Читайте также:
|
Сільськогосподарські товариства створюються та функціонують на основі приписів ЦК України, ГК України, Закону України від 9 вересня 1991 р. «Про господарські товариства», а акціонерні товариства — також Закону України від 17 вересня 2008 р. «Про акціонерні товариства».
Згідно ст. 79 ГК України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та (або) громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. Засновниками і учасниками господарських товариств можуть бути суб'єкти господарювання, інші учасники господарських відносин, а також громадяни, які не є суб'єктами господарювання.
Господарські товариства класифікуються за способами їх формування, функціонування статутного капіталу і обсягами відповідальності учасників за зобов'язаннями товариства. На основі першої підстави законодавство розрізняє акціонерні і неакціонерні товариства. За другим критерієм розрізняють товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні і командитні товариства. Слід погодитися із тим, що у сільському господарстві завдяки здійсненню аграрної реформи значну частину всіх сільськогосподарських підприємств становлять акціонерні товариства відкритого і закритого типів, а також товариства з обмеженою відповідальністю. Це зумовлено двома основними причинами: по-перше, специфікою реформування державних та колективних сільськогосподарських підприємств; по-друге, особливостями здійснення господарської діяльності в аграрному секторі економіки України.
За офіційними даними станом на 1 липня 2008 р. в Україні загальна кількість суб'єктів господарювання у сфері сільського господарства становила 88 435, з них 18 551 аграрних господарських товариств, серед яких найбільш поширені аграрні акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю.
Сільськогосподарське акціонерне товариство визначається як господарське товариство, котре здійснює діяльність у сфері виробництва сільськогосподарської продукції, її перероблення та реалізації, виконання робіт та надання послуг, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Акціонерне товариство не відповідає за зобов'язаннями акціонерів. Акціонери не відповідають за зобов'язаннями акціонерного товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, тільки у межах належних їм акцій.
За загальним правилом акціонерне товариство може бути створене шляхом заснування або злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариства, державного (державних), комунального (комунальних) та інших підприємств у акціонерне товариство. Проте особливістю заснування аграрних акціонерних товариств є те, що більшість з них створювалися шляхом реорганізації колгоспів і радгоспів і у теперішній час утворюються у зв'язку з реструктуризацією недержавних сільськогосподарських підприємств. Такі сільськогосподарські акціонерні товариства сформували власні статутні капітали за рахунок об'єднання майнових і земельних часток (паїв) своїх засновників — колишніх працівників і пенсіонерів реорганізованих господарств, які вони одержали внаслідок реорганізації останніх.
Засновниками сільськогосподарського акціонерного товариства можуть бути держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, а також фізичні та (або) юридичні особи, що прийняли рішення про його заснування. Засновниками акціонерного товариства можуть бути одна, дві чи більше осіб. Між засновниками може укладатися засновницький договір, у якому визначаються порядок провадження спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства, кількість, тип і клас акцій, що підлягають придбанню кожним засновником, номінальна вартість і вартість придбання цих акцій, строк і форма оплати вартості акцій, строк дії договору. Такий договір не є установчим документом акціонерного товариства і діє до дати реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.
Законодавство України, зокрема Закон України «Про акціонерні товариства» (ст. 9) виділяє такі етапи створення сільськогосподарського акціонерного товариства: 1) прийняття зборами засновників рішення про створення акціонерного товариства та про закрите (приватне) розміщення акцій; 2) подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; 3) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій та видання тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій; 4) присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів; 5) укладення з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій або з реєстратором іменних цінних паперів договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів; 6) закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства; 7) оплата засновниками повної номінальної вартості акцій; 8) затвердження установчими зборами товариства результатів закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників товариства, затвердження статуту товариства, а також прийняття інших рішень, передбачених законом; 9) реєстрація товариства та його статуту в органах державної реєстрації; 10) подання Державній комісії цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій; 11) реєстрація Державною комісією. цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого і приватного) розміщення акцій; 12) одержання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій; 13) видання засновникам товариства документів, що підтверджують право власності на акції.
Відповідно до ст. 81 ГК України загальна номінальна вартість випущених акцій повинна дорівнювати розміру статутного (складеного) капіталу (фонду) аграрного акціонерного товариства, який не може бути меншим суми еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення такого товариства.
Установчим документом, на підставі якого функціонують аграрні акціонерні товариства, є їх статут. Статут таких товариств повинен містити відомості про: повне та скорочене найменування товариства українською мовою; тип товариства; розмір статутного капіталу; розмір резервного капіталу; номінальну вартість і загальну кількість акцій; кількість кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій, а також наслідки невиконання зобов'язань з викупу акцій; умови та порядок конвертації і привілейованих акцій певного класу в прості акції товариства чи у привілейовані акції іншого класу у випадках, якщо товариством передбачено випуск привілейованих акцій; права акціонерів — власників привілейованих акцій кожного класу; наявність переважного права акціонерів приватного товариства на придбання акцій цього товариства, які пропонуються їх власником до продажу третій особі, та порядок його реалізації; порядок повідомлення акціонерів про виплату дивідендів; порядок скликання та проведення загальних зборів; компетенцію загальних зборів; спосіб повідомлення акціонерів про зміни у порядку денному загальних зборів; склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції; порядок внесення змін до статуту; порядок припинення товариства. Статут може містити й інші положення, що не суперечать законодавству.
Слід погодитися з тим, що сільськогосподарські акціонерні товариства мають певну специфіку, їм притаманні певні специфічні ознаки, а саме: а) в господарстві може бути як збільшення статутного капіталу і відповідно внеску кожного засновника або учасника при систематичному розширеному відтворюванні господарства, так і зменшення статутного капіталу і частки майнових внесків за наявності об'єктивних чинників зниження урожаїв і виходу продукції тваринництва та відсутності резервних фондів. До цих об'єктивних чинників належать нестабільність сільськогосподарського виробництва, коливання прибутковості підприємств, що викликає необхідність у створенні резервних фондів, які залежать від спеціалізації і природно-кліматичних умов кожного конкретного господарства; б) у складі сільськогосподарських акціонерних товариств серед їх засновників є багато пенсіонерів, а у зв'язку з впровадженням нової техніки і технологій кількісний склад працівників зменшується, що зобов'язує товариство повертати засновникам і учасникам, які виходять з його складу, вартість їх внесків; в) оскільки сільськогосподарські акціонерні товариства є переважно об'єднанням фізичних осіб, які зайняті в трудовому процесі та утворюють прибуток, їх засновники більше зацікавлені у створенні моделі акціонерних товариств закритого типу, за якої не відбувається вилучення частини прибутку на користь сторонніх інвесторів; г) працівники сільськогосподарських акціонерних товариств, як правило, мають подвійний правовий статус: вони — акціонери, вони — особи, трудові відносини яких з товариством засновані на трудовому договорі і регулюються трудовим законодавством.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю можна визначити як господарське товариство, що здійснює діяльність у сфері виробництва сільськогосподарської продукції, її перероблення та реалізації, виконання робіт та надання послуг та має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки власним майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої внески, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх внесків. І навпаки, ті учасники товариства, які не повністю внесли внески, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини внеску кожного з учасників.
Засновниками та учасниками сільськогосподарського товариства і обмеженою відповідальністю можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України. При цьому максимальна кількість учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю може сягати 10 осіб.
Значну кількість сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю створено в ході реформування сільськогосподарських підприємств, наслідком чого стало те, що статутний фонд таких товариств був утворений шляхом об'єднання майнових і земельних внесків (паїв) громадян, колишніх членів колгоспів та інших сільськогосподарських підприємств.
Аграрне товариство з обмеженою відповідальністю створюється та функціонує на підставі статуту. Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними внесків, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді, порядок розподілу прибутків та збитків, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, за якими необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.
У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний (складений) капітал (фонд), розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної одній мінімальній заробітній платі, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю. При цьому до моменту реєстрації товариства кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного (складеного) капіталу не менше 50 відсотків зазначеного в установчих документах внеску, а іншу частину — протягом першого року діяльності товариства.
Порядок створення сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю передбачає прийняття зборами засновників рішення про створення товариства, затвердження установчими зборами статуту товариства, а також прийняття інших рішень, передбачених законом, формування статутного (складеного) капіталу (його частини) товариства, реєстрацію товариства органами державної реєстрації.
Державна реєстрація сільськогосподарських товариств провадиться у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній державній адміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання засновника (засновників) даного товариства. Правила та порядок проведення державної реєстрації названих суб'єктів аграрного господарювання визначено Законом України від 15 травня 2003 р. «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Дата добавления: 2015-04-26; просмотров: 31 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |