Читайте также:
|
|
І. Перевірка виконання завдань самостійної роботи.
1. Поточна перевірка знань студентів (тестування).
2. Обговорення контрольних запитань (усно).
ІІ. Обговорення основних питань теми.
1. Поява і поширення філософських ідей в Княжу добу. Формування гуманістичних і реформаційних ідей в Литовсько-Польську добу.
2. Проблеми натурфілософії, теорії пізнання, логіки в Києво-Могилянській академії; етико-етичні та гуманістичні погляди. Ф. Прокопович, Г.Сковорода.
3. Філософська думка періоду національно-культурного відродження (кін. 18 - поч.20 ст.)
4. Новітня філософія (ХХ ст.): здобутки і втрати.
ІІІ. Оцінювання результатів навчальних досягнень студентів.
Завдання для самостійної роботи
1. Опрацювати теоретичний матеріал із теми практичної роботи.
2. Оформити звіт: виконати завдання, зробити висновок (письмово); відповісти на поставлені запитання (усно).
• Розкрийте зміст основних типових рис української філософії.
• Чим зумовлювалася змістовна спрямованість філософського мислення Київської Русі?
• Окресліть, що було спільного та відмінного в ідеях західноєвропейського та українського гуманізму в епоху Відродження та Реформації.
• Охарактеризуйте зміст основних філософських ідей Г. С. Сковороди та їх роль у подальшому розвитку вітчизняної та європейської філософії.
• У чому полягає світоглядна особливість українського романтизму? Яку роль у ньому відіграють ідеї німецької класичної філософії?
• Окресліть зміст та концептуальну спрямованість вихідних ідей академічної (університетської) філософії в Україні XIX ст.
• Розкрийте зміст філософії П. Юркевича. В чому полягає її культурно-історичне значення?
3. Підготувати реферат:
1. Особливості, джерела й етапи становлення українського філософування.
2. Філософія Києво-Могилянської академії. Григорій Сковорода.
3. Філософія українського романтизму та академічна філософія (П. Юркевич).
4. Філософське обґрунтування української ідеї (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.).
Контрольні запитання
Розв᾿яжіть проблемні завдання:
1. «Поняття про виняткову цінність досвіду, при всій багатоманітності голосів на його користь, є погляд однобічний і обмежений. Основа умогляду покладена у внутрішню сутність нашого духу, так само, як і основа емпірії. Дух людський не безумовно діяльний у своєму мисленні та пізнанні; він пов'язаний відношеннями чуттєвими, потребує збуджень ззовні, але, з другого боку, він не є здатність, яка тільки страждає, тільки сприймає та відчуває; в ньому самому первісно покладені чисті форми і закони, за якими єдино він може і мусить діяти і при яких він діє самостійно, тому що спрямовує свою діяльність за законами й формами, тільки йому властивими... Отже, в нашій чуттєвості і сприйняттях дається точний зміст, а з глибини духу нашого черпається форма; в досліді - дійсність, в умогляді - необхідність; там билини, тут закони; там різноманітності, тут єдність. Ось причина, у крайньому разі, абсолютно однакові цінності досвіду та умогляду, а водночас їх обмеженість самих по собі; тут захована причина вічної боротьби між безформною наочністю та беззмістовною ідеальністю, а разом - основа потреби їхньої єдності...
Безумовно, філософія не дає нам такого спокою, якого шукає в ній більша частина людей; і той гірко обманювався, хто сподівався б на те, щоб знайти у філософії м᾿яке узголів᾿я, на якому б можна було відпочити від виснажливої праці дослідження істини, або ж без напруження духовних сил поринати у спокійне духовне засинання; внутрішній світ самозбудження не приходить ззовні, а виникає в нас і через нас».
Чи згодні ви з таким визначенням і характеристикою людського духу? Яка ваша позиція в цьому питанні?
Дата добавления: 2015-04-26; просмотров: 19 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |