Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Про поетів

Чому ж сказав ти, що поети надто багато брешуть"? "Чому? -- повторив Заратустра. -- Ти запитуєш, чому?.. Але що ж сказав тобі одного разу Заратустра? Що поети надто багато брешуть? -- Але і Заратустра -- поет. Чи віриш ти, що сказав він тут правду? Чому віриш ти цьому"? Усі поети вірять, що якщо хто-небудь, лежачи в траві або у відокремленому гаї, нагострить вуха, то дізнається дещо про речі, що знаходяться між небом і землею. І коли знаходять на поетів приливи ніжності, вони завжди думають, що сама природа закохана в них. Воістину, самий дух їх -- павич з павичів і море марнославства! Але я втомився від цього духу; і я передбачаю час, коли він втомиться від самого себе. Я бачив вже поетів такими, що змінилися і направили погляди на самих себе.

Про великі події

Коли ж бачення було зовсім близьке до них -- воно швидко пролетіло повз них, подібно до тіні, в напрямі, де була вогняна гора, -- тоді дізналися вони, до найбільшого зніяковіння, що це -- Заратустра; бо усі вони вже бачили його, за винятком самого капітана, і любили його, як любить народ: заважаючи порівну любов і страх. "Дивіться, -- сказав старий керманич, -- це Заратустра вирушає в пекло"! У той же самий час, як ці корабельники пристали до вогняного острова, рознісся слух, що Заратустра зник; і коли запитували друзів його, вони розповідали, що він вночі сів на корабель, не сказавши, куди хоче він їхати. на п'ятий день Заратустра з'явився серед них…Земля, сказав він, має оболонку; і ця оболонка уражена хворобами. Одна з цих хвороб називається, наприклад: "людина". А інша з цих хвороб називається "Вогняний пес» І повір мені, друг мій, пекельний шум! Найбільші події -- це не наші самі шумні, а наші найтихіші години.

Віщун

З'явилося вчення, і поряд з ним дріботала віра в нього: "Все порожньо, все одно, все вже було"! І луна вторила з усіх пагорбів: "Все порожньо, все одно, все вже було"! Правда, зібрали ми жнива; але чому ж погнили і почорніли наші плоди? Що впало із злого місяця в останню ніч? Марна була всяка праця, в отруту звернулося наше вино, лихе око спалило наші поля і наші серця. Усі ми висохли; і якби вогонь впав на нас, ми б розсипалися, як попіл, -- але навіть вогонь натомили ми… Так чув Заратустра одного віщуна; і його пророцтва проникли в серце його і змінили його. Сумний і втомлений бродив він; і він став схожий на тих, про кого говорив віщун.

Ось мова, яку сказав Заратустра, коли прокинувся; "Послухайте сон, який я бачив, ви, друзі, і допоможіть мені відгадати його сенс!.. Я відмовився від всякого життя, так снилося мені. Я зробився нічним і могильним сторожем в замку Смерті, на самотній горі.

І я натискав ключ і напирав на ворота, намагаючись відчинити їх. Але вони не відчинялися ні на палець. Тоді бурхливий вітер розкрив створи їх: свистячи, кричучи, розрізаючи повітря, кинув він мені чорна труна. І тисяча гримас дітей, ангелів, сов, дурнів і метеликів величиною з дитини сміялися і знущалися наді мною і мчали на мене."Саме твоє життя пояснює нам сон цей, про Заратустра! Чи не ти сам цей вітер, з пронизливим свистом що відкриває ворота в замку Смерті? Чи не ти сама ця труна, наповнена багатоколірною злістю і ангельськими гримасами життя?




Дата добавления: 2015-04-26; просмотров: 9 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | <== 3 ==> | 4 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав