Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вимоги до оформлення реферату.

Читайте также:
  1. IІІ. Вимоги, пропоновані до водолазного складу.
  2. Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування. Етикет ділового листування.
  3. Вимоги безпеки до автоматичних лінй.
  4. Вимоги безпеки до виробничого обладнання
  5. Вимоги до АУВ
  6. Вимоги до безпеки
  7. ВИМОГИ ДО БЛАНКІВ ДОКУМЕНТІВ ТА ОФОРМЛЮВАННЯ ДОКУМЕНТІВ
  8. Вимоги до вибору кольорів при оформленні презентації.
  9. Вимоги до вимови
  10. Вимоги до вступу у магістерській роботі

Структурними елементами реферату є: титульний аркушреферату ( Див. зразок), план, вступ, викладення змісту теми (як правило, 2 глави), висновок, а також список використаної при підготовці й написанні реферату, літератури.

Вступ

Форма - довільна, але в ньому повинні обов'язково знайти відображення такі питання: обґрунтування вибору теми, оцінка її з точки зору актуальності та важливості, зміст проблематики, яку автор вбачає в цій темі, формулювання мети й завдань дослідження в рефераті.

Основна частина

Основний зміст теми повинен бути самостійно виконаним – теоретичним та емпіричним дослідженням відповідно до проблеми, заявленої у назві реферату.

Висновок

У висновку необхідно дати коротке резюме викладеного у основній частині реферату, висновки, які зроблені відповідно до поставлених завдань, або посилання на методологічне застосування опрацьованого у рефераті матеріалу. Автор реферату повинен також вказати на ту частину змісту реферату, яка є його особистим доробком.

Список використаної літератури

Список використаної літератури повинен указувати на вивчені автором роботи, за якими може мати місце бесіда стосовно змісту реферату. Цей список має включати в себе як фундаментальні наукові праці, так і останні публікації з обраної теми, наявні у вітчизняній та зарубіжній літературі. Використана література обов'язково має знайти своє відображення в рефераті (шляхом аналізу та прямого цитування).

Технічні вимоги до реферату. Реферат за обсягом повинен складати 12-15 сторінок (формат А4). Текст має бути набраний шрифтом Times New Roman 14 кеглем через 1,5 інтервали. Поля: верхнє і нижнє – 2 см, ліве – 2,5 см, праве – 1,5 см.

15) Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до статті, реквізити статті.

Наукова стаття – це один із видів наукової публікації, де подаються кінцеві або проміжні результати дослідження, висвітлюються пріоритетні напрямки розробок ученого, накреслюються перспективи подальших напрацювань.

У тексті статті робляться покликання на використану літературу [3;3]

Обсяг 6-22 стр.

Необхідні елементи статті:

1)Постановка проблеми у загальному її вигляді, зв’язок з науковими чи практичними завданнями.

2)Аналіз останніх досліджень і публікацій з проблеми.

3)Виділення невирішеніх раніше частин проблеми

4)Формування мети статті

5)Виклад основного матеріалу дослідження

6)Висновки дослідження

7)Накреслення перспектив подальших розвідок у цьому напрямку.

 

 

16)Вимоги до оформлення дипломної(бакалаврської) та курсової роботи.

1. Текст реферату, курсової роботи, атестаційної роботи бакалавра має бути написаний, дипломної, магістерської роботи, кандидатської дисертації - набраний на комп'ютері та роздрукований з одного боку стандартних аркушів білого паперу A4 (210x297 mm.), які зшиваються за допомогою спеціальних папок або палітурки. При наборі на комп'ютері використовується шрифт Times New Roman Cur текстового редактора Word розміру 14 пунктів (1,8 мм). Друк має бути чітким, чорного кольору.

2. Відстань між рядками тексту дорівнює 1,5 на комп'ютері, тобто 6-7 мм. Ліве поле сторінки становить 20-30 мм (залежно від способу зшивання роботи), нижнє і верхнє - 20 мм, праве - 10-15 мм. За цих умов кожна сторінка матиме 1 600 - 1 700 знаків. 28-30 рядків по 60-65 знаків у рядку, рахуючи розділові знаки та пропуски між словами (недруковані знаки). Абзацний відступ має бути однаковим в усій роботі - 1,2-1,25 пунктів на комп'ютері, що приблизно дорівнює 5 знакам. Один авторський аркуш налічує 40 000 знаків, тобто 24 такі сторінки.

3. Для зручності сприйняття на сторінці має бути 3-4 абзаци

4. Текст роботи виконується державною мовою (крім робіт з російської, англійської, німецької, польської мов, що можуть писатися цими мовами).

5. Роботу слід уважно вичитати. Усі виправлення робити тим же кольором, яким написано (надруковано) роботу: неправильне акуратно закреслити, правильне надписати зверху, над рядком. Допускається заклеювання фрагмента тексту смужкою паперу, на якій написано (надруковано) правильний варіант, зафарбовування коректором з подальшим написанням зверху. Слід пам'ятати, що на одній сторінці не повинно бути більше п'яти виправлень; текст має легко читатися, особливо це стосується рукопису.

6. Не допускаються текстові вставки, доповнення на полях, звороті аркуша, окремих аркушах. Підрядкові (підтекстові) виноски слід робити на тій сторінці, якої вони стосуються. Щільність рядків тексту в посиланнях може бути більшою, ніж в основному тексті (1 інтервал).

7. Сторінки рахуються з титульної, але на цій сторінці номер не вказується. Починаючи з другої сторінки цифра (2, 3, 4...) проставляється або у правому верхньому куті аркуша, або посередині верхнього поля без крапки і будь-яких інших графічних позначок. Наскрізна нумерація зберігається до останньої сторінки роботи.

8. Кожна вагома структурна частина роботи - зміст, список (перелік) умовних позначень (скорочень), вступ, розділи (глави), висновки, список літератури, додатки - розочинається з нової сторінки.

9. Заголовки частин ЗМІСТ, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ друкуються великими літерами симетрично до тексту. Підкреслення, оформлення іншими кольорами, а також перенос не допускаються. Номер розділу вказують після слова „РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять. Потім з нового рядка друкують назву розділу:

РОЗДІЛ 2

ФУНКЦІОНУВАННЯ СКЛАДНИХ СЛОВОТВОРЧИХ ОДИНИЦЬ

Існує інший спосіб оформлення: з абзацу пишуть слово „Розділ" та його номер, ставлять крапку, а далі у тому ж рядку вказують назву розділу, наприклад:

Розділ 2. ФУНКЦІОНУВАННЯ СКЛАДНИХ ОДИНИЦЬ

Розділ 2. Функціонування складних одиниць

РОЗДІЛ 2 ФУНКЦІОНУВАННЯ СКЛАДНИХ ОДИНИЦЬ

Підрозділи розпочинаються з абзацного відступу, нумеруються подвійними індексами (наприклад, 2.З.). Заголовки підрозділів друкуються у тому ж рядку після індексу маленькими літерами (крім першої великої). їх можна виділити жирним шрифтом. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою: 2.1. Українські словотворчі одиниці. Стилістичний аспект Складний заголовок бажано розбити на рядки так, щоб крапка потрапила в середину рядка, а не закінчувала його.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу (2.1.3. - третій пункт першого підрозділу другого розділу). Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в підбір до тексту. Такий заголовок можна підкреслити або виділити курсивом, а в кінці його - поставити крапку, наприклад:

2.1.3. Складені словотворчі одиниці. Коли в основному тексті...

Підпункти нумерують в межах кожного пункту за такими ж правилами.

10. Відстань між назвою розділу і наступним текстом, а також між назвами розділу і підрозділу (параграфа, пункту) дорівнює З-4 інтервалам, тобто є більшою, ніж у тексті. Всередині заголовка текстовий інтервал зберігається.

11. Фрази, які розпочинаються з нового рядка (з абзацу), друкують після абзацного відступу, що дорівнює п'яти друкарським інтервалам, на комп'ютері - перший рядок - відступ 1,0-1,25.

12. Текст іноземною мовою може бути цілком надрукований або вписаний від руки.

13. Формули, умовні знаки мають бути вписані в текст чорним кольором, чітко, розбірливо. Розміри знаків для формул рекомендовано такі: великі літери та цифри - 7-8 мм., малі літери - 4 мм, показники та індекси - не менше 2 мм

14. Таблиці, креслення, малюнки, графіки, фотографії як в основному тексті, так і в додатках слід виконувати на стандартних аркушах або наклеювати на них. Підписи та пояснення розміщувати безпосередньо під малюнком, фотографією тощо.

15. Ілюстрації, таблиці бажано подавати з роботі одразу ж після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Сторінки, на яких вони розміщені, включаються до загальної нумерації сторінок. Якщо таблиця, малюнок, креслення за розміром перевищують формат А4, їх виконують на більших аркушах, але рахують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або у додатках.

16 Формули, таблиці, ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти тощо) нумеруються послідовно у межах розділу:

- формули, рівняння нумеруються в дужках без слова „формула", „рівняння", наприклад: (5.3) - третя формула п'ятого розділу. Нумерувати рекомендовано формули та рівняння, на які є посилання в тексті. Посилання виконуються таким чином: у формулі (5.3)...; із рівняння (3.1) випливає..,; [див формулу (5.3)]. Номер формули наводиться біля правого поля сторінки навпроти останнього рядка формули; рівняння і формули варто для наочності виділяти з тексту вільними рядками (вище і нижче формули залишати один вільний рядок). Якщо рівняння за розміром перевищує один рядок, його переносять на інший після знаків /-1 + 1-1x1:1, номер вказується на рівні останнього рядка; таблиці та ілюстрації нумерують послідовно у межах розділу. Номер має складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації (таблиці), між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 1.2" - друга таблиця першого розділу; "Рис. 1.2" - другий рисунок першого розділу (ілюстрації позначають словом „Рисунок"). При цьому номер ілюстрації, її назву і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією, а напис „Таблиця" із зазначенням номера та її назву - над таблицею: слово „Таблиця" та номер - у правому верхньому куті над відповідним заголовком. При переносі частини таблиці на іншу сторінку вказують: „Продовження таблиці 1.2". Заголовок таблиці розміщують посередині аркуша, пишуть з великої літери без крапок на кінці. Якщо в роботі одна ілюстрація або одна таблиця, їх нумерують за загальними правилами.

17.Вимоги до бакалаврської роботи

до написання бакалаврських робіт 5

2. Вимоги до бакалаврської роботи

Обсяг бакалаврської роботи - до 60 сторінок друкованого тексту.

Структура бакалаврської роботи:

реферат (1 crop.);

зміст (1 стор.);

вступ (2-3 crop.);

теоретичний розділ (15-20 стор.);

проблемно-аналітичний (15-20 стор.);

практичний - напрямки вирішення проблеми (5-Ю стор.);

висновки (2-3 стор.);

список використаної літератури;

 

18)Процедура захисту курсової та бакалаврської робіт.

Спочатку ми всі здали в комісію анотації до своїх робіт, щоб під час виступу вони мали змогу швидко ознайомитися зі змістом роботи. Далі ми по черзі виходили до кафедри та робили коротенький виступ на 2-3 хвилини про свою наукову роботу, описуючи мету, завдання та методи дослідження. Останні 2 хвилини ми вiдповiдали на запитання від членів комісії та самих студентів. Мій захист курсової роботи не був виключенням. Процес був такий самий, як і у всіх. Лише мушу додати, що оцінку за курсову мені відразу не сказали. Лише потім, коли комісія та викладачі на кафедрі вирішили, хто чого вартий, оголосили результати. Своїм балом за захист курсової роботи я був цілком задоволений.

19) Вимоги до наукової дискусії. Етапи підготовки наукової дискусії.

Дискусія — форма колективного обговорення, мета якої — виявити істину через зіставлення різних поглядів, правильне розв’язання проблеми. Під час такого обговорення виявляються різні позиції, а емоційно-інтелектуальиий поштовх пробуджує бажання активно мислити.

Організація дискусії передбачає три етапи: підготовчий, основний та заключний. На першому етапі доцільно сформулювати тему дискусії й основні питання, які будуть винесені на колективне обговорення, добрати відповідну літературу для підготовки, визначити час і місце проведення дискусії. Учасників дискусії краще розмістити у приміщенні так, щоб усі присутні бачили одне одного в обличчя й добре чули.

Добір теми багато в чому визначає ефективність дискусії. Звичайно, краще формулювати її проблемно. На обговорення не бажано виносити понад п’ять питань. Якщо тема складна, доцільно зробити невеликий вступ, щоб учасникам дискусії було легше визначитись щодо основних понять.

На другому етапі обговорюються ті питання, які були винесені на порядок денний. Процесом обговорення керує ведучий. Від виконання ним своєї ролі багато в чому залежать хід і результати дискусії. Щоб не тиснути на присутніх авторитетом, ведучому не слід самому багато говорити. Він це може робити тільки тоді, коли не вистачає інформації для пошуку нового погляду на вже відому проблему. Ведучому треба ставитися до всіх поважливо і однаково, не засуджувати будь-кого з учасників за його, можливо, некомпетентну думку. Різні заклики ведучого на зразок “пам’ятайте про регламент”, “дотримуйтесь правил дискусії”, “будьте цивілізовані” не знімуть загострення пристрастей, а можуть лише образити її учасників. Тому не варто зловживати такими висловами.




Дата добавления: 2015-04-26; просмотров: 18 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

XVI Товариство | XXI Сон у руку | XXII Наука не йде до бука | XXIV Розбишацька дочка | XXIX Лихо не мовчить | Специфіка використання вербальних і невербальних засобів мовленнєвого етикету | Візитна картка як атрибут ділової людини, її характеристика, реквізити | Телефонна розмова. Культура ділової телефонної розмови | I рівень | Інновація, ванна, бонна, Андорра, Геннадій |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.011 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав