Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Економічна ефективність оновлення продукції

Читайте также:
  1. Аналіз обсягів і структури виробництва продукції
  2. Аналіз якості продукції
  3. Аналізу впливу структури персоналу на ефективність діяльності підприємства
  4. Безробіття і його види. Соціально-економічна оцінка рівня безробіття.
  5. Виключна економічна зона.
  6. Економічна глобалізація як складова системних глобальних змін
  7. Економічна ефективність внесення органічних добрив під посіви цукрового буряку
  8. Економічна ефективність впровадження нового сорту картоплі.
  9. Економічна політика за видом результату (цілі) економічної політики.

Тема 12. Планування оновлення продукції

1. Завдання та зміст планування оновлення продукції.

2. Планування витрат на підготовку та освоєння виробництва.

3. Економічна ефективність оновлення продукції.

1. Завдання та зміст планування оновлення продукції

Інновації – це новостворені або вдосконалені конкурентоспроможності технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва або соціальної сфери.

Інноваційна діяльність тісно пов’язана з інвестиційною. Планування інновацій – це проміжний етап між стратегічним плануванням та плануванням інвестицій. План інновацій повинен містити інформацію, необхідну для планування інвестицій.

Планування оновлення продукції включає технічне розроблення виробів і комплекс інноваційних організаційно-економічних заходів, щодо оновлення асортименту і підвищення рентабельності продукції та забезпечення конкурентоспроможності підприємства.

Метою планування оновлення продукції є забезпечення своєчасного та ефективного створення нових та оновлення вже існуючих видів продукції та зниження підприємницького ризику.

План оновлення продукції має містити такі розділи:

1) якісні та структурні зміни «портфеля» продукції підприємства;

2) економічну ефективність виробництва нової продукції;

3) норми і нормативи;

4) виробництво та реалізацію продукції;

5) матеріально-технічне забезпечення виробництва нової продукції;

6) персонал та оплату праці;

7) витрати виробництва нової продукції, прибуток, рентабельність.

У процесі створення, підготовки виробництва та освоєння нової продукції виокремлюють такі основні види планових робіт:

1. Науково-дослідні роботи. Ці роботи виконуються на стадії генерування, відбору ідей та маркетингових досліджень. При технологічній підготовці виробництва й освоєння серійного випуску нової продукції науково-дослідні роботи сприяють удосконаленню технологічних процесів, впровадженню прогресивного обладнання, технологічного оснащення й засобів контролю, підвищення рівня механізації та автоматизації робіт тощо.

2. Конструкторські й технологічні роботи виконують на всіх стадіях створення та освоєння нової продукції, але найбільш розгорнутий характер вони мають у процесі конструкторської й технологічної підготовки виробництва.

3. Організаційно-планові роботи — сукупність взаємозв’язаних процесів планування, організації, обліку й контролю на всіх стадіях і етапах підготовки виробництва, які забезпечують готовність підприємств до створення й виготовлення нових виробів. Вони спрямовані на більш повне дотримання на всіх стадіях підготовки виробництва таких принципів, як спеціалізація, паралельність, неперервність, пропорційність, прямотечійність, автоматичність і ритмічність.

4. Роботи матеріально-технічного характеру включають забезпечення матеріально-технічної готовності підприємств до створення й випуску нової продукції. На рівні промислового підприємства — це забезпечення своєчасної та комплектної поставки основних і допоміжних матеріалів, обладнання, запасних частин тощо, необхідних для випуску нової продукції.

5. Роботи економічного характеру — сукупність взаємозв’язаних процесів, які забезпечують економічне обґрунтування створення, виробництва й експлуатації нової продукції. Вони охоплюють: визначення (на другій стадії) економічної доцільності створення, виробництва й експлуатації нового виробу; розрахунок граничних цін на нові вироби; встановлення термінів і джерел фінансування робіт зі створення й освоєння нових виробів; проведення ряду економічних розрахунків, пов’язаних зі створенням, освоєнням серійного виробництва й експлуатацією нових виробів.

Планування витрат на підготовку та освоєння виробництва

На етапах розроблення нової продукції, коли немає комплекту технічної документації та нормативної бази, витрати, пов’язані з цим, визначають як прогнозні величини. При цьому використовують різні методи прогнозних оцінок, серед яких основними є параметричні методи обчислення собівартості продукції, до яких належать методи питомих витрат, баловий, кореляційний, агрегатний.

Згідно з методом питомих витрат собівартість нової продукції обчислюють як добуток питомої собівартості аналогічного (базового) виробу, який уже освоєний виробництвом, і параметра нового виробу. Цей параметр залежить від типу виробу й найбільшою мірою впливає на собівартість (наприклад, потужність двигунів, вантажопідйомність автомобілів).

або

де – собівартість одиниці параметру базової (старої) продукції, грн./пар.;

– собівартість одиниці базової (старої) продукції, грн./од.

Кп – коефіцієнт, який визначає співвідношення параметрів нової і базової (старої) продукції;

Пн, Пб – параметри відповідно нової і базової (старої) продукції.

За баловим методом кожен параметр нового та базового виробу оцінюють певною кількістю балів (експертним шляхом) його відносного впливу на собівартість виробу. Собівартість базового виробу ділять на суму балів усіх параметрів виробу й таким способом знаходять собівартість одного бала (Сб). Тоді собівартість нового виробу визначають за формулою

де n — кількість параметрів, які впливають на собівартість виробу;

— кількість балів за і -м параметром нового виробу.

За допомогою кореляційного методу встановлюють залежність (лінійну, ступеневу) собівартості виробу від його параметрів у вигляді емпіричних формул, які виведено на основі аналізу фактичних даних за групою аналогічних виробів.

Обчислюючи собівартість нового виробу агрегатним методом, спочатку знаходять собівартість окремих частин даного виробу (агрегатів), а потім — їх суму — собівартість нового виробу з урахуванням витрат на монтаж чи складання. Цей метод визначення собівартості нової продукції використовують для складних виробів.

Характерною закономірністю періоду освоєння випуску нової продукції є наявність підвищених витрат початкового виробництва. Це пояснюється високою трудомісткістю виготовлення нових виробів на етапі впровадження в виробництво. Процес освоєння виробництва можна вважати закінченим, коли трудомісткість чи собівартість стануть відповідати плановим.

Економічна ефективність оновлення продукції

Показник абсолютної ефективності знаходять за формулою

,

де - приріст чистого прибутку внаслідок впровадження нововведення;

- витрати на нововведення.

При цьому ефективними вважаються такі нові товари, абсолютна ефективність яких не нижче нормативної та базової.

Чистий приведений дохід (ЧПД), що відображає абсолютну величину економіч­ного ефекту від реалізації інвестицій, тобто:

ЧПД = ГПт - ІК,

де ГПт - теперішня (дисконтована майбутня) вартість грошового потоку;

ІК- сума інвестиційних коштів за проектом, що реалізується.

Індекс доходності (ІД) - відношення дисконтованих - грошового потоку (ГПт) та інвестиційних коштів (ІК), тобто:

ІД = ГПт /ІК.

Термін окупності (T0, тобто термін повернення авансових інвестиційних коштів, що базуються на величині грошового потоку з приведенням його абсолютної величи­ни до теперішньої вартості (із застосуванням дисконтованого множника). Його можна обчислити за формулою:

Т0 = ІК / ГПС,

де ГПС - середньорічна величина грошового потоку за певний період.

Приріст прибутку в результаті впровадження нової (оновленої) продукції розраховується за формулою

,

де - оптова ціна одиниці продукції після і до проведення нововведення;

- собівартість одиниці продукції після та до нововведення;

- виробництво продукції до та після нововведення.

 

 

Тема 13. Планування організаційно-технічного розвитку підприємства

 

1. План організаційно-технічного розвитку підприємства

2. Показники оцінювання організаційно-технічного розвитку

 

План організаційно-технічного розвитку підприємства

 

Планування організаційно-технічного розвитку - це комплекс заходів щодо підвищення технічного рівня, організації управління, виробництвом й працею, поліпшення використання діючого парку устаткування, створення нових видів продукції й проведення науково-дослідних робіт.

Основним завданням організаційно-технічного розвитку є забезпечення при­скорення впровадження організаційно-технічних заходів у діяльність підприємства в рамках стратегічних та поточних планів.

План технічного розвитку та організації виробництва повинен охоплювати такі основні питання.

Створення нових видів продукції та підвищення якості продукції, що випус­кається, забезпечують заходи щодо створення й освоєння випуску нових видів про­дукції, зняття з виробництва застарілих та підвищення якості продукції, що випускається, її модернізації, та підготовка продукції до сертифікації, розробка і впровадження нових прогресивних стандартів і технічних умов.

Впровадження прогресивної технології, механізації та автоматизації ви­робництва містить заходи щодо впровадження прогресивних технологічних процесів, нового високорозвинутого устаткування, комплексної механізації й автоматизації ви­робництва, модернізації діючого устаткування.

Впровадження прогресивної організації праці містить заходи щодо вдоскона­лення поділу та кооперації праці, організації й обслуговування робочих місць, впровад­ження передових методів та прийомів праці, вдосконалення нормування й оплати праці.

Вдосконалення планування, організації, контролю та управління в цілому передбачає проведення комплексу заходів щодо вдосконалення проведення організації та управління. При цьому розробляються заходи, спрямовані на підвищення рівня кон­центрації та спеціалізації виробництва, вдосконалення організаційних структур, механі­зації та автоматизації управління на основі застосування комп'ютерних технологій, ЕОМ.

Капітальний ремонт та модернізація основних засобів планується з метою їхнього ефективного використання на основі прийнятої періодичності ремонту за систе­мою ППР, відомостей дефектів та відповідних змін з урахуванням нормативів ремонтно- експлуатаційних витрат і наявних джерел фінансування.

Заходи щодо економії сировини, матеріалів, палива, енергії досягаються як у результаті освоєння нових, менш матеріаломістких видів продукції, так і в результаті впровадження прогресивної технології виробництва.

Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи плануються в зв'язку з розробкою нових машин, устаткування, високоефективних засобів механізації й ав­томатизації виробництва, технологічних процесів, форм організації виробництва та праці, а також нових видів продукції.

Основні техніко-економічні показники рівня виробництва та продукції, що випускається, відбивають рівень продукції, стан знарядь праці, ступінь досконалості застосовуваної технології, рівень механізації й автоматизації виробництва та ефек­тивність заходів плану технічного розвитку.

Соціальний розвиток підприємства визначається різними формами активізації людського чинника: професійна підготовка та підвищення кваліфікації персоналу, поліпшення умов праці та підтримання високого рівня безпеки праці, покращання соціально-культурних і побутових умов, удосконалення стилю і методів керівництва.

Планування організаційно-технічного розвитку підприємства проводиться в декілька етапів:

❖ перший етап - визначаються головні завдання підприємства на плановий період, проводиться комплексний аналіз технічного й організаційного рівня виробництва й еко­номічних показників, уточнюються ресурси, які характеризують технічний розвиток;

❖ другий етап - виходячи з вивчення досвіду інших підприємств, результатів кінце­вих науково-дослідних робіт та першого етапу, виявляються можливості розширення впровадження основних напрямів науково-технічного прогресу: вдосконалення техно­логії та продукції, яка випускається, застосування нових технологічних процесів й про­гресивних матеріалів, механізація й автоматизація виробництва та ін. На цьому етапі визначаються кількісні завдання підрозділами підприємства щодо технічного й органі­заційного розвитку;

❖ третій етап - проводяться інженерні та економічні розрахунки, організовують­ся конкурси та огляди пропозицій працівників підприємства, проводиться відбір і техніко-економічна оцінка заходів;

❖ на заключному етапі плани підприємства та його підрозділів взаємопов'язуються, документально оформляються, затверджуються й доводяться до виконання.

Технічний і організаційний розвиток розглядаються як напрямки технологічного процесу, де технічний розвиток виступає визначальним та безпосереднім чинником зростання ефективності виробництва – він визначає динамічну основу розвитку підприємства, а організаційний розвиток забезпечує реалізацію, створених технічним розвитком, потенційних можливостей інтенсифікації виробничо-трудових процесів, тобто веде до змін форм процесу розвитку.

Технічний розвиток виробництва відображає процес формування та вдоскона­лення техніко-технологічної бази підприємств, що має бути постійно зорієнтованим н а кінцеві результати його виробничо-господарської, комерційної чи іншої діяльності.

Реконструкція охоплює всі підрозділи підприємства. До неї відносять здійснюване за єдиним проектом повне або часткове переустаткування підприємства або перебудову виробництва (при цьому спорудження нових і розширення основних цехів не передбачається, але можливо у разі необхідності розширення і будівництво нових об'єктів допоміжного й обслуговуючого призначення).

При реконструкції замінюється морально й фізично зношене устаткування.

Головна мета реконструкції – зміна профілю підприємства й налагодження випуску нової продукції на існуючих площах.

Технічне переозброєння – це комплекс заходів щодо підвищення техніко-економічного рівня окремих виробничих цехів і ділянок на основі впровадження сучасної техніки, технології, заміни фізично й морально зношеного устаткування.

Метою технічного переозброєння є інтенсифікація виробництва.

Інтенсифікація виробництва - це досягнення більш високих техніко-економічних результатів на діючих площах.

Реконструкція й технічне переозброєння зв'язані, як правило, з більшими капіталовкладеннями, та їх ефективність обґрунтовується бізнес-планом підприємства.

Типовий зміст плану техніч­ного розвитку підприємства може містити наступні розділи:




Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 61 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | <== 2 ==> | 3 | 4 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.011 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав