Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Какое назначение и задачи техники безопасности

Читайте также:
  1. A1Какое из высказываний, приведённых ниже, содержит ответ на вопрос: «Почему немцы постоянно простреливали трассу, проложенную по льду Финского»?
  2. c.) Какое из понятий не используется при работе с OO.0 Writer
  3. I. Назначение методических рекомендаций
  4. I. Объект. Предмет. Задачи.
  5. I. ПРЕДМЕТ И ЗАДАЧИ
  6. I. ЦЕЛИ И ЗАДАЧИ КУРСОВОЙ РАБОТЫ
  7. I. Цели и задачи науки управления
  8. I. Цели и задачи освоения дисциплины
  9. I. Цель и задачи преддипломной практики.
  10. I.1.1. Цели и задачи дисциплины

Понятие и задачи техники безопасности.
В процессе трудовой деятельности можно выделить, с одной стороны, человека, который работает, а с другой - производство (пространство, в котором происходит трудовая деятельность, где возникает опасность и где человек испытывает ее влияния), куда включается предмет и орудия труда, а также окружающую среду.

Для защиты человека от производственной опасности предусмотрена система охраны труда. Опасность - это явления, процессы, объекты, способные при определенных условиях нанести вред здоровью или жизни человека как сразу, так и в будущем, т.е. вызвать нежелательные последствия. Источниками опасности являются орудиями труда (инструмент, специальные устройства, машины), сам предмет труда или производственная среда. Защита окружающей производственной среды, в частности социальное окружение, может стать источником психической травмы.

На нынешнем этапе происходит быстрый физический износ основных фондов и технологий. В некоторых отраслях он достигает 70% и более. Стабильная эксплуатация потенциально опасных производств часто осложняется недостаточно надежным внешним энергоснабжением. Оставленные, по сути, один на один со старыми и новыми проблемами, многие предприятия работают за гранью допустимого риска. Теперь он какой-то мере компенсируется спадом промышленного производства. Однако в будущем, когда начнется подъем экономики, фактор стареющих технологий и оборудования может стать определяющим в росте количества техногенных аварий.

Среди работ, выполняемых на производстве, специально выделяются работы с повышенной опасностью (с подъемными кранами, баллонами большого давления, с электросетями высокого напряжения и т.п.). Подавляющее большинство объектов повышенной опасности сосредоточено в атомной энергетике, в нефтегазовом, химическом и нефтехимическом комплексах.

В опасных зонах действуют или периодически возникают факторы, опасные для жизни и здоровья человека. При этом состояние условий труда, при котором исключено деяния на работников опасных и вредных производственных факторов, называется безопасностью труда.

Система организационных мероприятий и технических средств, предотвращающих воздействия на работников опасных производственных факторов, определяет понятие «техника безопасности».

Объектами изучения техники безопасности являются:

v технологический и трудовой процессы;

v особенности оборудования, инструментов и приспособлений с точки зрения безопасности труда;

v производственной среде в целом, а также его составляющие (технические, организационные, социальные), которые могут быть причиной производственных травм или способствовать их возникновению и усилению их действия).

Выделяют следующие задачи техники безопасности:

v выявление причин травматизма, профзаболеваний и потенциальных опасностей;

v определение мер и технических средств, обеспечивающих безопасность оборудования, а также технологического и трудового процесса;

v подготовку и обоснование материалов для законодательства по технике безопасности, правил и норм, технических условий, инструкций по обеспечению безопасности зданий, сооружений, оборудования, технологических процессов);

v проведение полного учета производственных травм и анализ причин их возникновения;

v изучения и исследования имеющихся технологических процессов и внедрения новых, более совершенных, обеспечивающих безопасность труда, а также механизацию тяжелых и вредных работ;

v разработку материалов и организацию работы с инструктажа и обучения работников безопасным приемам труда.

К необходимости постоянно повышать уровень безопасности труда руководителей предприятий (владельцев), руководителей производственных подразделений побуждают три причины:

1) естественный человеческий долг в отношении своих работников;

2) мотивы экономического характера;

3) требования соответствующих правовых норм.

4) Эти причины органично взаимосвязаны.

Мероприятия по предотвращению несчастных случаев на производстве должны прежде всего уберечь работника от травм, болезней, инвалидности (а то и от смерти) и тех негативных последствий, что из всего этого следуют.

Кроме того, несчастные случаи наносят немалых материальных убытков, негативно сказываются на благосостоянии отдельного человека, снижают эффективность экономики страны. От несчастного случая терпят люди и производственный капитал не только непосредственно на месте аварии. Аварии и несчастные случаи влекут за собой множество расходов, связанных с восстановлением участки производства, вышедшей из строя.

Для предприятий, которые осознали значение усилий по соблюдению правил техники безопасности, направленных на обеспечение безопасности труда, кроме всего прочего, эти усилия оборачиваются довольно ощутимой экономической выгодой. Многие предприятия подсчитали, что расходы на содержание штатных специалистов по безопасности труда, на приобретение средств защиты труда является делом самоокупаемой и даже финансово выгодной, ведь все это способствует заметному уменьшению аварий, несчас тных случаев и связанных с ними затрат.

На предприятиях, где ведется усиленная работа по созданию благоприятных условий труда и соблюдения правил техники безопасности, серьезных аварий и несчастных случаев случается немного - имеют место преимущественно легкие травмы, и обходятся они предприятию дешевле. Таким образом, опыт многих предприятий подтверждает правильность мысли об экономичности эффективно настроенной системы безопасности труда.

Социально-экономический эффект, который ожидается в результате повышения уровня безопасности машин, механизмов, оборудования, других технических средств труда, заключается в существенном снижении людских и материальных затрат, повышении конкурентоспособности промышленной продукции отечественного производства и как следствие в увеличении объемов ее экспорта и постепенном укреплении экономического потенциала государства, повышении уровня социальной защиты граждан.

 

№ 21

Защита населения в чрезвычайных ситуациях представляет собой комплекс
мероприятий, проводимых с целью не допустить поражения людей или максимально снизить степень воздействия поражающих факторов.


К основным способам защиты населения в чрезвычайных ситуациях относятся:
— укрытие населения в защитных сооружениях (средства коллективной защиты);
— использование средств индивидуальной и медицинской защиты;
— рассредоточение и эвакуация населения из опасной зоны.

Защитное сооружение – это инженерное сооружение,
предназначенное для укрытия людей, техники и имущества от опасностей,
возникающих в результате аварий и катастроф на потенциально опасных
объектах (ПОО) либо опасных природных явлений в районах размещения этих
объектов, а также от воздействия современных средств поражения (ССП). К
таким сооружениям относят убежища и противорадиационные укрытия (ПРУ).
Кроме того, для защиты людей могут применяться и простейшие укрытия.
К ЗС закрытого типа с коллективной защитой от ОВ (ОХВ), РВ и БС
относятся убежища, в которых защита обеспечивается подачей и помещения
очищенного наружного воздуха с помощью фильтровентиляционных установок
(режим 2) или регенерацией внутреннего воздуха (режим 3).
К ЗС закрытого типа с индивидуальной защитой относятся
противорадиационные укрытия (ПРУ), воздух в которые подаётся не очищенным
от OB (OXB) и БС, а в случае появления их в наружном воздухе люди
используют для защиты средства индивидуальной защиты.
Укрытие персонала объектов экономики и населения в ЗС – основной и
наиболее надёжный способ защиты людей в ЧС.
Для укрытия людей, в основном, используются убежища и ПРУ, которые
обеспечивают размещение и жизнеобеспечение людей. Однако для их
кратковременной защиты могут использоваться и простейшие укрытия.

Убежища - это защитные сооружения, в которых в течение определённого
времени обеспечиваются условия для укрытия людей с целью защиты от ССП,
поражающих факторов и воздействий ОВ, OXB, РВ и БС.
Встроенные – располагаются под зданиями наименьшей этажности на
данной площади.

карантин - комплекс административных и медико-санитарных мероприятий, предупреждающих занос карантинных инфекций на определенную территорию (напр., в страну) и их распространение за пределы эпидемического очага.

обсервация - система мер по медицинскому наблюдению за изолированными в специально приспособленных помещениях здоровыми лицами, имевшими контакт с больными карантинными инфекциями или выезжающими за пределы зоны карантина.

Средства индивидуальной защиты подразделяются по защищаемым участкам:
* Средства Индивидуальной Защиты Органов Дыхания (СИЗОД);
* Средства Индивидуальной Защиты Глаз (СИЗГ);
* Средства Индивидуальной Защиты Кожи (СИЗК).
К СИЗД относят противогазы, респираторы, изолирующие дыхательные
аппараты, комплект дополнительного патрона, гопкалитовый патрон.
К СИЗГ относят защитные очки от светового импульса ядерного взрыва.
К СИЗК относят защитную одежду.
По назначению СИЗ подразделяют на общевойсковые и специальные.
Общевойсковые СИЗ предназначены для использования личным составом всех или нескольких видов вооруженных сил и родов войск. Специальные СИЗ
предназначены для использования военнослужащими определенных специальностей или для выполнения специальных работ.
По принципу защитного действия СИЗОД и СИЗК подразделяются на
фильтрующие и изолирующие.
Фильтрующие СИЗК представляют собой одежду из материала, который
пропитывается специальным техническим составом для нейтрализации или
адсорбции паров СДЯВ.);
Средства защиты органов дыхания:
* СИЗОД фильтрующего действия - это противогазы и респираторы.
* СИЗОД изолирующего типа способны обеспечивать органы дыхания человека
необходимым количеством свежего воздуха независимо от состава
окружающей атмосферы.
Фильтрующие противогазы предназначены для защиты человека от попадания
в органы дыхания, на глаза и лицо РП, ОВ и БА (радиоактивной пыли,
отравляющих веществ и биологических агентов).
Промышленные противогазы надёжно предохраняют органы дыхания, глаза,
лицо от повреждения. Надо помнить, что они предназначены для защиты от
конкретных ядовитых веществ. Поэтому имеют строгую направленность
(избирательность), что позволяет повысить их защитную мощность.
Респираторы представляют собой облегченное средство защиты органов
дыхания от вредных газов, паров, аэрозолей и пыли. Респираторы
получили широкое распространение. В шахтах, на рудниках, на химически
вредных и запыленных предприятиях при работе с удобрениями и
ядохимикатами в сельском хозяйстве.
Ватно-марлевая повязка. Защищает основную часть лица от подбородка до глаз, изготавливается из ваты и марли (или только из ваты). Ватно-марлевая повязка может защищать от хлора, для этого она пропитывается 2% раствором питьевой соды, а пропитанная 5% раствором лимонной или уксусной кислоты защищает от аммиака. Она одноразового употребления, после применения ее сжигают. Обычно ватно-марлевую повязку используют вместе с очками.
Изолирующие средства защиты кожи.
Изолирующие средства защиты кожи изготавливают из прорезиненной ткани
и применяют при длительном нахождении людей на зараженной территории, при выполнении дегазационных и дезинфекционных работ в очагах поражения и зонах заражения. К изолирующим средствам защиты относятся: легкий защитный костюм Л-1, защитный комбинезон и общевойсковой защитный комплект (ОЗК).
Комплект защитной фильтрующей одежды ЗФО-58.
Защита кожных покровов человека от воздействия отравляющих веществ,
находящихся в парообразном состоянии. Комплект обеспечивает, кроме того,
защиту от радиоактивной пыли и бактериальных средств, находящихся в
аэрозольном состоянии.
ЗФО-53 состоит из хлопчатобумажного комбинезона, нательного белья,
подшлемника и двух пар портянок. Используется в комплекте с фильтрующим
противогазом.
Простейшие средства защиты кожи.
К простейшим средствам защиты кожи относят одежду и обувь из грубой
ткани. Они защищают от радиоактивной пыли и бактериальных средств, а также
могут защитить, в течении небольшого времени от СДЯВ и ОВ.

Медицинские средства защиты.
К табельным медицинским средствам индивидуальной защиты относятся:
1. аптечка индивидуальная АИ-2;
2. универсальная аптечка бытовая для населения, проживающего на
радиационноопасных территориях;
3. индивидуальные противохимические пакеты - ИПП-8,ИПП-10;
4. пакет перевязочный медицинский - ППМ.

 

№ 22

Роботодавець: 3.3. Погоджує план-графік проведення медичних оглядів
закладами охорони здоров'я. 3.5. Здійснює контроль за проведенням медоглядів у строки,
погоджені з закладами охорони здоров'я, призначає відповідальних
осіб за організацію медогляду.

№ 23

Під час укладання трудового договору роботодавець повинен
проінформувати працівника під розписку про умови праці та про
наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих
виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу
на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за
роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного
договору. На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а
також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими
метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за
встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші
засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні
засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов'язаних з
ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не
передбачені трудовим договором, повинні бути забезпечені
зазначеними засобами.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок
придбання, комплектування, видачу та утримання засобів
індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з
охорони праці та колективного договору.

У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника
роботодавець зобов'язаний замінити їх за свій рахунок. У разі
придбання працівником спецодягу, інших засобів індивідуального
захисту, мийних та знешкоджувальних засобів за свої кошти
роботодавець зобов'язаний компенсувати всі витрати на умовах,
передбачених колективним договором.

Згідно з колективним договором роботодавець може додатково,
понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби
індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього
працівника вимагають їх застосування. Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в
кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до
нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог
законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи
управління охороною праці, а саме:

створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які
забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує
інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за
виконання покладених на них функцій, а також контролює їх
додержання;

розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує
комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та
підвищення існуючого рівня охорони праці;

забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів
відповідно до обставин, що змінюються;

впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і
техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги
ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого
обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних
випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних
заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих
причин;

організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних
досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого
обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на
відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку
і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками
вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я
виробничих факторів;

розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з
охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти
підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки
працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях,
на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до
нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно
працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з
охорони праці;

здійснює контроль за додержанням працівником технологічних
процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням
та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного
та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з
охорони праці;

організовує пропаганду безпечних методів праці та
співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за
необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі
виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення
зазначених вимог.


Стаття 14. Обов'язки працівника щодо додержання вимог
нормативно-правових актів з охорони праці

Працівник зобов'язаний:

дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і
здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи
під час перебування на території підприємства;

знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони
праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням
та іншими засобами виробництва, користуватися засобами
колективного та індивідуального захисту;

проходити у встановленому законодавством порядку попередні та
періодичні медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення
зазначених вимог.

№24

Інструктажі з питань охорони праці

4.1. Види інструктажів
За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
4.1.1. Вступний інструктаж
Проводиться:
з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;
з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;
з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики;
у разі екскурсії на підприємство;
з усіма вихованцями, учнями, студентами та іншими особами, які навчаються в СЗО, ПЗО, ПТЗО, ВЗО, при оформленні або зарахуванні до ЗО.
4.1.2. Первинний інструктаж
Проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:
новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство;
який переводиться з одного цеху виробництва до іншого;
який буде виконувати нову для нього роботу;
відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.
Проводиться з вихованцями, учнями та студентами СЗО, ПЗО,
ПТЗО, ВЗО:
на початку занять у кожному кабінеті, лабораторії, де навчальний процес пов'язаний із застосуванням небезпечних або шкідливих хімічних, фізичних, біологічних факторів, у гуртках, перед уроками трудового навчання, фізкультури, перед спортивними змаганнями, вправами на спортивних знаряддях, при проведенні заходів за межами території ЗО;
перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо; на початку вивчення кожного нового предмета (розділу, теми) навчального плану (програми) - із загальних вимог безпеки, пов'язаних з тематикою і особливостями проведення цих занять.
4.1.3. Повторний інструктаж
Проводиться з працівниками на робочому місці в терміни, визначені відповідними чинними галузевими нормативними актами або керівником підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:
на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці;
для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.
4.1.4. Позаплановий інструктаж
Проводиться:
З працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:
при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;
при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;
при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо;
при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються працівником;
при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів.
З вихованцями, учнями, студентами - в кабінетах, лабораторіях, майстернях тощо при порушеннях ними вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.
4.1.5. Цільовий інструктаж
Проводиться з працівниками:
при виконанні разових робіт, не передбачених трудовою угодою;
при ліквідації аварії, стихійного лиха;
при проведенні робіт, на які оформлюються наряд-допуск,
розпорядження або інші документи.
Проводиться з вихованцями, учнями, студентами ЗО в разі
організації масових заходів (екскурсії, походи, спортивні заходи
тощо).
4.2. Порядок проведення інструктажів для працівників
4.2.1. Усі працівники, які приймаються на постійну чи тимчасову роботу і при подальшій роботі, повинні проходити на підприємстві навчання в формі інструктажів з питань охорони праці, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.
4.2.2. Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці, а в разі відсутності на підприємстві такої служби - іншим фахівцем, на якого наказом (розпорядженням) по підприємству покладено ці обов'язки і який в установленому цим Типовим положенням порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці.
Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджується керівником підприємства.
Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу (додаток 7), який зберігається в службі охорони праці або в працівника, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у документі про прийняття працівника на роботу.
4.2.3. Первинний інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт.
4.2.4. Повторний інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.
4.2.5. Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і
зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.
4.2.6. Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються в залежності від виду робіт, що ними виконуватимуться.
4.2.7. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, майстер).
4.2.8. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці. Знання перевіряє особа, яка проводила інструктаж.
При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи позапланового інструктажів для працівника на протязі 10 днів додатково проводиться інструктаж і повторна перевірка знань. При незадовільних результатах і повторної перевірки знань питання щодо працевлаштування працівника вирішується згідно з чинним законодавством.
При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.
4.2.9. Працівники, які суміщають професії (в тому числі працівники комплексних бригад), проходять інструктажі як з їх основних професій, так і з професій за сумісництвом.
4.2.10. Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажу та про допуск до роботи особою, якою проводився інструктаж, вноситься запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці (додаток 9). При цьому обов'язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував. Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, журнали прошнуровані і скріплені печаткою.
У разі виконання робіт, що потребують оформлення наряду-допуску, цільовий інструктаж реєструється в цьому наряді-допуску, а в журналі реєстрації інструктажів - не обов'язково.
4.2.11. Перелік професій та посад працівників, які звільняються від первинного, повторного та позапланового інструктажів, затверджується керівником підприємства за узгодженням з державним інспектором по нагляду за охороною праці.
До цього переліку можуть бути зараховані працівники, участь у виробничому процесі яких не пов'язана з безпосереднім обслуговуванням обладнання, застосуванням приладів та інструментів, збереженням або переробкою сировини, матеріалів тощо.
4.3. Порядок проведення інструктажів для вихованців,
учнів, студентів
4.3.1. Вступний інструктаж проводиться на початку занять.
Інструктаж проводить працівник служби охорони праці, а за відсутності такого - особа, на яку наказом керівника ЗО покладені ці обов'язки.
Програма вступного інструктажу розробляється службою охорони
праці ЗО або призначеною керівником особою. Програма та тривалість вступного інструктажу затверджуються керівником закладу освіти.
Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу, який зберігається в службі охорони праці або в працівника, що відповідає за проведення вступного інструктажу.
4.3.2. Первинний інструктаж проводиться з групою вихованців ПЗО, учнів СЗО, ПТЗО чи студентів ВЗО. Тематика інструктажу та
порядок його проведення визначаються відповідними положеннями Міністерства освіти України.
4.3.3. Позаплановий інструктаж проводиться при виявленні порушень вимог безпеки вихованцями, учнями, студентами під час навчально-виховного процесу, при зміні умов виконання навчальних завдань з професії, лабораторних робіт, інших видів занять, передбачених навчальними планами.
4.3.4. Цільовий інструктаж з питань охорони праці проводять з групою вихованців, учнів, студентів. Обсяг і зміст інструктажу визначається в залежності від виду масових заходів.
Облік проведення цільових інструктажів здійснюється у відповідності з чинними положеннями Міністерства освіти в журналах обліку теоретичного і виробничого навчання.
4.3.5. Первинний, позаплановий, цільовий інструктажі проводять відповідні вчителі, вихователі, керівники гуртків, інструктори, тренери, майстри виробничого навчання або завідувачі кабінетів (лабораторій) тощо за відповідними інструкціями чи програмами.
4.3.6. Відмітка про проведення первинного та позапланового інструктажів робиться в журналах реєстрації інструктажів з питань охорони праці (додаток 10).
5. Стажування (дублювання) та допуск працівників до
роботи
5.1. Новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу на робочому місці до початку самостійної роботи повинні під керівництвом досвідчених, кваліфікованих фахівців пройти стажування протягом 2-15 змін або дублювання протягом не менше шести змін.
5.2. Працівники, функціональні обов'язки яких пов'язані із забезпеченням безаварійної роботи важливих і складних господарчих потенційно небезпечних об'єктів або з виконанням окремих потенційно небезпечних робіт (теплові та атомні електричні станції, гірничодобувні підприємства, інші подібні об'єкти, порушення технологічних режимів яких являє загрозу для працівників та навколишнього середовища), до початку самостійної роботи повинні проходити дублювання з обов'язковим суміщенням з проти аварійними і протипожежними тренуваннями відповідно до плану ліквідації аварій.
5.3. Допуск до стажування (дублювання) оформлюється наказом (розпорядженням) по підприємству (структурному підрозділу), в якому визначаються тривалість стажування (дублювання) та прізвище
відповідального працівника.
5.4. Перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування (дублювання), а також тривалість стажування
(дублювання) визначаються керівником підприємства. Тривалість стажування (дублювання) залежить від стажу і характеру роботи, а також від кваліфікації працівника.
5.5. Керівнику підприємства надається право своїм наказом (розпорядженням) звільняти від проходження стажування (дублювання) працівника, який має стаж роботи за відповідною професією не менше 3 років або переводиться з одного цеху до іншого, де характер його роботи та тип обладнання, на якому він працюватиме, не змінюються.
5.6. Стажування (дублювання) проводиться за програмами для конкретної професії, посади, робочого місця, які розробляються на підприємстві і затверджуються керівником підприємства (структурного підрозділу).
5.7. Стажування (дублювання) проводиться на робочих місцях свого або іншого подібного за технологією підприємства. У процесі стажування працівники повинні виконувати роботи, які за складністю, характером, вимогами безпеки відповідають роботам, що передбачаються функціональними обов'язками цих працівників.
5.8. У процесі стажування (дублювання) працівник повинен:
поповнити знання щодо правил безпечної експлуатації технологічного обладнання, технологічних і посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці;
оволодіти навичками орієнтування у виробничих ситуаціях в нормальних і аварійних умовах;
засвоїти в конкретних умовах технологічні процеси і обладнання та методи безаварійного керування ними з метою забезпечення вимог охорони праці.
5.9. Запис про проведення стажування (дублювання) та допуск до самостійної роботи здійснюється керівником відповідного структурного підрозділу (начальник виробництва, цеху тощо) в журналі реєстрації інструктажів (додаток 9).
5.10. Якщо в процесі стажування (дублювання) працівник не оволодів необхідними виробничими навичками чи отримав незадовільну оцінку щодо протиаварійних та протипожежних тренувань, то стажування (дублювання) новим розпорядженням може бути продовжено на термін, що не перевищує двох змін.
5.11. Після закінчення стажування (дублювання) наказом (розпорядженням) керівника підприємства (або його структурного підрозділу) працівник допускається до самостійної роботи.

6. Організація проведення інструктажів з питань охорони праці

6.1. Працівники, під час прийняття на роботу та періодично,
повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони
праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних
випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні
аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

6.2. За характером і часом проведення інструктажі з питань
охорони праці (далі - інструктажі) поділяються на вступний,
первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

6.3. Вступний інструктаж Проводиться: з усіма працівниками, які приймаються на постійну або
тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади; з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство
і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують
інші роботи для підприємства; з учнями та студентами, які прибули на підприємство для
проходження трудового або професійного навчання; з екскурсантами у разі екскурсії на підприємство. Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони
праці або іншим фахівцем відповідно до наказу (розпорядження) по
підприємству, який в установленому Типовим положенням порядку
пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або
в приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням
сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних
посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з
урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість
інструктажу затверджуються керівником підприємства. Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі
реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (додаток
5), який зберігається службою охорони праці або працівником, що
відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у наказі
про прийняття працівника на роботу.

6.4. Первинний інструктаж проводиться до початку роботи
безпосередньо на робочому місці з працівником: новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство або до
фізичної особи, яка використовує найману працю; який переводиться з одного структурного підрозділу
підприємства до іншого; який виконуватиме нову для нього роботу; відрядженим працівником іншого підприємства, який бере
безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві. Проводиться з учнями, курсантами, слухачами та студентами
навчальних закладів: до початку трудового або професійного навчання; перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного з
використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо. Первинний інструктаж на робочому місці проводиться
індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на
підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до
виконуваних робіт.

6.5. Повторний інструктаж проводиться на робочому місці
індивідуально з окремим працівником або групою працівників, які
виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань
первинного інструктажу. Повторний інструктаж проводиться в терміни, визначені
нормативно правовими актами з охорони праці, які діють у галузі,
або роботодавцем (фізичною особою, яка використовує найману працю)
з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше: на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці; для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.

6.6. Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на
робочому місці або в кабінеті охорони праці: при введенні в дію нових або переглянутих
нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні
змін та доповнень до них; при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації
устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини,
матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці; при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з
охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо; при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30
календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти
робіт - понад 60 днів. Позаплановий інструктаж з учнями, студентами, курсантами,
слухачами проводиться під час проведення трудового і професійного
навчання при порушеннях ними вимог нормативно - правових актів з
охорони праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій,
пожеж тощо. Позаплановий інструктаж може проводитись індивідуально з
окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і
зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому
випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його
проведення.

6.7. Цільовий інструктаж проводиться з працівниками: при ліквідації аварії або стихійного лиха; при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства
оформлюються наряд-допуск, наказ або розпорядження. Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим
працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового
інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що
виконуватимуться.

6.8. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий
інструктажі проводить безпосередній керівник робіт (начальник
структурного підрозділу, майстер) або фізична особа, яка
використовує найману працю.

6.9. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий
інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного
опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою
набутих навичок безпечних методів праці, особою, яка проводила
інструктаж. При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і
навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного,
повторного чи позапланового інструктажів протягом 10 днів
додатково проводяться інструктаж і повторна перевірка знань. При незадовільних результатах перевірки знань після цільового
інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна
перевірка знань при цьому не дозволяється.

6.10. Про проведення первинного, повторного, позапланового та
цільового інструктажів та їх допуск до роботи, особа, яка
проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації
інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (додаток 6).
Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути
пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою. У разі виконання робіт, що потребують оформлення
наряду-допуску, цільовий інструктаж реєструється в цьому
наряді-допуску, а в журналі реєстрації інструктажів - не
обов'язково.

6.11. Перелік професій та посад працівників, які звільняються
від повторного інструктажу, затверджується роботодавцем. До цього
переліку можуть бути зараховані працівники, участь у виробничому
процесі яких не пов'язана з безпосереднім обслуговуванням
об'єктів, машин, механізмів, устаткування; застосуванням приладів
та інструментів, збереженням або переробкою сировини, матеріалів
тощо.

6.12. Тематика та порядок проведення інструктажів з питань
охорони праці для учнів, курсантів, слухачів, студентів під час
трудового і професійного навчання у навчальних закладах
визначаються нормативно-правовими актами в галузі освіти.

№ 26

П О С Т А Н О В А
від 22 березня 2001 р. N 270
Київ

Про затвердження Порядку розслідування та обліку
нещасних випадків невиробничого характеру
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А
від 30 листопада 2011 р. N 1232
Київ

Деякі питання розслідування та
обліку нещасних випадків, професійних
захворювань і аварій на виробництві

ЗУ «Про охорону праці»




Дата добавления: 2015-05-05; просмотров: 10 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Стаття 1| Во время отдыха на природе Вы решили искупаться в незнакомом водоеме. Ваши действия по обеспечению личной безопасности во время купания.

lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.016 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав