Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ЗАГАЛЬНА ТЕХНОЛОГІЯ ОБРОБКИ ШКУР

Читайте также:
  1. II. Загальна характеристика ХНАДУ
  2. Актуальні проблемизлочинів проти здоров’я. Загальна характеристика й види. Здоров’я людини як безпосередній об’єкт посягання.
  3. Використання циклів з параметром для обробки масивів
  4. Воднотеплової обробки зерна
  5. Глава 16 СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО В УКРАЇНІ: ПОНЯТТЯ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
  6. ЕТИКА ЗАГАЛЬНА ТА ПРОФЕСІЙНА: І курс
  7. ЕТИКА ЗАГАЛЬНА ТА ПРОФЕСІЙНА: І курс
  8. за типом чайного листа та його механічної обробки
  9. Загальна економічна оцінка земельних ділянок
  10. Загальна професіограма менеджера.

 

Шкурою називають шкіру тварин з волосяним покривом. Шку­ра становить 6 — 7 % від маси тварини.

За будовою, хімічним складом і властивостями шкуро-хутрова сировина істотно відрізняється залежно від виду тварин, їх статі і віку.

Шкура містить значну кількість вологи — 64-73 %; жирів для шкур ДРХ— 30 %, свиней — 20 %, ВРХ — 1,5 %; білків (колагену, еластину, ретикуліну і незначної кількості альбумінів і глобулі­нів) — 16-22 %. На частку колагену припадає до 90 % усіх білків шкури. Крім того, в шкурі є невелика кількість мінеральних речо­вин, вуглеводів і ферментів.

До шкуро-хутрової сировини належить сировина шкіряна (шкури ВРХ, коней і свиней), овчини не вичинені шубні та хутрові, щетина-шпарка, волос кінський та великої рога­тої худоби.

Залежно від видових і віко­вих особливостей та маси шку­ро-хутрову сировину поділяють на дрібну та велику.

До дрібної шкіряної сирови­ни належать шкури молодняку ВРХ і ДРХ:

склизок — шкури ненаро­джених або мертвонароджених телят;

опойок — шкури телят мо­лочників;

виросток — шкури молодняку ВРХ, що споживає корми, масою до 10 кг;

♦овчина шерстяна (довжина шерсті понад 6 см);

♦овчина напівшерстяна (довжина шерсті 2,5 - 6,0 см);

♦овчина голяк (довжина шерсті до 2,5 см)

Велику шкіряну сировину поділяють за масою і видом тварини. До цієї сировини належать шкури молодняку та дорослих тварин ВРХ масою понад 10 кг, а саме:

шкури молодняку масою 10 - 13 кг;

ялівки — шкури корів легкі, середні та важкі, масою відпові­дно 13 - 17, 17 - 25 і понад 25 кг;

бичини — шкури кастрованих биків;

бугаїни — шкури некастрованих биків, які поділяють на легкі та важкі, масою відповідно 17 - 25 та понад 25 кг.

До шкур свиней належать шкури поросят масою 0,75 - 1,5 кг; дорослих тварин — легкі, середні та важкі, масою відповідно 1,5 — 4,0, 4,0 - 7,0 понад 7,0 кг. Крупони свиней, що містять частину шкури, знятої з огузка, спини, боків та шиї, розрізняють дрібні та великі.

Шкура складається з трьох шарів: епідермісу, який становить 1-2 % товщини шкури, дерми — головний шар шкури, що дося­гає 84 %, і міздрі — підшкірної клітковини.

Товщина та щільність шкури ВРХ визначають якість шкур і залежать від типу сплетення пучків колагенових, еластинових і ретикулінових волокон.

Волосяний покрив шкур ВРХ називають волосом, шкур сви­ней — щетиною, шкур ДРХ — шерстю.

Технологія консервування шкур

Підготовчі операції в процесі консервування шкуро-хутрової сировини передбачають обрядження, видалення навалу, проми­вання, стікання, міздріння, сортування і зважування. Їх слід про­водити для шкур ВРХ – не пізніше ніж через 3 год, для свинячих шкур і овчин 2 год з моменту знімання шкури для забезпечення подальшого якісного консервування шкур. Шкури контурують, відрізаючи частину передніх і задніх лап і лобаш (частину шкури голови). Під час контурування видаляють 8-30 % від маси шкур.

Обрядження – це видаленнязі шкури шматків м’яса, жиру, згустків крові, навалу та інше відповідно вимогам стандарту. Перед видаленням із шкури ВРХ навал пом’якшують. Потім шкури миють у перфорованих барабанах проточною водою не більш 15 хв.

Після миття вологу зі шкур видаляють на машинах, або руками за допомогою шкребків або шкури покладаються для обтікання на козли шерстю до верху. Тривалість обтікання біля 2 годин. Після цього шкури консервують.

Існують слідуючі способи консервування шкур:

– тузлукування;

– консервування урозсіл;

– сухосолений спосіб;

– сушіння;




Дата добавления: 2015-04-26; просмотров: 22 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | <== 5 ==> | 6 | 7 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав