Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Поняття морфеми. Види морфем.

Читайте также:
  1. Quot;Поняття особистості визначає людського індивіда як члена суспільства, узагальнює інтегровані в ньому соціально значимі риси" (І. С.Кон).
  2. Адміністративна відповід-ть: поняття та підстави.
  3. Адміністративне стягнення: поняття та види.
  4. Адміністративні стягнення: поняття і види
  5. Аудиторський ризик: поняття, оцінка та залежність від аудиторських доказів.
  6. Банківське право України: поняття , предмет регулювання, джерела і система
  7. Бланкові, опитувальні, рисункові і проективні психодіагностичні методики. Сутність і частота народження. Поняття про об'єктивно-маніпуляційних методиках
  8. В поняття норми і «якості виробів» входять і модна новизна їх, і сучасність матеріалів, і рівень промислового виготовлення.
  9. В статті 55 Господарського кодексу України визначено поняття суб’єкта господарювання та їх класифікація
  10. В чому ви вбачаєте зміст поняття “соціальні ілюзії”?(Підготовка зазначеної доповіді є формою індивідуальної роботи; обов’язкова до виконання;форма виконання - письмова).

Морфема – найменша неподільна значуща частина слова. Морфеми поділяються на:

- кореневі

- незв’язані (корінь, що може існувати як самостійне слово – ліс, лісок, узлісся).

- зв’язані (корінь, що в сучасній мові не може виявити себе самостійно – відняти, розняти).

- службові

Основа слова може = кореню або містити й словотворчі афікси. Залежно від цього виділяють:

- похідну основу (у складі крім кореня виділяються словотворчі афікси).

- непохідну основу (не виділяються словотворчі афікси – сонце, сніг, білий).

І похідна й непохідна основи стають твірними у процесі словотворення.

39. Стилістичне забарвлення граматичних значень й граматичних форм.

Граматичне значення – додаткове значення, що виражає різні відношення між словами з лексичним значенням у словосполученні і реченні. Граматичне значення не є приналежністю одного слова. Воно об’єднує цілі групи, класи слів. Грам. знач. включає будову слова, змінні форми слів, здатність слів сполучатися з іншими. Основні засоби вираження грамю знач.:

-закінчення

-афікси (суб’єктивна оцінка, видові пари)

-чергування

-суплетивізм

-службові слова

Грам. форма – мовні засоби, якими виражаються грам. знач.

40. Система частин мови. Виділення частин мови.

41. Граматична категорія роду іменника.

Категорія роду – відношення між узгодженнями та узгоджувальними словами. Відношення ці неоднорідні в тому всі узгоджувальні слова за типом відношень традиційно розподіляються на 4 групи, які умовно наз. чоловічим, жіночим і парним родом.

42. Граматична категорія числа іменника.

Категорія числа іменників узагальнено відображає кількісну визначеність предметів, явищ і понять і ґрунтується на протиставленні формально виражених грам. знач. однини і множини.

43.Повні і короткі, стягнені і нестягнені форми прикметників, їх стилістичне використання.

Прикметники:

- повні (дрібний, ясний)

- стягнені (добра, добрі, весела, зелений)

- нестягнені (добрая, добрії, добреє, добрий)

- короткі (дрібен, ясен)

Стилістичні можливості:

- нестягнена фора вживається в розмовному мовленні, художній літ-рі, фольклорі, як засіб вираження урочистості, піднесеності

- короткі вживаються в розмовній мові, віршах, фольклорі

44. Ступені порівняння прикметників.

- вищий

- проста форма – -іш, -ш (тонкий-тонший, тонкі ший)

– -к, -ок, -ек (далекий-дальший)

– чергування ш-щ (високий-втщий)

- складена форма більш, менш (більш спокійний, менш здібний)

-найвищий

- проста най- (найбільший)

- складна що-, як- (якнайбільший)

- складена найбільш, найменш (найбільш зручний)

45. Основні орфограми у коренях.

- орфограми, пов язані із чергуванням голосних і приголосних звуків (рука-руці)

- подвоєння букв (гілля, сіллю)

46. Основні орфограми у префіксах.

- букви е, и, і в префіксах пре-, при-, прі- (прихід, предобрий)

- букви з, с у префіксах роз-, без-, з- (розказати, списати)

47. Основні орфограми у суфіксах.

- букви и, е, є в суфіксах –ечок, -єчок, -ечк(а), -єчк(а) (діжечка, вогничок)

- буква ив суфіксі –ив (печиво, вариво)

- букви и, і в суфіксах –ир, -ист, -изм, -ір, -іст, -ізм (піаніст)

- букви і, е, є, и в суфіксах –инн, -інн, -енн, -єнн (павутиння, звернення)

- букви о, е, є в суфіксах –ов, -ев, -єв (овочевий, казковий)

- букви и, ї в суфіксах –ин, -їн (Ольжин, Маріїн)

48. Написання складних іменників.

Разом:

- ім., утворені за допомогою сполучної голосної із двох чи кількох основ (вертоліт, життєпис)

- ім., утворені за допомогою сполучної голосної від двох іменникових основ, синтаксично й семантично рівнозначних (лісостеп, верболіз)

- ім., утворені поєднанням дієслова в другій особі однини наказового способу з ім. (горицвіт)

- ім., утворені поєднанням числівникової особи з іменниковою (сторіччя, двобій)

- ім., з першою частиною пів-, напів-, полу- (півбака, напівсон)

- ім., утворених поєднанням трьох і більше основ (веломотоспорт)

Через дифіз:

- ім., що означають близькі за змістом поняття (хліб-сіль)

- ім., що означають державні посади, військові звання (генерал-лейтенант)

- ім., що означають складні одиниці виміру (кіловат-година, грам-атом)

- ім., що означабть науковий ступінь, спеціальність, професію (лікар-педіатр)

- ім. з першою частиною пів- у значенні “половина” перед власною назвою (пів-Києва)

- словосполучення, що означають назви рослин (мати-й-мачуха, іван-чай)

49. Написання складних прикметників.

Пишуться разом:

прикметники, утворені сполученням основ прикметника й іменника: внутрішньоринковий, зовнішньоторговельний, сухопутний, різноякісний, зовнішньополітичний;

прикметники, утворені сполученням основ іменника і прикметника: кредитоспроможний, суднопідіймальний, лісопромисловий, зимостійкий, шовкопрядильний, повітроплавальний;

прикметники, утворені сполученням основ прислівника і прикметника: великопромисловий, великоваговий, малопотужний, багатосерійний;

прикметники, утворені сполученням основ числівника й іменника: п'ятипроцентний, шестиповерховий, семитонний, стокілометровий;

прикметники, утворені сполученням основ іменника і дієслова: водолікувальний, грязелікувальний, нафтопереробний, овочесушильний, овочезбиральний;

складні прикметники, що означають терміни, утворені з двох і більше неоднорідних прикметників: поперечношліфувальний, новогрецький, геологорозвідувальний, староцерковно-слов 'янський та ін.

Пишуться через дефіс:

складні прикметники, утворені від двох або трьох прикметникових основ: офіційно-діловий, ощадно-позичковий, науково-технічний, промислово-інвестиційно-будівельний, синьо-біло-червоний;

складні прикметники, що означають: а) якість з додатковим відтінком: кисло-солодкий, добродушно-хитрий, гіркувато-солоний; б) відтінки й поєднання кольорів: чорно-білий, яскраво-ліловий, блідо-рожевий, жовтувато-червоний, фіолетово-сірий, ізумрудно-зелений, біло-блакитний (але жовтогарячий — один колір);

складні прикметники, утворені сполученням прикметника та іменника, але з перестановкою елементів: літературно-художній (художня література), науково-медичний (медична наука);

50. Правопис частки не, ні з різними частинами мови

Частка не:

Разом

1. З усіма словами, що без не не вживаються: немовля, невід, ненавидіти, неволити, де не — частина кореня.

2. З іменниками, прикметниками, прислівниками тоді, коли утворюється нове слово, яке можна замінити синонімом без не: недовір’я — підозрілість, недобре — погано.

3. З іменниками, прикметниками, дієприкметниками, прислівниками, дієсловами, що мають префікс недо- (позначає неповну ознаку або дію в неповній мірі): недоконаний, недобачати, недосяжний.

4. З дієприкметником без залежних від нього слів: Бурею вривалися у незруйновані чисті міста (О. Гончар).

5. З дієприкметниками і прикметниками, якщо при них є слова дуже, вельми, надзвичайно, що збільшують ступінь якості: Надзвичайно негарний випадок

Окремо

1. З числівниками, займенниками, займенниковими прислівниками, службовими словами: не три, не такий, не під (деревом), не який-небудь (але неабиякий).

2. З дієсловами, дієслівними формами та деякими прислівниками: не хотів, не виконано, не розуміючи, не гаразд, не видно, не треба.

3. З іменниками, прикметниками, прислівниками, дієприкметниками при протиставленні: Вона мені не ворог, а подруга. Він рухався не швидко, а повільно.

4. З дієсловами з префіксом до (закінчення дії або додатковий процес): Не досолить — не доїсть.

5. З іменниками, прикметниками, дієприкметниками, прислівниками, якщо в реченні є заперечення: Чи не близько він підійшов?

6. З прислівниками: не до лиця, не до ладу, не до смаку, не до пуття.

Частка ні:

Разом

1. У заперечних займенниках, якщо після ні немає прийменника: ніхто, ніщо, нічий, ніякий.

2. У заперечних прислівниках: ніде, нізвідки, ніскільки, нітрохи.

3. У словах, які без ні не вживаються: нівечити, нікчемний

Окремо

1. Якщо ні заперечує наявніть дії, ознаки предмета: ні місто, ні село; ні великий, ні малий.

2. У займенникових сполученнях, якщо після ні є займенники з прийменником: ні на чому, ні до кого, ні з ким.




Дата добавления: 2015-04-26; просмотров: 25 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Спрощення в групах приголосних.| Дієслово

lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав