|
Читайте также: |
Варіант №5
1.Які гірські породи найбільше розчиняються у підземних водах. Приведіть приклади розчинної діяльності води?
У воді розчиняються тверді, рідкі і газоподібні речовини.
За розчинністю у воді всі речовини поділяються на три групи: а) добре розчинні; б) малорозчинні; в) практично нерозчинні (їх часто називають нерозчинними).
Проте слід пам'ятати, що абсолютно нерозчинних речовин у природі немає. Якщо занурити у воду скляну паличку або кусочок золота чи срібла, то вони у мізерно малих кількостях розчинятимуться у воді. Як відомо, вода, що була у контакті зі сріблом, убиває мікроби.
Скло, срібло, золото, а також олія, гас і чадний газ – це приклади практично нерозчинних у воді речовин. Прикладами малорозчинних у воді речовин є гіпс, кисень, азот. Багато які речовини розчиняються у воді дуже добре, наприклад цукор, спирт, сіль.
Отже, розчинність насамперед залежить від природи речовини.
Розчинність більшості твердих речовин залежить і від температури; з підвищенням температури вона, як правило, зростає. У земній корі існує багато розчинних у воді речовин: гіпс, солі, вапняк, крейда.
Якщо підземні або поверхневі води з плином часу їх розчиняють відбувається явище карсту. Так виникають у земній корі порожнини – карстові печери. Гази та рідини також здатні розчинятися у воді. Проте, гази гірше розчиняються у гарячій воді, ніж тверді речовини. Адже під час нагрівання молекули газу віддаляються одна від одної на великі відстані. Частина з них виходить за межі посудини і в розчині їх залишається менше. Тому розчинність газів зростає із зниженням температури і підвищенням тиску. Газовані мінеральні води, наприклад «Оболонська», «Миргородська», «Трускавецька» та багато інших, готують, розчиняючи вуглекислий газ у воді з мінеральних джерел. Столовий оцет готують з оцтової кислоти (це рідина) та води.
Отже, розчини можна приготувати з води та твердої речовини, води та рідини, води та газоподібної речовини.
2.Мінералогія – є наука....
наука про мінерали, що вивчає їх фізичні властивості, хімічний склад, умови утворення і поширення в природі, а також можливість використання у народному господарстві.
3.Наукові дослідження фахівців кафедри гідрогеології та інженерної геології Харківського національного університету ім.. В.Н. Каразіна (Гуров О.В., Захарченко Г.М., Сухно І.Г., Мальований Г.Г., Макаренко О.Н., Решетов І.К., Воєводін В.М., Терещенко В.О. та інш.).
Серед професійно-орієнтованих дисциплін на кафедрі викладаються: загальна гідрогеологія, регіональна гідрогеологія, інженерна геологія, регіональна інженерна геологія, динаміка підземних вод, екологічна гідрогеологія, нафтогазова гідрогеологія, радіогідрогеологія, теорія фільтрації, методика геологічних та інженерно-геологічних досліджень, моделювання в гідрогеології, оцінка запасів підземних вод, організація геологорозвідувальних робіт, еколого-геологічна зйомка та моніторинг, геотермія
З 1917 по 1933 р. геолого-гідрогеологічні дослідження виконувалися на кафедрі під керівництвом професора Д. М. Соболева. Наприкінці 1933 р. була організована кафедра кафедра гідрогеології та інженерної геології. Перший завідувач кафедри гідрогеології (1934 – 1937 рр.) був професор Вершиновський (репресований і загинув в 1937 р.). З 1937 по 1946 рр. Кафедру очолював доцент А. С. Таран. З 1947 по 1965 рр. завідуючим кафедри був Г. М. Захарченко. В цей період сюди прийшли працювати: О. М. Мокаренко, І. Г. Сухно, В. К. Панфілов.
4.Класифікація інженерних споруд.
В архитектурно-строительной практике инженерными сооружениями называют строения, возводимые для выполнения инженерно-технических функций, например мост, водопровод, эстакада, галерея, трубы, водонапорные башни и т. п.
В инженерном сооружении могут быть размещены отдельные помещения, но они не определяют основного назначения сооружения. К инженерным сооружениям относятся все строительные объекты, кроме зданий.
Инженерные сооружения широко распространены в промышленности, сельском, коммунальном хозяйстве, на транспорте и в других отраслях народного хозяйства.
На промышленных предприятиях инженерные сооружения назначаются в зависимости от характера производства. Они могут располагаться как внутри, так и вне промышленных зданий, а также независимо от зданий, имея самостоятельное значение.
Несмотря на большое многообразие типов инженерных сооружений, их можно подразделить на группы. По межотраслевой унификации, проведенной ЦНИИПромзданий, они подразделяются по функциональному признаку на следующие группы:
группа I — сооружения для опирания и размещения оборудования: постаменты под вертикальную и горизонтальную аппаратуру, этажерки;
группа II — коммуникации: тоннели, каналы, опоры для линий электропередач и стойки для светильников, отдельно стоящие опоры для трубопроводов, эстакады для трубопроводов, дымовые трубы;
группа III — сооружения транспорта: разгрузочные эстакады, открытые крановые эстакады, конвейерные галереи, подпорные стенки;
группа IV — емкости и сооружения водопровода и канализации: бункера, силосы, градирни, сооружения водоснабжения и канализации.
По другим признакам, например по вместимости, пропускной способности, долговечности и эксплуатационным качествам, классификация инженерных сооружений не проводилась.
5.Що таке грунт в інженерній геології?
Інженерна геологія як наука оформилася при гідротехнічному будівництві в результаті реалізації плану електрифікації. Велике значення для виникнення і розвитку інженерної геології мали роботи Ф. П. Саваренская, Г. Н. Каменського,та инши.
Інженерна геологія, подібно всій сучасній науці, розвивалася під впливом процесів диференціації та синтезу. В результаті диференціації сформувалися три основні розділи інженерної геології (три інженерно-геологічні дисципліни): Грунтознавство,
інженерна геодинаміка та регіональна інженерна геологія.
Дата добавления: 2015-05-05; просмотров: 22 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |