Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Організація змісту навчального матеріалу

Читайте также:
  1. II. Засвоєння учнями нового матеріалу.
  2. II. Організація перевірок органами Держтехногенбезпеки України
  3. II. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
  4. II. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ, ВИВЧЕННЯ НОВОГО
  5. III. Вивчення нового матеріалу
  6. III. Практичне засвоєння учнями нового матеріалу.
  7. IV. Вивчення нового матеріалу.
  8. V. Закріплення вивченого матеріалу
  9. V. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.
  10. V. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

 

" Затверджено "

на методичній нараді

кафедри педіатрії №1

Завідувач кафедри

Професор О.В.Тяжка

___ _____________ 2011 р.

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

 

Навчальна дисципліна Пропедевтична педіатрія
Модуль № Виробнича практика „Основні обов’язки та професійні дії медичної сестри педіатричного відділення”.  
Тема заняття №4 Обов’язки медсестри по забезпеченню особистої гігієни дітей різного віку та вигодовуванню дітей першого року життя.  
Курс  
Факультет медичний


 

Київ 2008


Конкретні цілі: Оволодіти навичками та технікою проведення:

- гігієнічної ванни, підмивання та купання дітей, особливості підмивання дівчаток;

-промивання очей, прочищення вух та носа, обробка пуповинного залишку новонародженої дитини;

- закрапування лікарських препаратів у ніс, очі та вуха дитині;

-антропометричних вимірювань (довжини та маси тіла, обводів грудей та живота) дітей різного віку;

-природного вигодовування дітей;

-прикладання дітей до грудей при природному вигодовуванні;

- змішаного вигодовування дітей;

- штучного вигодовування дітей;

-годування дитини із пляшечки при штучному та змішаному вигодовуванні.

 

Базовий рівень підготовки.

Назви попередніх дисциплін Отримані навики
  1. Нормальна анатомія   2. Гістологія   3. Нормальна фізіологія   4. Фізика   5.Неорганічна хімія   6. Біохімія   7. Латинська мова   8. Фармакологія 9.Пропедевтична педіатрія   Визначати закономірності змін пропорцій тіла у дітей різного віку Застосовувати знання про будову органів травлення Застосовувати співвідношення основних параметрів фізичного розвитку (розмірів) в процесі онтогенезу. Застосовувати знання про функціювання органів травлення   Розраховувати параметри фізичного розвитку дитини на основі математичних формул   Розраховувати необхідну кількість речовини та розчинника для приготування розчинів різної концентрації Знати складові грудного та коров’ячого молока Застосовувати термінологію з латинською основою. Вміти застосовувати очні та вушні краплі Застосувати знання про анатомо-фізіологічні особливості кістково-м’язевої системи та органів травлення, особливості фізичного розвитку дітей різних вікових груп, вигодовування дітей першого року життя.

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

3.1. Теоретичні питання до заняття:

1. Які обов’язки медичної сестри по забезпеченню особистої гігієни дітей різного віку?

2. Техніка проведення гігієнічної ванни.

3 Техніка підмивання дітей, особливості підмивання дівчаток.

4. Техніка промивання очей, прочищення вух та носа.

5. Техніка обробки пуповинного залишку новонародженої дитини?

6. Техніка закрапування крапель у носа, очі та вуха дитині?

7. Техніка антропометричних вимірювань (зросту, маси тіла, обводів грудей та живота) дітей різного віку;

8. Методика і правилаприродного вигодовування дітей;

9. Методика прикладання дітей до грудей при природному вигодовуванні;

10.Методика і правила змішаного вигодовування дітей;

11. Методика і правилаштучного вигодовування дітей;

12. Методика годування дитини із пляшечки при штучному та змішаному вигодовуванні.

13. Закономірності зміни основних показників фізичного розвитку дітей?

14. Методи оцінки фізичного розвитку дітей.

3.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

  1. Спостереження за грудним вигодовуванням немовлят
  2. Допомагати матері прикладати дітей до грудей при природному вигодовуванні.
  3. Перевірити, чи вірно мати проводить змішане вигодовування дітини.

5. Провести контрольне вигодовування.

6. Приготувати молочну суміші.

7. Годування немовлят з пляшечки та ложечки.

8. Обробка пляшечок, сосок, ложечок після годування немовлят

9 Обробка пуповидного залишка.

10. Проведення гігієнічної ванни грудній дитині; підмивання дітей, особливості підмивання дівчаток.

11. Техніка промивання очей, прочищення вух та носа, обробка пуповидного залишку новонародженої дитини.

12. Особливості закрапування крапель у носа, очі та вуха дитині.

13. Техніка антропометричних вимірювань (зважування, вимірювання росту, обводів грудей та живота) дітей різного віку. Оцінка результатів.

Організація змісту навчального матеріалу

Особливої уваги в періоді новонародженості потребує догляд за шкірою. Оскільки шкіра є захисним органом і кожне порушення її цілості може створювати можливості проникнення інфекції. Дитина вкрита vernix caseosae, комбінацією секрету сальних залоз та продуктів розпаду епідермісу, що вважається захистом шкіри новонародженого.

Догляд за шкірою новонародженого включає:

Підмивання дитини здійснюють під теплою проточною водою так, щоб тіло не торкалось раковини, дівчаток спереду в напрямку до сідниць. Не доцільно без медичних показів використовувати для догляду за шкірою присипки, мазі, тощо. Одяг новонародженого має бути чистим і сухим. Перше купання новонародженого слід здійснити в домашніх умовах.

Догляд за пуповинним залишком::

Обов’язкове та ретельне миття рук медперсоналом та матерями.

Пуповинний залишок не треба накривати пов’язками або підгузниками.

Нема необхідності обробляти пуповинний залишок антисептиками та антибактеріальними засобами за умови забезпечення раннього контакту матері і дитини “шкіра-до-шкіри” з подальшим спільним перебуванням

За умови відсутності раннього контакту “шкіра до шкіри ” матері і дитини та подальшого відокремлення від матері з метою профілактики колонізації госпітальною флорою рекомендується обробка пуповинного залишку та пуповинної ранки розчином брилиантової зелен.і Одяг дитини повинен бути чистим.

. При забрудненні пуповинного залишку (залишки сечі, випорожнень тощо) необхідно відразу промити пуповинний залишок теплою кип’яченою водою з милом та ретельно просушити його чистою пелюшкою або серветкою. Необхідно підтримувати пуповинний залишок завжди сухим та чистим. Стежити за імовірними ознаками інфекції.

Догляд за пуповинним залишком (пупковою ранкою) після виписки з пологового стаціонару:

Дитину можна виписувати додому з пуповинним залишком, який не має ознак інфекції,при умові проведення медичним персоналом пологового стаціонару навчання та освоєння матір'ю навичок догляду за пуповинним залишком. Необхідно підтримувати пуповинний залишок (пупкову ранку) завжди сухими та чистими. Не накривати пуповинний залишок (пупкову ранку) підгузниками. До загоєння пупкової ранки купати дитину у кип’яченій воді. Ретельно стежити за ймовірними ознаками інфекції.

Санітарно-гігієнічні норми в стаціонарі передбачають виділення кожній дитині окремого ліжка, застеленого чистою білизною, приліжкової тумбочки для зберігання особистих речей. При необхідності дитині видають горщик, підкладне судно, предмети індивідуального догляду (поїльник, кухоль), одяг. У відділення хворий бере із собою предмети особистої гігієни.

На індивідуальні столики або тумбочки, що знаходяться поряд з ліжками, ставлять стакан; в их зберігають туалетні речі (зубна щітка, паста, мило, гребінець) і деякі особисті речі (папір, олівці, ручки, книги, іграшки). Категорично забороняється зберігати в тумбочках продукти харчування. Для зберігання продуктів харчування в буфетній або їдальні повинен бути холодильник.

Кожному хворому не рідше 1 разу на 7—10 днів (при необхідності) проводиться гігієнічна ванна з повною зміною натільної і постільної білизни. Щодня здійснюється туалет дитини. Перед кожним прийманням їжі хворі обов'язково миють руки. Для тяжких і лежачих хворих умивання організовують біля ліжка. Дитині, що знаходиться на суворому постільному режимі, підкладають судно (емальоване або гумове) або подають сечоприймач (емальований або скляний). Хворий, якому дозволено вставати, повинен користуватися горщиком, який ставлять під ліжко. Горщик пронумерований, його номер відповідає номеру ліжка. Маркировка необхідна для того, щоб дитина користувалася лише своїм горщиком. Судно, сечоприймач або горщик щодня миють гарячою водою з господарським милом і потім обробляють 1% розчином хлораміну або 0,5% розчином хлорного вапна. Для усунення запаху сечі посуд для відправлень обробляють слабким розчином перманганату калія. Палати. провітрювати слід не рідше 4 раз на день, краще в період, коли діти знаходяться у їдальні. При провітрюванні приміщення в інший час і при кварцеванні палат дітей виводять в коридор або ігрову кімнату.

Гігієнічні ванни. Одним з найважливіших гігієнічних заходів є гігєнічна ванна. Дітям старше 1 року в стаціонарі їх проводять один раз на 7-10 днів, а дітей першого року життя купають щоденно (якщо відсутні протипоказання).

Ванне приміщення повинно бути прозорим, світлим, чистим та теплим (25˚С). Під час прийняття ванни забороняється відкривати кватирки. В кожній ванні повинен бути дерев’яний настил, поверх якого кладуть пелюшку; пелюшку змінюють після кожного хворого.

Перед початком проведення купання ванну ретельно миють щіткою з милом та протирають 1% розчином хлораміну, потім ополіскують водою. Ванну наповнюють водою безпосередньо перед купанням, холодну та гарячу воду наливають по черзі. Заповнюють ванну водою на ½ або 2/3 - вода при зануренні дитини повинна досягати середньої третини грудної клітки та не закривати ділянку серця. Температуру води вимірюють спеціальним термометром.

Миють дитину фланелевою рукавичкою або індивідуальною губкою. Спочатку миють голову, потім тулуб і ноги, особливо ретельно протирають складки на шиї, в пахвинних і пахових областях.

Тривалість прийняття ванни для дітей другого року життя 8-10 хвилин, старше за 2 роки – 10-20 хв. Мило використовують тільки „ Дитяче”. Після купання дитину обливають теплою водою з душу або глечика (температура води 36,5˚С), завертають в простирадло. Шкіру після купання, особливо дітей першого року життя, ретельно промокають. При необхідності шкірні складки змащують дитячим кремом. Волосся витирають і на голову пов’язують хустинку.

При необхідності проведення гігієнічної ванни хворих, що знаходяться у важкому стані, їх миють у ванні, занурюючи і виймаючи з ванни на простирадлі.

Після купання дитину переодягають в чистий одяг. В день купання як правило проводиться зміна постільної білизни.

В медичній карті стаціонарного хворого робиться відмітка про проведення гігієнічної ванни.

Протипоказами до проведення медичних ванн є гіпертермія, деякі шкірні захворювання, важкий загальний стан, явища декомпенсації збоку окремих органів і систем організму.

Введення ліків на слизові оболонки очей, носа і у зовнішні слухові:

Закапування крапель у носа, очі та вуха дитині:

- У ніс– спочатку носові ходи необхідно очистити висякуванням або ватною турундою; положення дитини - напівсидячи, кінцівки щільно утримуються, голова дещо закидається назад і в сторону носового ходу, в який крапають; вводиться 2-5 краплини ліків, і в такому положенні голова повинна знаходитися кілька хвилин; потім голова трохи повертається в протилежну сторону й аналогічно закрапується другий носовий хід

-у очі– розчини ліків набираються в стерильну піпетку; нижня повіка акуратно відтягується вниз і з піпетки виділяється одна краплина ліків ближче до внутрішнього кута ока.

О чна мазь накладається на слизову оболонку очей спеціальною скляною лопаточкою (нижня повіка при цьому відтягується донизу): після чого дитина закриває око і мазь розтирається акуратними масажними рухами по повіці;

- у зовнішній слуховий прохід– дитина вкладається на бік протилежний вуху, що закрапується; слуховий прохід очищається; відтягуванням мочки вух вниз (старшій дитини – вниз і в бік) вирівнюється зовнішній слуховий прохід; вводиться 5-6 краплин обов’язково підігрітої до 370Слікарської речовини, після чого дитина в такому положенні повинна знаходитись 20 хвилин.




Дата добавления: 2015-04-26; просмотров: 32 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Методика і правила змішаного вигодовування | Значення водних перешкод в сучасній війні. | Способи форсування і долання водних перешкод | Види і призначення переправ, обладнання та утримання переправ |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав