Читайте также:
|
|
Риму
Античне рабство (1 ст.до н.е. – 1 ст. н.е.) характерне для Стародавньої
Греції та Стародавнього Риму.
Стародавня Греція. Продуктивні сили – удосконалення агротехнічних
заходів /трипілля, удобрення вапном, борона з дерев’яними зубами, молотильна
дошка/. Форми господарювання – ранній розвиток ремесла й торгівлі, відокре-
млення ремесла, сільське господарство /пшениця, ячмінь, виноградники, олив-
кові гаї, сади, бджільництво/, металургія, обробка каменю, ткацтво, будівницт-
во жител, кораблебудування, мореплавство, колонізація. Економічні відносини
– боргове рабство, руйнування общини родовою аристократією, використання
рабської праці різнобічне й продуктивне, поява грошей, торгового капіталу.
Соціальний устрій – антична громада /вільні землевласники, а раби – безправ-
ні/ виступала переважно як місто-поліс /експлуатувало село/.
Античний Рим. Періоди: 1) Царський /8-6 ст. до н. е./. Земля обробля-
ється плугом. Розкладається родовий устрій. 2) Республіканський /509-31 до н.
е./. Засоби виробництва: коса, серп, борона з зубами, жатка з широким захва-
том, колісний плуг, водяний млин, мінеральні добрива. Здійснюється перехід
від родової общини до сусідської, з'являються патриції й плебеї. Розвивається
приватно-рабовласницьке господарство, у тому числі: вілли (25-100 га, 50-60
рабів), латифундії. 3) Імператорський (31р. до н. е.-476р. н.е.). Криза завойов-
ницької політики. Зменшення притоку рабів. Галузі господарювання: сільське
господарство /пшениця, просо, сочевиця, цибуля, часник/, тваринництво, війсь-
кова справа, рибальство, торгівля /експорт: хліб, солона риба, конопляне поло-
тно, мед, віск, хутро; імпорт: вина, золото, срібло, зброя, тканини, предмети
розкоші/.
10. Розвиток економічної думки Античного Світу.
Ксенофонт (430-355 рр. до н. е.). Афінський аристократ і політичний ді-
яч, землевласник. Твори: "Домострой, Кіропедія". Головні ідеї: 1) об'єднав коло
питань, які стосуються проблем раціонального господарювання, у особливу га-
лузь знань "ойкономію" /від грец. "ойкос" -господарство, "номос" -закон/;
2) аналізує поділ праці та його вплив на прибутковість домашнього господарст-
ва; 3) виділяє дві властивості товару ("Цінність - все те, від чого можна отрима-
ти користь. Якщо людина не вміє користуватись річчю, то вона не є для неї
цінністю. Але коли дану річ продати, то можна одержати корисність і, тим са-
мим, надати речі цінності"); 4) характеризує сутність грошей та їх функції
(гроші – особливий товар, специфічність якого – у не насиченості; функції гро-
шей: надавати користь і створювати скарби).
Платон ( 427-347 рр. до н.е.). Аристократ, засновник філософської школи
– Афінської "Академії". Твори: "Держава, Закони". Головні ідеї: 1) пропонує мо-
дель "ідеального" державного устрою, поклавши в її основу принцип природного
поділу праці (Людині від народження притаманний лише певний талант. Одні
народжені для управління, інші - для надання допомоги, а інші - для землеробст-
ва і ремісництва. Необхідно створити таку державу, в якій кожний виконував би
певні функції за своїм талантом і отримував частку у суспільному продукті від-
повідно до природних здібностей); 2)характеризує три стани – філософи
/управляють державою/, воїни /охороняють державу/, землероби, ремісники, тор-
говці /виробляють продукти/; перший та другий стани не мають ніякої власності
і звільнені від продуктивної праці, споживають суспільний продукт на принци-
пах рівності; третій стан має приватну власність і забезпечує засобами існування
перші два; 3) необхідність грошей виводить із торгівлі, яка обслуговує поділ
праці. Виділяє три функції грошей: міра вартості, засіб обігу і засіб нагрома-
дження скарбів.
Аристотель (384- 322 рр. до н.е.) - учень Платона, вихователь Олександ-
ра Македонського, засновник Афінського "Ліцею", в якому займався педагогі-
чною діяльністю. Головні твори: "Нікомахова етика", "Політика". Головні ідеї:
1) об'єднує знання про господарювання у вчення про: економіку /комплекс
знань про господарську діяльність, пов'язану з виробництвом споживчих варто-
стей/, хрематистику /комплекс знань про діяльність, націлену на нагромаджен-
ня майна; 2) характеризує двоїсту природу товару /речами користуються заради
споживчих якостей і заради обміну. Обидві властивості товару приносять влас-
нику користь/, а також принципи рівності і квантифікованості в обміні;
3) виділяє функції грошей /міра вартості, засіб обігу, засіб нагромадження ска-
рбів/; 4) встановлює різницю між рухом грошей як грошей /Т-Г-Т/ і грошей як
капіталу /Г-Т-Г/.
Вирішення проблем раціональної організації рабовласницької латифундії
наведені у працях давньоримських філософів:
Марк Теренцій Варрон (116-27рр. до н. е.). Головний твір: "Про сільське
господарство". Основні ідеї: 1) виділяє фактори, які впливають на зростання до-
хідності сільського господарства /торгівля та необхідність урахування коливання
ринкових цін, розвиток тваринництва, з якого "можна вилучити немалий дохід"/;
2) вважає, що інтенсифікація праці рабів можлива за рахунок використання ме-
тодів морального та матеріального стимулювання /"Бажання до праці можна ви-
кликати також більш вільним режимом, більш щедрою мірою їжі та одягу, ско-
роченням роботи або дозволом виганяти на пасовиська декілька голів власної
худоби"/; 3) пропонує раціонально використовувати працю вільних колонів та
рабів.
Марк Порцій Катон (234-149 рр. до н. е.). Головний твір: "Землеробст-
во". Звертає увагу на умови зростання дохідності домашнього господарства:
1) розвиток землеробства на основі інтенсифікації рабської праці /через забез-
печення раба завданням на робочий день, безперервність процесу виробництва:
"працювати в будь-яку погоду і свята"/; 2) систему контролю за виконанням
робіт наглядачем із числа рабів; 3) збут частини виробленої продукції на ринку;
4) розвиток орендних відносин /"здавати у підряд збір маслин, виготовлення
масла, обробку земель"/.__
Дата добавления: 2015-05-05; просмотров: 20 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |