Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Розрахунок ефективності вибраних методів обробки

Показником економії трудових та матеріальних затрат визначається економічна ефективність вибраних методів обробки. Економія грошових витрат від застосування різноманітних варіантів обробки може бути розрахована на основі порівняння собівартості одиниці продукції на діючому та проектуємому технологічних процесах. Вибір методів обробки необхідно обґрунтувати так, щоб прийняті методи виконання операцій підвищили продуктивність праці і знизили собівартість на продукцію.

Економія часу може досягатись в таких випадках:

- більш повне використання устаткування;

- використання машин з автоматичною обрізкою ниток, що скоротить час ручних операцій;

- використання спеціальних машин та машин автоматичної та напівавтоматичної дії;

- застосування більш ефективних режимів ВТО.

Щоб впровадити нову затрату часу, рекомендується використання більш досконалого, новітнього обладнання, яке б знизило трудомісткість на виконання неподільних операцій та зрештою всього виробу.

Оперативна норма часу, tоп, с, розраховується за формулою /2/.

де: t_м - основна машинна затрата часу, с

t_доп – допоміжна затрата часу, с

Машинна затрата часу розраховується за формулою /3/.

де: L – довжина строчки, мм

M – кількість стібків на 10мм строчки, од.

60 – кількість секунд в 1хв.

n – швидкість обертів головного валу, хв^-1

k – коефіцієнт використання швидкості обладнання

Виходячи з цього, нову оперативну затрату часу на виконання неподільної операції можна визначити за формулою /4/.

t_оп.н = t_оп.д – 60 × L / k × ( + ) × M (4)

де: t_оп.д – оперативна затрата часу на виконання неподільної операції при роботі на старому обладнанні, с,

n₁ – швидкість старого обладнання, ст./хв.,

n₂ – швидкість нового обладнання, ст./хв.

Абсолютне значення трудомісткості обробки виробу ∆Т, с, розраховується за формулою /5/.

∆Т = Т _д - Т _пр (5)

де: Т _д – трудомісткість виробу в діючому потоці, с,

Т _пр – трудомісткість виробу в проектуючому потоці, с.

Зростання продуктивності праці ЗПП, %, визначається за формулою /6/.

ЗПП = 5148 – 5014 /5014 ×100 = 2,67 (%)

Т_пр =5014

Таблиця 12 Зведена таблиця ефективності вибраних методів обробки

Продовження таблиці 12