Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Основні етапи становлення та розвитку Одеської школи права після проголошення незалежності України.

Читайте также:
  1. Cучасні моделі розвитку підприємства: їх суть та характеристика
  2. E) с момента заключения подозреваемого под стражу до уведомления его об окончании производства следственных действий и разъяснения права ознакомиться с материалами уголовного дела
  3. II. Компетенции обучающегося, формируемые в результате освоения курса «Актуальные проблемы уголовного права».
  4. II. Общие принципы Конвенции о правах ребенка и законодательства Российской Федерации
  5. II. Основные права и обязанности обучающихся
  6. II. Права и обязанности сторон
  7. III. Основные права и обязанности Академии
  8. IV. Обязанности и права студентов в период прохождения производственной практики
  9. VI. другие полномочия правительства. В Японии правительство принимает решения о 1)всеобщей и частичной амнистии, 2)смягчении и отсрочке наказаний и восстановлении в правах.
  10. XIV. Реалізація права вступників на вибір місця навчання

ТЕМА 5. УТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ «ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА

АКАДЕМІЯ»–НАЙВАЖЛИВІШИЙ ЕТАП У ФОРМУВАННІ СУЧАСНОЇ ОДЕСЬКОЇ ШКОЛИ ПРАВА.

План

1. Основні етапи становлення та розвитку Одеської школи права після проголошення

незалежності України.

2. Розвиток та утворення інститутів та факультетів Національного університету «Одеська

юридична академія».

3. Розвиток та утворення відокремлених структурних підрозділів Національного університету

«Одеська юридична академія».

4. Утворення та діяльність Міжнародного гуманітарного університету.

5. Юридична клініка НУ ОЮА – центр надання безоплатної юридичної допомоги.

6. Розвиток матеріально-технічної та наукової бази Національного університету «Одеська

юридична академія».

Основні етапи становлення та розвитку Одеської школи права після проголошення незалежності України.

Нового імпульсу юридичній освіті надало проголошення України у 1991 році незалежною демократичною державою. У зв’язку з реформою правової системи та зміцненням демократичних основ державності України, особлива роль на­лежить підготовці юридичних кадрів, які були б спроможні працювати в нових умовах. Зміни в економіці, а також новий етап розвитку соціальних і політичних відносин зумовили не­обхідність кардинальної зміни як організації, так і змісту юри­дичної освіти, орієнтованої на підготовку спеціалістів, які в змозі працювати не тільки в державному апараті і правоохоронних органах, але й на підприємствах малого бізнесу, в акціонер­них товариств, у структурах місцевого самоврядування тощо. Виникла необхідність створення нових освітніх структур, які включали в себе як традиційні структурні навчальні підрозді­ли, так і інші інститути підвищення кваліфікації, відділення післядипломної підготовки, підготовчі відділення тощо.

З цією метою з 1 вересня 1993 року на основі рішення вченої ради Одеського державного університету юридичний факультет був перетворений на Юридичний інститут (Юридичний інститут ОДУ – створено наказом ректора Одеського держуніверситету № 19-02 від 30 липня 1993 року і зареєстровано рішенням виконкому Одеської міської Ради народних депутатів № 592 від 1 липня 1993 року.), який став не тільки спадкоємцем кращих традицій факультету, але і отворив умови для введення конкретних спеціалізацій з урахуванням інтересів спеціалістів різних галузей юридичних знань, а також попиту юридичних кадрів.

У відповідності зі своїм Статутом Юридичний інститут ОДУ в складі університету став автономним навчальним, науковим та культурним зак­ладом, що об’єднував факультети, кафедри, науково-дослідницькі лабора­торії, допоміжні служби, які забезпечували підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації у сфері державознавства та правознавства. Інсти­тут став юридичною особою, Його створенню передувала велика організаційно-підгоговча робота.

У Статуті Юридичного інституту ОДУ були визначені такі основні завдання Інституту:

- підготовка висококваліфікованих спеціалістів у сфері загального правознавства, державного управління, правової роботи у державних і підприємницьких структурах, консультантів з питань управління, менед­жерів, спеціалістів для роботи в державному апараті, органах внутрішніх справ, юстиції, прокуратури, суду та адвокатури;

- перепідготовка і підвищення кваліфікації спеціалістів за спеціаль­ностями, які забезпечуються Інститутом з урахуванням потреб замовників;

- організація і проведення фундаментальних, пошукових та при­кладних наукових досліджень у галузі права і управління з метою поглиб­лення теоретичних знань та вирішення практичних юридичних, еконо­мічних, виробничих і соціально-політичних проблем;

- розробка науково-обгрунтованих рекомендацій і здійснення екс­пертних та консультаційних робіт у галузі правової, економічної та підприєм­ницької діяльності за замовленням державних органів, установ приватних і державних підприємств, кооперативів, інших організацій;

- підготовка кандидатів та докторів наук у галузі права, економі­ки, соціології та політичних наук;

- видавницька діяльність, підтовка навчальних посібників і підручників, науково-дослідницької, методичної та іншої літе­ратури у відповідності з програмою діяльності Інституту;

- сприяння розвитку традицій української національної школи юристів, розширенню наукових знань; культурно-просвітницька робота;

- здійснення різноманітних форм господарської, підприємницької та іншої діяльності.

Значною мірою було змінено підхід до організації юри­дичної освіти, визначення її змісту і соціальної орієнтації. Ос­новними напрямками реформи юридичної освіти були:

- введення в юридичну освіту пріоритету загальнолюдсь­ких цінностей, потреб, інтересів і прав людини;

- поступовий перехід від вивчення галузей права до вив­чення наукових теорій, які відбивають досягнення світової циві­лізації в галузі права;

- формування юридичного мислення і нолітико-право- вих переконань на основі визнання пріоритету міжнародного права і поваги прав кожного народу;

- забезпечення пріоритетного вивчення «юридичної діяльності» замість механічного оволодіння знанням правових норм. В основу вивчення юридичної науки покладено прин­цип «діяльності через діяльність»;

- здійснення фундаментальної спеціалізації юридичної ос­віти з урахуванням дйсних потреб практики, яка знаменує розширення і поглиблення зв’язків юридичної науки з різни­ми галузями гуманітарних, природних і технічних наук.

Змінилась також і спеціалізація студентів. Для найповнішо­го вирішення всіх проблем, пов’язаних з підготовкою спеціалістів широкої спеціалізації, за ініціативою Юридичного інституту в його структуру було додано три факультети: державного будівництва і управління (декан доцент Б. А. Пережняк); правосуддя і право­вої роботи в народному господарстві (декан професор О. О. По­грібний); прокурорсько-слідчий (декан – доцент Н. А. Мирошниченко, а з вересня 1994 року – доцент Ю. Є. Полянський).

З травня 1997 року деканом прокурорсько-слідчого факультету знову призначається доцент Н. А. Мирошниченко.

Надалі неоціненний внесок в історію ство­рення та розвитку університету зробив Сергій Васильович Ківалов. Сергій Васильович Ківалов – відомий український політик, державний та громадський діяч, народний депутат України III-VII скликань, президент Національного університету «Одеська юридична академія», доктор юридичних наук, професор, академік, заслуже­ний юрист України, керівник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України, академік Національ­ної академії педагогічних наук України, голова Комітету Верховної Ради України з питань верховенства права та правосуддя, широко відомий в Україні та за її межами фахівець з адміністративного права та процесу, митного права, теорії державного управління.

У 1996 р. захистив докторську дисертацію на тему: «Організа­ційно-правові основи митної справи в Україні». Цього ж року була створена перша в Україні кафедра морського і митного права, яку очолив Сергій Васильович. У 1997 р. йому присвоєно звання про­фесора.

У травні 1997 р. колектив Юридичного інституту обрав С. В. Ківалова ректором цього навчального закладу. В грудні 1997 р. поста­новою Кабінету Міністрів України інститут був реорганізований в Одеську державну юридичну академію, яку очолив С. В. Ківалов.

У квітні 2003 р. його обрано академіком Академії педагогічних наук України, у 2010 р. – дійсним членом (академіком) Національ­ної академії правових наук України.

За плідну і сумлінну діяльність С. В. Ківалов відзначений ба­гатьма нагородами та відзнаками: «Заслужений юрист України» (1998), повний кавалер ордена «За заслуги» (1997, 1999, 2002), орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (2004, 2011), «Почесний працівник прокуратури України» (2000), лауреат Премії імені Ярослава Мудрого (2011), лауреат Державної премії України в галузі освіти (2011), йому присвоєно класний чин державного радника юстиції І класу (2010) тощо.

У 1998 році до Адміністрації Президента України, Ка­бінету Міністрів України, Міністерства освіти України голо­вами Одеської, Миколаївської, Херсонської, Кіровоградської об­ласних державних адміністрацій та Головою Кабінету Міністрів Автономної Республіки Крим було внесено пропозицію про нагальну необхідність створення на базі Юридичного інститу­ту Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова нового навчального закладу –




Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 95 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | <== 8 ==> | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав