Читайте также:
|
|
Фактори розвитку економіки можна класифікувати за різними ознаками,
зокрема:
1) спосіб обміну матеріальних благ
2) роль матеріального виробництва й виробничих відносин у виникненні, розвитку, зміні способів виробництва
3) географічний фактор;
4) історія грошей
5) клімат
6) культура, релігія.
Основні етапи розвитку економічної науки включають:
1. Докласичний етап (IV тис. до. н. е. – XVII ст. н. е.). В своєму
історичному розвитку охоплює добу рабовласництва та феодалізму.
2. Класичний етап (XVII – XIX ст.).
3. Неокласичний (XIX – перша половина XX ст.).
4. Посткласичний етап. Сучасний розвиток економічної думки.
виділяються етапи розвитку економіки:
1) первіснообщинний, азіатський, античний, рабовласницький,
феодальний, капіталістичний, комуністичний спосіб виробництва
2) традиційне суспільство, перехідне суспільство, стадія підйому,
стадія швидкого дозрівання, століття високого масового споживання
3) доіндустріальне, індустріальне, постіндустріальне суспільство
4) аграрна, індустріальна, технотронна цивілізації
5) стародавня історія [100 тис. р. до н.е. – 5 ст. н.е.], середні віки
[5-15 ст.], новий час [16-початок 20 ст.], новітній час [з 1941р. – до наших днів]
/цивілізаційний підхід/.
Не універсальність існуючих підходів актуалізує комплексне досліджен-
ня господарського розвитку України як рівноправного суб’єкта економіки єв-
ропейської та світової спільноти.
Виникнення економічної думки фіксується у формі опису та критичного
аналізу ідей і поглядів попередників у творах учених-економістів.
Етапи розвитку економічної думки як науки:
1. Перша половина 19 ст. – кінець 19 ст.: Історичний аналіз не має самостійного
значення, розвивається в рамках політичної економії і виступає обґрунтуванням тієї
чи іншої концепції автора, носить критичний характер. Основні роботи: 1) стаття
Дж.Мак-Куллоха "Про політичну економію", подана до Британської енциклопедії;
2) книги та статті теоретиків історичної школи Німеччини Ф.Ліста, В.Рошера,
Б.Гільдебранта, К.Кніса; 3) К.Маркс "Теорії додаткової вартості" (4-й том "Капіта-
лу").
2. 19 ст.-початок 20 ст.: Історія економічних учень виділяється в самостійну науку і вводиться до навчальних програм європейських університетів. Проводяться пе-
рші наукові дослідження у даній галузі. Основні роботи: 1) Ш.Жид, Ш.Ріст "Історія
економічних вчень"; 2) Й.Шумпетер "Історія економічного аналізу".
3. Початок 20 ст. – теперішній час: Історія економічних учень розвивається на
власній основі, доповнюється дослідженнями про методологію історичного аналізу ідей та теорій минулого. Основні роботи: 1) М.Блауг "Економічна думка в рет-
роспективі"; 2) Такаші Негаші "Історія економічної теорії"; 3) "Всесвітня історія
економічної думки" (у 6-ти томах) під редакцією В.М.Черковця.
2. Предмет i метод "Історії економіки та економічної думки"
Зародилася історія економіки та економічної думки у межах предметного простору політичної економії. Як самостійна наука вона виникає в середині
19 століття. Окремою дисципліною починає викладатися в європейських уні-
верситетах на рубежі 19-20 ст.
Мета: формування знань про історичний розвиток господарств та еконо-
мічної думки країн Європейської цивілізації для розуміння генезису та законо-
мірностей функціонування економічних систем.
Завдання дисципліни: поглиблення знань з економічної теорії; форму-
вання уявлень про закономірності і тенденції розвитку економічної думки; ана-
ліз наукового внеску окремих шкіл і напрямів в економічну теорію; ознайом-
лення з досягненнями видатних економістів.
напротязі сторіч періодично змінювалось поняття предмету історії економічних вчень, що впливало на розуміння
економічної науки загалом та потребувало її спростувань. В XVIII – першій
половині ХІХ століття предметом економічної науки було вивчення “природи і
причини багатства народів ” (А. Сміт). В останній третині ХІХ ст. економічна
теорія визначалася як наука про людську поведінку, визнаючи конкретну ціль
Дата добавления: 2015-05-05; просмотров: 20 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |