Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Бідність і поляризація в глобальних умовах розвитку.

Читайте также:
  1. Аналіз взаємозв’язку: „витрати-обсяг-прибуток” в умовах багатопродуктного виробництва.
  2. Головні положення теорії розміщення в умовах капіталізму.
  3. Економічна глобалізація як складова системних глобальних змін
  4. Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при затримці психічного розвитку.
  5. Перспективні сценарії глобального розвитку.
  6. Поняття і значення матеріально-технічної бази сільського господарства, її особливості та склад. Особливості формування матеріально-технічної бази в ринкових умовах
  7. Принципи соціальної політики країни в умовах формування ринкових відносин
  8. Рівень життя та бідність
  9. Система критики глобальних процесів.

Поляризація світової економіки сьогодні визначається як один із основних негативних наслідків глобалізації. Загалом, вона характеризується такими процесами:

- Основні переваги від глобалізації отримують багаті країни та їх ТНК. Несправедливий розподіл благ у процесі глобалізації породжує загрозу конфліктів на регіональному, національному та інтернаціональному рівнях. У даному контексті не підтверджується ідея про глобальну конвергенцію доходів. Зокрема, наприклад, прискорений розвиток країн Південно-Східної Азії не змінив загальну ситуацію в країнах, що розвиваються: менш економічно розвинуті країни відрізняються набагато нижчими темпами зростання, ніж багаті країни. У результаті спостерігається не вирівнювання доходів, а їх поляризація;

- Країни, що не входять у ядро світової економічної системи, формують периферію, позбавлену внутрішньої цілісності і можливостей самостійного розвитку. Концентруючи фінансовий потенціал, економічно розвинуті країни нав’язують периферії умови руху капіталу і використання своїх валют, встановлюючи, таким чином, контроль над фінансовими системами периферійних країн і присвоюючи доходи в масштабах світової економічної системи. Відтак, формування економічної моделі кожної країни відбувається у складній і досить гострій боротьбі за контроль над інститутами державної влади між представниками транснаціонального і національного капіталу, міжнародними інституціями і національною елітою;

- Нееквівалентний зовнішньоекономічний обмін між центром і периферією зумовлює втягування останніх у пастки зовнішньої заборгованості, сировинної спеціалізації у світовому поділі праці, відмови від суверенітету у проведені торгової і фінансової політики. Наприклад, надаючи позики, транснаціональний капітал отримує значний відсоток, а країна-позичальник втягується у боргову піраміду, здійснюючи нові позики на погашення попередніх боргів. Враховуючи те, що темпи економічного зростання переважної більшості країн (0-4%) значно нижчі від ставки відсотка на світовому ринку позичкового капіталу (8-20%), «боргова пастка» спрацьовує доволі успішно. Як тільки витрати на обслуговування державного боргу стають спів-розмірними із сумою доходів державного бюджету, національний доход такої країни потрапляє під контроль іноземних кредиторів;

Зростає розрив між індустріально розвинутими країнами і країнами, що розвиваються, де проживає більша частина населення. Щоб усвідомити масштаби цієї проблеми, достатньо відмітити, що поруч із «золотим мільярдом» існує і «голодний мільярд», про що досить промовисто свідчать такі цифри: частка 20% найбіднішого населення світу в глобальному доході скоротилась із 2,3% в 1960р., до 1,1% у 1999р. Нині на 20% населення планети, що проживає в країнах, які процвітають, припадає 86% ВВП всього світу, а на 20% тих, хто проживає в бідних країнах – усього лиш 1%.; 1,6 млрд. осіб існує на доходи, які Світовий банк визначає як рівень «абсолютної бідності». За даними ООН, за останнє десятиліття співвідношення рівня доходів багатих і бідних, «золотого» і «бідного» мільярдів планети не лише не скоротилось, але й значно збільшилося: відношення доходу 20% найбагатшого населення Землі до доходу 20% найбіднішого населення планети з 13:1 в 1960 році зросло до 60:1 в 1990 році і до 90:1 – в сучасних умовах. Тобто поляризація посилюється і зростає соціальна напруга в світі.




Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 39 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | <== 8 ==> | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.005 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав