Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Семінар № 7. Сутність та структура пізнавального процесу

План

1. Проблема пізнання у філософії. Агностицизм та скептицизм.

2. Види пізнання. Єдність чуттєвого і раціонального у пізнанні

3. Істина та її критерії

4. Наукові методи пізнання та їх види.

Проблемно-пошукові питання:

1. Що вивчає гносеологія?
2. Як у сучасній гносеології визначається суб’єкт і об’єкт пізнання?
3. Назвіть основні форми чуттєвого пізнання.
4. Дайте характеристику основним формам раціонального пізнання.
5. Які пізнавальні здібності людини Ви знаєте? Розкрийте їх зміст.
6. Як можуть співвідноситись пізнання і віра?
7. Розкрийте основні аспекти поняття "наука".
8. У чому полягають основні закономірності розвитку науки?
9. Розкрийте специфіку рівнів та структури наукового пізнання
10. Для чого в пізнавальній діяльності необхідне поняття істини?
11. Чому омана є постійним супутником істини в процесі пізнання?
12. Назвіть основні види істини.
13. В чому відмінність класичного і некласичного тлумачення істини?

Назвіть критерії істини.

14. Назвіть загальнофілософські та загальнонаукові методи пізнання.

Література:

основна

Охріменко О.Г. Фундаментальні філософські проблеми. – К., 2002.

Петрушенко В.Л. Філософія: Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-IV рівнів акредитації. – К.: Каравела, 2001.

Алексеев П.В., Панин А.В. Теория познания и диалектика. – М., 1991.

Лекторский В.А. Субъект. Объект. Познание. – М., 1980.

Гносеология в системе философского мировоззрения. – М., 1983.

Сучасний науковий дискурс: Оновлення методологічної культури / В.С. Лук’янець та ін. – К., 2000.

Шевченко В.І. Концепція пізнання в українській філософії. Курс лекцій. – К., 1993.

Шевченко В.І. Організація і методологія наукових досліджень. – Чернігів, 2002.

Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983.

Кун Т. Структура научных революций. – М., 1987.

додаткова

Айдинян Р.М. Система понятий и принципов гносеологии. – Л., 1991.

Алексеева И.Ю. Человеческое знание и его компьютерный образ. – М., 1993

Андреев И.Д. Проблема логики и методологии познания. М., 1972.

Аронов Р.А., Шемякинский В.М.Логико-гносеологические паталогии и амбивалентность физического познания// Вопросы философии. -2002. -№1.

Брунер Дж. Психология познания. – М., 1977.

Булатов М.А. Логические категории и понятия. – К., 1981.

Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. Научная мысль как планетарное явление. – М.: Наука, 1988.

Витгенштейн Л. Логико-философский трактат. – М., 1958.

Джеймс У. Что такое прагматизм http://philosophy.ru/library/james/pragma.html

Добронравова І.С., Сідоренко Л.І. Філософія та методологія науки: Підручник. – К., 2008. –або режим доступу в Інтернеті: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Dobr/zmist.html

Жюль К.К. Методи наукового пізнання. – К., 2001.

Копнин П.В. Гносеологические и логические основи науки. – М.,1974.

Лакатос И. История науки и ее рациональная реконструкция// Структура и развитие науки. М. 1987.

Микешина Л.А., Опенков М.Б. Новые образы познания и реальности. – М., 1997.

Хайдеггер М. О сущности истины. Режим доступу в Інтернеті: http://philosophy.ru/lib/philyaz/

Шевченко В.І. Концепція пізнання в українській філософії. – К., 1993.