По відношенню до ланки логістичного ланцюга або логістичних

§ запаси матеріальних ресурсів;

§ запаси незавершеного виробництва;

§ запаси готової продукції;

§ запаси тари;

§ запаси зворотних відходів.

2. По відношенню до базисних логістичних активностей:

§ максимальний запас

§ граничний запас

§ гарантійний запас

§ поточний запас

-3-

Система управління запасами - сукупність правил і показ­ників, які визначають момент часу й обсяг закупівлі продукції для поповнення запасів.

Параметрами системи управління запасами є:

Система із заданою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня. У цій системі вхідним параметром є період часу між замовленнями. Розглянута система містить елемент системи з фіксованим інтерва­лом часу між замовленнями (встановлену періодичність замовлен­ня) і елемент системи з фіксованим розміром замовлення (відстеження граничного рівня запасів, тобто «точки замовлення»).

Система «Мінімум-максимум». Ця «Мінімум-максимум» зорієнтована на ситуацію, коли витрати, на облік запасів і витрати на оформлення замовлення настільки значні, що стають порівняни­ми з втратами від дефіциту запасів.

-4-

Щодо управління матеріальними запасами метод АВС - спо­сіб нормування і контролю за станом запасів, який полягає в роз­битті номенклатури N, реалізованих товарно-матеріальних ціннос­тей на три нерівнопотужних підмножини А, В і С на основі деякого формального алгоритму.

Для проведення АВС - аналізу необхідно:

1) встановити вартість кожного товару (за закупними цінами);

2) розташувати товари за зменшенням ціни;

3) знайти суму даних про кількість і витрати на придбання;

4) розбити товари на групи залежно від їх питомої ваги в зага­льних витратах на придбання.

Залежно від витрат товарні запаси поділяються на три групи -А, В, С за їх питомою вагою в загальних витратах на придбання. Однак розподіл не обов'язково відбувається на три групи, число груп та їх межі вибираються довільно. Найбільш розповсюдженою є така класифікація:

Група «А»: найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких припадає приблизно 75-80% загальної вартості запасів, але вони складають лише 10-20% загальної кількості товарів, які знахо­дяться на зберіганні.

Група «В»: середні за вартістю товари. їх частка в загальній сумі запасів складає приблизно 10-15%, але у кількісному відно­шенні ці запаси складають 30-40% продукції, яка зберігається.

Група «С»: найдешевші. Вони становлять 5-10% від загальної вартості виробів, які зберігаються, і 40-50% від загального обсягу зберігання.

Аналіз АВС дозволяє класифікувати асортиментні одиниці за їх вартістю. Принцип диференціації асортименту в процесі аналізу ХYZ інший - тут весь асортимент поділяють на три групи залежно від рівномірності попиту і точності прогнозування.

У групу «X» включають товари, попит на який рівномірний, або може незначно коливатися. Обсяг реалізації за товарами, вклю­чених у дану групу, добре передбачається.

У групу «Y» включають товари, які споживаються в обсягах, що коливаються. Зокрема, в цю групу можуть бути включені товари із сезонним характером попиту. Можливості прогнозування по­питу за товарами групи «У» - середні.

У групу «Z» включають товари, попит на які виникає лише епізодично, будь-які тенденції відсутні. Прогнозувати обсяги реалі­зації товарів групи «2» складно.

Ознакою, на основі якої конкретну позицію асортименту зара­ховують до групи X, Y або Z, є коефіцієнт варіації попиту (v) за цією позицією:

де хі - і-те значення попиту за оцінюваною позицією;

- середнє значення попиту за оцінюваною позицією за період п;

n - величина періоду, за який зроблено оцінку.

Величина коефіцієнта варіації змінюється в межах від нуля до нескінченності. Поділ на групи X, У і 2 може бути здійснений на основі алгоритму:

1) група X - інтервал 0 V 10%;

2) група Y - інтервал 10% V 25%;

3) група Z - інтервал 25% v .

Результатом спільного проведення аналізів АВС і ХУZ є мат­риця, яка складається з дев'яти різних класів.

-5-

Розвиток інформаційних технологій і особливо пристроїв інформаційного обміну даними (Electronic Data Interchange - EDI), методу штрихового кодування, а також використанню електронних систем збору даних у місцях продажів і лазер­них сканерів сприяв появі системи управління попитом і поповненням ресурсів під назвою «запаси, що управляються продавцем» (vendor managed inventory, VМІ).

Це альтернативний спосіб управління запасами, заснований на співробітництві між покупцем та продав­цем — організації-продавцю доручається вести контроль над запа­сами, хоча фактично утримувати запаси продовжує організація-покупець. Ця інформація містить дані про фактичне використання або продаж товарів, величини поточних запасів і подробиці про додаткові види маркетингової діяльності, наприклад стимулювання збуту.

На основі отриманих даних постачальник приймає рішення про поповнення запасів свого клієнта. При цьому він одержує не замовлення, а лише вказівку покупця щодо бажаних для нього вер­хніх і нижніх границь розміру запасів.

Привабливість такого методу для постачальника полягає в тому, що завдяки безпосередньому доступу до інформації про реа­льний попит, звичайно переданої по системі електронного обміну даними (ЕОІ), він може більш осмислено планувати виробництво і розподіл своєї продукції, поліпшуючи в такий спосіб використання виробничих потужностей, ефективніше організовувати транспорту­вання, забезпечувати більш стабільне обслуговування покупців і в той же час оптимізувати величину запасів.

До недоліків такої системи відносять підвищення залежності організації-покупця від постачальника.

-6-

Склади - це будівлі, споруди та різноманітні пристрої, при­значені для приймання, розміщення і зберігання товарів, які надій­шли на них, підготовки їх до споживання і відпускання споживачу.

Склади виконують ряд функцій:

1. Перетворення виробничого асортименту в споживчий

2. Складування і зберігання продукції

3. Консолідація і розукрупнення вантажів

4. Надання послуг.

Метою створення складів у системах логістики є не збере­ження матеріальних ресурсів, а перетворення параметрів матеріальних потоків для їх найбільш ефективного використання. Під па­раметрами розуміють розміри і склад транспортних партій ванта­жів, тип і спосіб упакування, кількість найменувань вантажів у транспортних партіях, час прибуття і відправлення транспортних партій та ін.