Читайте также:
|
|
Згідно зі ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. У сфері господарювання найчастіше застосовуються договори простого товариства, на підставі яких сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети. Вкладом учасника, відповідно до ч. 1 ст. 1133 ЦК України, вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки.
Характерною ознакою договорів простого товариства є формування за рахунок вкладів учасників їх спільного майна. Відповідно до ст. 1134 ЦК України внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом. При цьому внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном. Таким чином, режим спільної часткової власності передбачає позбавлення власника (чи утримувача) майна важливого фрагменту індивідуальної господарської компетенції, зокрема, відбувається втрата правової можливості одноособово реалізовувати речові права та обов’язки по відношенню до майнового вкладу, його плодів, продукції та доходів від його господарського використання.
Диспозиції статей ЦК України сформульовані таким чином, що в межах договору про спільну діяльність можуть об’єднуватися в єдині майнові масиви вклади суб’єктів різних форм власності – приватної, комунальної, державної. Не зважаючи на те, що ці вклади можуть мати різну величну, вони, відповідно до положень ч. 2 ст. 1133 ЦК України, вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Користування спільним майном учасників здійснюється за їх спільною згодою, а в разі недосягнення згоди - у порядку, що встановлюється за рішенням суду. Також і рішення щодо спільних справ учасників приймаються учасниками за спільною згодою, якщо інше не встановлено договором простого товариства.
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 21 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |