Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Ендокринний апарат

Нервові механізми регуляції в організмі поєднуються з гуморальними. Місцем постійної взаємодії слугує проміжний мозок (гіпоталамус) і гіпофіз.

Фізичні навантаження підвищують активність нейросекреції в клітинах ядер гіпоталамуса. Нейросекрет по гіпоталамо-гіпофізарних шляхах зміщується в задню частину гіпофіза й використовується тут при утворенні гормонів – вазопресину й окситоцину, які впливають на скорочення гладкої мускулатури в стінці судин, внутрішніх органів і на центральну нервову систему.

Скорочення скелетної мускулатури регулюється гіпофізарно-адренокортикальною системою, управління якої здійснюється гіпоталамусом і лімбічною системою (гіпокампом). Активність кіркової речовини наднирників під час тривалої м'язової діяльності знижується. У тварин із зруйнованим гіпокампом цього не відбувається.

Поєднання нервових і ендокринних впливів виявляється і в діяльності симпато-адреналової системи. Симпатичні нерви, які входять до складу вегетативної нервової системи, виділяють у стані збудження хімічну речовину – норадреналін. Мозкова речовина наднирника продукує іншій катехоламін – гормон адреналін. Під впливом фізичних навантажень вміст їх у крові збільшується. Причому це залежить не тільки від обсягу м'язової діяльності, але і від нейроемоційного стану спортсменів.

Під впливом фізичних навантажень відбуваються морфологічні зміни і в ендокринних залозах. Для прикладу ми розглянемо гіпофіз і наднирники.

Як відомо, гіпофіз впливає на інші ендокринні залози: наднирники, статеві, щитовидну. Ефект дії на гіпофіз помірних і високих однократних фізичних навантажень різний. Під час однократного помірного фізичного навантаження інтенсивність кровообігу в передній долі гіпофіза знижується. Проте клітини її, аденоцити, активізуються, що виражається у збільшенні розміру їх ядер і числа клітинно-капілярних контактів.

Під час однократного інтенсивного навантаження капілярний кровообіг у передній долі гіпофіза зростає. Кровоносні капіляри розширені. Аденоцити, збільшуючись за розмірами, ще тісніше контактують із кровоносними капілярами, що полегшує виділення у кров гормонів. Усе це засвідчує підвищення функціональної активності передньої долі гіпофіза під час м'язових навантажень.

При тривалій дії помірних фізичних навантажень функціональна активність аденогіпофіза після періоду підвищення знижується. На цій стадії організм уже пристосовується до умов рухового режиму.

У наднирниках зміни мають фазовий характер: при наростанні навантажень спочатку відбувається збільшення розмірів залози, пов'язане з її функціональною активізацією, потім – зниження, що засвідчує про виснаження функції. Збільшення розмірів наднирників позначається в потовщенні і мозкової речовини, і клубочкової, пучкової та сітчастої зон його кіркової речовини. Спочатку змінюються мозкова речовина і клубочкова зона кіркової речовини наднирників: збільшуються розміри клітин мозкової речовини, які виробляють катехоламіни, і розміри ядер цих клітин. На наступному етапі найбільшого впливу фізичного навантаження зазнає пучкова зона кіркової речовини: кровоносні капіляри її сильно розширюються, у секреторних клітках збільшуються розміри ядер. При наростаючому фізичному навантаженні знов активізується клубочкова зона кіркової речовини, де розширюються кровоносні капіляри, а в секреторних клітинах збільшуються розміри ядер. У клітинах пучкової зони при їх перенапруженні порушується цілісність мембран і органел. Збільшення пучкової зони характерне для стресових станів. Зміну сітчастої зони можна розглядати як прояв її трансформації в пучкову. Під час навантаження змінюються розміри ядер: спочатку вони збільшуються, потім зменшуються. Цей перехід у сітчастій зоні відбувається раніше, ніж у пучковій.

Зміни наднирників відображаються на стані інших залозистих й імунних органів. Збільшення і активізація кіркової речовини наднирників нерідко супроводжуються пригнобленням активності щитовидної залози, зменшенням ваги вилочкової залози й сім'яних пухирців.

Отже, при наростаючих рухових режимах організм пред'являє до більшості органів підвищені вимоги. Наростання рівня діяльності органів виявляється в їх функції, проте завжди відображається і на будові.