Читайте также:
|
|
Більшість слів сучасної української мови є загальновживаними. Ними користуються в усіх сферах життя і діяльності. Значно менше слів вузькоспеціальних, які вживаються окремими групами людей у різних галузях народного господарства, науки культури тощо.
Слова або звороти, властиві мовленню людей певної професії, називаються професіоналізмами.
Професійні слова - це назви понять певної галузі виробництва, роду занять тощо (вікно редактора, вінчестер, командний рядок – зі сфери комп'ютерної техніки; зняти касу, прикинути бала нс – зі сфери банківсько-фінансової діяльності). За межами певного професійного середовища ці слова не завжди зрозумілі або не становлять інтересу.
Значна частина професіоналізмів – неофіційні розмовні замінники термінів.
Професіоналізми утворюються різними шляхами.
По-перше, завдяки вживанню слова загальнонародної мови у спеціальному значенні. Наприклад: вікно у мовленні вчителів, викладачів - не заповнений між уроками час; човник - деталь швейної машини; пара - заняття у вузі; шапка - заголовок до тексту; підвал - стаття, що займає низ газетної статті, якісні показники - показники високої якості (високі).
По-друге, шляхом усічення основ слів на зразок кібер (кібернетик), термояд (термоядерна реакція); скороченням слів та словосполучень: мехмат (механіко-математичний факультет), юрфак (юридичний факультет).
По-третє, через зміни в наголошенні слів: атомний, компас, рапорт.
По-четверте, звичайна потреба професіоналів визначити деталі виробничого процесу чи виробу призводить до появи фахових назв, наприклад: дно – нижня частина виробу, машина - комп’ютер, удар – одиниця швидкості станка, свідки – макети деталей, що додаються до кожної партії товару.
По-п’яте, шляхом заміни деяких граматичних законів літературної мови. Наприклад, професійній мові властиве вживання іменників абстрактних та речовинних назв у множині: масла, жири, солі, сталі.
Професійні слова можуть виникати шляхом додавання префіксів і суфіксів. Серед найпоширеніших є: до - доукомплектувати, дооформити, дозакінчити, дообладнати; недо - недовнесок, недопромисел, недополив,над - надзверхплановий, надприбутковий; за - задебетувати, запроцентувати, заорганізувати; - ість - пливучість, стрибучість; - ація - маршрутизація, докваліфікація.
Професіоналізми зберігають емоційність, вони іноді передають якийсь образ: проектувати з чистого місця; зводити, підбивати рахунки; дебет кредит обганяє; липовий баланс; заморозити рахунки; збити в купу рахунки.
Найчастіше професіоналізми вживаються в усному неофіційному мовленні людей певної професії. У ділових паперах їх слід уникати, вони можуть викликати непорозуміння, ускладнювати ділові стосунки.
Значна частина професіоналізмів з часом стає термінами, однак деякі не набувають загального поширення і літературного нормування. Мета професіоналізмів - спростити спілкування.
Окрім професіоналізмів існує ще одна група вузьковживаних слів - це терміни. Терміни - це слова або словосполучення, які вживаються в досить специфічній (науковій, публіцистичній, діловій та ін.) сфері мовлення і створюються для точного вираження спеціальних понять і предметів.
Термін - це не лише найменування предмета, явища чи поняття, а й їх точне визначення. Значення терміна фіксують державні стандарти, словники, довідники.
Кожна вузька галузь науки має свої терміни: медичні, юридичні, технологічні, математичні, економічні та ін.
Існує й загальнонаукова термінологія, що використовується в усіх галузях науки, суспільного життя: аналіз, синтез, держава, проблема, машина, право.
Терміни позбавлені образності, експресивно-стилістичного забарвлення. Більшість термінів - іменники (акциз, кредит, менеджмент, бартер, бюджет, фінанси). Виділяються однослівні (аванс, капітал, патент) та терміни-словосполучення (банківський білет, разове доручення, акції росту, валовий продукт, ф’ючерський ринок).
Одні слова-терміни є власне українськими (позивач, справочинство, правник, рахунок), інші - іншомовного походження (авізо, інсайдер, дебет, бланк, вексель, баланс).
До термінів у діловодстві ставляться такі вимоги:
1) термін повинен вживатися лише в одній, зафіксованій у словнику формі (акта (документ), акта (дія); рахунка (документ), рахунку (дія); обіг (а не оборудка);
2) термін повинен вживатися з одним (закріпленим у словнику) значенням (сальдо – різниця між грошовими надходженнями і витратами за певний проміжок часу; дебітор – боржник, юридична або фізична особа, яка має грошову заборгованість підприємству, організації, установі);
3) при користуванні терміном слід суворо дотримуватися правил утворення від нього похідних форм (акт - актувати, а не активування, спонсор – спонсорський, а не спонсорний; споживчі товари, а не споживацькі; позика – позиковий і позичка – позичковий;).
Кожна вузька галузь науки має свої терміни. Проте деякі терміни мають кілька значень, зокрема у діловодстві. Наприклад: справа - означає один документ і сукупність документів; одиниця зберігання документів в архіві (юридична справа); різновид справи, який становить цілісне за змістом і послідовне ведення одного питання (судова справа). Біржа - 1) заклад, в якому здійснюється купівля-продаж цінних паперів (фондова біржа), валюти (валютна біржа),(товарна біржа); 2) будинок, де здійснюються біржові операції.
Слід уникати використання застарілих термінів, що перейшли до повсякденного вжитку і втратили своє термінологічне значення, наприклад: фронт, фактор, стимул, база, альтернатива.
Щодо використання термінів у документах – слід пам'ятати: укладаючи документ, необхідно враховувати його адресата, не вводити спеціальні терміни до тих документів, що адресуються широкому колу людей.
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 70 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |