Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Відповідальність за порушення виборчих прав громадян

За порушення виборчих прав громадян України передбачена юридична відповідальність, сутність якої полягає у застосуванні до правопорушників (фізичних або юридичних осіб) передбачених законодавством санкцій, що забезпечуються силою державного впливу. За порушення виборчих конституційно-правових норм, закріплених у Конституції і законах України, чинним законодавством передбачена адміністративна, кримінальна, конституційна та інші види відповідальності.

Адміністративна відповідальність за порушення виборчих прав громадян України встановлена Кодексом України про адміністративні правопорушення (КпАП) від 7 грудня 1984 р. № 8073-Х 1.

Підставою для адміністративної відповідальності в конституційному праві є ті адміністративні правопорушення, що посягають на об'єкти, які безпосередньо охороняються чинним конституційним законодавством України, Так, глава 15-А КпАП "Адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення" передбачає такі види покарання:

* порушення вимог закону про виготовлення нового примірника списку виборців для повторного голосування з урахуванням уточнень, внесених до списку виборців у день голосування, тягне за собою накладення штрафу на членів виборчої комісії від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. З ст. 212-7 КпАП);

* порушення передбаченого законом порядку ведення передвиборної агітації, агітації під час підготовки і проведення референдуму з використанням друкованих, електронних (аудіовізуальних) засобів масової інформації або надання переваги в інформаційних телерадіопередачах чи друкованих засобах масової інформації будь-якому кандидату, політичній партії (блоку), їх передвиборним програмам власниками, посадовими чи службовими особами, творчими працівниками засобів масової інформації тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 1 ст. 212-9 КпАП);

* супроводження офіційних повідомлень у період виборчого процесу коментарями, що мають агітаційний характер, а також в іде о-, аудіозаписами, кінозйомками, фотоілюстраціями про дії посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування як кандидатів у депутати та на посади сільських, селищних, міських голів тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 3 ст. 212-9 КпАП);

* виготовлення або замовлення виготовлення під час виборчого процесу друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск, або у яких така інформація означена неправильно чи неповно, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 1 ст. 212-13 КпАП);

* замовлення або виготовлення виборчих бюлетенів понад встановлену рішенням відповідної виборчої комісії кількість тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 212-16 КпАП);

* звільнення члена виборчої комісії з роботи або переведення його на нижчу посаду з підстав, пов'язаних із виконанням його обов'язків у виборчій комісії, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 2 ст. 212 -19 КпАП);

* порушення встановленого законом порядку опублікування документів та іншої інформації, пов'язаних з підготовкою і проведенням виборів, референдуму виборчою комісією чи засобом масової інформації, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 212-20 КпАП).

Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) від 6 липня 2005 року, удосконалив механізм адміністративної юридичної відповідальності за порушення норм конституційного права України. Так, глава 6 визначила особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій. Проте КАСУ не визначив механізм адміністративного провадження у справах із застосуванням адміністративної відповідальності до інших видів конституційних правопорушень.

Кримінальна відповідальність за порушення виборчих прав громадян України встановлена Кримінальним кодексом України (далі -ККУ), що набув чинності 1 вересня 2001 року. ККУ встановлює кримінально-правову відповідальність за окремі види конституційно-правових правопорушень. Зокрема розділ V "Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина" ККУ передбачає кримінальну відповідальність за:

* втручання службової особи з використанням службового становища у здійснення виборчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень, установлених законом, вчинене шляхом незаконної вимоги чи вказівки з метою вплинути на рішення виборчої комісії чи комісії з референдуму, карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років (ч. 4 ст. 157);

* викрадення чи приховування виборчого бюлетеня, виборчого протоколу або скриньки з бюлетенями або незаконне знищення чи псування скриньки з бюлетенями караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років (ч.4ст. 157);

* умисне надання членом виборчої комісії громадянину можливості проголосувати за іншу особу чи проголосувати більш ніж один раз у ході голосування або надання виборчого бюлетеня особі, яка не включена до списку виборців на відповідній виборчій дільниці, або надання виборцю заповненого виборчого бюлетеня караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років (ч. 8 ст. 158);

* умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі, карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років (ч. 1 ст. 159) та ін.

Порядок застосування кримінальної відповідальності за конституційні правопорушення визначається Кримінальним процесуальним кодексом України.

Конституційно-правова відповідальність за порушення виборчих прав громадян України - це вид юридичної відповідальності, який існує у сфері конституційно-правових відносин, передбачений нормами конституційного права. Так, Закон України "Про вибори Президента України" встановлює таку конституційно-правову відповідальність:

* виборча комісія може прийняти мотивоване рішення про позбавлення права присутності на засіданні осіб (членів виборчих комісій вищого рівня, кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб, офіційних спостерігачів від кандидатів на пост Президента України, партій (блоків) (разом не більше двох осіб від одного кандидата на пост Президента України), офіційних спостерігачів від іноземних держав і міжнародних організацій, представників ЗМІ (не більше двох осіб від одного ЗМІ), якщо вони неправомірно перешкоджають проведенню засідання (ч. 11 ст. 28);

o рішення виборчої комісії, що суперечить законодавству України або прийняте з перевищенням її повноважень, може бути скасоване виборчою комісією вищого рівня або судом (ч. 18 ст. 28);

* повноваження окружної, дільничної виборчої комісії можуть бути достроково припинені виборчою комісією, яка її утворила, за власною ініціативою або на підставі рішення суду в разі порушення комісією Конституції та законів України (ч. 2 ст. 30);

* ЦВК уповноважена приймати рішення про відмову у реєстрації кандидата на пост Президента України протягом п'яти днів з дня прийняття документів (ч. 9 ст. 51);

* визнання дільничною виборчою комісією голосування на виборчій дільниці недійсним (ст. 80).

Отже, за порушення виборчих прав громадян України може бути застосовано конституційно-правову, адміністративну, кримінальну та інші види юридичної відповідальності, що гарантує і забезпечує право кожного громадянина на участь в управлінні державою.