Художнє різьблення по дереву, кістці та рогу посідало особливе місце в декоративно-прикладному мистецтві Давньої Русі. Людина завжди прагнула прикрасити свій побут, тому речі, що її оточували, зазвичай несли не тільки суто функціональне, але й естетичне навантаження. Різьбленням оздоблювали дерев’яні житла, хатнє начиння, предмети повсякденного вжитку, деталі одягу, воїнської зброї, знаряддя праці, гральне приладдя тощо. Так звичайні речі перетворювали на справжні твори декоративно-прикладного мистецтва, ними не тільки користувалися, вони також прикрашали повсякденне життя давньо-руської людини. Важливе місце у Давній Русі посідала художня обробка природних матеріалів – дерева, кістки та рогу. У матеріальній культурі Давньої Русі дерево використовували надзвичайно широко. Його застосовували як один із основних видів будівельних матеріалів – дерев’яною була майже вся забудова давньоруських міст. За літописними даними, фігури язичницьких богів князя Володимира, що стояли на Перуновому пагорбі до хрещення Русі, були дерев’яними. З Києва походить унікальний зразок об’ємної скульптури з дерева – так званий києво-подільський ідол із мореного дуба. Його було знайдено в 1969 році на вул. Оболонській, 25, недалеко від Дніпра на шестиметровій глибині під час риття будівельного котловану. Така глибина дозволяє датувати ідола давньоруським часом. Знахідка становить схематичну антропоморфну фігуру з грубо оформленим обличчям, виділеною шиєю та короткими ногами. На думку В. Даниленка, автора знахідки, скульптура була деталлю якоїсь композиції, можливо, оздобленням корми корабля, оскільки ноги в неї розділені, а задня площина вирівняна. Проте фігура могла бути встановлена й у стаціонарних умовах, наприклад, на культовому місці. За інформацією Я. Боровського, у Верхньому Києві (вул. Мала Підвальна, 29) у будинку Х ст. було знайдено ще одну дерев’яну колоду зі схематичними антропоморфними рисами 1. Вирізані з дерева божки («домовики») також неодноразово були зафіксовані серед старожитностей Звенигорода.
Проте загалом, можливо, мистецтво скульптури з дерева не було надто поширеним, про що опосередковано свідчить відсутність розвинутого мистецтва скульптури в наступні часи. Імовірно, об’ємні дерев’яні вироби обмежувалися схематичними зображеннями антропоморфних богів, які повинні були обслуговувати культові потреби населення.
Художнє різьблення по дереву давньоруського періоду найповніше досліджено за матеріалами давнього Новгорода, де завдяки структурі ґрунту дерево збереглося значно краще, ніж на Півдні Русі. Розкопки
Прагнення давньоруського городянина прикрасити свій побут виражалося в оздобленні житла різьбленими деталями. На жаль, до нашого часу не збереглося різьблене оздоблення хоромної архітектури, про нього ми можемо здогадуватися лише за новгородськими аналогіями. Тут насамперед слід згадати дві новгородські колони з рельєфним декором, які могли прикрашати багату споруду – світську або церковну. Окремі деталі оздоблення міського житла знайдено в Києві. Серед них – наличник, який вже неодноразово привертав увагу дослідників. Він має вигляд різьбленого дерев’яного мережива, в орнаментальному мотиві якого дослідники вбачають схематичне зображення голови бика або тура.
Різьблення використовували в оздобленні меблів, особливо в житлі заможних городян і знаті. Приклади умеблювання з різьбленим з декором дають мініатюри середньовічних ілюстрованих рукописів. На зображеннях навіть коштовні давньоруські меблі в хоромах знаті здаються масивними й грубими. Ця риса у середньовіччі зумовлена недосконалістю конструкції меблів і є загальноєвропейською. Проте багато з них як у Західній Європі, так і на Русі, були оздоблені декоративними деталями, що надавало їм своєрідної витонченості. На книжкових мініатюрах (Радзівіллівський літопис, Сильвестрівський список «Житія Бориса та Гліба»), у монументальному живописі є приклади характерного оздоблення середньовічних меблів: токарні та різьблені балясини й кульки, різьблені нки, арочні лиштви, що облямовували краї лав та крісел. У Звенигороді було знайдено фігурну ніжку від меблів з обточеним нижнім краєм грушоподібної форми. Тут також знайшли фрагмент спинки від крісла або саней у формі півкола.
Декорували навіть деякі поховальні споруди з дерева. Під час вивчення орнаментики домовин могильника першої половини ХІ ст., дослідженого в 1983–1984 роках на Київському Подолі, виявили кілька домовин із зображенням Голгофи з хрестом, яку вирізували на зовнішній стороні стінки, а також орнаментований дерев’яний саркофаг. Всі стінки труни декоровано контурною різьбою. Основний мотив орнаментації – розетки з вписаним хрестом, які були зображені на двох бокових і одній торцевій стінці. Іншу торцеву стінку прикрашено розеткою з концентричних кіл. Найчисленніші знахідки виробів із дерева пов’язані з різьбленим і токарним столовим посудом. Серед таких посудин слід назвати ковші та великі чаші (діаметром близько 30 см), відомі з розкопок Київського Подолу, тарілки, невеликі посудинки з опуклими боками типу мисок або келихів. Орнаментованих дерев’яних ложок, добре відомих за новгородськими даними, на території України не збереглося, проте є орнаментовані екземпляри з кістки, наприклад, добре відома ложка з київського поховання Х ст.
Художнє різьблення по дереву, кістці та рогузберігає дуже архаїчні уявлення, навіть при зміні етносу, на ці факти все ж таки варто звернути увагу.
Серед виробів різьбленого дерева окремими екземплярами репрезентовані гребені. Їх виявлено в Києві, Воїнській Греблі, Городську, на Райковецькому городищі. З Києва походять два екземпляри. Один із них знайдено на Київському Подолі в похованні середини ХІ ст. Гребінь цільний двобічний з густими й рідкими зубцями. Виріб орнаментовано простішим лінійним орнаментом. Другий гребінь – фрагмент, який зберігся тільки завдяки тому, що дерево обвуглене – також двобічний ціль-ний, походить із Верхнього міста. Його прикрашено циркульними колами.
Унікальним прикладом художньої обробки музичних інструментів є верхня дошка від гусел, яку було знайдено у Звенигороді. Її зовнішню поверхню вкрито різьбленим плетеним орнаментом, боки оздоблено нарізними зигзагоподібними лініями.
Обробка кістки та рогу. З кістки та рогу виготовляли різноманітні знаряддя праці, побутові речі, ґудзики, гребінці, іграшки, гральне приладдя (шахи, шашки, гральні фішки), деталі спорядження воїна та вершника й багато інших речей. Незважаючи на те, що примітивні знаряддя праці з цих матеріалів були відомі ще в давніх слов’ян і часто трапляються на поселеннях, які передують давньоруському часу, – різьблення по кістці та рогу як вид художнього ремесла в цей період ще не існувало. Лише в давньоруських містах з’являються сліди діяльності професійних різьбярів по кістці та рогу. Це складні речі, для виготовлення яких застосовували спеціалізований інструментарій: різці, токарний верстат, циркуль для орнаментації тощо.
Незважаючи на те, що з кістки та рогу виробляли переважно предмети утилітарного призначення, їх, як і дерев’яні речі, часто прикрашали різьбленим декором або надавали їм досконалої форми, яка відображала естетичні уявлення їхніх власників.Найбільш ранні давньоруські предмети з кістки можна датувати Х ст. Їх знаходять насамперед у похованнях дружинників цього часу.
Серед матеріалів дружинних поховань київського некрополя Х ст. слід відзначити орнаментовані накладки на сагайдак, ложечку з плетеним орнаментом на ручці, рогові вістря у формі голів фантастичних тварин, виконані технікої об’ємної різьби. Досить часто трапляються орнаментовані гребінки. Вироби з різьбленої кістки присутні також у багатих дружинних похованнях Шестовиці й Чернігова. У Чернігові в кургані Гульбище, який належав знатній людині, знайдено орнаментовані накладки на лук, а в Чорній Могилі – орнаментовані кістяні ґудзики й точені гральні фішки.
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 120 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |