Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

З). об'єктивність.

2. Організаційно-структурні (які відображають характер, закономірності і специфіку організаційної структури державного управління і службовців, є відправними моментами при її формуванні і вдосконаленні, а також при організації державно-управлінських впливів)

а). галузевий;

б). територіальний;

У). функціональний.

3. Функціонально-структурні (які розкривають закономірності структури державно-управлінських впливів)

а). нормативність діяльності;

б). єдиноначальність;

у). колегіальність;

г). розподіл управлінської праці;

д). відповідальність за ухвалені рішення;

Е). оперативна самостійність.

4. Державно-управлінської діяльності (які розкривають закономірності, відносини і взаємозв'язки методів форм і стадій управлінської діяльності державних органів при формуванні і реалізації управлінських функцій).

а). планування управлінського процесу;

б). підконтрольність;

у). компетентність;

г). зворотний зв'язок;

д). подвійне підпорядкування;

е). поєднання колегіальності і єдиноначальності;

 

Перерахуйте та розкрийте актуальні проблеми розподілу управлінських повноважень

Питання про розподіл управлінських повноважень між органами державної влади є для України на всіх етапах її розвитку концептуальним, центральним, оскільки він акумулює в собі декілька особливо актуальних проблем:

Забезпечення демократизму і раціональності державного управління в масштабах всієї країни.

Федеральна побудова державного управління.

Цілісність, раціональність, ефективність державного управління.

Єдність законодавчого регулювання і диференціації застосування правових норм залежно від конкретних умов, чинників і обставин.

Міцність державно-правових засад.

Важливо сформулювати стратегічну і оперативну концепцію системного державного управління, оскільки, на жаль, зараз ми спостерігаємо картину, коли владні повноваження є елементом торгу і їх перерозподіл в масштабі держави носить кон'юнктурний характер, – характер, що носить політичний відтінок, коли надання тих або інших повноважень є моментом якогось політичного шантажу. У даному контексті можна виділити двох акторів цієї, так званої, ігри: це центр виконавчої влади і Президент країни – з одного боку, законодавчий орган – з іншого.

Оскільки проблеми побудови працездатної здебільшого системи, здібної до саморегуляції і адаптації, не розв'язуються на республіканському рівні, тим самим це проектується на місцевий рівень.

Дайте характеристику специфіки особливостей державного управління в Україні

Україна практично завжди мала жорстко централізоване державне управління. Співвідношення владно-управлінських функцій (ухвалення, ухвалення рішень) було зміщено на користь центру, де в свою чергу все або майже все зосереджувалося навколо однієї особи і безпосередньо працюючого на цю особу апарату.

Вбудована в суспільство традиція авторитаризму, єдиноначальності, концентрація політичних владних важелів навколо однієї особи в центрі, домінування, переважання цієї особи при ухваленні політичних рішень, створили, зокрема, обстановку відсутності системи заборон і противаг, компромісів і операцій як норми політичного процесу, тенденцію ліквідації самостійних, автономних, авторитетних, таких, що змагаються на політичній сцені з першими особами структур, осіб. Необхідність відмови від авторитарності в політичній практиці України очевидна.

Державне управління України діє в середовищі, що відрізняється своєю політичною культурою, що впливає на дії осіб, які визначають політичний процес, поведінку, дії народних мас, характер державних інститутів. У цьому плані слід, перш за все, враховувати, що генетично населення України - це люди, що історично вийшли з сільського середовища, зберігаючі певною мірою відбитки сільської культури, перетвореної нинішнім індустріальним століттям і соціалістичним способом життя.

Ця відсутність розвиненого цивільного суспільства в Україні, тобто самоврядних соціальних одиниць, які знаходяться поза державою, як особливого апарату управління. Формування такого суспільства викликає прагнення у властей інтегрувати соціальні структури, що народжуються, в державні механізми, що дезавуює повністю початковий сенс цих соціальних утворень.

• Історична спадщина України породила також певний тип масового відношення до закордону, пов'язаного з постійним протиборством України з оточенням, боротьбою за виживання, розповсюдженням російського впливу по території України, прагненням лідерів країни залучати нашу державу (у меншій мірі - суспільство) до форм і норм передових цивілізацій (приклад – Конституція).

• Характер Української державності містить, як звичку взаємодіяти, так і конфліктувати. (приклад – ситуація з ЄС і ЄЕП) Державна практика управління країною постійно має справу з умовами постійної загрози дестабілізації, в умовах, чреватих погіршенням загальної соціально-економічної обстановки в країні; враховувати в ухваленні рішень, в управлінській практиці чинники культурної спадщини, в релігійних конфесіях населення, в цивілізаційних критеріях.

 

7. Визначте критерії ефективності соціального управління:

— ступінь відповідності напрямів, змісту і результатів діяльності управлінських структур і працівників тим її параметрам, які визначені функціями і статусом управлінського працівника;

— законність рішень і дій відповідних управлінських структур і працівників, бо дотримання правових і інших встановлених норм є елементарною передумовою ефективності управління;

— реальність впливу управлінської діяльності на стан і розвиток управлінських об'єктів, оскільки будь-які управлінські рішення і дії втрачають всякий сенс, якщо вони не направлені на управлінські об'єкти і, кінець кінцем, не забезпечать і реального функціонування і розвитку;

— глибина урахування і вираження в управлінських рішеннях і діях корінних і комплексних потреб, інтересів і цілей людей;

— характер і об'єм взаємозв'язків з трудовими колективами, широким суспільством, демократизм діяльності, який завжди підвищує її обґрунтованість і результативність;

— авторитетність рішень і дій управлінських структур і працівників;

— правдивість і доцільність управлінської інформації, що видається управлінськими структурами і працівниками.




Дата добавления: 2015-01-30; просмотров: 74 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | <== 5 ==> | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав