Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Природа конфлікту

Читайте также:
  1. IV. В структуре дефекта могут быть выделены как первичные, так и вторичные, и третичные нарушения; природа их различна.
  2. Автономная область и автономный округ, их юридическая природа.
  3. Антропогенез и его комплексный характер. Философия о биосоциальной и духовной природы человека. Природа человека в условиях ускоряющегося научно-технического прогресса.
  4. Билет 31. Проблема познания в философии. Социокультурная природа познания. Проблема достоверности знания. Теория истины.
  5. БИЛЕТ 3Природа и человек в философии Древнего Китая
  6. Билет 48 Политическая система общества. Государство, его природа и функции.
  7. Биосоциальная природа человека
  8. Вопрос 2. Природа и сущность государственного управления.
  9. Вопрос 3. Природа и сущность государства его основные признаки.
  10. Вопрос. Правовая природа страховых взносов.

КОНФЛІКТ. ТИПИ КОНФЛІКТУ ТА ЇХ ВИДИ

1. Поняття конфлікту.

2. Особливості драматичного конфлікту

3. Види конфлікту.

 

Природа конфлікту

Природа конфлікту, його глибинні причини знаходяться в області світогляду персонажа, при цьому необхідно враховувати і соціальні причини, взагалі весь той сукупний комплекс, який ми умовно називаємо «внутрішній світ героя». Будь-який конфлікт у п'єсі сягає своїм корінням вглиб, до різних світоглядів, які, в даний момент (час п'єси) або історичний (епоха в якій все відбувається), виявляються в стані конфлікту. Паві з цього приводу зауважує, що «в кінцевому рахунку, конфлікт визначається не однією лише волею драматурга, але залежить від об'єктивних умов реальності».

Як відомо, спочатку конфлікт існує до подій представлених у п'єсі (в «запропонованих обставинах»), а точніше – події п'єси є рішенням вже існуючого конфлікту. Потім відбувається якась подія, що порушує існуючу рівновагу і конфлікт розгортається, набуваючи видиму (зриму) форму. Варто відзначити, що саме з цього моменту і починається безпосередньо п'єса. Все подальше дія зводиться до встановлення нової рівноваги, як наслідок перемоги однієї конфліктуючої сторони над іншою.

Виразником основного конфлікту можна вважати героя (групу героїв), тому розбір зводиться найчастіше до аналізу вчинків, слів (словесна дія) і, випробовуваних героєм, різних психологічних станів. Крім того, конфлікт знаходить своє вираження і в складі основних подій: в сюжеті і фабулі, місці дії, часі (наприклад, «темне царство» - місто Малинов в «Грозі» Островського). У розпорядженні режисера є ще ряд додаткових засобів вираження конфлікту: музика, світло, сценографія, мізансцена і т.д. Вирішується конфлікт, традиційно, у фіналі п'єси. Можна сказати, що це положення є основною вимогою до драматургії. Але є ряд п'єс (наприклад в театрі парадоксу) в яких ми можемо спостерігати невирішеність основного конфлікту. Саме в цьому і полягає основна ідея подібних п'єс. Цей принцип характерний для драматургії відкритої форми.

Необхідно відзначити, що рішення основного конфлікту в драматургії «закритої форми» відбувається на різних рівнях:

• на суб'єктивному або на рівні ідей, коли персонаж сам добровільно відмовляється від своїх намірів на користь вищої моральної інстанції;

• на об'єктивному, коли якась влада, як правило, політична (Герцог в «Ромео і Джульєтті»), але може бути і релігійна («Снігуронька» Островського) різко присікає конфлікт;

• на штучному, коли драматург вдається до прийому, так званому «deus ex machine».

Конфлікт – від лат. ñonflictus («зіткнення»). За визначенням П. Паві драматичний конфлікт походить від зіткнення «антагоністичних сил драми».

Конфліктом називається зіткнення протилежних сил, подолання труднощів, перешкод, відкриття нового, невідомого.

Конфлікт – суперечність, що приводить дійових осіб до боротьби, розгортається у подіях п’єси та загалом завершується у її межах.

Конфлікт у драмі виникає з двох причин: 1) прагнення персонажів до різної мети; 2) досягнення однієї мети різними шляхами. Важливо в цьому процесі визначити основний предмет конфлікту, тобто за що йде боротьба. Крім того, необхідно пам’ятати, що боротьба повинна розпочатися і завершитися в рамках п’єси. Інтерес глядача – чим це закінчиться? – має бути задоволений. Безперечно, і тут є винятки. Деякі епічні п’єси, зокрема, твори відомого німецького драматурга Б.Брехта, наперед знайомлять з результатами, тобто глядач знає все до початку дії. Наприклад, в «Матінці Кураж» перед початком кожної дії зонги повідомляють, які відбуватимуться події і що станеться з героями п’єси, але глядача цікавить саме хід боротьби, засудження війни нетрадиційними засобами.

Основні сили в п'єсі персоніфіковані в конкретних героїв, тому нерідко розмова про конфлікт ведеться переважно з точки зору розбору поведінки того, чи іншого персонажа. Серед різних теорій з приводу виникнення і розвитку драматичного конфлікту, нам найбільш точним здається визначення Гегеля: «власне драматичний процес є постійний рух вперед до кінцевої катастрофи». Це пояснюється тим, що саме колізія становить центральний момент цілого.

Колізія – зіткнення протилежних сил, інтересів, переконань, мотивів, поглядів і т.д.




Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 31 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | <== 4 ==> | 5 | 6 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав