Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Заходи по запобіганню деградації і раціональному використанню земель.

З метою припинення деградації й підвищення родючості сіль­ськогосподарських земель, а також забезпечення їх відтворення, слід використовувати комплекс агротехнічних заходів, зокрема впроваджувати сучасні технології, відновити систему застосування мінеральних і органічних добрив, використовувати засоби захисту рослин. Значним резервом підвищення ефективності використання земельних ресурсів є розробка й упровадження досконалішої струк­тури посівних площ. Також слід провести заходи з рекультивації порушених земель, захисту їх від ерозії, підтоплення, висушуван­ня, зрушень, вторинного засолення й заболочування, забруднення промисловими відходами й хімічними речовинами та іншими ви­дами деградації.

До правових форм запобігання деградації земель сільськогоспо­дарського призначення відносять: економічне стимулювання, зе­мельний контроль, моніторинг земель, планування і прогнозуван­ня, земельний кадастр. Так, земельний кадастр, як інформаційна база даних про земельні ресурси, необхідна для розробки науково обґрунтованого й більш ефективного комплексу заходів, спрямова­них на запобігання деградації земель сільськогосподарського при­значення.

Раціональне використання земельних ресурсів вимагає, щоб ко­жен природокористувач орієнтувався на їх дбайливе господарське освоєння з найбільшою вигодою. Вимоги до такого використання земель виражені в правових формах, обов'язковість яких у разі не­виконання забезпечується можливістю державного примусу.

Система правових, організаційно-господарських, агротехніч­них заходів, які забезпечують правильну організацію земельної те­риторії, називається землеустроєм. Його основні завдання поляга­ють у такій організації земельної території, яка б відповідала всім вимогам агротехнічної науки, забезпечувала еколого-економічне обґрунтування впроваджених сівозмін, упорядкування угідь, а та­кож розробку заходів щодо охорони земель.

Предметом дискусії є співвідношення раціонального викорис­тання й охорони землі. Наразі визначилися два напрямки, за яки­ми можна згрупувати основні погляди щодо зазначеної проблеми. На думку представників першої групи, раціональне використання землі й охорона землі — різні й самостійні явища у сфері взаємовід­носин суспільства й природи. Представники другої вважають, що раціональне використання землі включає також її охорону в про­цесі використання. Такий висновок роблять у зв'язку з тим, що сучасне розуміння використання землі визнає його раціональним у разі виконання конкретним суб'єктом комплексу заходів з охо­рони земель.