Читайте также:
|
|
Морфема – найменша неподільна значуща частина слова. Морфеми поділяються на:
- кореневі
- незв’язані (корінь, що може існувати як самостійне слово – ліс, лісок, узлісся).
- зв’язані (корінь, що в сучасній мові не може виявити себе самостійно – відняти, розняти).
- службові
Основа слова може = кореню або містити й словотворчі афікси. Залежно від цього виділяють:
- похідну основу (у складі крім кореня виділяються словотворчі афікси).
- непохідну основу (не виділяються словотворчі афікси – сонце, сніг, білий).
І похідна й непохідна основи стають твірними у процесі словотворення.
39. Стилістичне забарвлення граматичних значень й граматичних форм.
Граматичне значення – додаткове значення, що виражає різні відношення між словами з лексичним значенням у словосполученні і реченні. Граматичне значення не є приналежністю одного слова. Воно об’єднує цілі групи, класи слів. Грам. знач. включає будову слова, змінні форми слів, здатність слів сполучатися з іншими. Основні засоби вираження грамю знач.:
-закінчення
-афікси (суб’єктивна оцінка, видові пари)
-чергування
-суплетивізм
-службові слова
Грам. форма – мовні засоби, якими виражаються грам. знач.
40. Система частин мови. Виділення частин мови.
41. Граматична категорія роду іменника.
Категорія роду – відношення між узгодженнями та узгоджувальними словами. Відношення ці неоднорідні в тому всі узгоджувальні слова за типом відношень традиційно розподіляються на 4 групи, які умовно наз. чоловічим, жіночим і парним родом.
42. Граматична категорія числа іменника.
Категорія числа іменників узагальнено відображає кількісну визначеність предметів, явищ і понять і ґрунтується на протиставленні формально виражених грам. знач. однини і множини.
43.Повні і короткі, стягнені і нестягнені форми прикметників, їх стилістичне використання.
Прикметники:
- повні (дрібний, ясний)
- стягнені (добра, добрі, весела, зелений)
- нестягнені (добрая, добрії, добреє, добрий)
- короткі (дрібен, ясен)
Стилістичні можливості:
- нестягнена фора вживається в розмовному мовленні, художній літ-рі, фольклорі, як засіб вираження урочистості, піднесеності
- короткі вживаються в розмовній мові, віршах, фольклорі
44. Ступені порівняння прикметників.
- вищий
- проста форма – -іш, -ш (тонкий-тонший, тонкі ший)
– -к, -ок, -ек (далекий-дальший)
– чергування ш-щ (високий-втщий)
- складена форма більш, менш (більш спокійний, менш здібний)
-найвищий
- проста най- (найбільший)
- складна що-, як- (якнайбільший)
- складена найбільш, найменш (найбільш зручний)
45. Основні орфограми у коренях.
- орфограми, пов ’ язані із чергуванням голосних і приголосних звуків (рука-руці)
- подвоєння букв (гілля, сіллю)
46. Основні орфограми у префіксах.
- букви е, и, і в префіксах пре-, при-, прі- (прихід, предобрий)
- букви з, с у префіксах роз-, без-, з- (розказати, списати)
47. Основні орфограми у суфіксах.
- букви и, е, є в суфіксах –ечок, -єчок, -ечк(а), -єчк(а) (діжечка, вогничок)
- буква ив суфіксі –ив (печиво, вариво)
- букви и, і в суфіксах –ир, -ист, -изм, -ір, -іст, -ізм (піаніст)
- букви і, е, є, и в суфіксах –инн, -інн, -енн, -єнн (павутиння, звернення)
- букви о, е, є в суфіксах –ов, -ев, -єв (овочевий, казковий)
- букви и, ї в суфіксах –ин, -їн (Ольжин, Маріїн)
48. Написання складних іменників.
Разом:
- ім., утворені за допомогою сполучної голосної із двох чи кількох основ (вертоліт, життєпис)
- ім., утворені за допомогою сполучної голосної від двох іменникових основ, синтаксично й семантично рівнозначних (лісостеп, верболіз)
- ім., утворені поєднанням дієслова в другій особі однини наказового способу з ім. (горицвіт)
- ім., утворені поєднанням числівникової особи з іменниковою (сторіччя, двобій)
- ім., з першою частиною пів-, напів-, полу- (півбака, напівсон)
- ім., утворених поєднанням трьох і більше основ (веломотоспорт)
Через дифіз:
- ім., що означають близькі за змістом поняття (хліб-сіль)
- ім., що означають державні посади, військові звання (генерал-лейтенант)
- ім., що означають складні одиниці виміру (кіловат-година, грам-атом)
- ім., що означабть науковий ступінь, спеціальність, професію (лікар-педіатр)
- ім. з першою частиною пів- у значенні “половина” перед власною назвою (пів-Києва)
- словосполучення, що означають назви рослин (мати-й-мачуха, іван-чай)
49. Написання складних прикметників.
Пишуться разом:
прикметники, утворені сполученням основ прикметника й іменника: внутрішньоринковий, зовнішньоторговельний, сухопутний, різноякісний, зовнішньополітичний;
прикметники, утворені сполученням основ іменника і прикметника: кредитоспроможний, суднопідіймальний, лісопромисловий, зимостійкий, шовкопрядильний, повітроплавальний;
прикметники, утворені сполученням основ прислівника і прикметника: великопромисловий, великоваговий, малопотужний, багатосерійний;
прикметники, утворені сполученням основ числівника й іменника: п'ятипроцентний, шестиповерховий, семитонний, стокілометровий;
прикметники, утворені сполученням основ іменника і дієслова: водолікувальний, грязелікувальний, нафтопереробний, овочесушильний, овочезбиральний;
складні прикметники, що означають терміни, утворені з двох і більше неоднорідних прикметників: поперечношліфувальний, новогрецький, геологорозвідувальний, староцерковно-слов 'янський та ін.
Пишуться через дефіс:
складні прикметники, утворені від двох або трьох прикметникових основ: офіційно-діловий, ощадно-позичковий, науково-технічний, промислово-інвестиційно-будівельний, синьо-біло-червоний;
складні прикметники, що означають: а) якість з додатковим відтінком: кисло-солодкий, добродушно-хитрий, гіркувато-солоний; б) відтінки й поєднання кольорів: чорно-білий, яскраво-ліловий, блідо-рожевий, жовтувато-червоний, фіолетово-сірий, ізумрудно-зелений, біло-блакитний (але жовтогарячий — один колір);
складні прикметники, утворені сполученням прикметника та іменника, але з перестановкою елементів: літературно-художній (художня література), науково-медичний (медична наука);
50. Правопис частки не, ні з різними частинами мови
Частка не:
Разом
1. З усіма словами, що без не не вживаються: немовля, невід, ненавидіти, неволити, де не — частина кореня.
2. З іменниками, прикметниками, прислівниками тоді, коли утворюється нове слово, яке можна замінити синонімом без не: недовір’я — підозрілість, недобре — погано.
3. З іменниками, прикметниками, дієприкметниками, прислівниками, дієсловами, що мають префікс недо- (позначає неповну ознаку або дію в неповній мірі): недоконаний, недобачати, недосяжний.
4. З дієприкметником без залежних від нього слів: Бурею вривалися у незруйновані чисті міста (О. Гончар).
5. З дієприкметниками і прикметниками, якщо при них є слова дуже, вельми, надзвичайно, що збільшують ступінь якості: Надзвичайно негарний випадок
Окремо
1. З числівниками, займенниками, займенниковими прислівниками, службовими словами: не три, не такий, не під (деревом), не який-небудь (але неабиякий).
2. З дієсловами, дієслівними формами та деякими прислівниками: не хотів, не виконано, не розуміючи, не гаразд, не видно, не треба.
3. З іменниками, прикметниками, прислівниками, дієприкметниками при протиставленні: Вона мені не ворог, а подруга. Він рухався не швидко, а повільно.
4. З дієсловами з префіксом до (закінчення дії або додатковий процес): Не досолить — не доїсть.
5. З іменниками, прикметниками, дієприкметниками, прислівниками, якщо в реченні є заперечення: Чи не близько він підійшов?
6. З прислівниками: не до лиця, не до ладу, не до смаку, не до пуття.
Частка ні:
Разом
1. У заперечних займенниках, якщо після ні немає прийменника: ніхто, ніщо, нічий, ніякий.
2. У заперечних прислівниках: ніде, нізвідки, ніскільки, нітрохи.
3. У словах, які без ні не вживаються: нівечити, нікчемний
Окремо
1. Якщо ні заперечує наявніть дії, ознаки предмета: ні місто, ні село; ні великий, ні малий.
2. У займенникових сполученнях, якщо після ні є займенники з прийменником: ні на чому, ні до кого, ні з ким.
Дата добавления: 2015-04-26; просмотров: 25 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |
<== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
Спрощення в групах приголосних. | | | Дієслово |