Читайте также:
|
|
Тема. Життєвий і творчий шлях Л.М. Толстого.
Соціально-психологічний роман „Анна Кареніна”.
План
1. Життєвий і творчий шлях Л. Толстого.
2. Громадська та педагогічна діяльність.
3. Філософсько-етичні, духовні й творчі шукання та здобутки Л.Толстого.
4. Толстой і релігія.
5. Роман “Анна Кареніна” - художнє дослідження сімейних стосунків.
6. Проблематика твору: роль сім'ї у житті людини, пошуки основ міцних сімейних стосунків, право людини на життя за порухами власної душі, обов'язок перед членами родини, передовсім дітьми. Авторське вирішення думки сімейної у творі. Паралелізм у композиції роману.
7. Система образів. Різні типи сімей: родини Кареніних, Облонських, Левіних. Суперечливий образ Анни. Чоловічі образи. Образ Левіна, його автобіографічна складова. Пластичність і психологічна глибина змалювання образів-характерів. “Діалектика душі” толстовських героїв.
8. Новий підхід літературознавця Н. Воронцової-Юр'євої до трактування образу Анни Кареніної (не жертва, а бездушний маніпулятор).
9. Особливості стилю митця.
10.Творчі зв'язки Л.Толстого з майстрами світової культури.
11. Місце і роль у світовій літературі. Особливості індивідуального стилю.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Апостолов Н. Живой Толстой: Жизнь Л.Н.Толстого в воспоминаниях и переписке. – СПб, 1995.
2. Воронцова-Юрьева Н. Анна Каренина не Божья тварь. – М., 2009.
3. Маймин Е.А. Лев Толстой: Путь писателя. – М., 1984.
4. Ніколенко О.М. Зарубіжна література ХІХ століття.- К.: Академія, 1999.
5. Культура і лінгвістика – Інтернет-видання.
Кожна людина – алмаз, який може очистити або не очистити себе. У тій мірі, в якій він є очищений, через нього світить вічне світло. Отож, справа людини не в тому, щоби світити, а в тому, щоби очистити себе.
Л.М. Толстой
Рухаючись далі в напрямку самовдосконалення, більше бачиш у себе недоліки, і правду говорив Сократ про те, що найвищим ступенем досконалості людини є знання того, що вона нічого
не знає.
Л.М. Толстой
Коли в літературі є Толстой, легко і приємно бути літератором... Толстой стоїть міцно, авторитет у нього величезний…
А.П. Чехов
Часто спадає на думку: все нічого, все ще просто і не так лячно, доки живий Лев Миколайович Толстой. Адже геній одним буттям своїм немовби вказує, що є якісь тверді підвалини: наче на плечах своїх тримає і радістю своєю живить усю країну і свій народ.
О. Блок
Дата | Події з життя |
1853-1856 1863-1869 1873-1877 | Народження в маєтку Ясна Поляна. Перша зустріч із Москвою. Рано втрачає батька і матір. Вступ до Казанського університету (юридичний факультет). Оселяється в маєтку Ясна Поляна. Початок письменницької діяльності. Військова служба на Кавказі. Участь у Кримській війні. Відставка. Закордонна подорож (Франція, Швейцарія, Італія, Німеччина). Відкриття школи для дітей селян у Ясній Поляні. Одруження з Софією Берс. Праця над романом «Війна і мир». Перехід на сторону «простого народу». Роман «Анна Кареніна». Відлучення від церкви. Смерть митця. |
Роман «Анна Кареніна» (1873-1877)
1. Історія написання: видіння чарівної жінки, дружба з дочкою Пушкіна Марією, що мешкала недалечко від Ясної Поляни, надихнула на створення роману про прекрасну, але нещасливу даму. Саме в цей період письменник замислюється над проблемами нещасливого шлюбу. Але темою сім´ї він не обмежився, відчувши, що сімейні стосунки тісно пов’язані з соціальними, історичними і навіть політичними умовами життя.
2. Паралелізм і композиція роману: роман розпочинається фразою: «Всі щасливі родини схожі одна на одну, кожна нещаслива родина нещаслива по-своєму». У центрі уваги нещасливі сімейні стосунки. Отож, пафос полягає у дослідженні причин розпаду сімей. Автор не знаходить остаточної відповіді на питання: у чому ж секрет щастя? Образ поїзда – це образ самої епохи, що невблаганно насувається на людину і готова розчавити її будь-якої миті. Життю аристократів протиставляється світ народу, де ще збереглися справжні цінності. Все суспільство пройняте духовною гнилістю (за трактовкою В. Набокова), воно порушує важливі моральні принципи, а це призводить до драматичної розв’язки. Особливості композиції у тому, що в центрі роману дві історії: Анни і Льовіна, їхні шляхи не перетинаються.
3. Образна система: Анна, Льовін, Вронський. Автор твердить, що трагічний кінець героїні - у розпаді духовних цінностей і морального руйнування цивілізації. Хто винен у тому, що Анна не змогла бути щасливою з першим чоловіком, якого не кохала, і з другим, якого кохала понад усе (чи не кохала, виходячи з літературної розвідки Н. Воронцової-Юр´євої)? Не засудити грішницю, а зрозуміти витоки її трагедії. Такий заклик автора. Нагадування, що «кожен дасть за себе звіт» перед Господом, Він буде судити. Це підтверджує епіграф: «Мне отмщение, Аз воздам».
4. Ідея: повернути в життя безсумнівний зміст добра!
5. Релігійно-етичні погляди Толстого:
У людині два начала: добро і зло, чим більше людина віддає іншим, тим з змістовніше її життя; церква віддаляє людину від Бога. Не відповідати на зло і насилля злом. У сім’ї слід повернутися до природних стосунків. За критику церква оголосила Толстому анафему.
6. Художня своєрідність роману: Толстой розширив межі побутового роману, охопивши всі сторони життя тогочасної Росії. Твір відзначається поліфонією, бо в ньому зображається не тільки історія Анни. Образи показані в динаміці. Велике значення в романі мають символи. Перегони, наприклад, - це уособлення аморального, що є в житті, поїзд – символ зла.
7. Роль Толстого у світовій літературі: значна частина інтелігенції світу сприймала Толстого як учителя і пророка, який проголошував вічні істини. Моральні уроки письменника і дотепер є актуальними. А його послідовники («толстовці») є і зараз.
Н.Воронцова-Юрьева («Анна Каренина не божья тварь»)
Новый (сенсационный) взгляд
Некоторые из давно существующих мифов:
Ø Анна несчастна в браке с Карениным.
Ø Анна не любит мужа, потому что его невозможно любить.
Ø Анна любит Вронского.
Ø Анна жертвует своим положением в обществе ради любви.
Ø Она пожертвовала ради Вронского вообще всем.
Ø Она гибнет под влиянием бездушного света, не пожелавшего позволить ей любить.
Ø Анна любит сына.
Ø Анна несчастна в разлуке с сыном.
Ø Анна - чувствующая натура.
Ø Анна - крайне совестливая личность, имеющая глубокую нравственную природу.
Ø Вронский - пошлый эгоист, которому важнее развлекаться, чем думать об Анне, которая ради него пожертвовала всем.
Ø Каренин - бездушное холодное существо, которое иногда почему-то способно на высокие поступки.
Ø Каренин не способен на любовь.
Ø Каренину глубоко плевать на Анну.
Дата добавления: 2015-04-26; просмотров: 15 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |
<== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
Катулл стихотворения | | | Все это ложь от первого до последнего пункта - ложь, порожденная леностью ума и скудостью литературного чутья создавших ее. |