Читайте также:
|
Тема 3
55. Анкетне опитування - це:
- основний метод з’ясування суті подій та суспільної думки;
- частина теоретичної соціології;
- основний метод одночасного збирання великої маси соціальної інформації;
- обман населення.
56. Програма соціологічного дослідження потрібна для:
- задоволення запитів адміністрації;
- створення видимості наукового пошуку;
- пізнання об’єктивних законів розвитку і функціонування соціальних організмів;
- успішного та ефективного проведення дослідження.
57. М етоди збору первинної соціологічної інформації:
- соціометрія;
- контент-аналіз;
- експерт-опитування;
- мозкова атака.
58. Метод соціологічних досліджень, пов'язаний з анкетуванням називається:
- опитування;
- допит;
- експеримент;
- гіпотеза.
59. Кого з авторів можна віднести до періоду формування соціологічної думки в епоху Відродження:
- Т. Мор;
- Ф. Аквінський;
- М. Лютер;
- М. Вебер.
60. Кому належить наукова праця “Государ”:
- Ж.Бодену;
- Г.Гроцію;
- Н.Макіавеллі;
- Т.Гоббсу;
61. Що з наступних визначень відноситися до достоїнств анкетного опиту:
- низька оперативність збору інформації;
- анонімність анкети, що підвищує достовірність відповідей;
- відносна дорожнеча дослідження;
- незамінність при дослідженні великих сукупностей людей.
62. Основна форма діяльності суспільства:
o матеріальне виробництво
o нематеріальне виробництво
o економічна діяльність
o політична діяльність
63. Сутністю поняття “соціальний клас” є:
o страта у суспільстві
o будь яка соціальна група
o велика історична група людей із спільними економічними та соціальними ознаками
o спільність, яка відрізняється по відношенню до суспільного розподілу праці
64. Легітимний порядок у суспільстві за М. Вебером:
o злагода між людьми
o наявність законів
o зверхність законів, їх обов’язковість для всіх громадян
o обрана народом влада
65. Соціальні інститути підрозділяються на:
o інститути економічні
o інститути шлюбу
o культурні інститути
o інститути стратифікації
66. Перші емпіричні дослідження проводяться у Росії за допомогою:
o В.Белінський
o В.Татищева
o М.Ломоносова
o М.Михайловського
67. За Г.Спенсером існують наступні типи соціальних інститутів:
o професійні
o промислові
o церковні
o традиційні
68. Суспільно – економічна формація за К. Марксом - це:
o ступінь еволюції
o наслідок революції
o історично визначена сукупність виробничих відносин
o ступінь соціальної стратифікації
69. Соціальна мобільність – це:
o злиття страт
o форма соціального відтворення населення
o рух людей лише з низу до гори
o переміщення людей в суспільстві, зміна їх соціального статусу
70. Соціальний детермінізм стверджував, що суспільство розвивається в першу чергу за законами:
o природи
o психіки
o суспільства
o демографії
71. Соціальні норми виконують у суспільстві наступні функції:
o регулювання загального ходу цивілізації
o інтеграція людей у групи, а групи - в спільності
o служіння еталоном поведінки
o демократизація людей у групи, а групи - в спільності
72. Першим,хто дослідив природу організацій був:
o М.Вебер
o Н.смелзер
o А.тофлер
o Е.Дюркгейм
73. Поняття “соціальний клас” це:
o страта з ознаками престижу, прибутку
o соціальні інститути
o велика група людей із спільними економічними і соціальними ознаками
o стиль життя
74. Твердження: Кожному ‘‘історичному народові’’ притаманний свій ‘‘народний дух’’ висловив:
o Г.Гегель
o Г. Спенсер
o М.Вебер
o К.Маркс
75. В основі стратифікаційної будови суспільства закладено:
o соціальну нерівність
o ступінь соціального оптимізму
o територіальна форма розселення
o закон справедливого розподілу праці
76. Усталена сукупність людей, яка історично склалася на певній території і має спільні, відносно стабільні особливості мови, культури й психіки, а також усвідомлення своєї єдності та відмінності від інших подібних утворень називається:
o елітою
o кастою
o класом
o етносом
77. Еміль Дюркгейм виводить соціальну нерівність із:
o юридичного закріплення становища людини
o розподілу праці
o міжнаціональних конфліктів
o ступеня соціального оптимізму
78. Карл Маркс головним джерелом соціальної нерівності вважав:
o приватну власність на засоби виробництва
o соціальну детермінованість національної самосвідомості
o суспільний розподіл праці
o міжнаціональні конфлікти
79. Базові критерії соціальної нерівності запропоновані Пітірімом Сорокіним:
o професія, праця, престиж
o національність, професія, праця, престиж
o дохід, влада, освіта, престиж
o оптимізм, влада, освіта
80. Соціальна стратифікація – це:
o суспільний розподіл праці
o соціальна детермінованість національної самосвідомості
o територіальна форма розселення людей
o структурний розподіл суспільства на страти
81. Карл Маркс вважав, що стратифікація у суспільстві відбувається за такою головною ознакою, як:
o володіння власністю
o приналежність до статусних груп
o приналежність до певних політичних шкіл
o суспільний розподіл праці
82. Модель соціальної стратифікації американського соціолога У. Уотсона містить трьохелементну систему класового поділу:
o вищий клас, середній клас, нижчий клас
o клас селян, клас капіталістів, клас пролетаріїв
o клас рабів, клас селян, вищий клас
o клас капіталістів, середній клас, клас пролетаріїв
83. Міграція — це:
o вертикальна мобільність
o горизонтальна мобільність
o процес зміни постійного місця проживання індивідів чи соціальних груп
o вертикальна та горизонтальна мобільність
84. Доіндустріальне суспільство - це:
o машинне
o фабричне
o інформаційне
o аграрне
85. У доіндустріальному суспільстві соціальні зміни:
o відсутні
o повільні
o швидкі
o завжди революційні
86. Закрите суспільство в соціологічному сенсі — це таке суспільство, де:
o ускладнене переміщення людей з однієї страти до іншої
o соціальні прошарки сучасного суспільства не володіють закріпленими у законах привілеями
o вільне переміщення людей з однієї страти до іншої
o всі відповіді вірні
87. В постiндустрiальному суспiльствi переважає:
o аграрне виробництво
o сфера обслуговування
o промислове виробництво
o тваринництво
88. Поняття “соціальна мобільність” введено в соціологічний обіг:
o К.Марксом
o П.Сорокіним
o Т. Парсонсом
o М.Вебером
89. Соцiально-професiйна пiдструктура соцiальної структури суспiльства є результатом:
o розподілу праці
o ускладнення соціальних відносин
o виникнення соцiальних верств
o професiйного розподiлу людей
90. До зайнятого населення не відносяться:
o пенсіонери
o студенти
o школярі
o вагітні жінки
91. Недолік гуманістичних теорій праці полягає в:
o переоцінці ролі психологічного фактору
o переоцінці механізмів раціоналізації праці
o ненаукових методах вивчення праці
o переоцінці ролі управління в процесі праці
92. Початок соцiологiї села на Заходi пов’язують з працею "Соцiальна анатомiя сiльського суспiльства":
o Р.Берджеса
o Ч.Гелпiна
o М.Вебера
o Г.Зiммеля
93. Етносоцiологiя виникла у:
o у 30-х роках ХХ ст.
o у 50-х роках ХХ ст.
o наприкiнцi XIX ст.
o у 60-х роках ХХ ст.
94. Соцiальна поляризацiя вiдбувається на основі:
o рiзницi у соцiальних цiнностях
o рiзницi у прибутках
o різниці у віросповіданнях
o різниці у поведінці
95. Соцiальнi iнститути у сферi працi - це:
o учбовi заклади
o трудові колективи
o трудовий кодекс
o iєрархiя професiй
96. Суспільство на думку О.Конта і Г.Спенсера це:
o динамічне утворення, що перебуває у постійному розвитку
o надіндивідуальна реальність, що заснована на колективних уявленнях
o взаємодія людей, яка є продуктом соціальних, орієнтованих на інших людей, дій
o продукт взаємодії індивідуальних свідомостей через передавання людьми один одному переконань, прагнень, спонукань
97. Суспільство на думку Е. Дюркгейма це:
o динамічне утворення, що перебуває у постійному розвитку
o надіндивідуальна реальність, що заснована на колективних уявленнях
o взаємодія людей, яка є продуктом соціальних, орієнтованих на інших людей, дій
o продукт взаємодії індивідуальних свідомостей через передавання людьми один одному переконань, прагнень, спонукань
98. Інтеграційна функція соціальної системи направлена:
o на збереження цілісності соціуму
o на розділення соціуму по стратам
o на виживання соціуму
o на розвиток соціуму
99. Суспільство на думку М.Вебера це:
o динамічне утворення, що перебуває у постійному розвитку
o надіндивідуальна реальність, що заснована на колективних уявленнях
o взаємодія людей, яка є продуктом соціальних, орієнтованих на інших людей, дій
o продукт взаємодії індивідуальних свідомостей через передавання людьми один одному переконань, прагнень, спонукань
100. Згода на основі взаємних поступок:
o консенсус
o інцидент
o компроміс
o паритет
101. Система різного рівня благ, влади, престижу, статусу:
o соціальна мобільність
o каста
o соціальна стратифікація
o соціальна реальність
102. Терпимість до іншої думки називається:
o компроміс
o плюралізм
o толерантність
o консенсус
103. Обмеження або позбавлення прав певної категорії громадян за расовою, національною, статевою, релігійною, політичною чи іншою ознакою називається:
o сегрегація
o геноцид
o дискримінація
o демократизація
104. Інтеграційна функція соціальної системи направлена:
o на збереження цілісності соціуму
o на поділ соціуму по стратам
o на виживання соціуму
o на розвиток соціуму
105. Ідея соціальної системи, по аналогії с системою біологічною характерна для:
o Т. Парсонса
o А.Сміта
o Д.Рікардо
o Т.Джефферсона
106. Основу соціальної структуризації складає:
o поділ людей за статусними групами
o поділ людей за віковими групами
o поділ людей за статевими групами
o поділ людей за політичними групами
107. Соціальна солідарність – це проблема, яку розробив:
o Е. Дюркгейм
o О.Гамільтон
o І. Кант
o К.Маркс
108. Одним з найстародавніших соціальних інститутів вважається:
o держава
o сім’я
o власність
o наука
109. До культурного комплексу соціальних інститутів відносять:
o власність
o банки
o державу
o науку
110. Культура як соціальний інститут реалізує свою діяльність через наступні функції:
o світоглядну
o комунікативну
o економічну
o політичну
111. Соціальний зв'язок - це:
o соціальна дія, що виражає залежність і сумісність людей
o модель поведінки, що історично склалася у певній сфері життєдіяльності суспільства
o форма розумової діяльності людей, що виявляється у виробленні і реалізації рішень
o зіткнення інтересів двох або більшої кількості індивідів, соціальних груп
112. Соціальний інститут – це:
o соціальна дія, що виражає залежність і сумісність людей
o модель поведінки, що історично склалася у певній сфері життєдіяльності суспільства
o форма розумової діяльності людей, що виявляється у виробленні і реалізації рішень
o зіткнення інтересів двох або більшої кількості індивідів, соціальних груп
113. Соціальний конфлікт - це:
o соціальна дія, що виражає залежність і сумісність людей
o модель поведінки, що історично склалася у певній сфері життєдіяльності суспільства
o форма розумової діяльності людей, що виявляється у виробленні і реалізації рішень
o зіткнення інтересів двох або більшої кількості індивідів, соціальних груп
114. Урбанізація - це:
o процес підвищення ролі села у розвитку суспільства
o процес підвищення ролі міст у розвитку суспільства
o процес інтеграції
o процес підвищення ролі сім’ї у розвитку суспільства
115. Як наука про соціальні спільності соціологія досліджує:
o масові політичні процеси
o масові соціальні процеси
o масові економічні процеси
o стани і форми соціальної взаємодії
116. Що з наступних визначень характеризує середній клас:
o прибуток
o професійний статус
o кількість дітей у сім’ї
o маргінальна поведінка
117. Вертикальна мобільність є процес:
o переходу індивіда з однієї соціальної страти в іншу
o переходу соціальної групи з однієї соціальної страти в іншу
o виходу індивіда з соціальної страти
o залежність індивіда від соціальної групи
118. Соціалізація людини – це:
o включення людини у соціум
o становлення психічних функцій людини
o самоутвердження людини в суспільстві
o усі три ознаки разом
119. Соціальна позиція Т. Г. Шевченка:
o примирення з царатом
o лібералізм
o революційний демократизм
o русофобство
120. Мікросоціологія займається вивченням:
o соціальної поведінки
o міжособистісного спілкування
o суспільства як цілісного соціального організму
o глобальних процесів, які відбуваються у суспільстві
121. Позитивна девіанта поведінка – це:
o виконання правил
o відкриття, запровадження нового
o поведінка, яка не відповідає загальноприйнятим цінностям
o відсутність ініціативи
122. У М. Ковалевського “Теорія факторів” є:
o продовженням теорії К. Маркса
o розглядом суспільства як суми факторів
o запереченням зв’язку між окремими факторами
o відсутністю “вирішального” фактору розвитку суспільства
123. Предмет соціології особистості – це:
o людина як частина природи
o аномія суспільства
o людина як соціальна система
o людина в суспільстві
124. Соціальна роль особистості – це:
o стать людини
o посада людини
o очікувана поведінка людини за певних умов
o аспект соціального статусу людини
125. Термін “особистість” служить для характеристики:
o соціального в людині
o відносно стійкої системи поведінки індивіда
o психічного в людині
o фізіологічного в людині
126. Термін “соціологізм” означає:
o трактування суспільства як незалежної надіндивідуальної реальності
o заперечення впливу на суспільство законів природи і психіки
o соціальна традиція
o соціальна еволюція
127. Соціальий позитивізм стверджував, що суспільство розвивається в першу чергу за законами:
o суспільства
o людської психіки
o економічного розвитку
o лише природи
128. З позицій соціології вперше розглядається релігія у працях:
o К.Маркса
o Гегеля
o Л.Фейєрбаха
o О.Конта
129. Індивід – це:
o людина, що не є особистістю
o окремо взята людина у сукупності природніх і соціальних якостей
o тільки керівник
o людина, як окремий представник соціальної спільності
130. Засновником соціальної психології був:
o О.Конт
o Г.Спенсер
o Л.Уорд
o Г.Тард
131. Залежно від віку особи, умовно визначають три етапи соціалізації:
o первинна
o маргінальна
o вторинна
o стійка цілісна соціалізація
132. Що таке соціальний статус людини:
o становище соціальної групи стосовно інших індивідів
o традиційна соціальна дія
o статус успадкованний від народження
o місце в суспільстві
133. Десоціалізація - це:
o адаптація людини
o еміграція людини
o втрата людиною певних соціальних якостей
o втрата індивідом соціальних цінностей
134. Яка з названих рис є спільною у соціології к. ХХ- поч. ХІХ ст.:
o фактографізація
o механізація
o функціоналізм
o диспозиція
135. “Рольова теорія особистості” розроблена:
o Д.Морено
o Т.Парсонсом
o Р.Мертоном
o А.Маслоу
136. До елементів соціальної структури особистості відносяться:
o успіхи в навчанні, роботі
o включеність її у соціальне середовище
o розподіл праці
o вплив ЗМІ
137. Яка з названих є функцією соціології:
o світоглядницька
o інтернаціоналізації
o комп’ютерізації
o прогнозу
138. Індивідуальність – це:
o специфічний представник людства
o специфічне людини
o банкір
o особливості людини
139. Ресоціалізація - це:
o завершення соціалізації людини
o самоутвердження людини
o втрата людиною певних соціальних якостей
o повторне набуття людиною соціальних якостей
140. Соціологія особистості - це галузь знаннь соціології, що:
o дає психологічну характеристику людям
o має долати девіантну поведінку людей
o має вивчати фізіологічні потреби людей
o займається вивченням людини у суспільстві
141. Кримінальна девіантна поведінка – це:
o підкорення насильству
o розлучення подружжя
o злочини
o суїцид
142. Соціальний психологізм визнавав, що розвиток суспільства визначається лише законами:
o природи
o психіки
o природи і суспільства
o суспільства
143. Соціалізація – це:
o становлення соціального ‘‘Я’’
o процес генної модіфікації
o біологічна еволюція
o втрата людиною певних соціальних якостей
144. Термін “Особистість” – це:
o вища сходинка природи
o різновид живого
o людина соціальна
o вищий представник суспільства
145. Пристосування індивіда до ролевих функцій, соціальних норм, соціальних інститутів і організацій, до умов функціонування різних сфер суспільства називається:
o соціальною адаптацією
o інтеріоризацією
o ідеологізацією
o лібералізацією
146. Соціальний психологізм:
o один з напрямків у соціології другої пол. ХХ ст.
o заперечення впливу законів природи на суспільство
o приниження психологічних факторів у суспільстві
o сліпа віра в традиції
147. Термін “особистість” служить для характеристики:
o соціального в людині
o біологічного в людині
o психічного в людині
o фізіологічного в людині
148. Американський соціальний психолог А.Маслоу вважається засновником:
o ієрархічної теорії потреб
o лібералізму
o теорії факторів
o коливальної динаміки
149. Американський соціальний психолог А.Маслоу вважає вторинними потребами:
o потреби відчувати причетність до подій (соціальні)
o потреби у захисті від фізичної і психологічної небезпеки
o потреби в їжі, одежі, повітрі, теплі, сексі тощо
o потреби в сексі
150. Американський соціальний психолог А.Маслоу вважає первинними потребами:
o потреби відчувати причетність до подій (соціальні)
o потреби поваги з боку оточення (начальників, підлеглих, колег), визнання, самоповаги
o потреби у захисті від фізичної і психологічної небезпеки
o потреби у реалізації своїх можливостей (самовираження)
151. Американський соціальний психолог А.Маслоу вважає вторинними потребами:
o потреби у реалізації своїх можливостей (самовираження)
o потреби у захисті від фізичної і психологічної небезпеки
o потреби в їжі, одежі, повітрі, теплі, сексі тощо
o потреби в сексі
152. Американський соціальний психолог А.Маслоу вважає вторинними потребами:
o потреби поваги з боку оточення (начальників, підлеглих, колег), визнання, самоповаги
o потреби у захисті від фізичної і психологічної небезпеки
o потреби в їжі, одежі, повітрі, теплі, сексі тощо
o потреби в сексі
153. Процес сходження людини від індивідуального до соціального під прямим чи опосередкованим впливом факторів соціального середовища називається:
o соціалізацією
o ідеологізацією
o біологізацією
o академізацією
154. Пристосування індивіда до ролевих функцій, соціальних норм, соціальних спільнот, соціальних інститутів і організацій, до умов функціонування різних сфер суспільства називається:
o інтеріоризацією
o соціальною адаптацією
o ідеологізацією
o лібералізацією
155. Соціалізація – це:
o одноразовий акт
o короткотривалий акт
o здійснюється протягом усього життя
o здійснюється тільки на трудовому етапі життя через зрілість
156. Американський соціальний психолог А.Маслоу вважає первинними потребами:
o потреби відчувати причетність до подій (соціальні)
o потреби поваги з боку оточення (начальників, підлеглих, колег), визнання, самоповаги
o потреби в їжі, одежі, повітрі, теплі, сексі тощо
o потреби у реалізації своїх можливостей (самовираження)
157. Нормативна особистість - це:
o екстраверт
o різновид модальної особистості
o особистість, що відповідає даному суспільству
o інтроверт
158. Вклад А.Маслоу в розвиток соціальної психології полягає у розробці проблем:
o ієрархії потреб
o ієрархії можливостей
o суспільної ієрархії
o психологічних особливостей соціальних груп
159. В основі психоаналітичного трактування природи лідерства лежать думки:
o 3. Фрейда
o К.Юнга
o М.Вертгеймера
o А.Маслоу
160. Автором рольової теорії особистості є:
o Д.Мід
o М.Вебер
o Ж.Піаже
o Т.Парсонс
161. З.Фрейд відокремлює наступні механізми соціалізації:
o почуття адаптації
o ідентифікація
o самореалізація
o почуття сорому і провини
162. Особистість - це:
o соціальна характеристика індивіда
o своєрідні риси людини
o біологічна істота наділена свідомістю
o людина з усіма її характерними ознаками
163. Індивід - це:
o своєрідні риси людини
o людина з усіма її характерними ознаками
o біологічна істота наділена свідомістю
o соціальна характеристика індивід
164. Людина - це:
o людина з усіма її характерними ознаками
o біологічна істота наділена свідомістю
o своєрідні риси людини
o соціальна характеристика індивіда
165. Індивідуальність - це:
o соціальна характеристика індивіда
o біологічна істота наділена свідомістю
o своєрідні риси особистості
o характерні ознаки людини
166. У процесі становлення особистості вирішальна роль належить:
o соціальному впливу
o соціокультурним факторам
o державі
o глобалізаційним процесам
167. В економіці “людський фактор” відображає:
o характер соціальних відносин
o соціальні цінності
o норми поведінки
o матеріальні цінності
168. Праця – це:
o цілеспрямована діяльність людей, щодо створення матеріальних і духовних благ
o ступінь соціальної стратифікації
o самоутвердження людини в суспільстві
o основна умова функціонування суспільства
169. Соціологія праці вивчає:
o державну організацію суспільства
o історичну еволюцію праці
o трудову діяльність як соціальний процесс
o шляхи погодженості особистих інтересів з інтересами суспільними у процесі виробничої діяльності
170. Управління – це:
o збір інформаціції, прогнозування, планування
o соціальна інтеграція та оптимізація
o соціальна взаємодія груп
o механізм здійснення влади
171. Авторитарний стиль управління передбачає наступний характер відносин керівника з колективом:
o взаємодію
o конфлікт
o підкоренням керівнику
o незалежність від керівника
172. Предмет менеджменту у порівнянні з предметом соціології праці:
o вони взаємно перехрещується
o вужчий
o більш практично спрямований
o той же самий
173. Народно-господарська функція села є:
o основною
o нереалізованою
o нерозвиненою
o другорядною
174. Економічна соціологія описує:
o поведінку споживачів товарів
o розвиток економіки як соціального процессу
o ставлення до економічних реформ
o трудову та економічну мобільність
175. Соціологія праці– це:
o суттєво економічна наука
o спеціальна соціологічна теорія
o комплексна теоретична наука
o галузева соціологічна теорія
176. Суб'єктивiстський пiдхiд до визначення нaцiї визнає домiнування наступних чинникiв у визначеннi нацiї:
o соцiальних
o психiчних
o бiологiчних
o історичних
177. Формування показника "престиж професій" зумовлено:
o різницею прибутків серед рівних професій
o різницею в умовах праці
o різницею в оцінці соціальної значущості професій
o різницею у рівні освіти
178. Демократичний стиль управлiння передбачає наступний характер вiдносин керівника з колективом:
o взаємодію
o конфлікт
o підпорядкування керiвнику
o незалежність вiд керівника
179. Хто вважається безробітним:
o той хто в цей момент не має роботи, шукає її і готовий до неї приступити
o ті, що мають роботу, але зайняті неповний робочий час, а хотіли би бути зайняті повністю
o ті, що не мають роботи, але в цей момент її не шукають або з певних причин тимчасово не готові розпочати роботу
o ті, що не мають роботи, не шукають її і не хочуть виходити на роботу
180. Безробiття пов'язане з пошуком або очікуванням роботи визначається як:
o структурне
o фрикційне
o циклічне
o приховане
181. Безробіття пов'язане зі змінами в структурі попиту на працю у різних галузях та реґіонах визначається як:
o структурне
o фрикційне
o циклічне
o приховане
182. Безробіття зумовлене економічним спадом визначається як:
o структурне
o фрикційне
o циклічне
o приховане
183. Безробіття за умов коли компанія не звільняє робітників, а переводить їх на скорочений режим робочого часу або відправляє у неоплачувану відпустку визначається як:
o структурне
o фрикційне
o циклічне
o приховане
184. Безробіття пов'язане з відсутностю сировини, енергії, комплектуючих, що призводить до зупинки підприємства визначається як:
o Фрикційне
o Циклічне
o Приховане
o Вимушене
185. Прихованим називається безробіття:
o зумовлене економічним спадом
o пов'язане з небажанням працювати
o пов'язане з пошуком або очікуванням роботи
o за умов коли компанія не звільняє робітників, а переводить їх на скорочений режим робочого часу
186. Економiчна соцiологiя виникла у:
o 20-х рр. ХХ ст.
o 60-х рр. ХХ ст.
o 80-х рр. XIX ст.
o 50-х рр. ХХ ст.
187. Нацiональне вiдродження Украiни полягає в:
o збiльшеннi чисельностi українського народу
o консолiдацiї украiнцiв всього світу
o усвiдомленнi нацiєю себе як активного дiйового суб'єкта
o вiдродженнi культурних нащадкiв та традицiй
188. Теорiя "збагачення та гуманiзацiї працi" Ф.Харцберга розглядає працю як:
o необхiднiсть
o можливiсть для самореалiзацiї
o економiчний процесс
o процес соціальних взаємовідносин
189. Соціологія праці та управління зародилася на початку:
o ХХ ст.
o ХІХ ст.
o ХVІІІ ст.
o ХХІ ст.
190. Засновником соціологія праці та управління вважають:
o Ф.Тейлора
o А.Турена
o Р.Оуена
o Е.Гідденса
191. Засновником економічної соціології вважають:
o Ф.Тейлора
o Е.Дюркгейма
o Г.Зіммеля
o Й.Шумпетера
192. Діяльність - це:
o цілеспрямований вплив суб’єкта на об’єкт
o цілеспрямований вплив об’єкта на суб’єкт
o мотиви людини
o вплив економічних умов на людину
193. Як самостійна галузь соціологічної науки, економічна соціологія заявила про себе:
o у середині ХХ ст.
o у ХІХ ст.
o у ХVII ст.
o у ХХІ ст.
194. Теорію економічного лібералізму сформував:
o А. Сміт
o Д. Рікардо
o Т.Мальтус
o Д.Юм
195. Соціологія праці та зайнятості виконує функцію:
o світоглядну
o культурну
o економічну
o психологічну
196. До історично складених видів культури відносятся наступні:
o елітарна
o індивідуальна
o масова
o фольклорна
197. Позитивній стадії інтелектуального розвитку людства відповідають такі стадії політико-соціальної організації суспільства як:
o військове панування
o феодальне панування
o промислова цивілізація
o пролетарське панування
198. Однією з найважливіших функцій культури є функція:
o соціалізації
o прогностична
o аксеологічна
o мотиваційна
199. Для культури перехідного періоду властиві:
o порушення системи цінностей
o розвиток системи цінностей
o формування взагалі нових цінностей
o позитивні зміни у культурі суспільства
200. Десоціалізація – це:
o процес, зворотній соціалізації
o процес перерозподілу цінностей
o докорінна зміна соціального середовища
o процес уніфікації
201. Ресоціалізація – це:
o процес, зворотній соціалізації
o процес перерозподілу цінностей
o докорінна зміна соціального середовища
o процес уніфікації
202. Церква за О.Контом має:
o забезпечувати моральний контроль у суспільстві
o керувати освітою і культурою
o збирати податки з населення на свої потреби
o боротися зі злочинністю
203. Яка з наведених рис є спільною у соціології кінця XX - початку XXI ст.:
інтеракціонізм;
позитивізм;
академізація;
гуманізація.
204. Макросоціологічний рівень означає:
орієнтацію на аналіз великих соціальних груп;
орієнтацію на аналіз соціальних відносин;
орієнтацію на аналіз соціальних верств;
орієнтацію на аналіз малих соціальних груп.
12. Соціальні норми виконують у суспільстві наступні функції:
регулювання загального ходу цівілізації;
інтеграція людей у групи, а групи - в спільності;
служіння еталоном поведінки;
демократизація людей у групи, а групи - в спільності;
15. Російську соціологію середини ХІХ – кінця ХХ століть можна оцінити як:
· прогресивну;
· позитивістську;
· марксистську;
· відсталу.
Який з названих елементів включено П. Сорокіним у структуру інтегральної соціології?
- соціальна генетика;
- соціальна статика;
- прімордіалізм;
- лібералізм.
17. Кирило-Мефодіївське братство - це:
- гурток літераторів і науковців;
- масонська ложа:
- таємна прогресивна організація;
- дозвільне об’єднання.
20. Основним елементом соціальної структури особистості є:
- спілкування;
- світогляд;
- спрямованість;
- діяльність.
21. Процес формування внутрішній структури людської психіки за допомогою засвоєння соціальних норм, цінностей та інших компонентів соціального середовища внаслідок соціальної діяльності, процесу перекладу елементів зовнішнього середовища у внутрішнє “Я”називається:
- соціальною адаптацією;
- інтеріоризацією;
- ідеологізацією;
- лібералізацією.
22. Суб’єкти, за допомогою яких людина соціалізується у процесі навчання, комунікації, прилучення до культури це:
- делінквенти;
- функціоналісти;
- агенти соціалізації;
- конформісти.
23. Конформізм за Р. Мертоном:
-повне прийняття цілей суспільства і способів їх досягнення;
- відхід, втеча людини від соціальної дійсності;
- людина визнає цілі суспілтсва, але намагається реалізувати їх новими, нетрадиційними засобами;
- відкидаючи суспільні цінності, цілі та засоби їх реалізації, людина активно їм протидіє, прагне замінити їх новими;
24. Аномія, такий стан суспільства:
- в якому значна частина його членів, знаючи про існування зобов'язуючих їх норм, ставиться до них негативно або байдуже.
- в якому значна частина його членів, знаючи про існування зобов'язуючих їх норм, ставиться до них позитивно та виконує
- в якому соціальна адаптація його членів здійснюється дуже активно
- в якому соціальні норми інтеріоризуються в елементи системи саморегулюції поведінки,
25. Внаслідок неолітичної революції виникло:
- індустріальне суспільство:
- фабричне суспільство
- інформаційне суспільство
- аграрне суспільство.
26. Стани – це:
- юридичне закріплення становища людини, яка володіє певними правами й обов'язками та передаються в спадок;
- соціальні страти в сучасному суспільстві;
- специфiчна форма господорювання;
- спільнота людей, довічно пов’язаних єдністю наслідної професії та суспільного статуса.
27. Поняття “маргіналізація” наголошує на:
- соціальній дистанції між групами;
- соціальній інтеграції груп;
- соціальній взаємодії груп;
- соціальному конфлікті.
28. Доіндустріальне суспільство - це:
- машинне;
- фабричне;
- інформаційне;
- аграрне.
29. Управління – це:
- збір інформаціції, прогнозування, планування;
- соціальна інтеграція та оптимізація;
- соціальна взаємодія груп;
- механізм здійснення влади.
30. Авторитарний стиль управління передбачає наступний характер відносин керівника з колективом:
- взаємодію;
- конфлікт;
- підкоренням керівнику;
- незалежність від керівника.
31. Полiтична фаза нацiонального вiдродження в сучаснiй України за М.Шаповалом:
- найбiльш проблемна;
- найбiльш розвинена;
- ще зовсiм нерозвинена;
- вже завершена.
32. Соцiологiя працi та управлiння виникла у:
- 20-30-х рр. ХХ ст.;
- 60-х рр. ХХ ст.;
- 80-х рр. XIX ст.;
- 50-х рр. ХХ ст.
33. Ідея соціальної системи, по аналогії з системою біологічною характерна для:
- Т. Парсонса;
- А.Сміта;
- Д.Рікардо;
- Т.Джефферсона;
34. Кому належить вислів: «соціальний розвиток полягає в тому, що окремі видатні люди винаходять щось нове, а маси, наслідуючи, закріплюють його»:
- Р. Тарду;
- Ф.Гіддінгсу;
- Ф.Тьоннісу;
- П. Барту;
35. Девіація - це:
- різновид соціалізації особистості;
- вид адаптації;
- відхилення в системі морально-правових норм;
- суїцид;
36. Вагомий вклад у розвиток соціології сім'ї внесли:
- Е.Дюркгейм;
- М.Вебер;
- В.Андрущенко;
-О.Тофлер.
37. Для культури перехідного періоду властиві:
-порушення системи цінностей;
- розвиток системи цінностей;
- формування взагалі нових цінностей;
- позитивні зміни у культурі суспільства.
38. Закон рівної свободи сформулював:
- Г. Спенсер;
- О.Конт;
- А. Сен-Сімон;
- Д. Белл.
39. Процедура вступу на посаду глави держави:
- імпічмент;
- інаугурація;
- імунітет;
- інноваці.
40. Під легітимністю влади розуміється:
- передача влади від одного її суб'єкта до іншого;
- вияв готовності громадян визнавати владу;
- характер політичного лідерства;
- неготовність громадян визнавати владу.
41. Що повинно зробити людство для свого виживання:
- відмовитись від техногенної цивілізації;
- освоїти космос;
- відродити релігійні норми і традиції;
- вирішити глобальні проблеми.
42. Етнополітична спільнота, якій притаманний високий рівень консолідації та самоусвідомлення, наявність творення або прагнення до творення власної держави:
- етнос;
- народ;
- нація;
- народність.
43. Сукупність реакцій соціальних суб'єктів на діяльність політичної системи - це:
- політична поведінка;
- політична орієнтація;
- політична стабільність;
- політична нестабільність.
44. Сукупність засобів для досягнення тимчасових результатів:
- стратегія;
- тактика;
- методика;
- ідеологія.
45. Сукупність політичних, економічних, соціальних, дипломатичних, правових, військових, гуманітарних зв'язків між суб'єктами міжнародного співтовариства - це:
- міжнародна політика;
- міжнародні відносини;
- зовнішня політика;
- внутрішня політика.
46. Сукупність характерних для певного типу держави політичних відносин між державною владою і суспільством називається:
- політичною системою;
- політичним режимом;
- політичною культурою;
- політичною поведінкою.
47. Спосіб прийняття законів та інших рішень із найважливіших питань суспільного життя прямим волевиявленням громадян шляхом всенародного голосування є:
- вибори;
- лобізм;
- референдум;
- імпічмент.
48. Функція політичної соціалізації включає в себе:
- розробку альтернативних сценаріїв майбутнього політичного розвитку;
- вироблення єдиної ідеології;
- включення людини в політику;
- визначення певних програм і цілей демографічного розвитку.
49. Обмеження або позбавлення прав певної категорії громадян за расовою, національною, статевою, релігійною, політичною чи іншою ознакою називається:
- сегрегація;
- геноцид;
-дискримінація;
- демократизація.
50. Першим періодом розвитку української соціологічної думки є:
- соціологічна думка Литовсько-Польського періоду;
- соціологічна думка XVIII-XIX ст.;
-соціологічна думка періоду Київської Русі;
- соціологічна думка незалежної України.
51. Комунікація – це процес:
- виникнення і становлення соціальних інститутів як структурних елементів суспільства;
- засвоєння індивідом вироблених суспільством цінностей, установок, стереотипів;
- передавання інформації від однієї системи до іншої за допомогою сигналів;
- визначення функціональних зв’язків між двома ознаками соціальних об’єктів;
52. Інтеріоризація – це процес:
- виникнення і становлення соціальних інститутів як структурних елементів суспільства;
- засвоєння індивідом вироблених суспільством цінностей, установок, стереотипів;
- передавання інформації від однієї системи до іншої за допомогою сигналів;
- визначення функціональних зв’язків між двома ознаками соціальних об’єктів.
53. В теократичних концепціях виникнення держави пояснюється як результат:
- божественного здобутку;
- еволюції;
- демократії;
- інтелектуального розвитку суспільств.
54. Хто з засновників соціології є автором висловлювання: «заслужити зненависть за добру справу так же легко, як і за злу»:
- Н.Макіавеллі;
- Ш.Монтескьє;
- Ж.Ж.Руссо;
- М.Вебер.
55. Інтеграційна функція соціальної системи направлена:
- на збереження цілісності соціуму;
- на поділ соціуму по стратам;
- на виживання соціуму;
- на розвиток соціуму.
56. До позашлюбних сімей відносяться:
- материнська;
- нуклеарна;
- дітоцентристська;
- патріархальна.
57. Метод соціологічних досліджень, пов'язаний з анкетуванням називається:
- опитування;
- допит;
- експеримент;
- гіпотеза.
58. Соціальна солідарність – це проблема, яку розробив:
- Е. Дюркгейм;
- О.Гамільтон;
- І. Кант;
- К.Маркс.
59. В основі психоаналітичного трактування природи лідерства лежать думки:
- 3. Фрейда;
- К.Юнга;
- М.Вертгеймера;
- А.Маслоу.
60. Одним з найстародавніших соціальних інститутів вважається:
- держава;
- сім’я;
- власність;
- наука.
61. Інтерес до соціології освіти значно зріс на протязі:
- 60-70р.;
- 70-80р.;
- 80-90р.;
- після 90-х р.
62. Засновником соціологія праці та управління вважають:
- Ф.Тейлора;
- А.Турена;
- Р.Оуена;
- Е.Гідденса.
63. Засновником економічної соціології вважають:
- Ф.Тейлора;
- Е.Дюркгейма;
- Г.Зіммеля;
- Й.Шумпетера.
64. До культурного комплексу соціальних інститутів відносять:
- власність;
- банки;
- державу;
- науку.
65. До політичного комплексу соціальних інститутів відносять:
- власність;
- банки;
- державу;
- освіту.
66. Автором рольової теорії особистості є:
+ Д.Мід;
- М.Вебер;
- Ж.Піаже;
- Т.Парсонс.
67. З.Фрейд відокремлює наступні механізми соціалізації:
- почуття адаптації;
- ідентифікація;
- самореалізація;
- почуття сорому і провини.
68. Основними компонентами соціальної свідомості є:
- аксіологічний;
- соціологічний;
- демографічний;
- демократичний.
69. Методи соціологічного дослідження:
- спостереження;
- калькуляція;
- індукція;
- дедукція.
70. Діяльність - це:
- цілеспрямований вплив суб’єкта на об’єкт;
- цілеспрямований вплив об’єкта на суб’єкт;
- мотиви людини;
- вплив економічних умов на людину.
71. Культура як соціальний інститут реалізує свою діяльність через функцію:
- творчу;
- демографічну;
- економічну;
- екологічну.
72. Як самостійна галузь соціологічної науки, економічна соціологія заявила про себе:
- у середині ХХ ст.;
- у ХІХ ст.;
- у ХVII ст.;
- у ХХІ ст.
73. Трудові мотиви виконують функцію:
- регулюючу;
- психологічну;
- організаційну;
- мотиваційну.
74. Об’єктом соціології права є:
- демократичні відносини;
- соціально-правові відносини;
- політичні відносини;
- соціальні відносини.
75. Кого з авторів можна віднести до періоду формування соціологічної думки в епоху Відродження:
- Т. Мор;
- Ф. Аквінський;
- М. Лютер;
- М. Вебер.
76. Соціальний зв'язок - це:
- соціальна дія, що виражає залежність і сумісність людей;
- модель поведінки, що історично склалася у певній сфері життєдіяльності суспільства;
- форма розумової діяльності людей, що виявляється у виробленні і реалізації рішень;
- зіткнення інтересів двох або більшої кількості індивідів, соціальних груп.
77. Соціальний інститут – це:
- соціальна дія, що виражає залежність і сумісність людей;
- модель поведінки, що історично склалася у певній сфері життєдіяльності суспільства;
- форма розумової діяльності людей, що виявляється у виробленні і реалізації рішень;
- зіткнення інтересів двох або більшої кількості індивідів, соціальних груп.
78. Поняття соціального статусу вперше вжив:
- Г.Дейм;
- В.Парето;
- Р.Лінтон;
- Ф.Мерілл.
79. М.Вебер обґрунтував чотири “ідеальних типа” соціальної дії:
- цілераціональна дія;
- цілеспрямована дія;
- нетрадиційна дія;
- раціональна дія.
80. Основним предметом соціології політичних відносин є:
- соціальні конфлікти;
- соціальні програми;
- соціальні групи;
- соціальні норми.
81. Авторитарний стиль керівництва заснований на:
- прямих наказах;
- вказівках керівника;
- вільній поведінці;
- диктатурі особи.
82. Виділяють наступні функції сім'ї:
- репродуктивна;
- духовна;
- демократична;
- матеріалістична.
83. У основі лідерства лежить здатність:
- впливати на інших людей;
- управляти групою людей;
- приймати відповідальні рішення;
- залежати від рішень інших.
84. У процесі становлення особистості вирішальна роль належить:
+ соціальному впливу;
+ соціокультурним факторам;
- державі;
- глобалізаційним процесам.
85. Що з наступних визначень характеризує середній клас:
- прибуток;
- професійний статус;
- кількість дітей у сім’ї;
- маргінальна поведінка.
86. До соціальної інфраструктури входять:
- засоби спілкування;
- матеріальні засоби;
- демографічні засоби;
- етнічні засоби.
87. Соціальні закони поділяються за:
- ступенем спільності;
- способом вияву;
- формами прояву;
- формами вияву.
88. Специфіку соціально-територіальних спільностей обумовлюють:
- історичне минуле;
- прогнози;
- екологічні умови;
- матеріальні умови.
89. До соціал-дарвіністів відносяться:
- Г.Самнер;
- Л.Гумплович;
- К.Маркс.
- Г.Тард.
90. Життя цивільного суспільства грунтується на принципах:
- самоорганізації;
- авторитаризму;
- самопізнання;
- суспільствознавства.
91. Значний вклад до становлення соціології внесли праці:
- О.Конта;
- Г.Спенсера;
- З. Фрейда;
- Д. Уотсона.
92. Ідеологізація соціального життя є властивістю:
- тоталітарного режиму;
- демократичного режиму;
- авторитарного режиму;
- політичного режиму.
93. Ідеології властиві такі якості:
- партійність;
- класовість;
- індивідуалізм;
- расизм.
94. До "вхідних" функцій соціальної системи відносяться:
- соціалізація;
- інкультурація;
- демократизація;
- соціальний експеримент.
95. До "вихідних" функцій соціальної системи відносяться:
- адаптація;
- комунікація;
- десоціалізація;
- провокація.
96. Факторами соціальної мобільності є:
- небажання працювати;
- професійні та життєві плани, цінності, установки;
- динаміка соціальної ситуації в суспільстві;
- психологічний стан людин.
97. Головними ознаками групи є:
- характер спільної діяльності;
- цілі і завдання діяльності;
- матеріальна зацікавленість у діяльності;
- психологічний клімат.
98. До Женевського гуртка належали:
- М. Драгоманов;
- Ф.Вовк;
- Т.Шевченко;
- М.Грушевський.
Дата добавления: 2015-04-22; просмотров: 45 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |