Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Простий рецесивний тип успадкування;

МОДУЛЬ 1

1. У коней, на відміну від інших тварин, є певні особливості процесу дихання, які полягають у наступному:

1. газообмін в легенях відбувається при вдиху і видиху;

2. гортань розділена на дві: дихальну і звукову;

3. наявність легеневих мішків;

4. відсутність носових раковин;

5. відсутність дихання через рот.

2. Коні мають певні анатомічні особливості легенів, які полягають у наступному:

1. частки легень розділені на краніальну, середню і каудальну;

2. середня і каудальна частки легень зливаються в одну;

3. права краніальна частка має трахейний бронх;

4. ліва і права легені мають додаткові частки;

5. каудальні частки легень розділені на латеральну і медіальну.

3. Шлунок коня має анатомічні особливості, які полягають у наступному:

1. шлунок багатокамерний, має кардіальне розширення і передшлунки;

2. шлунок однокамерний, має кардіальний сфінктер і сліпий мішок;

3. шлунок однокамерний і має кардіальний дівертікул;

4. шлунок двокамерний, розділений на залозистий і м’язовий;

5. шлунок однокамерний, кишкового типу.

4. Особливості будови нирок у коней полягають у наступному:

1. гладенькі однососочкові;

2. гладенькі багатососочкові;

3. борозенчасті однососочкові;

4. борозенчасті багатососочкові;

5. множинні.

5. Печінка коня має наступні анатомічні особливості:

1. поділена на 4 частки і має добре розвинений жовчний міхур;

2. поділена на 2 частки і має добре розвинений жовчний міхур;

3. поділена на 6 часток і має добре розвинений жовчний міхур;

4. поділена на 5 часток і немає жовчного міхура;

5. не поділена на частки і не має жовчного міхура.

6. У коней зміна всіх зубів закінчується у віці:

1. 15-18 міс;

2. 2 роки;

3. 3 роки;

4. 4,5 роки;

5. 5,5 років.

7. Кількість зубів у жеребців становить:
1. 32;

2. 36;

3. 34;

4. 42;

5. 40.

2. 36;

3. 38.

4. 42;

5. 32.

10. Найбільша абсолютна маса серця характерна для коней таких порід:

1. ваговозні;

2. рисисті;

3. верхові.

11. Для споживання грубих кормів коні мають наступні пристосування:

1. велика кількість слини (до 40 л);

2. великі додаткові слинні залози;

3. зубна система зі складчастими корінними зубами та розвинутими різцями;

Потужна жувальна мускулатура;

5. потужні щелепи.

12. У коня загальна місткість шлунку і кишківника складає в середньому:

1. 150 л;

2. 200 л;

Л;

4. 350 л.

13. Диплоїдний набір хромосом в каріотипі самців коней складається з такої кількості хромосом:

ХУ;

2. 64+ХУ;

3. 64+ ХХ;

4. 46+Х;

5. 46+У;

6. 64+Х;

7. 64+У;

8. 62+ХХ;

9. 62+У;

10. 62+Х.

14. Диплоїдний набір хромосом в каріотипі самиць коней складається з такої кількості хромосом:

1. 62+ХУ;

2. 64+ХУ;

3. 64+ ХХ;

4. 46+Х;

5. 46+У;

6. 64+Х;

7. 64+У;

ХХ;

9. 62+У;

10. 62+Х.

15. При успадковуванні масті у коней епістатична дія гена С при взаємодії неаллельних генів характеризується наступним:

1. Ген С доповнює дію інших неалельних йому генів, що призводить до новоутворення.

2. Ген С при взаємодії з іншими неалельними йому генами викликає повернення до дикого фенотипу (масть агуті).

3. Ген С пригнічує дію інших домінантних неалельних йому генів, внаслідок чого формується сіра масть.

4. Ген С може проявляти свою дію лише при наявності інших домінантних неалельних генів, що призводить до формування гнідої масті.

16. При успадкуванні масті у коней криптомерійна дія гена Г при взаємодії неалельних генів характеризується наступним:

1. Ген Г пригнічує дію інших домінантних неалельних йому генів, внаслідок чого формується сіра масть.

2. Ген Г при взаємодії з іншими неалельними йому генами викликає повернення до дикого фенотипу (масть агуті).

3. Ген Г доповнює дію інших неалельних йому генів, що призводить до новоутворення.

4. Ген Г може проявляти свою дію лише при наявності інших домінантних неалельних генів, що призводить до формування гнідої масті.

17. Кількість поліморфних систем білків і ферментів у сироватці та еритроцитах у коней наступна:

1. 9 поліморфних систем;

2. 15 поліморфних систем;

3. 6 поліморфних систем;

4. поліморфізм відсутній.

18. Генетична аномалія коней «аброхія» (відсутність передніх кінцівок) має наступний тип успадкування:

1. щеплена зі статевою хромосомою;

2. невідомий тип успадкування;

простий рецесивний тип успадкування;

4. домінантний тип успадкування;

5. проявляється лише у гетерозиготному стані.

19. При купанні коней необхідно додержуються наступних основних вимог:

1. Температура води не нижче 18^◦С, купання повинне проходити не раніше чим через 2 години після годівлі.

2. Купання проводиться відразу після годівлі, температура води 10-15 ^◦С, тривалість купання 1-2 години.

3. Температура води не нижче 18 ^◦С, купання проводиться після роботи і годівлі.

20. По закінченню роботи з конем слід виконати наступні дії:

1. Розсідлати коня, зробити проводку коня, дати овес.

2. Розсідлати коня, розтерти джгутом соломи спину і кінцівки, покрити попоною.

3. Розсідлати коня, зробити проводку, розтерти спину і кінцівки джгутом соломи, оглянути стан коня.

4. Зробити проводку, в холодну погоду покрити попоною і дати коню сіно.

21. Причинами механічних пошкоджень у коней можуть бути наступні чинники:

1. Недосконалість конструкції збруї, пороки кінцівок, неправильне кування, невміле обслуговування поголів'я.

2. Перегодівля концентратами, пороки кінцівок, невміле обслуговування поголів'я.

3. Неправильне кування, пороки кінцівок, купання в холодній воді.

22. Неправильна конструкція сідла або невірне його використання може призвести до пошкодження таких частин тіла коня:

1. гребень загривка, поперек, боки грудної клітки, позаду лопатки;

2. поперек, спина, ділянка живота, ділянка крижів;

3. гребень загривка, поперек, ділянка живота і крижів.

23. Догляд за кіньми передбачає проведення відповідних дій з наступною частотою:

Відповідь: 1 – Б; 2 – А; 3 - В

24. Для оцінки природної та штучної освітленості стаєнь використовують наступні показники:

Відповідь: 1 – В; 2 - А

25. Підлога в стайні повинна відповідати наступним вимогам:

1. високі теплоізоляційні якості;

2. низькі теплоізоляційні якості;

3. низька пористість поверхні;

4. висока пористість поверхні;

5. висока вологостійкість;

6. висока вологоємкість.

26. Стіни в стайні повинні відповідати наступним вимогам:

1. висока теплопровідність;

2. низька теплопровідність;

3. високий коефіцієнт термічного опору;

4. вогнестійкість і легкість;

5. висока гігроскопічність

6. низький коефіцієнт термічного опору.

27. Для будівництва стаєнь мають підбиратися наступні будівельні матеріали з відповідною характеристикою:

Відповідь: 1- А; 2 - Б

28. Параметри мікроклімату в конюшнях вимірюються у таких одиницях:

Відповідь: 1- Б; 2 – А; 3 - Г, 4 – В.

29. Допустимі межі коливання основних параметрів мікроклімату в конюшнях для дорослих коней наступні:

Відповідь:1 – А; 2 – Г; 3 - Д

30. Допустимі межі коливання основних параметрів мікроклімату в конюшнях для молодняку коней наступні:

Відповідь:1- А; 2 – В; 3 - Е

31. Висновок про розвиток кістяка коня можна зробити за наступним проміром:

1. висота в загривку;

2. обхват грудей;

3. обхват п`ястки.

32. Широкотілість і масивність коня характеризує наступний індекс:

1. індекс формату;