлів певним користувачам.

Файлова система FAT32

Файлові системи FAT32 і FAT було розроблено для попередніх версій операційної системи Windows, таких як Windows 95, Windows 98 і Windows Millennium Edition. Файлова система FAT32 не підтримує функцій безпеки, які має NTFS, тому якщо на розділі або томі використовується файлова система FAT32, будь-який користувач, який має доступ до вашого комп’ютера, може відкрити будь-які файли. Файлова система FAT32 також обмежує розмір диска. Розділ із файловою системою FAT32 не може бути більшим за 32 Гб у цій версії Windows, крім того, не можна зберігати на такому розділі файли, більші за 4 Гб.

Файлову систему FAT32 слід використовувати тільки тоді, якщо існує потреба іноді завантажувати на комп’ютері операційну систему Windows 95, Windows 98 або Windows Millennium Edition, але основною операційною системою є поточна версія Windows. Така конфігурація називається багатоваріантним завантаженням.

46. Задачі файлової системи. Логічна і фізична структура жорсткого диска.???

Основні функції будь-якої файлової системи направлені на вирішення таких задач:

1) іменування файлів

2) програмний інтерфейс роботи з файлами для додатків

3) відображення логічної моделі файлової системи на фізичну організацію сховища даних

4) організація стійкості ФС до збоїв живлення, помилкам апаратних та програмних засобів

5) зміст параметрів файлу, необхідних для правильної його взаиємодії з іншими об'єктами системи (ядро, додатки и пр.)

47. Операційна система Windows. Версіі. Редакції Windows 7, рекомендовані апаратні вимоги.

Microsoft Windows — узагальнююча назва операційних систем для ЕОМ, розроблених корпорацією Microsoft. Перші версії були не повноцінними операційними системами, а лише оболонками до ОС MS DOS. Наразі, Microsoft Windows встановлена більш як на 90% персональних комп'ютерів світу.

Версії Windows можна умовно поділити на кілька груп.

Графічні інтерфейси і розширення для DOS

Ці версії Windows не були повноцінними операційними системами, а лише надавали графічну оболонку.

1985 листопад — Windows 1.0 фактично не використовувалась

1987 9 грудня — Windows 2.0

1990 22 травня — Windows 3.0, з'явилась підтримка процесорів 80286 і 80386

1992 серпень — Windows 3.1

1992 жовтень — Windows for Workgroups 3.1, з'явилась підтримка локальної мережі

1993 листопад — Windows for Workgroups 3.11з додатками

Родина Windows 9X

Сімейство ОС, розроблених спеціально для процесорів з 32-бітною архітектурою. На відміну від попередніх версій, Windows цього сімейства вже є повноцінними операційними системами та не потребують для своєї роботи підтримки з боку MSDOS.

1995 24 серпня — Windows 95 (Номер версії: 4.00.950)

1998 25 червня — Windows 98 (Номер версії: 4.1.1998)

1999 5 травня — Windows 98 Second Edition (Windows 98 SE) (Номер версії: 4.1.2222)

2000 19 червня — Microsoft Windows Me (Номер версії; 4.9.3000)

Родина Windows NT

Операційні системи цього сімейства працювали на процесорах з архітектурою IA32 та деяких менших RISC-процесорів: Alpha, MIPS (до версії 2000, що вийшла лише у версії для IA32). Розробка Windows NT велась на тих самих засадах, що і Windows 9X, але NT із самого початку позиціонувалась не на домашнє використання, а на серверний ринок.

1993 серпень — Windows NT 3.1

1994 вересень Windows NT 3.51

1996 29 липня Windows NT 4.0, Windows NT 4.0 Server

2000 17 лютого Windows 2000 Professional, Windows 2000 Server, Windows 2000 Advanced Server, Windows 2000 Datacenter Server

2001 25 жовтня Windows XP Home Edition, Windows XP Professional

2003 Windows Server 2003

2007 30 січня Windows Vista

2009 22 жовтня Windows 7

Редакції Windows 7

1)Windows 7 Starter

2) Windows 7 Home Basic

3)Windows 7 Home Premium

4)Windows 7 Professional

5)Windows 7 Enterprise

6)Windows 7 Ultimate

Системні вимоги Windows 7

Win32: x64, 1ГГц частота процесора, 1Гб оперативної пам'яті, 16Гб жорсткого диску (10,5Гб вільного місця), DirectX9, підтримується 32 ядра

Win64: x64, 1ГГц частота процесора, 2Гб оперативної пам'яті, 20Гб жорсткого диску (10,5Гб вільного місця), DirectX9, підтримується 256 ядер

48. Інтерфейси в обчислювальній техніці. Інтерфейс користувача. Користувацький інтерфейс Windows 7. Стилі оформлення. Desktop

1) Інтерфейси є основою взаємодії всіх сучасних інформаційних систем. Якщо інтерфейс якого-небудь об'єкта (персонального комп'ютера, програми, функції) не змінюється (стабільний, стандартизований), це дає можливість модифікувати сам об'єкт, не перебудовуючи принципи його взаємодії з іншими об'єктами (наприклад, навчившись працювати з однією програмою під Windows, користувач з легкістю освоїть і інші - тому, що вони мають однаковий інтерфейс).

У обчислювальній системі взаємодія може здійснюватися на користувальницькому, програмному та апаратній рівнях.

2) Інтерфейс користувача — сукупність засобів для обробки та відображення інформації, максимально пристосованих для зручності користувача; у графічних системах інтерфейс користувача реалізовується багатовіконним режимом, змінами кольору, розміру, видимості (прозорість, напівпрозорість, невидимість) вікон, їхнім розташуванням, сортуванням елементів вікон, гнучкими налаштовуваннями як самих вікон, так і окремих їхніх елементів (файли, папки, ярлики, шрифти тощо), доступністю багатокористувацьких налаштувань.

3) У Windows 7 додано декілька можливостей до налаштування користувацького інтерфейса.

Shake

У інтерфейс Windows Aero додана нова функція Aero Shake, що дозволяє згорнути всі неактивні вікна рухом миші. Для її активації досить захопити заголовок вікна і трохи «потрясти» вліво-управо.

Peek

Функція Aero Peek дозволяє відображувати зменшені копії вікон при наведенні миші на значок панелі завдань, перемикатися між вікнами застосунку простим кліком по значку, перетягувати і фіксувати на панелі завдань різні вікна і застосунки, переглядати робочий стіл одним наведенням в спеціальну область екрану і багато що інше.

Snap

Аналогічно функції Shake функція Aero Snap дозволяє рухом миші розвертати вікно на пів-екрану, весь екран або лише по вертикальній осі.

 

Також Windows 7 підтримує три варіанти оформлення, призначеного для користувацького інтерфейсу:

Windows Aero — це оригінальний стиль оформлення з прозорими багатоколірними рамками вікон, вживаний за умовчанням для комп'ютерів з більш ніж 1 Гб ОЗУ. Доступний на Windows 7 Home Premium, Windows 7 Professional і старших редакціях.

Windows 7 — спрощений стиль — Windows Aero з деякими відключеними можливостями (наприклад, прозорість вікон і Windows Flip 3d). Вимоги до системи — такі ж, як і в Windows Aero. Доступний на всіх редакціях Windows 7, і є основним в редакції Windows 7 Starter. Цей стиль так само застосовується при запуску застосунків в режимі сумісності.

Класична — мінімальні вимоги до системи, оформлення вікон в стилі «класичної» теми Windows XP. Доступні різні колірні схеми, зокрема, подібні до схем Windows 98; користувач може створювати свої колірні схеми.

4) Desktop - це метафора інтерфейсу, яка представляє набір уніфікованих понять, що використовуються в графічному інтерфейсі користувача, щоб спростити взаємодію користувачів з комп'ютером. Метафора десктопа трактує монітор комп’ютера, як стільницю користувача, на якій зберігаються об’єкти, напр. документи та теки. Документ може бути відкрито у вікні, що відтворює паперову копію документу, на робочому столі. Існують також невеличкі програми, що звуться аксесуарами стільниці, що додають до стільниці додаткові можливості, наприклад, калькулятор, нотатка і т.д.

49. Структура типового вікна Windows 7.

Вікно - прямокутна область екрана, в які виводиться певна інформація. Вікна можна відокремлювати, закривати, згортати, розгортати, переміщувати, міняти розмір, впорядковувати.

1) Всі вікна з'являються на робочому столі.

2) Майже всі вікна мають одні і ті ж елементи (рядок заголовка)

3) Рядок меню (набір елементів, які обираються мишкою або клавішами)

4) Межі та кути(використовуються для зміни розміру вікна)

5) Рядок стану (відображає характеристики процесу у вікні)

6) Смуга прокручування (дозволяє прокручувати зміст інформації у вікні)

50. Типи меню Windows 7. Складові головного меню.

Розрізняють такі типи меню:

1) кнопка Старт

2) Випадаюче меню

3) Контекстне меню

4) Системне меню вікна

5) Звичайне меню

При відкритті меню Старт зліва виводяться стандартні програми, спеціальні програми, спеціальні можливості, встановлені програми.

До стандартних програм належать: Paint, Wordpad, Notes, Notepad, Звукозапис, Калькулятор, Ножиці, Математична панель, командна строка, гаджети тощо.

51. Робота з вікнами Windows 7. Стиль Aero

1) Розташування вікон

а) каскад

б) стопка

в) Side-by-Side

2) Перемикання вікон (Windows Flip)

a) Alt+Tab (двовимірне перемикання)

б) Windows+Shift+Tab (тривимірне перемикання)

52. Типи вікон, їх особливості.

1) програмні вінка (вікна-додатки) - вікна, в яких працюють завантажені в операційну пам'ять програми.

2) вікна документів - вікна, в яких відображаються документи, відображаються в межах програмного вікна.

3) вікна дисків та папок - вікна, в яких відображається зміст дисків і папок.

4) діалогові вікна - вікна, де задаються питання по вибору параметра виконання задачі або з певною інформацією.

5) вікно повідомлень - вікно, яке доводить до користувача певну інформацію.

6) вікно допомоги

53. Програмні вікна і вікна документів у Windows 7.???

Вікна документів призначені для роботи з документами. Можна розкривати, звертати, переміщати або змінювати розміри цих вікон, однак вони завжди залишаються в межах вікна свого додатка. Вікно документа має ті ж кнопки керування, що й вікно додатка. Вікно документа завжди містить зону заголовка (утримуючу ім'я документа) і часто смуги прокручування (що з'являються, коли документ не міститься повністю у вікні) і лінійки. Відкрите вікно документа може перебувати в активному або в пасивному стані. Якщо вікно перебуває в пасивному стані (зона заголовка не виділена кольором), то, клацнувши по будь-якій його частині мишею, можна перевести його в активний стан.

54. Вікна дисків і папок у Windows 7. Explorer, функції.

Провідник Windows — програма Explorer.exe, яка знаходиться у каталозі операційної системи Windows. Вперше з'явився у Windows 95. Для перегляду файлів, тек, периферійних пристроїв можна використовувати Провідник, який відображає ієрархічну структуру файлів, тек і дисків на комп'ютері. У нім також відображаються підключені диски. За допомогою Провідника можна копіювати, переміщати і перейменовувати файли, теки, а також виконувати їх пошук. Наприклад, можна відкрити теку, що містить файл, який вимагається скопіювати або перемістити, а потім перетягнути його в іншу теку або помістити на інший диск. Існує достатня кількість аналогів, найпопулярнішим є Total Commander.

55. Діалогові вікна у Windows 7.

Діалогове вікно — особливий тип вікна, яке задає запитання і дозволяє вибрати варіанти виконання дії, або ж інформує користувача. Діалогові вікна зазвичай відображаються тоді, коли програмі або операційній системі для подальшої роботи потрібна відповідь.

На відміну від звичайних вікон, більшість діалогових вікон не можна розгорнути або згорнути, так само як і змінити їх розмір. Проте їх можна переміщувати.

Елементи діалогового вікна:

1) Кнопка ОК - закриття та збереження інформації.

2) Кнопка Cancel - закриття без збереження інформації.

3) Кнопка Apply - збереження інформації без закриття.

4) Закриття вікна (без збереження)

5) Поле введення

6) Лічильник

7) Поле списку

8) Перемикач

9) Контекстна допомога

10) Повзунок

11) Вкладки

56. Налагодження системи Windows 7???

57. Стандартні програми Windows 7.

1) Paint - редактор растрової графіки

2) WordPad - складний редактор тексту

3) Notepad - найпростіший редактор тексту

4) Notes - записки на робочий стіл, нагадування про що-небудь

5) Калькулятор - програма, яка імітує мікрокалькулятор

6) Гаджети - додатки для робочого столу: погода, курс валют, календар тощо

7) Математична панель - додаток для вирішення математичних виразів записаних "від руки"

8) Звукозапис - запис звуку за допомогою мікрофона та подібних йому пристроїв

58. Програми для користувачів з обмеженими можливостями Windows 7

1) Екранна лупа - збільшує зображення на моніторі в декілька разів для користувачів з поганим зором.

2) Екранний диктор - озвучує текст, написаний на екрані.

3) Розпізнавання мови - можливість управляти комп'ютером за допомогою голосових команд.

4) Екранна клавіатура - виведення повноцінної клавіатури на екран.

59. Архіватори, функції, призначення.

Архіватор — програмне забезпечення, що використовується для стиснення інформації.

При збереженні, резервному копіюванні інформації тощо часто буває бажано стиснути файли так, щоб вони займали якомога менше місця. Це робиться за допомогою програм, які звуться архіваторами. Ці програми не тільки стискають інформацію в окремому файлі, але можуть і об'єднати в один архів групу файлів.

Існує декілька методів стиснення інформації, що міститься у файлах. Мабуть, найпростішим із них є метод Хаффмана, який полягає в заміні стандартних 8-бітових ASCII-кодів бітовими рядками змінної довжини в залежності від частоти використання символу так, щоб символи, що використовуються частіше, мали меншу довжину. До речі, легко зрозуміти, що у текстах найчастіше зустрічається символ «пробіл», ASCII-код якого має номер 32. Можна поширити цю ідею на пари, трійки і т. д. символів. При цьому можна одержати суттєвий виграш. Дійсно, візьміть, наприклад, дві пари символів «по» та «хщ». Ви можете назвати багато слів із першим сполученням, тоді як інше зустрічається дуже рідко. А при стандартному ASCII-кодуванні на кожне зі сполучень витрачається порівну бітів — по 16. Серед інших методів, які широко застосовуються в архіваторах для стиснення інформації у файлах, назвемо лише метод Лемпела-Зіва.

Найпоширеніші розширення архівних файлів є такі:.rar,.zip,.rar2,.tar,.arj,.ace, uee,.z,.gz,.uue,.7z,.lzh,.iso,.cab, та багато інших.

60. Джерела безперебійного живлення, призначення, характеристики.

ДБЖ - автоматичний пристрій, що дозволяє підключеному обладнанню деякий час працювати від акумуляторів ДБЖ, при зникненні електричного струму або при відхиленні його від допустимих норм.

Характеристики:

1) Вихідна потужність

2) Час роботи

3) Імпульсний захист

61. Структура вікна у Word 2010. Призначення елементів вікна.

Вікно Word 2010 складається з наступних елементів:

1. Панель швидкого доступу.

2. Вкладки.

3. Заголовок вікна.

4. Стрічка.

5. Вкладка «Файл».

6. Група.

7. Кнопка виклику діалового вікна.

8. Елементи вкладки.

9. Стрілка випадаючого меню.

10. Текстове поле.

11. Горизонтальні й вертикальні лінійки.

12. Рядок стану.

13. Смуга прокручування.

14. Елементи рядка стану

15. Елементи управління представленням.

62. Стрічка вікна Word 2010. Налаштування стрічки.

В стрічці знаходяться всі потрібні звичайному користувачу команди та функції. За допомогою налаштувань можна персоналізувати стрічку так, як потрібно. Наприклад, можна створити власні вкладки та групи для найуживаніших команд.

Для налаштування стрічки потрібно:

1.Відкрити вкладку Файл.

2.Під пунктом Довідка вибрати пункт Параметри.

3.Вибрати категорію Налаштувати стрічку.

Натисканням кнопки Створити вкладку додається налаштована вкладка та налаштована група. Додавати команди можна лише до налаштованих груп.




Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 59 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.03 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав