Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Економічний розвиток східнослов'янських племен.

Українські землі з періоду залізного століття заселялися різними за похо-

дженням й мовами племенами:

1) автохтонні землеробські племена – прародителі слов'ян, ірано-язичні кочові

племена, греки-колоністи;

2) перші жителі причорноморських степів – кіммерійці /9–7 сторіччя до н. е./

за походженням – індоєвропейці, вели кочовий спосіб життя, займалися тва-

ринництвом, металургією, створили великі племінні союзи на чолі з царями,

однак потерпіли поразку від скіфів і покинули країну;

3) стародавнє населення півдня Криму /9–4 сторіччя до н.е./ – племінне об'єд-

нання таврів, що боролося проти Херсонеса і Боспорського царства.

4) племінне об'єднання скіфів /7– 3 ст. до н.е./ на півдні Східної Європи, про-

довженням якого було Скіфське царство /3 ст. до н.е./. Скіфське суспільство

поділялося на три прошарки /воїнів, жерців і рядових общинників –

землевласників і скотарів/, очолювані царськими скіфами, влада яких розпо-

всюджувалася на слов'янські племена;

5) сармати, які нашестям знищили Скіфію /2 ст. до н.е./, заснували свою дер-

жаву в Північному Причорномор'ї – Сарматію /до її складу входили слов'янські

племена/;

6) впродовж великого переселення народів /4-7 ст. н.е./ автохтонним населен-

ням на території України були слов'яни.

Середнє Подніпров'я стало історичним центром східного слов'янства.

Господарство: землеробство /разом з перелоговою використовувалася двопі-

льна і трипільна система/, тваринництво, полювання і рибальство, ремесла

/залізодобувні й залізо обробні/, розвиток обміну й торгівлі. Суспільний

устрій: союзи племен /перші територіально-політичні об'єднання 6–8 ст./, як

зародки держави. Віче – верховний орган племінного самоврядування слов'ян.

Влада спочатку виборна, а пізніше спадкова княжа.

Місто Київ /засновано у кінці 5 ст./ було важливим політичним і культу-

рним центром полян /5–6 ст./, який на рубежі 8–10 ст. перетворився на значний

політичний міжплемінний центр, що поступово об'єднав величезні території

між Балтійським і Чорним морями.

" Русь ", або " Київська Русь " – нова держава з центром в Києві /9 ст./.

Соціальний устрій: середньовікова імперія, конфедерація. Економічні відно-

сини: власниками землі були князі, бояри, церква. Умовне землеволодіння і ва-

сально-сеньоральні відносини – у межах великий князь - князі-намісники /9–

середина 12 ст./, пануюча форма власності – вотчина /формально визнана на

з'їзді князів в Любече, 1097 р./. Господарювання: сільське господарство, висо-

корозвинені ремесла, торгівля, формування грошової системи.

Занепад Київської Русі /кінець 11 ст./ був економічним і політичним.

Причини: зростання крупного землеволодіння, особливо його вотчинної форми,

що посилило феодальну роздробленість та Нашестя монголо-татарів /12-13 ст./.

Наслідки: 1) зміна форми державного устрою /самостійні князі-намісники/;

2) перетворення Київської Русі на федерацію /союз/ феодальних земель – князівств /середина 12 ст./; 3) Волинське і Галицьке князівства об'єдналися в єдину

Галицько-Волинську державу і в умовах розпаду Київської Русі стали наступ-

никами державності; 4) князівства Південно-Східної Русі потрапили в залеж-

ність від монгольської держави на довгий час; 5) українські землі з середини

14 ст. потрапили під владу польських, литовських і угорських загарбників.

12. Характерні риси європейського господарства періоду середньовіччя.

Характерні риси еволюції феодального господарювання:

-Раннє середньовіччя (5-9 ст.): 1) формування крупної феодальної власно-

сті; 2) поступова втрата селянами-общинниками особистої свободи; 3) натура-

льний тип господарювання з переважанням ручної праці, домінуюча роль агра-

рного сектору щодо торгівлі й ремесел; 4) феодальна роздробленість, міжусобні

війни; 5) формуються основи майбутніх державних утворень.

-Високе середньовіччя (10-13 ст.): 1)розвиток сільського господарства,

ремесел, торгівлі в містах; 2)формування крупних централізованих держав.

-Пізнє середньовіччя (14-15 ст.): 1)розпад феодальної економіки;

2)створення основ ринкового господарства; 3)формування колоніальної систе-

ми й всесвітнього ринку.

Загальні риси феодального господарювання:

1) низький, рутинний стан техніки;

2) панування крупної земельної власності феодалів;

3) поєднання її з дрібним індивідуальним господарством селян;

4) селяни є не власниками, а користувачами землі;

5) позаекономічний примус селян до праці (особиста, поземельна залежність);

6) аграрний "переворот", переважання агросектору над торгівлею, ремеслом;

7) домінування натурального господарства.

8) форма господарювання – феодальна вотчина;

9) форми реалізації феодальної земельної власності – феодальна земельна рента

(відпрацьовочна /панщина/, продуктова /натуральний оброк/, грошова

/грошовий оброк/);

Наслідки феодального господарювання:

1) розвиток ремесла в межах феодального помістя, в об’єднаннях ремісників –

"цехах";

2) корпоративний характер розвитку торгівлі в торгових об’єднаннях – "гільді-

ях";

3) розвиток товарно-грошових відносин призвів до виникнення перших банків;

4) розпад общини й швидке зростання великих земельних володінь;

5) посилення державно-централізованих форм експлуатації селян, загальнодер-

жавних і місцевих податків, втручання держави у селянсько-сеньйоральні від-

носини;

6) урбанізація Західної Європи, переростання міст у центри ремісництва й тор-

гівлі.




Дата добавления: 2015-05-05; просмотров: 16 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Управление карьерой в организации - Попытка 1 | Етапи розвитку економіки й основні напрямки економічної думки. | Економічний розвиток перших цивілізацій Стародавнього Сходу. | Господарство первісних племен на території Українських земель. | Економічні погляди середньовікового Сходу. | Економічна думка України періоду середньовіччя | Сутність і особливості первісного нагромадження капіталу у провідних країнах | Пізня класична політекономія. Ідеї реформізму. | Пізня класична політекономія. Ідеї прагматизму. | Пізня класична політекономія. Ідеї апологетизму |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав