Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Особисті немайнові права автора.

Читайте также:
  1. A) это основные или ведущие начала процесса формирования развития и функционирования права
  2. A]в течение всей жизни автора и пятидесяти лет после его смерти, считая с первого января года, следующего за годом смерти автора.
  3. A]любое имущество, включая деньги, ценные бумаги и имущественные права, если иное не предусмотрено законодательными актами.
  4. A]права и обязанности страхователя переходят к лицу, принявшему это имущество в порядке наследования
  5. E) с момента заключения подозреваемого под стражу до уведомления его об окончании производства следственных действий и разъяснения права ознакомиться с материалами уголовного дела
  6. E) уравнение в правах дворянства и боярства.
  7. II. Компетенции обучающегося, формируемые в результате освоения курса «Актуальные проблемы уголовного права».
  8. II. Общие принципы Конвенции о правах ребенка и законодательства Российской Федерации
  9. II. Основные права и обязанности обучающихся
  10. II. Права и обязанности обучающихся.

Право авторства, тобто право вважатися творцем об'єкта па­тентного права, є найважливішим власним немайновим правом людини. Право авторства полягає у тому, що тільки справжній тво­рець може називати себе автором винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. Усі інші особи, які використовують ці об'єк­ти, зобов'язані зазначати ім'я автора. Право авторства закріплює факт створення того чи іншого творчого результату певною кон­кретною особою, а це має значення для суспільної оцінки як само­го результату, так і особи автора. Юридична особа прав авторства за жодних обставин не набуває і може виступати лише власником прав на об'єкт патентного права.

Ім'я дійсного автора в обов'язковому порядку вказується у за­явці на видачу патенту, хто б не виступав як заявник, а також в са­мому патенті. Якщо автор не бажає бути згаданим у публікації відомостей про патент, то в заяві про видачу патенту робиться від­повідний запис.

Право авторства не відчужуване і охороняється безстроково. Воно не може бути передане іншій особі ні за життя автора, ні після його смерті. Перевідступлення автором прав на одержання патенту або самого патенту третім особам означає лише передачу прав на використання розробки, але не передачу прав авторства.

Похідним від права авторства є право автора об'єкта винаходу (корисної моделі) на присвоєння їм свого імені, яке регламентується ч. 5 ст. 8 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Тобто, якщо автор подає клопотання про присвоєння свого імені винаходу (корисній моделі), за умови сплати зборів у зазначений Установою строк, його прохання повинно бути задоволене.

Майнові права автора. Якщо автор стає патентовласником, то відповідно до чинних законів у сфері патентного права він може розпоряджатися патентом на свій розсуд, тобто комерційна ре­алізація патенту залежить від нього самого. Крім того, йому нале­жить право на одержання винагороди за перевідступлення патенту та продажу ліцензій. Авторам службових винаходів і корисних мо­делей, які не є патентовласниками, належить право на відповідну винагороду від роботодавця. Майнові права встановлюються по­ложеннями статей 464—470 ЦК України, спеціальними законами про інтелектуальну власність і будуть розглянуті нижче.

Патентовласники

Патентовласником є фізична або юридична особа, що володіє па­тентом на винахід, корисну модель, промисловий зразок і виключни­ми правами на використання зазначених об'єктів, що випливають із патенту.

Патентовласником може бути автор винаходу, корисної моделі, промислового зразка, його спадкоємець чи інший правонаступ­ник у передбачених патентними законами випадках.

Первісне право на одержання патенту на своє ім'я має автор розробки, якщо тільки патентними законами не встановлене інше. Однак він має можливість перевідступити своє право на одержання патенту будь-якій фізичній або юридичній особі. Нада­на можливість може бути реалізована шляхом звичайної вказівки в заяві на видачу патенту імені майбутнього патентовласника за його згодою. Але при цьому автору, щоб мати законне право на одер­жання винагороди, необхідно до дати подання заявки до Установи укласти з фізичною або юридичною особою, якій він перевідсту-пає право на одержання патенту, договір. Договір між автором і особами, яким він відступає свої права на об'єкт промислової власності, повинен бути відповідним чином оформлений.

Якщо автор стає патентовласником, то відповідно до законо­давства він може розпоряджатися патентом на свій розсуд, тобто комерційна реалізація патенту залежить від нього самого.

Автору об'єкта патентного права далеко не завжди вигідно бути патентовласником, особливо якщо він не має достатніх фінансо­вих можливостей для сплати витрат, пов'язаних з одержанням па­тенту і підтриманням його чинності, не має і не бачить можливос­тей для організації свого підприємства. За таких обставин автору вигідніше перевідступити права патентовласника, наприклад, фірмі, забезпечивши собі за договором разові або систематичні платежі.

Винахідник (автор винаходу чи корисної моделі) має право на подання заявки і одержання патенту, якщо винахід (корисна мо­дель) не є службовим. При створенні службового винаходу (корис­ної моделі) винахідник має право на одержання патенту у таких випадках:

— договором між винахідником і роботодавцем передбачено право винахідника на одержання патенту;

— якщо роботодавець протягом чотирьох місяців від дати одер­жання від винахідника повідомлення не подає до Установи заявку на одержання патенту чи не передає право на його одержання іншій особі, або не ухвалить рішення про збереження службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації. У цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником письмо­вий договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонас­тупнику) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем.

Патентовласниками можуть виступати водночас декілька осіб. Співвласниками патенту можуть бути й декілька спадкоємців.

Взаємини при використанні винаходу, корисної моделі, про­мислового зразка, патент на який належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник патенту може використовувати винахід, корисну модель, промисловий зразок на свій розсуд, але жоден із них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання цих об'єктів промислової власності та передавати право власності на них іншій особі без згоди решти власників патенту.

В Україні патентовласниками можуть бути не тільки вітчиз­няні, але й іноземні фізичні та юридичні особи. Іноземні фізичні або юридичні особи та особи без громадянства відповідно до міжнародних договорів України чи на основі принципу взаємності мають однакові з особами України права на об'єкти патентного права.

Правонаступники

Правонаступник — фізична або юридична особа, відповідні права якої належним чином оформлені офіційним (юридичним) органом, наприклад, нотаріальною конторою, судом тощо. До правонаступ­ників автора належать фізичні або юридичні особи, які зазначені автором у заявці на видачу патенту або у заяві, поданій до внесен­ня об'єкта промислової власності до відповідного Державного реєстру. Власникові патенту також надається можливість переда­вати на підставі договору право власності на винахід, корисну мо­дель, промисловий зразок будь-якій особі, яка стає правонаступ­ником власника патенту.

Спадкоємці стають суб'єктами патентного права у випадку смерті автора або власника патенту. Успадкування проходить як за законом, так і за заповітом. На строк дії патенту успадковуються майнові права на об'єкти промислової власності: права на подан­ня заявки, видачу патенту і одержання винагороди або компен­сації, якщо патент одержав роботодавець померлого автора. Спад­коємець також має право перевідступити патент будь-якій заінте­ресованій особі.

Особисті немайнові права автора, зокрема право авторства і право на авторське ім'я, не успадковуються.

Представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені)

Інститут представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) є в усіх країнах, що здійснюють правову охорону об'єктів промислової власності. їх діяльність у зв'язку з правовими наслідками ретельно контролюється патентними відомствами та професійними асоціаціями і нерідко стає предме­том регулювання нормами спеціальних законів.

В Україні патентний повірений — це громадянин України, якому надане право на представництво фізичних і юридичних осіб перед Ус­тановою, у судових органах, у відносинах з іншими фізичними і юридич­ними особами. Патентний повірений надає фізичним та юридичним особам допомогу і послуги, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності (подання заявок, ведення діловодства за ними, підтримання чинності охоронних документів та ін.).

Установа веде Державний реєстр представників у справах інтелек­туальної власності (патентних повірених), де кожному присво­юється реєстраційний номер, та публікує відомості про патентних повірених в офіційному бюлетені «Промислова власність». Відпо­відно до цього реєстру нині в Україні інтереси громадян та юри­дичних осіб у цій сфері представляють майже 300 патентних повірених.

Діяльність патентних повірених регулюється «Положенням про представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного)», затвердженим у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 938 від 27 серпня 1997 р.1

Згідно з цим Положенням патентний повірений повинен бути громадянином України, який: постійно проживає в Україні; має повну вищу освіту, а також повну вищу освіту у сфері охорони інтелектуальної власності; має не менш як п'ятирічний досвід практичної роботи у сфері охорони інтелектуальної власності; склав кваліфікаційні екзамени, пройшов атестацію і одержав свідоцтво на право займатися діяльністю патентного повіреного.

Не можуть бути патентними повіреними працівники Держав­ного департаменту інтелектуальної власності, а також особи, яким це заборонено відповідно до законодавства.

Іноземні особи та особи без громадянства, які проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, реалізу­ють свої права тільки через патентних повірених, якщо інше не пе­редбачено міжнародними угодами. Наприклад, згідно з угодами про співробітництво у сфері охорони промислової власності між Урядом України та урядами Російської Федерації і Республіки Білорусь, громадяни та юридичні особи, які проживають чи мають постійне місце проживання в цих державах, мають право подавати заявки безпосередньо до Укрпатенту.

Патентний повірений діє за дорученням особи. Відповідне дору­чення додається до заявки. Доручення має бути підписане заявником і не потребує нотаріального посвідчення. Підпис посадової особи, як­що заявником є юридична особа, має бути скріплений печаткою.

Повноваження патентного повіреного можуть бути засвідчені також шляхом зазначення його прізвища та реєстраційного номе­ра в заявці на видачу патенту на винахід (корисну модель), якщо заявка підписана заявником.

Орган, що здійснює державну реєстрацію патентних прав

Одним із завдань Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України є здійснення державної охорони об'єктів патентного права.

Реалізуючи це завдання, Державний департамент спрямовує діяльність Державного підприємства «Український інститут про­мислової власності».

Державне підприємство «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) є закладом, уповноваженим Міністерством освіти і науки України для виконання робіт, пов'язаних із підго­товкою до надання правової охорони об'єктам промислової влас­ності, зокрема об'єктам патентного права.

Укрпатент здійснює:

—приймання та експертизу заявок на видачу патентів на вина­ходи, корисні моделі, промислові зразки від національних та іно­земних заявників;

—проведення експертизи заявок на об'єкти патентного права на відповідність умовам надання правової охорони;

—державну реєстрацію об'єктів патентного права та готує до видачі відповідні охоронні документи (охоронні документи вида­ються Державним департаментом інтелектуальної власності);

—діловодство за міжнародними заявками на видачу патентів, поданими згідно з процедурою Договору про патентну коопе­рацію;

—методологічне, інформаційне і технологічне забезпечення у сфері промислової власності.




Дата добавления: 2015-04-26; просмотров: 22 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | <== 6 ==> | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав