Читайте также:
|
Тема: Керівництво як категорія менеджменту
План
1. Сутність керівництва.
2. Поняття стилю керівництва, його види.
Сутність керівництва
Ніяка організація, незалежно від її призначення, виду діяльності, розмірів, форми власності та інших ознак, нездатна функціонувати без керівників. Головна задача і специфічна особливість діяльності цих фахівців – не самим виконувати роботу, а організовувати для цього інших.
Керівник є головною фігурою в менеджменті. Він мусить знати, що сила колективу міститься в багатстві та різноманітності його індивідуумів. Умілий керівник сприяє створенню атмосфери участі та колективної зацікавленості у досягненні цілей діяльності організації, де працюючі отримують підтримку в усуненні недоліків та перепон у досягненні максимальних результатів.
Щоб згуртувати співробітників і організацію в цілому в ефективну робочу команду, менеджер повинен успішно опанувати таку сферу управлінської діяльності як керівництво.
Керівництво полягає у праві особи давати офіційні доручення підлеглим і вимагати їх виконання. Це право випливає з повноважень керівника. Діапазон керівництва залежить від статусу керівника, тобто чи є він єдиноначальником, чи особою, яка очолює колективний орган управління. Щоб керувати, необхідно впливати, щоб впливати, необхідно мати владу, а щоб мати владу потрібно мати можливість контролю над чимось важливим для підлеглого та лідерські якості. Таким чином, керівництво – вид управлінської діяльності, який на засадах лідерства та влади забезпечує виконання функцій і формування методів менеджменту та їх перетворення в управлінські рішення.
Керівництво складається з двох взаємозалежних процесів. По-перше,воно містить мотивацію – мета якої створити у працівників стимули до праці і спонукати працювати з повною віддачею. По-друге, керівництву властиве наставництво – під функція керівництва, покликана допомогти працівникам набути необхідних навичок в роботі. Керівник знайомить підлеглого з тим, що і як він повинен робити, показуючи йому конкретні прийоми виконання роботи, а також демонструючи особисте ставлення і підхід до роботи.
Протягом усього періоду розвитку науки менеджменту дослідники намагалися встановити взаємозв’язок між особистими якостями характеру і здатністю до керівної роботи, але так і не знайшли формулу оптимального співвідношення. Практика показала, що успіх будь-якого керівника залежить від ситуації, у якій він діє. В умовах стабільного зовнішнього середовища більшого поширення набуває регулююче керівництво – традиційні управлінські функції.
В сучасних умовах змінного зовнішнього середовища більш потрібним є творче керівництво, яке крім традиційних управлінських функцій передбачає більш активне стимулювання роботи, ніж передбачалося, спонукання працівників до розширення сфери діяльності, надання їм упевненості в їх спроможності запровадити в життя грандіозні плани керівника.
А. Файоль одним із перших сформулював вимоги, які висуваються до особистості керівника: здоров’я і фізична витривалість, розум і розумова працездатність, моральні якості – енергія, стійкість, почуття гідності, загальні знання, вміння передбачати, організовувати.
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 77 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |