Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Майнові та фінансові відносини, пов’язані із угодою про розподіл продукції

Відповідно до положень ст. 20 Закону України «Про угоди про розподіл продукції» до моменту розподілу продукції в пункті виміру право власності на всю вироблену за угодою продукцію належить державі. З моменту розподілу продукції в пункті виміру інвестор набуває права власності на компенсаційну продукцію (це та частина виробленої продукції, що передається у власність інвестора в рахунок компенсації його витрат) та визначену угодою частину прибуткової продукції (частина виробленої продукції, що розподіляється між інвестором і державою та визначається як різниця між виробленою і компенсаційною продукцією). Решта виробленої продукції залишається у власності держави.

Угода про розподіл продукції може передбачати можливість продажу (реалізації) оператором угоди частки інвесторів у виробленій продукції або всього обсягу виробленої продукції після його розподілу, в тому числі державної частки, із обов'язком оператора здійснювати передачу грошового еквівалента часток такої продукції інвесторам та/або державі. Порядок та умови реалізації виробленої продукції та передачі грошового еквівалента такої продукції визначаються в угоді про розподіл продукції.

Частина виробленої продукції, що залишається у власності держави, використовується (реалізується) у порядку, визначеному КМ України. При цьому враховуються потреби тієї території, на якій розташована ділянка надр, передана у користування на умовах угоди. Розрахунок та обгрунтування місцевих потреб у виробленій продукції здійснюється органом місцевого самоврядування. В такому розрахунку в обов'язковому порядку повинна передбачатися відповідна компенсація втрат, що виникли внаслідок порушення екологічних вимог при використанні природних ресурсів у даній місцевості.

Законодавство гарантує інвестору вільне розпорядження частиною виробленої продукції, що належить йому. Зокрема, як зазначено у ст. 22 Закону України «Про угоди про розподіл продукції» інвестор має право вільно розпоряджатися частиною виробленої продукції, право власності на яку набуто ним відповідно до умов угоди, в тому числі: самостійно визначати умови реалізації (зокрема право на вільний вибір покупця), продавати за вільними цінами в Україні та за її межами (експортувати), обмінювати, передавати безоплатно та здійснювати будь-які інші операції щодо такої продукції. На таку продукцію не поширюються режим ліцензування та квотування під час експорту та аналогічні обмеження під час реалізації її на території України.

Однак інвестор зобов'язаний реалізовувати виключно в межах території України державі або іншим суб'єктам підприємницької діяльності продукцію, що належить йому відповідно до умов угоди про розподіл продукції, якщо така вимога випливає з умов конкурсу та укладеної угоди, а ціна реалізації не нижча від цін, що склалися на міжнародних ринках на таку продукцію. В цьому разі реалізація продукції здійснюється за умови гарантій її оплати, якщо інше не передбачене договором купівлі-продажу.

Врегульованими є також і питання стосовно права власності на майно, створене або придбане інвестором для виконання угоди про розподіл продукції. Таке майно визнається власністю інвестора, однак з дня, коли вартість зазначеного майна повністю відшкодована компенсаційною продукцією, або з дня припинення дії угоди про розподіл продукції право власності на таке майно переходить від інвестора до держави на умовах і в порядку, передбачених угодою. Після переходу до держави права власності на майно, створене або придбане інвестором для виконання угоди про розподіл продукції, інвестор протягом строку дії угоди має переважне право на користування таким майном для виконання передбачених угодою робіт.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про угоди про розподіл продукції» під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор (оператор угоди) сплачує податки та збори (обов'язкові платежі), визначені ПК України (зокрема, відповідно до ст. 153.12. ПК України оподаткування прибутку, отриманого платником податку в умовах дії угоди про розподіл продукції, здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених розділом XVIII цього Кодексу), а також єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування українських працівників та іноземців, найнятих на роботу в Україні. При цьому єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування українських працівників та іноземців, найнятих на роботу в Україні, сплачується інвестором (оператором угоди) у загальному порядку, на умовах та в розмірах, установлених законодавством України на дату підписання угоди про розподіл продукції з урахуванням ст. 27 Закону України «Про угоди про розподіл продукції».